СОДЕРЖАНИЕ

ШЕМШУЧЕНКО Ю. Институту государства и права НАН Украины — 55             3

РУДЕНКО Н. Прокуратура Украины в правоохранительной системе государства: теоретические

и практические аспекты            6

Защиита прав человека и гражданина

АНТОНОВИЧ М. Права национальных меньшинств в Украине: национальное законодательство

и международно-правовые стандарты   9

НАДЁН Е. Нелегальная миграция: международные и национальные правовые проблемы          13

К судебно-правовой реформе

ШТОГУН С. Судейское самоуправление как конституционная гарантия независимости и неприкосновенности судей 18

КУЗЬМЕНКО О. Генезис административно-процессуального права       21

Право, экономика, финансы

ГРЕК Б. Банкротство в Украине: прошлое и сегодняшний день 24

КРАВЦОВА Т. Правовая характеристика отношений, возникающих в сфере государственного регулирования

хозяйственной деятельности     31

ГУЙВАН П. Ответственность стороны по договору за ненадлежащее применение санкций к контрагенту           36

МИЛАШ В. Договорная правосубъектность сторон внешнеэкономического договора     39

ЕРМОЛЕНКО В. Земельные ресурсы в имущественном обороте          43

ЖУШМАН В., УРКЕВИЧ В. Правовое регулирование имущественных аспектов деятельности фермерских хозяйств

по новому законодательству Украины: отдельные проблемы     46

ОГИЕНКО Д. Просрочка платежа по векселю и проблемы определения размера неустойки       50

Борьба с коррупцией и организованной преступностью

МАРКИВ И. Организованная преступность: её анализ и современное состояние           54

ХИРСИН А. Усовершенствование автоматизированных информационно-поисковых систем,

используемых в борьбе с организованной преступностью         57

ИОСИФОВИЧ Д. Определение правового статуса субъектов борьбы с коррупцией        61

Прокурорско-следственная практика

ЧЕРЕЧУКИНА Л. Доказывание физиологического аффекта        64

ПЯСКОВСКИЙ В. Обстоятельства, подлежащие установлению по делам о торговле людьми    66

Консультационный отдел

ЩЕЛКУНОВ О. Порядок признания решений иностранных судов на территории Украины           70

Предложения к законодательству

ДЖУЖА А., ПИЩЕНКО Г. Социальные аспекты и принципы государственной политики в сфере борьбы

с эпидемией ВИЧ-инфекции      75

КУРИЛО В. Организационно-правовой аспект применения оружия и спецсредств работниками негосударственных

охранных предприятий  77

МАЗУРЕНКО О., РОЗЕНФЕЛЬД Н. Компьютерная информация как предмет преступлений, предусмотренных

Разделом XVI УК Украины         80

КОЛЕСНИК Е. Особенности парламентской этики в Украине     84

БАШТЕГА Р. Охрана тайны исповеди в уголовном судопроизводстве   86

БЕЛЯКОВ К. Информатизация организационно-правовой сферы общественной деятельности    88

НИКОЛАЕНКО Н. Квалификация преступлений, касающихся вмешательства в деятельность должностных лиц 92

Дискуссии и обсуждения

НАТУРКАЧ В. О состоянии и перспективах развития юридического образования в современной Украине          96

СИМАКОВА-ЕФРЕМЯН Э. Проблемы судебно-экспертной деятельности в нормах действующего

законодательства Украины        99

КРАВЧУК А. Проблемы классификации юридических лиц по новому законодательству Украины           102

Страницы истории

ГАМБУРГ Л. Формирование кадрового состава и определение специализации статутных судов

Левобережной Украины в судебной реформе 1760-1763 гг         106

Из практики Верховного Суда Украины 110

Правовая жизнь

Международная конференция по проблемам реформирования правовой системы Украины        114

ПОЛЕШКО А. Обсуждение проблем эволюции гражданского законодательства (с международной конференции) ... 115

Празднование 55-летия Института государства и права им. В.М.Корецкого        121

Рецензии

ДЕНИСОВ В. Новое исследование современных проблем правового регулирования международной торговли  122

ТОДИКА Ю. Территориальная община — квинтэссенция местного самоуправления в Украине   123

МУНТЯН В. Актуальное исследование правовых проблем аграрной реформы в Украине            125

ПРАВО УКРАЇНИ. № 6, 2004. Юридический журнал Конституционного Суда Украины, Верховного Суда Украины, Высшего

хозяйственного   суда   Украины,    Министерства    юстиции   Украины,    Генеральной    прокуратуры   Украины,    Института

государства и права НАН Украины, Национальной юридической академии Украины, Академии правовых наук Украины,

Союза адвокатов Украины.

Основан в 1922 г. Издается ежемесячно (на украинском языке). Главный редактор А.Д.Святоцкий.

Адрес редакции: 01601, г.Киев, ул. М.Коцюбинского, 12.

Набор и верстка журнала выполнены в компьютерном центре редакции. E-mail: pravoua@Lcom.ua

Отпечатано с оригинал-макета в типографии Концерна «Ин Юре».

04107, г.Киев, ул. Багговутовская, 17-21.

Інституту держави і права НАН України — 55

Ю.ШЕМШУЧЕНКО

директор Інституту держави і права

ім. В. М.Корейского НАН України,

академік НАН України, доктор юридичних наук,

професор

Н

аш Інститут за 55 років свого існування пройшов непростий шлях свого становлення і розвитку*. Дола­ючи труднощі, він з невеликого Сектора держави і права пе­ретворився на провідну наукову юридичну установу Украї­ни. Своїм творчим доробком у дослідженні фундаменталь­них проблем державно-правового будівництва і міжнарод­ного права Інститут здобув визнання як в нашій країні, так і поза її межами.

Нині в Інституті склався високопрофесійний творчий колектив. Тут працюють 25 докторів і 40 кандидатів юриди­чних наук, один академік і 4 члени-кореспонденти НАН України, 6 академіків і 11 членів-кореспондентів Академії правових наук України, 10 заслужених діячів науки і техні­ки України, 7 заслужених юристів України.

Сучасна наукова тематика Інституту формується з урахуванням як потреб практики, так і роз­витку юридичної науки. Акцент при цьому робиться на прогностичних правових дослідженнях.

За 55 років науковцями Інституту опубліковано понад 100 монографічних праць, 70 посібників і довідників, близько 1 тисячі наукових статей. При цьому, попри труднощі з державним фінан­суванням науки, кількість виданих Інститутом монографій збільшилася майже удвічі порівняно з попереднім п'ятиріччям.

Інститут видає два збірники наукових праць «Правова держава» та «Держава і право», є спів­видавцем журналів «Право України» та «Підприємництво і право». А нещодавно побачив світ перший номер нового журналу «Проблеми філософії права», який ми започаткували спільно з Інститутом філософії НАН України та Чернівецьким державним університетом.

У своїх пошуках Інститут тісно взаємодіє з Академією правових наук України, Інститутом еко-номіко-правових досліджень НАН України, Інститутом законодавства Верховної Ради України, На­ціональною юридичною академією України, Одеською національною юридичною академією, юри­дичними факультетами Київського та Львівського університетів, іншими вітчизняними та зару­біжними юридичними науково-освітніми центрами.

Ми надаємо важливого значення творчому співробітництву з Верховною Радою України, пре­зидентськими і урядовими структурами, Київською міською радою, судовими і правоохоронни­ми органами. Наші співробітники є членами науково-консультативних рад при відповідних ор­ганах, підготували чимало законопроектів і тільки за останні 5 років здійснили близько 700 нау­ково-експертних висновків на замовлення державних, господарських і громадських установ та організацій.

Наші здобутки — це результат наполегливої праці конкретних науковців і всього колективу як у минулому, так і нині. У день п'ятдесятип'ятиріччя не буде зайвим згадати ключові моменти у розвитку Інституту і людей, які цьому сприяли.

Насамперед — щодо початкового етапу. Ідея про створення в системі АН України спеціаль­ної наукової установи у повоєнний період стала наслідком спілкування з даного питання профе­сора Володимира Михайловича Корецького з тодішнім міністром закордонних справ і одночас-

* В основу покладено доповідь на урочистостях з нагоди 55-річчя Інституту держави і права (Київ, 14 травня 2004 p.). © Ю.Шемшученко, 2004

ISSN 0132-133 І. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6

З

Ю.Шемшученко

но заступником Голови Ради Міністрів УРСР Дмитром Захаровичем Мануїльським. Останній часто включав до складу делегацій В.М.Корецького, поважав його як фахівця високого рівня з міжна­родного права. Україна, ставши в 1945 р. членом 00Н, потребувала теоретичних розробок проблем її участі у міжнародних відносинах. Саме з цією метою спочатку й планувалося створити Сектор держави і права. Академік В.М.Корецький був безальтернативною кандидатурою на посаду заві­дувача Сектора.

Підняте Д.З.Мануїльським на рівні Ради Міністрів УРСР це питання за тих часів потребува­ло його погодження з Москвою. В Білокам'яній цим питання займалися заступник Голови Ради Міністрів СРСР К.Ворошилов, президент АН СРСР С.Вавілов. Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1949 р. про дозвіл Раді Міністрів УРСР утворити Сектор держави і права АН УРСР підписав сам Сталін.

В Україні до підготовки відповідної урядової постанови були залучені заступник Голови Ради Міністрів М.Бажан і Голова Уряду Д.Коротченко. Підписана останнім постанова дозволяла АН утворити у її складі Сектор держави і права. Академічну постанову з даного питання підписав 13 травня 1949 р. в.о. президента АН академік Петро Степанович Погребняк. З цього юридичного факту й веде свій початок наша установа.

Сектор спочатку займав кілька кімнат у будинку Президії АН. До кінця 1949 р. був сформо­ваний перший склад Сектора. «Великолепную семерку» склали — академік Володимир Михайло­вич Корецький (завідувач), Борис Мусійович Бабій (вчений секретар) і п'ять наукових працівни­ків — учасники Великої Вітчизняної війни Микола Петрович Діденко, Микола Карпович Михай-ловський, Лідія Луківна Потарикіна, а також Лілія Володимирівна Боцян і Євгенія Антонівна Ти­хонова. Усі жінки, які й нині з нами, потім стали докторами юридичних наук.

Другою етапною подією було перетворення Сектора в Інститут держави і права у 1969 р. Це питання кілька разів ініціювала перед Радою Міністрів УРСР Президія Академії і особисто її пре­зидент Борис Євгенович Патон. Але й у даному випадку потрібна була санкція Москви. Врешті-решт «добро» було отримано від Академії наук СРСР (президент М.Келдиш) і Державного комі­тету РМ СРСР з науки і техніки (голова В.Кирилін).

12 червня 1969 р. Рада Міністрів УРСР ухвалила постанову про створення Інституту держа­ви і права АН УРСР, яку підписав Володимир Васильович Щербицький, а 24 червня відповідну постанову прийняла і Президія АН України, яку підписав Б.Є.Патон. Багато зробили для реор­ганізації Сектора в Інститут також заступники завідувача Сектора Борис Мусійович Бабій і Ана­толій Павлович Таранов та вчений секретар Захарій Кирилович Симорот.

Сучасний етап у діяльності Інституту розпочався з проголошення незалежності України. Не відкидаючи позитивного досвіду попередніх поколінь вчених, ми пішли далі у вивченні нових про­цесів державотворення і правотворення, формулюванні науково обгрунтованих пропозицій і ре­комендацій щодо шляхів побудови правової держави і громадянського суспільства в Україні, утве­рдження її авторитету на міжнародній арені.

Сьогодні ми пишаємося тим, що на засадах наступництва в науці у нас формувалися широ­ко відомі в галузі юриспруденції наукові школи. Серед них школа міжнародного права академі­ка В.М.Корецького, історії держави і права академіка Б.М.Бабія, конституційного права члена-кореспондента НАН України В.Ф.Погорілка, державного управління члена-кореспондента НАН України В.В.Цвєткова, етнодержавознавства професора Ю.І.Римаренка, аграрного права члена кореспондента НАН України В.І.Семчика та ін.

Наявність цих шкіл дає можливість Інститутові забезпечувати належним чином якість наукових досліджень, успішно виконувати державні замовлення. Прикладом цього є видання за замовленням Кабінету Міністрів України 6-томної Юридичної енциклопедії. Цей новаторський проект ми фа­ктично завершили цього року. Такого роду енциклопедії не було в колишньому СРСР, їх немає й досі на всьому пострадянському просторі. Юридична енциклопедія видана 30-тисячним тира­жем. Вона надіслана до державних і правоохоронних органів, бібліотек в Україні та поза її межами. Енциклопедія працює на правову державу, сприяє підвищенню правової культури і правосвідо­мості громадян.

Схвальні оцінки наукової громадськості заслужила і інститутська 10-томна «Антологія укра­їнської юридичної думки». Вже побачили світ вісім томів. До неї увійшли кращі праці вітчизня­них правознавців за два з половиною століття і дослідження провідних вчених-юристів сьогодення.

Відзначаючи 55-річчя, ми віддаємо належне як фундаторам Інституту, так і його новим по­колінням. Перший завідувач Сектора, а потім — директор Інституту Володимир Михайлович Ко­рецький був єдиним в Радянському Союзі вченим-юристом — Героєм Соціалістичної Праці. Май-

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6

Інституту держави і права НАН України — 55

же 10 років він представляв Україну у Міжнародному суді ООН. Нині Інститут носить ім'я цьо­го славетного правознавця.

Борис Мусійович Бабій був другим директором Інституту з 1974 по 1988 рік. Він — лауреат Державної премії. Менше ніж через два місяці ми будемо відзначати його 90-річчя від дня наро­дження.

Помітний слід в юридичній науці залишили також такі вчені Інституту, як Ігор Пилипович Бутко, Микола Іванович Данченко, Ігор Петрович Лановенко, Віталій Васильович Леоненко, Ти­мофій Микитович Лісниченко, Федір Андрійович Лопушанський, Євгенія Федорівна Мельник, Михайло Макарович Михєєнко, Євген Олександрович Монастирський, Віктор Васильович Мрига, Здислав Антонович Павлович, Іван Митрофанович Разнатовський, Захарій Кирилович Симорот, Анатолій Павлович Таранов, Валентин Михайлович Терлецький, Ніна Миколаївна Ульянова, Гліб Іванович Чангулі, Володимир Ісакович Євінтов та ін.

Нинішнє покоління вчених Інституту достойно продовжує кращі традиції своїх попередни­ків. Частина наших колишніх науковців займають нині високі посади в державному апараті. Це, зокрема, Голова Конституційного Суду України Микола Федосович Селівон, заступник Голови Володимир Михайлович Шаповал, суддя Конституційного Суду України Олександр Миколайо­вич Мироненко, заступник голови Київської міської ради Броніслав Станіславович Стичинський. Народними депутатами України є Микола Васильович Оніщук, Василь Федорович Сіренко, Во­лодимир Миколайович Стретович.

Ми створили надійний кадровий резерв для поповнення колективу Інституту насамперед за рахунок аспірантури. Щорічний набір до аспірантури за останні п'ять років складає понад 30 осіб. При Інституті діють три спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій. Щороку в них захища­ють докторські і кандидатські дисертації до 40 осіб. Частина з них — іноземці.

Сім років тому Інститут став базовою установою для утворення Київського університету права. Сьогодні цей комплекс є реальним прикладом інтеграції юридичної освіти і науки, здійснюваної у рамках так званого Болонського процесу. В університеті нині навчається понад тисячу студен­тів. Діють три філії, докторантура і аспірантура, видається «Часопис Київського університету пра­ва».

Університет підтримує тісні зв'язки із зарубіжними університетами. Разом з Інститутом реа­лізується програма видання серії академічних підручників. Уже побачили світ такі з них, як «Зе­мельне право», «Трудове право», «Цивільне право» у двох томах. На підході підручник з адмініс­тративного права у двох томах та ін. Кілька видань витримав підручник «Конституційне право» під редакцією В.Ф.Погорілка.

Ми, звичайно, розуміємо, що в нашій діяльності були і є не тільки успіхи, а й недоліки. Це спонукає нас до нових творчих пошуків. Ми маємо у цьому підтримку з боку керівництва акаде­мії і, зокрема, її президента Бориса Євгеновича Патона, за що ми йому щиро вдячні.

На гербі нашого Інституту викарбуваний латинський вислів «Super omnia veritas» (істина по­над усе). Цьому девізові ми намагалися слідувати і будемо слідувати в ім'я розвитку юридичної науки, розбудови правової держави, забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

Редакційна колегія та колектив редакції журналу «Право України»

тепло вітають Інститут держави і права

їм. В.М.Корецького НАН України з 55-річчям!

Бажаємо його співробітникам

творчих звершень у розвитку вітчизняної науки

в їм 'я утвердження демократичної, правової держави!

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6