ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАГИ СТОСОВНО МІЦНОСТИ УСІХ ФОРМ УРЯДУВАННЯ

Міцність кожної держави, на думку Арістотеля, визначається:

1) Тим, наскільки більшість громадян співчуває існуючим політичним інституціям. Чим більше цього співчуття, тим міцніша держава; і чим менше, [тим] хиткіша вона. Для підтримання у громадянах цього співчуття самі дер-

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА_____________________125

жавці повинні бути перейняті любов'ю до існуючих форм урядування, // органами якого вони є. Тому вони повинні     71 пропонувати не силу свою, а свої знання, чесноти і самовладання.

2) Але для того, аби урядовці перейнялися тією ідеєю, треба, щоб вони були готові до корисної політичної діяль-ности шляхом виховання. Тому в кожній формі урядування міцність конституції залежить від виховання; одне виховання повинно бути в монархічній державі, інше - в республіканській. Якщо виховання перебуватиме в точній відповідності з формами урядування, то й недосконалі форми будуть міцні й тривкі.

3) Уряд повинен звертати особливу увагу на небезпечні моменти у державному організмі. До числа цих небезпечних для держави явищ належить зміна економічних умов народу, які мають вплив на весь лад державного організму. Наприклад, каже Арістотель, якщо гроші знецінюються, дешевіють, а ценз, за яким обираються державні чини, перебуває в однаковому стані, й платіжна одиниця не збільшується, тоді державі загрожує небезпека зміни конституції; бо тоді до адміністрації, за надзвичайної дешевизни грошей, увійдуть люди, які ні своїм вихованням, ні засобами не відповідатимуть місцю, яке вони займуть.

4) Необхідно дотримуватися золотої середини і уникати крайнощів. Якщо в державі переважає одна сторона, то для рівноваги їй необхідно підвищити іншу.

5) Треба скасувати платню службовцям, аби служба не була знаряддям для досягнення особистих вигод.

Дотримання всіх цих правил надає державі міцности. Але трапляється, що держава набуває стійкости перед близькою небезпекою, неминучим загином. Стосовно причин, які сприяють падінню існуючих форм урядування, що викликають нищівну й згубну революцію, то вони приховані в ненаситній жадобі уряду до грошей, у його пихатості, в аморальній поведінці; усе це викликає в народу відчуття ненависти, обурення і помсти. Часто родинні чвари, любовні пригоди й т. п. стають приводом до того, аби ненависть народу вибухнула у відкриту революцію. Для цього потрібен узагалі дуже незначний поштовх, аби весь державний порядок був знищений умить.