Розділ X ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,—

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим В0ов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи. & 2. Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина — суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу.

Визнання особи потерпілим не залежить від того, перебуває особа в трудових відносинах з об'єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами — адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені), цивільно-правовими. Водночас не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину особи, не пов'язані з даним виробництвом, зокрема представники контролюючих органів, громадяни, які випадково опинитися на території підприємства, установи, організації, де з ними ста-ься нещасний випадок, замовники продукції чи послуг, особи, які Мешкають поблизу підприємства. Заподіяння шкоди таким особам У зв'язку з діяльністю виробничого підрозділу залежно від конкретних обставин справи дає підстави кваліфікувати вчинене як зло-

704          чин у сфері службової діяльності, злочин проти життя та здоров'я особи, проти довкілля.

3. Об'єктивна сторона характеризується: 1) діянням' (дією або бездіяльністю); 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч. 1 ст. 271) або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 271); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Порушення вимог законодавчих та інших норматпвно-правови { актів про охорону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборг нені відповідними правилами (наприклад, вказівка про проведені:. певних робіт у шкідливих для здоров'я умовах чи з використанням неналежного обладнання, інструментів). Переважно цей злочин характеризується бездіяльністю, що має місце при невиконанні дія які особа повинна була вчинити відповідно до Існуючих нормати: них вимог (наприклад, незабезпечення індивідуальними засобам;! захисту, відсутність контролю за проведенням робіт і дотриманнгм при цьому правил безпеки праді підлеглими працівниками, допус? до роботи осіб, які не мають відповідної підготовки чи не проте І руктовані з питань охорони праці).

Під законодавчими та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, вимоги яких порушуються при вчиненні цього злочину, слід розуміти Закон України "Про охорону праці", КЗП, інші закони України, міжнародні договори, укази Президента України, постанови КМ, відомчі нормативно-правові акти (інструкції положення, правила), а також нормативні акти підприємств (нак^ зи, розпорядження керівників підприємств, установ, організацій з питань охорони праці). Ст. 271 охоплюється порушення так званих загальних правил охорони праці — тих, які стосуються всіх працівники і спрямовані на попередження заподіяння шкоди будь-яким особам, пов'язаним з виробництвом. Порушення спеціальних правил безпеки (які стосуються виконання робіт з підвищеною небезпекою, діють ті І вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехс'х ядерної або радіаційної безпеки) цією статтею не охоплюються І, >ч наявності підстав, потребують кваліфікації за ст. ст. 272-274.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 271 сконструйована як бланкетн<л то при застосуванні цієї статті слід встановлювати не лише те, які саме нормативно-правові акти порушено при вчиненні цього діяння, а й конкретно визначити, вимоги яких саме статей, пунктів, параграфів не дотримано винним, а також розкрити суть допущеного порушення.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину с місце його вчинення. Ним є місце, де здійснюється виробництво,— підприємство, установа, організація або підприємницька діяльність громадянина — суб'єкта такої діяльності. Про поняття такого міси4 див. коментар до ст. 272.

Наслідки у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого мають мІсДе при заподіянні особі легкого або середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Про поняття таких тілесних ушкоджень див. коментар &с ст. ст. 122, 125. Аналогічні порушення за відсутності передбачепи> ст. 271 наслідків тягнуть адміністративну відповідальність за ч. * ст. 41 або за ст. 93 КАП.

705          Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме: 1) є гслужбово'ю особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності. Про поняття г службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК; 2) несе спеціальні обов'язки з охорони праці. Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, ви-ліливають із займаної посади чи в зв'язку із попередньою діяльніс-Іио. Наприклад, такі обов'язки має керівник підприємства, який особисто взявся керувати виконанням певних робіт. Громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності несуть обов'язки з охорони праці найнятих ними працівників на підставі закону.

Порушення вимог законодавства про охорону праці службовими особами, на яких не покладено спеціальні обов'язки по охороні праці, чи службовими особами, які працюють у невиробничій сфері (в освіті, науці, медицині), за наявності підстав слід кваліфікувати за відповідними статями розділу XVII Особливої частини КК.

Якщо ж такі порушення допущено рядовими працівниками (не службовими особами), то вони, за наявності відповідних наслідків та інших обов'язкових ознак, можуть бути кваліфіковані за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини: до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи — необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків — тільки необережно.

У випадку, коли особа не передбачала можливості настання наслідків, вказаних у ч. ч.1 і 2ст 271, у справі має бути доведено, що вона повинна була і могла їх передбачати (наприклад, була своєчасно ознайомлена з новими стандартами щодо охорони праці).

6. Кваліфіковані види злочину (ч. 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки.

Поняття загибель людей означає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належить заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

До інших тяжких наслідків не належить заподіяння матеріальної шкоди незалежно від її розміру (якщо порушення вимог законодавства про охорону праці супроводжується виробничими аваріями), оскільки зі змісту відповідних нормативних актів випливає, що во-н^ спрямовані на охорону лише особи, її життя та здоров'я. Запо-Діяння шкоди майнового характеру має отримувати самостійну кРИмінально-правову оцінку.

При встановленні наявності причинного зв'язку слід мати на У^зі, що в ряді випадків нещасні випадки на виробництві можуть бути викликані порушеннями правил безпеки чи інших вимог охо-рони праці самими потерпілими (використання заборонених зна-рядь праці чи прийомів виконання певних робіт для їх полегшення Чи пРискорення). Це може вказувати на відсутність причинного зв'яз-

705

X

706

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ку між діяннями службової особи чи громадянина — суб'єкта підприємницької діяльності і шкодою, яка настала внаслідок цього. Водночас злочин, передбачений ст. 271, має місце і у вказаних випадках, якщо службова особа чи підприємець були зобов'язані контролювати виконання робіт і попередити порушення виконавців робіт.

КЗП (глава XI).

Закон України "Про охорону праці' від 14 жовтня 1992р.

Постанова ПВС № бвід Южовтня 1982р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці" (п. п. 6-Ю).

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,—

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом — життя та здоров'я особи.

Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження певних об'єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов'язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам, правоохоронюваним інтересам. При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються. Ці правила стосуються не загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі народного господарства та види виробничої діяльності, а лише тих правил, що стосуються окремих видів робіт. Це, зокрема, навантажувально-розвантажувальні роботи; ремонт та реконструкція транспортних комунікацій в умовах збереження руху транспорту; електромонтажні роботи, що провадяться без знеструмлення обладнання; підземні гірничі роботи; висотні монтажні та інші будівельні роботи; роботи, які проводяться з обладнанням, що експлу-

Стаття 272         ОСОБЛИВА ЧАСТИНА_________707

атується під тиском, в умовах високих температур чи холоду; роботи з отруйними і сильнодіючими речовинами тощо.

2. Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи — як учасники виробничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого відношення до даного виробництва.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Крім того, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Порушення правил безпеки може полягати у вчиненні дії, забороненої правилами (чи сукупності таких дій), або бездіяльності — невиконанні дій, які особа могла і повинна була вчинити. Для кваліфікації діяння за ст. 272 важливе значення має визначення змісту правил безпеки, які порушено. При цьому не має значення, яким нормативно-правовим актом вони встановлені,— це можуть бути не лише акт під назвою "правила", а й закон, постанова, інструкція, положення, наказ, стандарт тощо. Потрібно вказати на конкретну статтю, пункт, параграф, які порушено, та визначити, у чому саме полягає порушення тих чи інших нормативних вимог.

Обстановка вчинення злочину полягає у тому, що діяння має місце в ході виконання робіт з підвищеною небезпекою. Про поняття підвищеної небезпеки див. коментар щодо об'єкту цього злочину. Для встановлення того, чи належать певні види діяльності до робіт з підвищеною небезпекою, слід звернутися до спеціальних нормативних актів.

Слід зазначити, що ст. 272 не охоплюється порушення правил безпеки під час виконання деяких видів робіт з підвищеною небезпекою. Це роботи, відповідальність за порушення правил безпеки яких регламентована спеціальними нормами Особливої частини КК(сг. ст. 273, 274).

Місцем вчинення даного злочину є виробництво або будь-яке підприємство. Під виробництвом слід розуміти місце, де відбувається процес створення матеріальних благ — виготовлення промислової продукції, вирощування сільськогосподарських рослин то-Що. При цьому не має значення, здійснюється створення цілком нових засобів виробництва або предметів споживання, чи їх переробка, реконструкція, ремонт. Відповідальність за ст. 272 настає за по-РУшення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою як під час масового чи серійного виробництва, так і при виготовленні дослідних чи експериментальних зразків продукції, їх випробуванні.

Підприємство — це вид виробничої установи (установи, на якій здійснюються виготовлення, переробка, ремонт та інші дії з про-Аукцією), де зосереджені верстати, обладнання та містяться підроз-А*ли, що виконують адміністративні, фінансові, постачальницькі та 2з*

Розділ X

708

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

інші функції. Вид підприємства, форма власності та підпорядкованість, розміри, місце розташування та інші подібні ознаки не мають значення для його визнання місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 272. Поняттям "підприємства" як місця вчинення злочину охоплюються як ті із них, що мають організаційну самостійність, так і окремі цехи, дільниці, а також ділянки місцевості, на яких виконуються виробничі операції, або розташовані поза територією, закріпленою за даною виробничою одиницею. Це може бути будь-який об'єкт, де роботи з підвищеною небезпекою даним здійснюються його працівниками, з використанням належного йому обладнання, на виконання укладених ним господарських договорів (відтинок шляху, будівельний майданчик, квартира замовника тощо). Не виключається застосування ст. 272 і при порушеннях правил безпеки підчас виконання робіт з підвищеною небезпекою у зв'язку з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється без передбаченої законом державної реєстрації, чи без одержання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню або з порушенням умов такого ліцензування, а також при зайнятті забороненими видами підприємницької діяльності, або діяльності, за яку відповідальність встановлено окремими статтями Особливої частини КК. У випадках, коли порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою поєднується з вчиненням посягань, передбачених іншими статтями Особливої частини КК, вчинене має кваліфікуватися за сукупністю злочинів; передбачених ст. 272 та відповідною статтею Особливої частини КК (зокрема ст. ст. 202, 203, 204, 263).

Загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків полягає в таких змінах у стані виробничих об'єктів, підприємств, внаслідок яких виникає реальна небезпека настання реальної шкоди вказаним у ст. 272 благам. Ці зміни, породжені порушеннями правил безпеки, можуть виражатися у початку неконтрольованих процесів горіння, виникненні процесів детонації, підвищенні концентрації шкідливих газів в атмосфері, змінах у взаємному розташуванні важких предметів (порушенні їх стійкості) чи зменшенні міцності конструкцій, зростанні тиску газів в резервуарах чи трубопроводах, підведенні електричної напруги до об'єктів, які мають бути знеструмлені, тощо. Внаслідок цього виникає висока ймовірність виникнення пожеж, вибухів, дії термічних факторів, обвалу споруд чи вантажів, початку дії інших шкідливих факторів або й реальний початок відповідних процесів. У свою чергу, вони породжують можливість настання шкоди, вказаної у ч. 1 ст. 272.

Реальність загрози визначається з урахуванням наявності чи відсутності людей, матеріальних об'єктів у сфері дії шкідливих факто-~рів, які приводяться до руху порушеннями правил виконання робіт з підвищеною небезпекою; кількістю та ступенем шкідливості певних речовин; тривалості, місця та часу вчинення діяння тощо. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу; кількості осіб, які можуть потерпіти від вибуху, обвалу, дії інших факторів; розміру можливих матеріальних збитків, інших конкретних обставин справи;

Про поняття шкоди здоров'ю потерпілого див. коментар до ст. 271.

Стаття 272         ОСОБЛИВА, ЧАСТИНА_________709

Причинний зв'язок у цьому злочині має складний характер. Такий зв'язок складається, принаймні, з двох ланок: а) між дією або бездіяльністю, яка полягає в порушенні правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, та виникненням або активізацією 'шкідливих, потенційно небезпечних факторів (тих, які створюють поки що абстрактну небезпеку заподіяння шкоди ); б) між виникненням абстрактної небезпеки та наслідками, вказаними в ч. 1 або ч. 2 ст. 272. Отже причинний зв'язок можна констатувати лише тоді, коли встановлено обидві ланки (ланцюги) причинності.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 272.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов'язки по дотриманню правил можуть покладатися на особу в зв'язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи. Якщо особа, яка допустила порушення правил, виконувала певну роботу з власної ініціативи чи всупереч забороні адміністрації підприємства, вона підлягає відповідальності за ст. 272, і тоді, коли при цьому встановлена вина іншого працівника, який був зобов'язаний контролювати виробничий процес і усунути від робіт з підвищеною небезпекою того, хто не допущений до їх виконання. Якщо таке має місце, то діяння особи, яка не попередила порушення, за наявності підстав може бути кваліфіковане за ст. ст. 271 чи 367.

До робіт з підвищеною небезпекою на виробництві чи будь-якому підприємстві можуть бути допущені лише повнолітні особи. Відповідно, й обов'язки по виконанню правил безпеки покладаються лише на осіб, які досягли 18-річного віку. З такого віку настає і кримінальна відповідальність за ст. 272. Якщо ж діяння, що становлять собою порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, вчинила особа, яка не досягла 18-річного віку (наприклад, вчинивши відповідні дії самовільно), то вона підлягає відповідальності за статтями про злочини проти життя і здоров'я особи чи злочини проти власності.

5. Суб'єктивна сторона, злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується. Про це може свідчити факт проведення інструктування перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил, наявність посвідчень на право управління певними механізмами тощо.

6. Кваліфікованими видами порушення правил під час виконання робіт з підвищеною небезпекою є спричинення цим діянням: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків. Про їх поняття див. коментар до ст. 271.

Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р.

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 р.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №123 від ЗО листопада 1993 р.

Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій. Затвер-9-Жені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України № 63 від 9 грудня 1999р.

Розділ X

710

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,—

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом — життя та здоров'я особи.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273), 3) причинним зв'язком між діянням та наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та вибухонебезпечних цехах полягає у діях, які заборонені правилами (наприклад, проведення роботи з використанням відкритого вогню у шахті з підвищеною концентрацією вугільного пилу), або у бездіяльності — невиконанні дій, які винний міг і повинен був вчинити (неввімкнення вентиляції, невжиття заходів при виявленні того, що кількість вибухових речовин в певному складі перевищує допустиму тощо).

Під правилами безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та вибухонебезпечних цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти (закони, постанови, інструкції, правила тощо), що містять відповідні норми. При цьому на вибухонебезпечних підприємствах та в цехах діють як загальні правила охорони праці (їх порушення, за наявності підстав, кваліфікується за ст. 271), так і спеціальні, так звані правила вибухобезпеки, призначені для попередження вибухів та максимального зменшення шкідливих факторів тих вибухів, яких не вдалося уникнути. Правила вибухобезпеки не зводяться до правил поводження з вибуховими речовинами, порушення яких передбачено самостійною статтею Особливої частини (ст. 267).. Правила попередження вибухів та захисту від вибухів, які діють на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних цехах, охоплюють не лише поведінку з вибуховими речовинами, а й ви-

Стаття 273         ОСОБЛИВА ЧАСТИНА_________711

моги по дотриманню технологічної дисципліни, виконання окремих видів робіт на виробництві, де такі речовини не використовуються.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких пов'язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Під вибухом, звичайно розуміють процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. В техніці розрізняють різні види вибухів: хімічний (моментальне згоряння газів, пилу, волокноподібних, вибухових та інших речовин); ядерний (виділення енергії елементарних речовин при їх поділі або синтезі); електричний (потужні електричні розряди); тепловий (виділення енергії перегрітої пари); кінетичний (виділення енергії при зіткненні предметів); пружного стиснення (наприклад, балонів із стисненим газом), Однак спеціальні норми до вибухонебезпечних відносять лише підприємства, де є загроза тільки хімічного вибуху. З огляду на це, до вибухонебезпечних підприємств не належать опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи, трансформаторні підстанції, і, відповідно, порушення правил безпеки на них не повинно кваліфікуватися за ст. 273.

Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки виробництва або ж адміністрацією певного об'єкта. Залежно від виду та кількості вибухонебезпечних речовин, які знаходяться на підприємстві, їх концентрації, використовуваних технологій визначаються категорія чи клас вибухової або пожежно-вибухової небезпечності. Перелік об'єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затверджено наказом МВС. Слід мати на увазі, що до цього переліку не включено об'єкти, підконтрольні органам державного гірничого нагляду.

Під підприємством у ст. 273 розуміються виробничі установи, які: а) мають відокремлену територію, організаційну самостійність; б) займаються виробничою діяльністю — виготовленням чи ремонтом продукції виробничого призначення чи товарів народного споживання, добуванням корисних копалин, створенням сільськогосподарської продукції, наданням транспортних послуг тощо; в) на яких існує небезпека вибуху.

Цех — це основний структурний підрозділ виробничого підприємства. До категорії вибухонебезпечних можуть бути віднесені не підприємства в цілому, а їх окремі складові (дільниці, відділення, склади, лабораторії), а також установки, обладнання, інші об'єкти, Що знаходяться поза межами підприємства. В такому випадку вони теж визнаються місцем вчинення аналізованого злочину.

Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 273, не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення. Водночас, порушення спеціальних правил вибухобезпеки на виробничих підрозді-Д^с, які перебувають у складі військових частин, навчальних закладів чи наукових установ (наприклад, дослідний завод науково-дослідного інституту, навча 1.-ло-виробничі майстерні) та в установле-

712

Розділ X

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ному порядку віднесені до певної категорії вибухової або вибухово-пожежної небезпеки, охоплюється аналізованою статтею КК.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 сг. 273.

3. Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт та суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 273, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (див. коментар до цієї статті).

Закон України "Про охорону пращ" від 14жовтня 1992р.

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 р.

Перелік об'єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопо-жежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню. Затверджений наказом МВС N3651 від 5 вересня 1998 р.

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,—

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом — життя та здоров'я особи.

2. Оскільки законодавче встановлені спеціальні правила ядерної і радіаційної безпеки на виробництві фактично зводяться до правил проведення робіт з радіоактивними матеріалами, доступу до них, їх зберігання, використання, утилізації, є підстави вважати, що предметом цього злочину є радіоактивні матеріали. Про поняття таких матеріалів див. п. 2 коментаря до ст. 262.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення зл'бчину.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії — виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у: допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; ви-

713

Стаття 275

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

користанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.

Під правилами ядерної або радіаційної безпеки слід розуміти будь-які нормативно-правові акти, які регламентують вимоги безпеки щодо робіт з радіоактивними матеріалами.

Місцем вчинення злочину є виробництво. Про поняття виробництва див. коментар до ст. 272.

•  Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних Наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274.

4. Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 274, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (про їх поняття див. коментар до цієї статті).

Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р.

Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995р.

Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії" від 11 січня 2000р.

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 р.

Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій. Затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України № 63 від тгрудня 1999р.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,—

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом — життя та здоров'я особи.

Розділ. X

714

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

2. Предметом злочину є: 1) промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Промислова продукція — це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного високотехнологічного, як правило масового, виробництва. Для промислової продукції (на відміну від кустарних виробів, експериментальних зразків, результатів навчальних вправ чи наукових дослідів) характерним є її виготовлення в умовах налагодженого виробництва, з використанням відлагоджених технологій, за наявності креслень та іншої нормативно-технічної документації, контролю за якістю тощо. До промислової продукції належать засоби виробництва і товари народного споживання як створені заново, так і реконструйовані чи такі, що пройшли ремонт в заводських умовах.

Будівлі і споруди — це будь-які штучні, створені людьми будівельні об'єкти — житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо. Великі масштаби і вартість будівель і споруд, їх значення для задоволення різноманітних потреб, те, що ними користується багато людей, обумовлює необхідність дотримання спеціальних вимог щодо проектування, самого будівництва, а також експлуатації.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 сг. 275), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) часом вчинення злочину.

Порушення вказаних правім може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності і може полягати у: даванні вказівки про виготовлення промислової продукції з матеріалів, заборонених для використання через високу токсичність, легкозаймистість; дозволі на зменшення товщини несучих стін в ході проектування будинку; відсутності контролю за діями інших працівників тощо.

До правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції, а також безпечної експлуатації будівель і споруд, належать стандарти (державні, галузеві, стандарти підприємств), будівельні норми і правила (БНІП); окремі рішення компетентних органів про заборону використання певних матеріалів, сировини, напівфабрикатів (наприклад, м'яса, виробленого на територіях, де оголошено карантин у зв'язку з інфекційними хворобами тварин); акти, в яких встановлено гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в готовій продукції; приписи державних інспекторів.

Час вчинення цього злочину визначено окремо щодо кожного з предметів злочину. При цьому вказівка на цю ознаку злочину в диспозиції ст. 275 зроблена таким чином, що нею охоплюються всі періоди створення промислової продукції або будівель і споруд та використання їх споживчих властивостей.

Під розробленням, продукції розуміються попередні етапи її створення, на яких закладаються умови безпечності готових виробів — видача завдання, визначення параметрів, яким має відповідати продукція, вибір матеріалів, обладнання та технологій, які бу-

Стаття 275        ОСОБЛИВА ЧАСТИНА_________715

дуть використовуватися. Конструювання включає створення проектно-технологічної документації (креслень, технологічних карт), яка використовуватиметься при виготовленні продукції та контролю за її якістю (безпечністю).

До виготовлення продукції належать всі види технологічних операцій, в ході яких із сировини, напівфабрикатів, комплектуючих створюється нова продукція або ж відбувається відновлення якості раніше створених виробів в ході їх промислової реконструкції, ремонту. Як зберігання слід оцінювати дії, спрямовані на збереження продукції від втрати, пошкодження.

Під час (в ході, у зв'язку з) виконання кожного із вказаних етапів можливе вчинення дій, які впливають на безпеку готової продукції в ході наступного її використання, тобто вживання за цільовим призначенням, вилучення споживчих властивостей. Не охоплюється ст. 275 заподіяння шкоди в процесі створення промислової продукції внаслідок порушення правил охорони праці. За наявності щдстав такі дії слід кваліфікувати за ст. 271.

До проектування належать дії, які полягають в розробці плану будівель і споруд, включаючи вибір місця його розташування, встановлення вимог до майбутнього об'єкта, матеріалів, з якого він буде створений, та обладнання, що буде в ньому встановлене, виготовлення креслень та іншої будівельної документації, вибір комплектуючих, а також технології, інструментів, виконавців робіт тощо. Будівництво ж включає власне процес спорудження об'єкта від пошукових і геодезичних робіт до його прийняття в експлуатацію. Проектування і будівництво будівель і споруд з дотриманням існуючих вимог є запорукою безпеки готових об'єктів. При цьому під експлуатацією будівель і споруд розуміють їх використання за цільовим призначенням. Ст. 275 встановлена відповідальність за шкоду, заподіяну в ході експлуатації вже готових, завершених будівництвом об'єктів. Порушення правил безпеки в ході будівельних робіт кваліфікується з урахуванням конкретних обставин за ст. ст. 271, 272 чи іншими статтями Особливої частини КК.

Не охоплюються об'єктивною стороною розглядуваного злочину діяння, вчинені в ході утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 275.

4. Наслідки, причиний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 275, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (див. коментар до Цієї статті).