§ 120. Конституційне право на житло. Житловий кодекс

Серед матеріальних потреб людей важливе значення має забезпеченість житлом. Від помешкання, в якому проживає людина, залежить її здоров'я, працездатність, моральний стан, сімейні стосунки, виховання дітей, нор­мальний відпочинок. Ураховуючи важливість вирішення цієї проблеми, Конституція України проголошує право кожного на житло, передбачає створення умов, за яких кожний громадянин має змогу побудувати житло, при­дбати його у власність або взяти в оренду.

Житлові будинки, побудовані громадянами України або придбані ними на основі цивільно-правових угод, є їх власністю. Громадяни можуть вчиняти щодо них будь-які дії, що не суперечать законові, можуть безоплатно або за плату передавати їх у володіння і користування іншим особам, а також відчужувати. Громадяни можуть також купити квартиру, збудовану на кошти будівельних орга­нізацій, вступити до житлово-будівельних кооперативів, члени яких після сплати пайових внесків стають влас­никами житлових приміщень. Передбачається організація пільгового кредитування будівництва житла громадянами, насамперед, молодими сім'ями.

Згідно з Конституцією України громадянам, які потребу­ють соціального захисту (інвалідам, ветеранам війни і пра­ці, учасникам воєнних дій, багатодітним матерям та ін.), житло надається державою або органами місцевого само­врядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Сукупність правових норм, які регулюють умови на­дання житлових приміщень громадянам, користування і розпорядження ними, права та обов'язки наймачів жит­лового приміщення, називають житловим правом.

Більшість норм житлового права включено до Житло­вого кодексу України, чинного з 1 січня 1984 р. (зі змі­нами та доповненнями).

262

263

У Кодексі передбачені:

житлові права та обов'язки громадян;

компетенція державних місцевих органів щодо використання, експлуатації і збереження дер­жавного житлового фонду;

правила утримання та управління житловим фон­дом;

відповідальність за порушення житлового законо­давства;

порядок розв'язання житлових спорів тощо.