§ 116. Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарівник) пере­дає безоплатно іншій стороні (обдарованому) майно у влас­ність. Дарівник повинен бути власником відчужуваного у такий спосіб майна. Цей договір є безоплатним, тому дарівник не вправі вимагати від обдарованої особи зустріч­них дій майнового характеру. Договір вважається укла­деним з моменту прийняття майна обдарованим.

250

251

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Рес­публіка Крим, територіальні громади. Батьки (усиновлю-вачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних. Договір дарування між юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, не допус­каються, якщо право дарування прямо не передбачене у статуті дарівника. Дарунком можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі, майнові права, якими уже володіє дарівник, а також ті, які можуть виникнути у нього в зв'язку із здійсненням права інтелектуальної власності, та інші права.

Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно, але договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово; договір дарування неру­хомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріу­сом, договір дарування валютних цінностей на значну суму укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

Договором може бути встановлено обов'язок обдарова­ного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматись від її вчинення (сплачувати грошову допомогу, не висиляти особу з будинку, право особи користуватись певною ділянкою та ін.).

Як правило, юридичні особи укладають між собою оплатні угоди. Водночас набувають поширення угоди, за якими юридичні особи, що займаються підприємництвом, передають безоплатно майно різним громадським об'єднан­ням, некомерційним організаціям на засадах спонсорства, меценатства, благодійництва тощо. Такі угоди за своїм змістом близькі до дарування.