Стаття 10 Формування політики у сфері навколишнього середовища

Завдання, визначені у статті 2, щодо формування політики в сфері навколишнього середовища базуються на участі і найкращих доступних наукових знаннях і стратегічних підходах, визначених у статті 3, реалізуються за допомогою таких пріоритетних дій:

(а) розвиток вдосконалених механізмів і загальних правил та принципів хорошого управління, при якому з зацікавленими особами широко консультуються на всіх стадіях, з метою здійснення найефективнішого вибору для досягнення найкращих результатів для навколишнього середовища і сталого розвитку стосовно пропонованих методів;

(b) підвищення участі у процесі діалогу екологічних НУО, через відповідну підтримку, включаючи фінансування Співтовариства;

(c) покращення процесу формування політики за допомогою:

– ex-ante оцінки можливого впливу, зокрема, впливу на навколишнє середовище, нової політики, включаючи альтернативу не проведення дій і проектів законодавства та публікації результатів;

– ex-post оцінки ефективності існуючих заходів для виконання їх завдань у сфері навколишнього середовища;

(d) забезпечення того, щоб навколишнє середовище, особливо пріоритетні сфери, визначені у цій програмі, були пріоритетними у програмах досліджень Співтовариства. Систематичний огляд потреб і пріоритетів досліджень у сфері навколишнього середовища здійснюється у контексті Рамкової програми Співтовариства з досліджень і технологічного розвитку. Забезпечення кращої координації досліджень, що пов’язані з навколишнім середовищем і проводяться у державах-членах, зокрема, щоб покращити застосування результатів; встановлення зв’язків між екологічними та іншими особами в сфері інформації, тренінгів, дослідження, освіти і політики;

(e) забезпечення систематичного інформування, починаючи з 2003 року може допомогти забезпечити основу для:

– політичних рішень щодо навколишнього середовища і сталого розвитку;

– подальшого виконання й огляду стратегій інтеграції сектора, а також Стратегії сталого розвитку;

– інформування широкого кола громадськості. Надання такої інформації буде підтримуватися систематичними звітами Європейського агентства з навколишнього середовища

та інших відповідних органів. Інформація складається, головним чином, з:

– екологічних індикаторів;

– індикаторів стану і тенденцій у навколишньому середовищі;

– індикаторів інтеграції;

(f) огляд та постійний моніторинг інформації та систем звітування, у світлі найбільш комплексної і ефективної системи забезпечення вдосконаленого звітування високої якості, порівняльних і важливих екологічних даних та інформації. Комісія якомога раніше подає

пропозицію, щоб досягти цієї цілі. Вимоги щодо моніторингу, збору даних і звітування ефективно відображаються у майбутньому екологічному законодавстві;

(g) вдосконалення розробки та використання методів й інструментів моніторингу земної кулі (наприклад супутникові технології) для підтримки формування політики й імплементації.