Стаття 7 Завдання та пріоритетні сфери дій щодо навколишнього середовища, здоров’я та якості життя

1. Цілі, визначені у статті 2, повинні досягатися за допомогою перерахованих нижче завдань, беручи до уваги відповідні стандарти, керівні принципи та програми Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

– досягнення кращого розуміння загрози для навколишнього середовища і здоров’я людини з метою вживання заходів з попередження і зменшення такої загрози;

– сприяння кращій якості життя за допомогою інтегрованого підходу, при зосередженні уваги на міських зонах;

– ставлячи мету досягти на протязі одного покоління (до 2020 року) того, щоб хімічні речовини виготовлялись і використовувались таким чином, аби це не вело до значного негативного впливу на здоров’я і навколишнє середовище, визнаючи необхідність заповнення існуючих прогалин у знаннях про властивості, використання, розміщення і вплив хімічних речовин;

– небезпечні хімічні речовини слід замінити безпечнішими хімічними речовинами чи безпечнішими альтернативними технологіями, які не передбачають використання хімічних речовин, з метою зменшення ризику для людини і навколишнього середовища;

– зменшення впливу пестицидів на здоров’я людини і навколишнє середовище і, загалом, досягнення більш сталого використання пестицидів, а також значного загального зниження ризику та використання пестицидів, які відповідають необхідному захисту культур. Пестициди, що є стійкими, біо-акумулятивними чи токсичними, або мають інші подібні якості, повинні бути замінені не такими шкідливими, якщо це можливо;

– досягнення таких якісних рівнів ґрунтових і поверхневих вод, при яких не допустимий значний негативний вплив і ризик для здоров’я людини і навколишнього середовища, і забезпечення того, щоб об’єм видобутку водних ресурсів був сталим протягом довгого періоду часу;

– досягнення таких рівнів якості повітря, які не призводять до значного негативного впливу і ризику для здоров’я людини та навколишнього середовища;

– суттєве зменшення кількості людей, на котрих регулярно впливають довготривалі середні рівні шуму, зокрема транспортний шум, який, згідно з науковими даними, негативно впливає на здоров’я людини, та підготовка наступного кроку в роботі з директивами із питань шуму.

2. Ці завдання досягаються за допомогою таких пріоритетних дій: (а) посилення дослідницьких програм і наукових досліджень Співтовариства, заохочення міжнародної координації національних дослід

ницьких програм для підтримки виконання завдань щодо здоров’я і навколишнього середовища, зокрема:

– визначення і рекомендації щодо пріоритетних сфер досліджень і дій, включаючи, зокрема, можливий вплив на здоров’я джерел електромагнітного забруднення і приділяючи особливу увагу розвиткові і затвердженню альтернативних методів дослідів над тваринами, зокрема у галузі хімічної безпеки;

– визначення та розвиток індикаторів здоров’я та навколишнього середовища;

– перегляд, розвиток та оновлення існуючих стандартів здоров’я й граничних значень, включаючи, де доцільно, вплив на потенційно вразливі групи, наприклад дітей чи старших людей, і комулятивність та зворотній вплив різних забруднювачів;

– огляд тенденцій і положень механізму швидкого попередження про нові проблеми і ті, що з’являються;

(b) щодо хімічних речовин:

– покладення відповідальності на виробників, імпортерів і остаточних користувачів за збір знань про всі хімічні речовини (обов’язок піклуватись) і оцінку ризику їх використання, зокрема, в товарах та під час переробки і розміщення;

– розвиток узгодженої системи, яка базується на комплексному підході, що виключає хімічні речовини, котрі використовуються в дуже малій кількості для тестування, оцінки ризику й управління ризиком нових та існуючих речовин з процедурами тестування, що зводить до мінімуму необхідність тестування на тваринах і розвиток методів альтернативного тестування;

– забезпечення того, щоб відповідні хімічні речовини були предметом прискорених процедур управління ризиком і, аби речовини, які викликають велике занепокоєння, включаючи канцерогенні, мутагенні і токсичні, для відновлення речовин, і ті, що мають характеристики стійких органічних забруднювачів, використовувалися лише в обґрунтованих і добре визначених випадках, а перед їх використанням видавався дозвіл;

– забезпечення того, щоб результати оцінки ризику хімічних речовин повною мірою враховувалися у тих сферах законодавства Співтовариства, в яких регулюється питання хімічних речовин, а також для уникнення дублювання роботи;

– визначення критеріїв для включення у категорію речовин, які

викликають велике занепокоєння, тих речовин, що є стійкими, біоакумулятивними і токсичними, і тих, які є дуже стійкими і дуже біоакумулятивними, а також передбачаючи включення відомих ендокринних порушень, коли встановлюють погоджені методи тестування і критерії;

– забезпечення того, щоб основні заходи, необхідні з точки зору визначених завдань, були швидко розроблені, могли набрати чинності до середньотермінового розгляду;

– забезпечення доступу громадськості до неконфіденційної інформації у Реєстрі хімічних речовин Співтовариства (REACH Register);

(c) щодо пестицидів:

– повна імплементація й огляд ефективності застосовуваних правових рамок5 із метою забезпечення високого рівня захисту після внесення поправок. Цей перегляд може містити, відповідно, порівняльну оцінку та розвиток процедур Співтовариства з надання дозволів для розміщення на ринку;

– тематична стратегія зі сталого використання пестицидів, спрямована на:

(d) зменшення небезпеки і ризику для здоров’я та навколишнього

середовища від використання пестицидів;

(іі) покращення контролю за використанням і поширенням пести

цидів;

(ііі) зниження рівнів шкідливих активних речовин, зокрема, шляхом заміни найбільш небезпечних безпечнішими, включаючи нехімічними альтернативами;

(іv) заохочення використання невеликої кількості чи не використання пестицидів під час культивації, зокрема, за допомогою підвищення інформованості користувачів, сприяння використанню кодексів хорошої практики і сприяння розгляду можливого застосування фінансових інструментів;

(v) прозору систему звітування та моніторингу досягнутого прогресу при виконанні завдань стратегії, включаючи вироблення відповідних індикаторів;

(d) щодо хімічних речовин і пестицидів:

– швидка ратифікація Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних

Директива Ради 91/414/ЄЕС від 15 липня 1991 року щодо розміщення на ринку продуктів захисту рослин (OJ L 230, 19.08.1991, p.1). Директива з останніми доповненнями, внесеними Директивою Комісії 2001/49/ЄС (OJ L 176, 29.06.2001,

p.61).

хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі, а також Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі;

– доповнення Регламенту Ради (ЄЕС) №2455/92 від 23 липня 1992 року щодо експорту й імпорту деяких небезпечних хімічних речовин6, щоб він відповідав Роттердамській конвенції, при цьому покращуючи його процедурні механізми і поліпшуючи інформування країн, що розвиваються;

– підтримка покращення управління хімічними речовинами та пестицидами у країнах, що розвиваються, і країнах-кандидатах, включаючи видалення запасів застарілих пестицидів, зокрема, підтримуючи проекти, спрямовані на таке видалення;

– сприяння міжнародним зусиллям щодо вироблення стратегічного підходу до міжнародного управління хімічними речовинами;

(e) щодо сталого розвитку та високої якості води:

– забезпечення високого рівня захисту поверхневих і підземних вод, попередження забруднення та сприяння сталому використанню вод;

– робота для забезпечення повної імплементації Рамкової водної директиви7, що спрямована на покращення екологічного, хімічного і кількісного стану вод та узгоджене і стале управління ними;

– розробка заходів, спрямованих на припинення скидів, викидів і втрат пріоритетних небезпечних речовин згідно з положеннями Рамкової водної директиви;

– забезпечення високо рівня захисту води для купання, включаючи перегляд Директиви про воду для купання8;

– забезпечення інтеграції концепцій і підходів Рамкової водної директиви та інших директив у сфері охорони води в інші сфери політики Співтовариства;

(f) щодо якості повітря, то розвиток та імплементація заходів, визначених у статті 5, в галузі транспорту, промисловості та енергетики повинні відповідати і сприяти покращенню якості повітря. Передбачається проведення надалі таких заходів:

– покращення моніторингу й оцінки якості повітря, включаючи акумуляцію забруднювачів, надання громадськості інформації,

6              OJ L 251, 29.08.1992, p.13. Регламент з доповненнями Регламентом Комісії (ЄС) №2247/98 (OJ L 282, 20.10.1998, p.12).

7              Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2000 року, що встановлює рамки дій Співтовариства в сфері водної політики (OJ L 327, 22.12.2000, p.1).

8              Директива Ради 76/160/ЄЕС від 8 грудня 1975 року стосовно якості води для купання (OJ L 31, 5.02.1976, p.1). Директива, доповнена Актом про приєднання 1994 року.

включаючи розробку та використання індикаторів;

– тематична стратегія для зміцнення послідовної та комплексної політики стосовно забруднення повітря, щоб визначити пріоритети для майбутніх дій, розгляду і оновлення, при потребі, стандартів якості повітря і національних порогових величин викидів, з метою досягнення довготермінового завдання з неперевищення критичного навантаження та рівнів і розробки кращих систем збору інформації, моделювання та прогнозування;

– прийняття відповідних заходів щодо озону і частинок у приземному шарі;

– розгляд якості повітря в приміщенні і його впливу на здоров’я, з рекомендаціями для подальших заходів, у разі необхідності;

– провідна роль на переговорах та імплементація Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар;

– провідна роль на переговорах і зміцнення зв’язків та взаємодії з міжнародними процесами, які сприяють чистому повітрю в Європі;

– подальший розвиток спеціальних інструментів Співтовариства для зменшення викидів із відповідних категорій джерел;

(g) щодо шуму:

– доповнення та подальше вдосконалення заходів, включаючи відповідні процедури сертифікації, спрямованих проти викидів шуму від послуг і товарів, наприклад автотранспортних засобів, включаючи заходи для зменшення шуму від взаємодії між шинами і покриттям доріг, якщо вони не впливають на безпеку доріг, та від залізничних засобів, авіації і стаціонарного обладнання;

– розробка й імплементація інструментів для зменшення транспортного шуму, якщо це можливо, наприклад, за допомогою зменшення попиту на транспорт, заміни менш шумними моделями, сприяння технічним заходам і сталому плануванню транспорту;

(h) щодо навколишнього середовища міст:

– тематична стратегія, що сприяє комплексному горизонтальному підходу у політиці Співтовариства і покращенню якості навколишнього середовища міст, беручи до уваги прогрес, досягнутий в імплементації існуючих рамок співпраці9, переглядаючи їх у разі необхідності, спрямовуючи увагу на:

– сприяння Місцевому порядку денному на XXI сторіччя;

Рішення Європейського Парламенту і Ради №1141/2001/ЄС від 27 червня 2001 року щодо рамок Співтовариства для співпраці для сприяння сталому розвитку міста (OJ L 191, 13.07.2001, p.1).

– зменшення зв’язку між економічним зростанням і попитом на пасажирський транспорт;

– необхідність збільшення частки у громадському транспорті, на залізниці, внутрішніх водних шляхах, пішохідному і велосипедному способі пересування;

– необхідність стримувати ріст обсягів транспортного руху та здійснювати суттєве розмежування між ростом транспорту і збільшенням ВВП;

– необхідність сприяти використанню громадських транспортних засобів з низькими викидами;

– розгляд індикаторів навколишнього середовища міст.