Стаття 5 Завдання та пріоритетні сфери дій щодо зміни клімату

1. Цілі, визначені у статті 2, повинні досягатися за допомогою таких завдань:

– ратифікація і набрання чинності Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату до 2002 року і виконання зобов’язань щодо зменшення викидів на 8% до 2008-12 року порівняно з рівнем 1990 року для усього Європейського Співтовариства, згідно із зобов’язаннями кожної держави-члена, встановленими у Висновках Ради від 16 і 17 червня 1998 року;

– реалізація до 2005 року значного прогресу в досягненні зобов’язань згідно із Кіотським протоколом;

– займання Співтовариством такої позиції, яка б дозволяла відстоювати прийняття міжнародної угоди з жорсткішими завданнями щодо викидів на другому етапі виконання зобов’язань згідно з Кіотським протоколом. Така угода повинна мати мету суттєво знизити викиди, повністю враховуючи, зокрема, висновки третього оціночного звіту Міжурядового комітету зі зміни клімату (IPCC), і взяти до уваги необхідність рухатись у напрямку глобального справедливого розподілу викидів парникових газів.

2. Ці завдання виконуються за допомогою, зокрема, таких пріори

тетних дій:

(і) Імплементація міжнародних зобов’язань із клімату, включаючи

Кіотский протокол за допомогою:

(а) вивчення результатів Європейської програми зі зміни клімату і прийняття ефективної спільної і координованої політики і заходів на її основі, якщо доцільно для різних секторів додатково до внутрішніх дій держав-членів;

(b) роботи в напрямку встановлення рамок Співтовариства для розвитку ефективної торгівлі викидами СО2 з можливим поширенням на інші парникові гази;

(c) покращення моніторингу парникових газів і прогресу щодо надання державам-членам зобов’язань, згідно з Внутрішньою угодою щодо поділу зобов’язань;

(іі) Зменшення викидів парникових газів у сфері енергетики: (а) проведення якнайшвидше перевірки та огляду субсидій, які перешкоджають ефективному і сталому використанню енергії, з метою їх поступового скорочення;

(b) заохочення використання відновлюваного і викопного палива із низьким вмістом вуглецю для виробництва енергії;

(c) заохочення використання джерел відновлюваної енергії, включаючи застосування пільг, на місцевому рівні включно, з метою досягнення поставленої цілі 12% всього використання енергії до 2010 року;

(d) впровадження пільг для збільшення використання теплоелектроенергії та імплементація заходів, спрямованих на подвоєння загального поділу теплоелектроенергії у Співтоваристві до 18 % усього виробництва електроенергії;

(e) попередження та зменшення викидів метану із виробництва та передачі енергії;

(f) сприяння ефективності енергії; (ііі) Зменшення викидів парникових газів у транспортному секторі: (а) визначення та реалізація спеціальних дій для зменшення вики

дів парникових газів у авіації, якщо такі дії не погоджені у межах Міжнародної організації цивільної авіації до 2002 року;

(b) визначення та реалізація спеціальних дій для зменшення викидів парникових газів у морському судноплавстві, якщо такі дії не погоджені в межах Міжнародної морської організації до 2003 року;

(c) заохочення переходу до ефективніших і чистіших форм транспорту, включаючи кращу організацію і логістику;

(d) у контексті завдання ЄС зменшити викиди парникових газів на 8%, прохання, щоб Комісія подала до кінця 2002 року Комюніке про кількісні екологічні цілі для системи сталого транспорту;

(e) визначення та реалізація наступних спеціальних дій, включаючи будь-яке відповідне законодавство для зменшення викидів парникових газів від автотранспортних засобів та N2O;

(f) сприяння розвиткові і використанню альтернативного палива і транспортних засобів із низьким споживанням палива, з метою суттєвого й постійного збільшення їх частки;

(g) сприяння заходам, спрямованим на повне відображення екологічної вартості в ціні транспорту;

(h) відмежування економічного зростання від попиту на транс

порт, з метою зменшення впливу на навколишнє середовище; (іv) Зменшення викидів парникових газів у промисловому виробництві:

(а) сприяння еко-ефективній практиці і техніці в промисловості;

(b) розробка засобів сприяння малим і середнім підприємствам з прийняття, інновації і вдосконалення діяльності;

(c) заохочення розвитку екологічно безпечніших і технічно можливих альтернатив, включаючи вживання заходів Співтовариства, метою яких є скорочення викидів, поступова ліквідація виробництва, де це доцільно, і зниження використання промислових фторованих газів ГФВ (гідрофторвуглеці), ПФВ (перфторвуглеці) і СФ6 (шестифториста сірка);

(v) Зменшення викидів парникових газів у інших секторах: (а) сприяння ефективності енергії, особливо для опалення,

охолодження і гарячого водопостачання під час проектування будівель;

(b) врахування необхідності зменшення викидів парникових газів, поряд з іншими екологічними питаннями, у Спільній сільськогосподарській політиці і Стратегії Співтовариства із поводження з відходами;

(vi) Використання інших відповідних інструментів, таких як: (а) сприяння використанню фіскальних заходів, включаючи часові та відповідні рамки Співтовариства для енергетичного оподаткування, для заохочення переходу на ефективніше ви

користання енергії, чистішу енергію і транспорт та заохочення технологічних інновацій;

(b) заохочення екологічних угод із промисловим сектором, з метою зменшення викидів парникових газів;

(c) забезпечення того, щоб зміна клімату була основною темою політики Співтовариства з досліджень і технологічного розвитку і головною для національних дослідницьких програм.

3. Окрім пом’якшення зміни клімату, Співтовариство повинно готуватися до заходів, спрямованих на адаптацію до наслідків зміни клімату, за допомогою:

– перегляду політик Співтовариства, зокрема тих, які зачіпають зміну клімату, щоб адаптація розглядалася, відповідно, в інвестиційних рішеннях;

– заохочення регіонального моделювання й оцінки клімату, як для підготовки регіональних заходів із адаптації, таких як управління водними ресурсами, охорона біорізноманіття, попередження опустелення і затоплення, так і для підтримки високого рівня інформованості громадян і підприємців.

4. Необхідно забезпечити, щоб проблеми клімату враховувалися під час розширення Співтовариства. Це вимагатиме, зокрема, таких дій стосовно держав-кандидатів:

– сприяння розширенню можливостей для здійснення внутрішніх заходів з метою використання механізмів, передбачених Кіотським протоколом та покращеного звітування й моніторингу ви кидів;

– підтримка стійкішого транспортного й енергетичного сектора;

– забезпечення зміцнення співпраці з державами-кандидатами з питань зміни клімату надалі.

5. Боротьба зі зміною клімату формуватиме складову частину політики зовнішніх зносин Європейського Союзу і буде одним із пріоритетів його політики сталого розвитку. Це вимагатиме узгоджених і координованих дій з боку Співтовариства та його держав-членів з метою:

– створення можливостей для допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою, наприклад через заохочення проектів Механізму чистого розвитку, згідно із Кіотським протоколом, і спільне впровадження;

– реагування на визначені потреби з передачі технологій;

– допомоги в проблемах адаптації до зміни клімату у відповідних країнах.