РОЗДІЛ ХІХ (колишній Розділ ХVІ)  НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Стаття 174 (колишня стаття 130r)

1. Політика Співтовариства у сфері навколишнього середовища має на меті:

– збереження, захист і поліпшення якості навколишнього середовища;

– захист здоров’я людей;

– розумне та раціональне використання природних ресурсів;

– підтримка заходів на міжнародному рівні для вирішення регіональних та загальних проблем навколишнього середовища.

 Політика Співтовариства у сфері навколишнього середовища має на меті високий рівень захисту, враховуючи при цьому відмінність ситуації у різних районах Співтовариства. Вона базується на попереджувальному принципі, а також на принципах здійснення запобіжних заходів: відшкодування шкоди, спричиненої навколишньому середовищу, перед усім шляхом усунення її джерел, і що забруднювач заплатить. У цьому контексті заходи з гармонізації, які відповідають вимогам захисту навколишнього середовища, включають, за необхідності, захисне застереження, яке дозволяє державам-членам здійснювати тимчасові заходи, з неекономічних причин екологічного характеру, які підлягатимуть процедурі інспекції з боку Співтовариства.

 У підготовці своєї політики з навколишнього середовища Співтовариство бере до уваги:

– наявні наукові і технічні дані;

– екологічні умови в різних регіонах Співтовариства;

– потенційні вигоди та витрати, що можуть бути внаслідок дій або їх відсутності;

– економічний і соціальний розвиток Співтовариства в цілому та збалансований розвиток її регіонів.

4. У рамках своїх відповідних сфер компетенції Співтовариство та держави-члени співпрацюють з третіми країнами і компетентними міжнародними організаціями. Домовленості про співпрацю Співтовариства можуть бути предметом окремих угод між Співтовариством і зацікавленими третіми сторонами, які обговорюються і укладаються відповідно до статті 300.

Попередній підпункт не стосується компетенції держав-членів вести переговори з міжнародними органами та укладати міжнародні угоди.

Стаття 175 (колишня стаття 130s)

 Діючи відповідно до процедури, визначеної у статті 251, і після консультацій з Економічним і соціальним комітетом та Комітетом регіонів, Рада вирішує, які дії повинні бути виконані Співтовариством для досягнення цілей, зазначених у статті 174.

 Шляхом відступу від процесу прийняття рішень, визначеного у пункті 1, та без порушення статті 95, Рада, діючи на підставі одноголосно прийнятого рішення, за пропозицією Комісії і після консультацій з Європейським Парламентом та Економічним і соціальним комітетом та Комітетом регіонів, приймає:

– положення переважно фіскального характеру;

– заходи з міського та сільського планування, землекористування, за винятком використання відходів та заходів загального характеру, а також регулювання водних ресурсів;

– заходи, які суттєво впливають на вибір державою-членом різних

видів енергії та на загальну структуру її енергопостачання. За умов, викладених у попередньому підпункті, Рада може визначити, рішення з яких саме питань, перерахованих у цьому пункті, повинні прийматися кваліфікованою більшістю.

3. В інших сферах програми загальних дій, що встановлюють пріо

ритетні завдання,

виконання яких слід досягти, приймаються Радою відповідно до про

цедури, визначеної у статті 251, і після консультацій з Економічним

і соціальним комітетом та Комітетом регіонів. Рада, діючи згідно з

умовами пункту 1 чи пункту 2, відповідно до випадку вживає заходів,

необхідних для здійснення таких програм.

 Без порушення певних правил існування Співтовариства, держави

члени фінансують та здійснюють свою екологічну політику.

 Без порушення принципу, що забруднювач платить, якщо заходи,

передбачені положеннями пункту 1, вимагають витрат, що видають

ся непропорційно високими органам влади держави-члена, Рада у

своєму акті, що включає ці заходи, закріплює відповідні положення у формі:

– тимчасових відступів і/або

– фінансової підтримки від Фонду згуртування, встановленої відповідно до статті 161.

Стаття 176 (колишня стаття 130t)

Захисні міри, прийняті відповідно до статті 175, не забороняють державам-членам мати або запроваджувати більш суворі захисні заходи. Такі заходи не повинні суперечити цьому Договору. Про них слід повідомити Комісію.

РІШЕННЯ № 1600/2002/ЄС

Європейського Парламенту і Ради від 22 липня 2002 р.

щодо Шостої програми дій Співтовариства

у сфері навколишнього середовища

Європейський Парламент і Рада Європейського Союзу

...

Вирішили наступне: