4. ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ

N4icueBHH суд К* району м. X*

Позивач: К-о С. Ф.

м. X*, вул. П*, % кв. 118

Відповідач: ВАТ „Д*"

м. X*, вул. Н*, 15

ПОЗОВНА ЗАЯВА Про стягнення заробітної плати та заподіяної моральної шкоди

На протязі 1998-2003 pp. я працював на різних посадаху ВАТ „Д*". 13.08.03. Наказом № 115-к я був звільнений за власним бажанням з посади головного інженера товариства.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівни­ка виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, устано­ви, організації, провадиться вдень звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути вип­лачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заро­біток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточ­ного розрахунку стане на іннху роботу, розмір зазначеної в час­тині першій nif ї статті компенсації зменшується на суму заро ■

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ І ПУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ         145

бітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про випла­ту працівникові середнього заробітку за час вимушеного про­гулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачува­ної роботи (ст. 235 КЗпП України), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належ­них сум без обмеження будь-яким строком.

Не дивлячись на мої неодноразові звернення, адміністра­ція ВАТ „Д*" безпідставно, при відсутності спору щодо розмі­ру заборгованості, відмовляється сплатити мені належну при звільненні заробітну платню та компенсацію за невикористані відпустки за останні роки по день мого працевлаштування на Х-й державній біофабриці, тобто з 13.08.03 по 9.08.04 р.

За п'ять років роботи у ВАТ „Д*" я використовував свої відпустки щорічно тільки на 1/3. Фактично заборгованість ВАТ „Д*" переді мною по відпускним складає повні 3 роки.

Мої неодноразові звернення щодо надання довідок віднос­но розміру заборгованості ВАТ „Д*" ігнорує.

Відповідно до ст.ст. 32, 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування завданої їм моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав, свобод та законних інтересів.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкоду­вання власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нор­мальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається за конодавством.

Завдана мені моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення моїх законних прав, приниженням честі, гідності, знущаннямзменеякзлюдини, ігно­руванням мок прав, ненаданням відомостей щодо розміру забор-

146       ХАРКІВ ЮРИДИЧНИЙ

гованоегі, втратою у зв язку із цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників та знайомих, моральними переживання­ми, ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадсь­кого життя, порушення стосунків з оточуючими людьми.

Через завдані мені моральні страждання внаслідок невип­лати належної заробітної платні, ігноруванням моїх законних прав, погіршився стан мого здоров'я, моральні страждання призвели до захворювання серцево-судинної системи і я зму­шений був перенести операцію на відкритому серці. Віднов­лення фізичного та морального стану коштувало і коштує знач­них витрат, пов'язаних зокрема із вже понесеними витратами на операцію, лікування, посилене харчування, санаторно-ку­рортне відновлення стану здоров'я.

Згідно ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодав­ства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116,117,237 КЗпП України та ст.ст. 3,4 ЦПК України, —

ПРОШУ СУД:

зобов'язати ВАТ, Д *" сплатити мені заборгованість по заробітній платі, а також середню заробітну плату за весь час затримки із розра­хунком, виходячи з мого посадового окладу 498 грн. на місяць, а та­кож відпускні за невикористані відпустки за останні роки;

відшкодувати за рахунок ВАТ „Д*" заподіяну мені мораль­ну шкоду у сумі 50 тисяч грн.;

при підготовці справи до розгляду прошу зитребувати у бух­галтерії ВАТ „Д*" дані щодо розміру заборгованості переді мною на час звільнення, у т.ч. по заробітній платі, відпускним, а також про розмір моєї середньої заробітної плати.

Додаток: копії паспорту, трудової книжки, позовної заяви, епікриз.

Дата       Підпис (К-о С.Ф.)

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ ГРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ 'ЗАКОНОДАВСТВОМ         147

ДоК*

районного суду м. X*

вул. К*, 42,

м, х*, 73***, Україна

Прокурор К*

району м. X*

вул. У*, 8,

м. X*, 73*****, Україна

в інтересах: ір. М-о О. М. мешкає: м. X*, вул. С*, 135

Відповідач:

Обласне комунальне підприємство „А*-Х*"

р/р ******** в ХФ П-рбанк

м. X*, МФО ******, код ********

А-ТЦА

м. X*, вул. Т*, 38

Про стягнення заборгованості по заробітній платі, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами,

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років

Ціна позову: 3894 грн. 93 коп.

ПОЗОВНАЗАЯВА

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи про­куратури покладено представництво інтересів громадян та держави у випадках, визначених законом у т.ч. і в судових органах.

І48      ХАРКІВ ЮРИДИЧНИЙ

Згідно рішення Конституційного Суду України від 8.04.1999 р. прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів громадян та держави чи в чому існує загроза інтересам громадян та держави, тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів громадян та держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до ст. І Закону України „Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за вико­нану ним роботу.

В прокуратуру К* району м. X* звернулася громадянка М-о О. М. з проханням допомогти отримати заробітну плату, допо­моги по вагітності і пологах та догляду за дитиною по досяг­ненню нею 3 річного віку в ОКП „А*-Х*". Кошти необхідні для забезпечення проживання її та дітей.

Перевіркою встановлено, що гр. М-о О.М. на ОКП „А*-Х*" працює на посаді провідного інженера ЕНС. Починаючи з

року на підприємстві виникла заборгованість по за­

робітній платі. Згідно наказу № 48 від 02.12.2002 року з

року по 29.09.2005 року М-о О.М. надано відпустку

по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років.

Станом на 1.08.2003 року заборгованість ОКП „А*-Х*" по неоплаченій заробітній платі, допомозі у зв'язку з вагітністю та пологами, допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років гр. М-о О.М. становить 3894 грн. 93 коп. Керівни­ком підприємства заходи щодо погашення заборгованості не приймаються.

ОКП „А*-Х*" є юридичною особою і несе повну відпові­дальність по своїм зобов'язанням.

Суттєва заборгованість ОКП „А*-Х*" по виплаті заробітній платі, допомозі у зв'язку з вагітністю та пологами, допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років є порушен­ням ст. 43 Конституції України, яка гарантує громадянам своє-

ПРАКТИКА ЗЛЛИСГУ' 1 ВДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ТАКОНОДАИі 1 BOM          149

часнс отримання винагороди за свою працю, ст. З Закону Ук­раїни „Про державну допомогу сім'ям здітьми", ст. 179 КЗпП України, що гарантує право жінки на соціальну допомогу у випадку вагітності і пологів та догляду за дитиною до досяг­нення нею З років.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 24 Закону України „Про оплату праці", ст.ст. 115,179 КЗпП України, ст. З Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст. 20 Закону України „ПрЬ прокуратуру", -

ПРОШУ:

Стягнути з ОКП „А*-Х*" на користь М-о О.М. кошти в

сумі 3894 грн. 93 коп. та держмито на користь держави.

У судове засідання визвати позивача і відповідача, які зна­

ходяться за вказаними адресами.

Згідно ст. ст. 151, 152 ЦПК України накласти арешт на

майно боржника в частині позовних вимог.

Про день слухання справи в суді сповістити прокуратуру

району. ',

Додаток: довідка про заборгованість № 124 від 18.08.2004 року, довідка про заборгованість № 1410 від 10.09.2004 року, витяг з наказу № 48 від 02.12.2002 року, копія заяви М-о О.М. від 03.12.2002 року, копія трудової книжки.

Дата

Прокурор К* району

м. X*

старший радник юстиції   Підпис (В.В. Б*)

150    хлрків юридичний

К* районний суд м. X*

судді С-к С.А.

М-оО. М.

мешкає: м. X* вул. С*, 135, тел. ****

ДОДАТОК ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

22.10.2004 р. прокурор К* району м. X* старший радник юс­тиції Б-р В.В. заявив у порядку ст. 45 ЦПК України в моїх інте­ресах позов проти ОКП „А*-Х*" про невиплату мені заборгова­ності по заробітній платі, допомозі по вагітності та пологам, до­помозі по догляду за дитиною до досягнення нею З років.

Я, мати трьох неповнолітніх дітей, знаходжуся в тяжкому мате­ріальному стані та відчуваю моральні страждання у зв'язку з не­можливістю забезпечити нормальний догляд за дітьми. Порушу­ються мої законні права, що призводить до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації жит­тя моєї сім'ї. У зв'язку з цим я вважаю, що маю право на відшкоду­вання моральної шкоди, спричиненої мені ОКП „А*-Х*".

Після звернення до суду частина суми заборгованості мені була виплачена.

В серпні 2002 р. мені за лікарняним листком серія ВФ № 096902 від 08.08.02 р. була нарахована сума 1226 грн. 25 коп., у грудні 2002 р. за лікарняним листком отримала суму 201 грн. 25 коп., заборгованість за лікарняним листком складає 1025 грн. 25 коп., а у довідки, яка надана ОКП, А*-Х*" вказана заборгованість 940 грн. Різниця складає 85 грн.

На підставі вищевикладеного прошу:

Витребувати у відповідача повний розрахунок нарахова­

них та виплачених мені сум, підтверджених документально.

Виплатити мені за весь період компенсацію за втрату ча­

стини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати.

Відшкодувати мені моральну шкоду у розмірі 1310 грн.

Дата       Підпис (О.М. М-о)

HPAKiика захисту [рудових правіромадян кримінальним законолавс гвом

С* міськрайонний суд

Ш-оМ.О.

мешкає: Д* обл., м. С*,

вул. Ф*, 28, кв. 48, 84***

Відповідач:

Д* Залізниця м. Д*, вул. А*, 68, 83*** Третя особа: Начальник станції С* Ш-ль С. М. м. С*, пл. П*, 1,84***

Про визнання незаконними наказів про дисциплінарні стягнення, про звільнення, про поновлення на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

ПОЗОВНАЗАЯВА

25 червня 1995 р. я була прийнята на роботу до відповідача, працювала білетним касиром 2 категорії станції С* до 27 січня 2004 р. За вказаний період роботи ніяких стягнень не мала.

27 січня 2004 р. була переведена на роботу інспектором білет­ного бюро станції С*.

9 лютого 2004 р. я була ознайомлена з посадовою інструк­ційною карткою інспектора білетного бюро. Відповідно вка­заній посадовій інструкційній картці я підпорядковувалася начальнику сектора безкоштовних перевезень, завідуючій білетним бюро станції С* та начальнику станції С*. Також в п. 8 Посадової інструкційної картки вказано, що я заміщую завідуючу білетним бюро.

Безпосереднє керівництво моєю роботою здійснювала заві-

152    хлрків юридичний

дуюча білетним бюро, вона ж контролювала виконання мною роботи.

Відповідно до посадової інструкційної картки я у своїй ро­боті повинна керуватися Правилами видачі безкоштовних білетів для проїзду по залізниці, а також вказівками Укрзаліз­ниці та управління дорогою по білетному діловодству.

Із вказаними нормативними документами я ознайомлена не була, з вказівками Міністерства щодо питань безкоштовної видачі білетів мене не ознайомили, всі роботи щодо видачі без­коштовних білетів я виконувала під безпосереднім керівницт­вом завідуючої білетним бюро.

3 21 червня по 22 липня 2004 р. завідуюча білетним бюро Ш-ль О.О. на роботі була відсутня. Однак, з наказом про по­кладення на мене обов'язків завідуючої бюро ознайомлена не була, вищевказані нормативні акти для керівництва у роботі мені не передавалися.

У серпні 2004 р. у завідуючої бюро з'явилися особисті не­приязні стосунки до мене, почали проводитися перевірки дот­римання нормативних вимог під час видачі безкоштовних білетів, були виявлені деякі порушення, яких я припустилася не умисно, а в силу того, що не була ознайомлена з відповід­ними вказівками залізниці щодо вказаних питань, не мала до­статнього досвіду роботи по видачі безкоштовних білетів і 21 вересня був виданий наказ № 242/ДС, яким до мене застосо­вувалася догана за те, що я 12 червня 2004 р. в порушення Пра­вил видачі безкоштовних білетів та п. 4 телеграфної вказівки № Н-29 А від 07.08.2003 р. видала дублікат приміського білету ф. 4 старшому пожежнику Т-у А.Н.

5 жовтня 2004 р. була проведена перевірка роботи білетного бюро за період з 1 січня 2004 р. по 4 жовтня 2004 р., в результаті якої було виявлено низку порушень по видачі безкоштовних білетів білетним бюро, які були допущені 4 лютого, 10 лютого, 17 лютого, 24 лютого, 14 червня, 18 червня, 9 липня, 21 та 23 липня 2004 p., тобто у період коли завідуючою бюро працювала Ш-ль О.О. І вже 15 жовтня 2004 р. був виданий наказ № 273/ДС

ИРАК! ИКАЛАХИСІУ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ         153

в якому вказувалося, що завідуюча бюро Ш-ль О.О. не контро­лювала мою роботу у зв'язку з чим її позбавили премії, а мені об'явили догану.

Ці накази я вважаю незаконними, виданими в порушення вимог ст.ст. 148, 149 КЗпП України, без врахування моєї попе­редньої роботи, мого недостатнього досвіду на вказаній новій роботі та нетривалого періоду її виконання, без врахування сут­тєвих обставин, які полягали у відсутності належного керів­ництва моєю роботою ха контролю з боку завідуючої білетним бюро, що відображено в наказі. Також не прийнято до уваги те, що я керівництвом не була ознайомлена з правилами та вказівками Укрзалізниці та управлінням дорогою, за порушен­ня яких мене притягали до дисциплінарної відповідальності.

У зв'язку з моїм находженням на лікуванні з 18 по 27 жовтня 2004 р., апотім з 15 по 30 листопада 2004 p., з 1 по 10 грудня 2004 р., з 13 по 31 грудня 2004 р. я пропустила тримісячний термін на ос­карження наказу № 242/ДС від 21.09.2004 р. про.об'явлення мені догани, а тому вважаю, що даний строк необхідно поновити.

13 січня 2005 р. я намагалася оскаржити вказані накази про об'явлення мені доган в КТС, однак відповідач заявив мені, що КТС на станції С* відсутня.

19 січня 2005 р. відповідач видав наказ № 8/ДС, яким звільнив мене з роботи за систематичне невиконання службо­вих обов'язків.

Даний наказ я вважаю незаконним по наступним підставам: в наказі № 8/ДС від 19 січня 2005 р. відповідач не вказав за який же і коли вчинений мною проступок мене звільнено, а вказав, що „за систематичне невиконання без поважних при­чин обов'язків". В цьому наказі перераховані додатково вияв­лені проступки, які начебто вчинені мною у період 2, 26 лип­ня, 20 вересня, 6 жовтня 2004 p., тобто проступки, що мали місце до покладення на мене дисциплінарного стягнення на­казом від 15 жовтня 2004 р.

Як випливає з наказу № 8/ДСяпісля 15 жовтня 2004 р. про­ступків не допускала.

154     Харків юридичний

Відповідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду Ук­раїни № 9 від 6. Я .1992 р. (із змінами та доповненнями) за пе­редбаченими п. З ст. 40 КЗпП України підставам працівник може бути звільнений тільки за проступок на роботі, вчине­ний після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідач в наказі вказав, що я в порушення п. 6 вступної ча­стини посадової інструкційної картки відмовилася підкорятися начальнику станції С* в частині надання письмового пояснення по виявленим порушенням. Я дійсно використала своє Консти­туційне право, закріплене ст. 63 Конституції України і відмовила­ся надати пояснення, однак це не являється трудовим проступ­ком. Необгрунтовано відповідач в наказі також посилається на те, шо 13 грудня 2004 р. я відмовилася підкоритися начальнику станції та вимогам наказу № 13 від 13.12.2004 p., посилаючись на стан свого здоров'я, оскільки 13.12.2004 р. дійсно була госпіталі­зована та знаходилася на стаціонарному лікуванні.

Оскільки відповідач незаконно звільнив мене з роботи, я повинна бути поновлена на роботі на посаді інспектора білет­ного бюро станції С* Д-ї залізниці, а відповідач повинен вип­латити мені середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За вини відповідача мені спричинена моральна шкода. Не­законне звільнення з роботи викликало у мене сильне нервове потрясіння, моральні страждання. З дня звільнення я знаход­жуся у подавленому душевному стані, що відображається на моїх відносинах з друзями, близькими, цей душевний стан не дозволяє мені спілкуватися та вирішувати питання з ними як раніш, гнітить мене, знижує мою життєву активність і я виму­шена застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, для підтримки свого здоров'я. Спричинену мені мораль­ну шкоду я оцінюю на суму 5000 грн.

Відповідач чинить мені перешкоди в отриманні необхідних для звернення з даним позовом документів. На мої вимоги та

ПРАКТИКА ІАХИОУТР\ ЮВИХ ПРАВ ГРОМА.ІЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОІІОДАВГ ГВОМ         155

на запит адвоката відповідач не видав мені копії наказів про прийом на роботу, переведенні на роботу в білетне бюро, ко­пію наказу про покладення на мене обов'язків завідуючої білет­ним бюро, довідку про заробітну плату. Тому я вимушена про­сити суд витребувати вказані документи у відповідача.

Відповідно до ст.ст. 148, 149, 150, 221, 225, 231, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. З, 60, 84, 88 ЦПК України, —

ПРОШУ:

Відновити мені пропущений за поважних причин строк на оскарження наказів № 242/ДС від 21.09.2004 р. та № 273/ДС від 15.10.2004 р.

Визнати незаконними накази № 242/ДС від 21.09.2004 р. та № 273/ДС від 15.10.2004 р. про оголошення мені доган та № 8/ ДС від 19.01.2005 р. про звільнення мене з роботи за п. З ст. 40 КЗпП України.

Поновити мене на роботі в якості інспектора білетного бюро станції С*.

Стягнути з відповідача на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнути з відповідача на мою користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та витрати по справі.

Витребувати у відповідача накази про прийом мене на ро­боту, про переведення на роботу в білетне бюро, про покла­дення на мене обов'язків завідуючої білетним бюро, довідки, акти перевірок роботи білетного бюро, мої пояснення, довідку про мій заробіток.

Додаток: копія трудової книжки, копія наказів № 242/ДС, № 273/ДС, № 8/ДС, копія заяви в КТС, копія Посадової інструкційної картки, копії 5-ти лікарняних листів, копія за­питу адвоката, копія відповіді на запит адвоката, 2 копії по­зовної заяви.

Дата       Підпис t>i.O. Ш-о)

156     Харків юридичний

К* районний суд м X*

Позивач: С-в К. 1., 1970 р. н. мешкає: м. X*, вул.Д*, 12, кв. 152 тел.******

Відповідач: ВАТ X* суднобудівельний завод, м. X*, вул. О*, 16

Про відшкодування втрачених доходів по заробітній платі та стягнення моральної шкоди

ПОЗОВНА ЗАЯВА

З відповідачем по справі я перебуваю у трудових відносинах з 1992 р. по теперішній час, у відділі зв'язку, електромонтером.

Під час моєї роботи на підприємстві з 1998 р. по грудень 2004 р. в порушення Конституції України, Закону України „Про оплату праці", Кодексу законів про пралю України заробітна плата вип­лачувалася мені відповідачем частинами у довільному розмірі. За вказаний період за вини відповідача утворилася заборгованість по заробітній платі станом на грудень 2004 р. у розмірі 4044 грн.

Відповідно до Закону України „Про оплату праці" з 1.01.1997 р. суми невиплаченої заробітної плати підлягають індексації, яка визначається з врахуванням індексу щомісяч­ної інфляції, офіційно встановлюваної Міністерством ста­тистики України.

Підприємства, які своєчасно не виплачують своїм працівни­кам заробітну плату під час виплати заборгованості повинні на­раховувати та виплачувати працівнику відповідну компенсацію.

Відповідачем заборгованість по заробітній платі була вип­лачена мені у грудні 2004 р., без врахування втрати частини

ПРАКТИКА ЗАХИС IV І РУ/10ВИХ ПРАВ I РОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ JAKOhOMBC ГВОМ         157

заробітної плаги у зв'язку з затримкою її виплати і виплати компенсації у зв'язку з інфляцією.

Відповідно аудиторському висновку від 7.02.2005 р. сума ком­пенсації за період з 1998 р. по !. 12.2004 р., у зв'язку з порушення строків виплати заробітної плати складає 1768 грн. 64 коп. Вка­зана сума підлягає стягненню з відповідача на мою користь.

Також я вважаю, що тривалою невиплатою заборгованості із заробітної плати відповідачем спричинено мені моральну шкоду, яку я оцінюю у 1500 грн. Несвоєчасна виплата заробіт­ної плати на протязі тривалого часу, затримка кінцевого роз­рахунку по заробітній платі потягли за собою втрату реальних доходів, матеріальні затруднения, позбавлення можливості вирішувати багаточисленні сімейні та побутові питання, які потребували матеріальних затрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 49, 95, 115, 232, 233, 237-1, 238 КЗпІЇ України, -

ПРОШУ:

Винести судове рішення, яким стягнути з відповідача на

мою користь компенсацію, у зв'язку з втратою частини доходів

по заробітній платі у сумі 1768 грн. 68 коп.

Стягнути з відповідача на мою користь спричинену мені

моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

Стягнути з відповідача витрати пов'язані з моїм звернен­

ням в аудиторську фірму (180 грн.) та правовою допомогою (55

грн.), всього 235 грн.

4.3 метою забезпечення заявлених позивних вимог наклас­ти арешт на розрахунки відповідача, а також на його майно.

Додаток: копія заяви з розрахунком заборгованості по за­робітній платі, копія рахункового листа по виплаті заборгова­ності, документи аудиторського висновку, квитанції про оплату 180 грн. та довідка юридичної консультації, копія позовної зая­ви (інші докумеши в обгрунтування позову будуть надані в суд).

Дата       Підпис (К.І. С-в)

158     Харків юридичний

Відповідно до ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу Ук­раїни особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в криміначьній справі пред'явити до обвинува­ченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом ра­зом з кримінальною справою. Згідно ст.ст. 32,56,62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування завданоїїм моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав, свобод та законних інтересів. Крім того, ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваже­ним ним органом моральної шкоди працівнику у випадку пору­шення його законних прав, що призвели до моральних страж­дань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, підставою для пред'явлення цивільного позову є заподіяння да­ним злочином матеріальної чи моральної шкоди потерпілому. Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудо­вого слідства і дізнання, так і під час судового розгляду спра­ви, але до початку судового слідства. Відмова у позові в поряд­ку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'яв­ляти той же позов у кримінальній справі. При наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода потерпілому орган дізнання, слідчий, про­курор і cyzj зобов'язані вжити заходів до забезпечення цивіль­ного позову. Вказані заходи полягають: а) у здійснені активних розшукових, слідчих і судових дій по виявленню майна обвину­ваченого (підозрюваного), де б воно не знаходилось, або осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за його дії; б) в накладенні арешту, складанні опису і, за необхідності, у ви­лученні або передачі на зберігання цього майна. У справах, в яких цивільний позов не був заявлений у процесі досудового слідства, суддя зобов'язаний роз'яснити потерпілому або юридичній особі, які зазнали матеріальної чи (і) моральної шкоди від злочину, їх право пред'явити цивільний позов до обви­нуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за йоло дії. Відповідно до ст. 29 КПК України прокурор, з метою захисту штересів потерпілих громадян, які за станом здоров'я або з інших поважних причин не можуть самостійно захистити свої інтереси, пред'являє або підтримує поданий потерпілим цивіль-

. J

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ ГРЧ,(ОВЙХ ПРАВ І РОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ         1Л9

ний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином. За загальним правилом, цивільний позов у кримінальній справі пред'являється до обвинуваченого, оскільки він несе відпові­дальність за заподіяну ним шкоду. У випадках, прямо зазначених у законі, матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочин­ними діями обвинуваченого, несуть інші особи — фізичні або юри­дичні. Ці особи залучаються до участі в кримінальному процесі як цивільні відповідачі за ініціативою як цивільного позивача, так і слідчих оргаї іів, прокурора, суду. Фізична або юридична особа набу­ває статусу цивільного відповідача тільки після винесення слідчим, суддею постанови про притягнення особи в якості цивільного відпо­відача. Якшо шкоду заподіяно з вини працівників організацій під час виконання ними свої трудових (службових) обов'язків органі­зація зобов'язана відшкодувати її.

Відповідно до ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріаль­ну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, якщо шкоди завда­но діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. До того ж, ст. 237 КЗпП України зобов'я­зує суд покладати на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов'язок покладаєть­ся, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням за­кону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі. Таким чином, позовна заява потерпілого у кримінальній справі може бути звер­нена як безпосередньо до особи, яка вчинила злочин, так і до са­мого підприємства, установи, організації. В останньому випадку слідчими органами та судом повинно бути вирішено питання щодо відшкодування збитків безпосередньо вже самому підприє­мству, установі, організації (цивільному відповідачеві) у зв'язку з відшкодування шкоди потерпілому.

Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивіль­ного позову в кримінальній справі звільняються від сплати дер­жавного мита.

Доказування підстави та розміру цивільного позову в кримінальній справі провадиться повністю за правилами кримінального судо-

160       ХАРКІВ ЮРИДИЧНИЙ

чинства. Характер і розмір шкоди, завданої злочином входить до предмета доказування в кримінальній справі. Саме тому, встано­вити ці обставини зобов'язані слідчі органи, прокурор і суд, які не вправі перекладати цей обов'язок на цивільного позивача або його представника. В той же час, вимоги, які пред'являються до форми і змісту цивільного позову у цивільному судочинстві повинні бути дотриманні і під час розгляду цивільного позову у кримінальні справі. Відповідно до ст. 119 ЦПКУкраїни позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: 1) наймену­вання суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) по­зивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо ви­мог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач об­ґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожігу обставину, наявність підстав для звільнення від доказуван­ня; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують спла­ту судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви до­дається довіреність чи інший документ, що підтверджує його по­вноваження. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову. Згідно ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позов­ної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на по­зови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцт­вом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнан­ня, досудового слідства, прокуратури або суду.

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ХКОНО'ІАВСІ ВОМ         161