Розділ 3. Притягнення до кримінальної відповідальності за порушення трудового законодавства як передумова відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому

Притягнення до кримінальної відповідальності особи за порушення трудового законодавства не є самоціллю держави. Одним з основних завдань кримінального судочинства являєть­ся відновлення порушених прав погерпілого та відшкодуван­ня матеріальних і моральних збитків. Саме тому Криміналь­но-процесуальний кодекс України (далі КПК) передбачає мож-ливість пред'явлення цивільного позову потерпілим про відшкодування збитків у кримінальній справі.

Статтею 28 Кримінально-процесуального кодексу зазна­чено, що особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відпові­дальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розг­лядається судом разом з кримінальною справою. У злочинах проти трудових прав людини цивільним позивачем визнають­ся працівники, які зазнали матеріальної або моральної шко­ди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків (цивільний позов). При заявлені цивільного позову заявник може не вказувати прізвище відповідача, а також точної суми, яка підлягає стягненню, якщо вони йому не відомі. Про виз­нання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Громадянин набуває прав цивільного позивача лише після того, як буде визнаний цивільним позивачем постановою орга­ну досудового слідства, судді або ухвалою суду. Про винесення вказаної постанови або ухвали повідомляється цивільний по­зивач або його представник та роз'яснюються його права. Ци­вільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заяшіяти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заході?, до забезпечення заявленого ними позову, підгримувати цивіль ний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, — після ирпЗ"2Ч?Ння справи до су-

ПРАКТИКА ЗАЛИ і. П ТРУ.ЮВИХ ПРАВ 1 НОМЛДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНО 1АВГІВОМ

дового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії осо­би, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, атакож подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що сто­сується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки. Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'яв­ляти всі необхідні документи, зв'язані з заявленим позовом.

Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досу-дового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду спра -ви, але до початку судового слідства. Одночасний розгляд су­дом кримінальної справи і цивільного позову сприяє повно­му, всебічному й об'єктивному дослідженню обставин справи, більш швидкому відшкодуванню заподіяної злочином мате­ріальної шкоди; звільняє цивільного позивача від сплати дер­жавного мита; полегшує йому доказування підстави і розміру цивільного позову. Слід звернути увагу також на те, що відпо­відно до розділу IX Загальної частини КК України „Звільнен­ня від кримінальної відповідальності" та ст. 66 КК України „Обставини, які пом'якшують покарання", вирішення питан­ня щодо звільнення винного від кримінальної відповідаль­ності або ж пом'якшення покарання за вчинення злочину проти трудових прав, в більшості випадків залежить від відшкодування винним спричинених працівнику збитків. Останнє якраз й обумовлює те, що найчастіше порушник тру­дових прав намагається відшкодувати заподіяну працівнику шкоду ще до початку судового розгляду справи.

Підставою пред'явлення цивільного позову в злочинах про­ти трудових прав людини є заподіяння потерпілому не тільки матеріальної, але й моральної шкоди. У більшості випадків матеріальна шкода при злочинних порушеннях законодавства про працю виникає у зв'язку з вимушеним прогулом при неза­конному звільненні або відстороненні від роботи, невиплаті заробітної плати, незаконному притягненні до надурочних або робіт у святкові та неробочі дні. В цьому випадку у цивільному позові повинні бути чітко визначенні підстави та розмір спри-

116        ХАРКІВ ЮРИДИЧНИЙ

чиненої матеріальної шкоди. Відповідно до сі. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страж­дань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від ньо­го додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода, на відміну від матеріальної, може бути при будь-якому злочинному порушенні трудового законодавства. З іншого боку, моральна шкода не має чітких матеріальних ознак, а тому по­требує її повного і детального обгрунтування, яке б підтверджу­вало моральні страждання працівника, втрату нормальних жит­тєвих зв'язків і необхідність від нього додаткових зусиль дня організації свого життя. Такими доказами можуть бути:

довідка з лікарні про погіршення стану здоров'я у зв'язку

з перенесеними стражданнями (фізичними, психічними);

виписка з історії хвороби (епікриз), яку переніс позивач у

зв'язку із спричиненням останньому страждань внаслідок не­

законних дій відповідача;

документи, які підтверджують наявність у позивача дітей

або інших осіб, які знаходяться на його утриманні (свідоцтво

про народження дитини, довідка про наявність дитини-інвалі-

да або старих батьків, які потребують додаткового догляду тощо);

довідка з державної служби зайнятості про відсутність ва­

кансій за спеціальністю незаконно звільненої особи у даній

місцевості та складнощами її працевлаштування;

письмові або усні заяви та свідчення осіб, які підтверджу­

ють порушення нормальних життєвих зв'язків позивача у зв'яз­

ку з незаконними діями відповідача;

довідка про відсутність у сім'ї позивача інших осіб із са­

мостійним заробітком при наявності неповнолітніх дітей або

інших осіб на утриманні (наприклад, одинока матір);

довідка з лікарні про необхідність посиленого харчуван­

ня та іншого додаткового догляду за дітьми і неможливість їх

здійснення у зв'язку з повною або частковою втратою заробіт­

ку позивачем у зв'язку з незаконними діями відповідача.

ГІРАКІИКА 3AXHCIV 1РУД0ВИХ ПРАВ ГРОМАЛНН КРИМ1Н4ЛЬИИМЗАКОІ1ОДАВСІВОМ         Н7

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховують­ся стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення поперед­нього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

* районний суд міста * розглянувши у відкритому засіданні справу щодо позову гр. К. до Статутного територіального галу­зевого об'єднання „П*" визнав незаконним накладення дисцип­лінарного стягнення та подальше звільнення працівниці. Вра­ховуючи це суд задовольнив цивільний позов гр. К. у зв'язку з чим було прийняте рішення зняти з неї дисциплінарне стягнен­ня та поновити на роботі на попередній посаді. Крім цього, стяг­нути із Статутного територіального галузевого об'єднання „П*" на користь гр. К. заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі одна тисяча сто п'ятдесят грн. Також, враховуючи, що незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та незаконне звільнення позивача призвело до її моральних страж­дань і потребувало від неї додаткової організації свого життя, відповідно до наданих документів має похилого віку батька та трьох дітей, один з яких інвалід дитинства — стягнути з відпові­дача моральну шкоду у розмірі шістсот грн.

На відміну від цивільного судочинства доказування підстав та розміру цивільного позову в кримшальній справі покладається на органи досудового слідства, прокурора та суд, які не вправі перекладати цей обов'язок на цивільного позивача або його представника. Для забезпечення відшкодування збитків, завда­них злочином орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'я­зані вжити заходів до забезпечення цивітьного позову. Вказані заходи полягають: а) у здійсненні активних розшукових, слідчих і судових дій по виявленню майна обвинуваченого (підозрюва-

118    Харків юридичний

ного), де б воно не знаходилось, або осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за його дії; б) в накладенні арешту, складанні опису і, за необхідності, у вилученні або передачі на зберігання цього майна.

Відповідно до ст. 328 КПК постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивіль­ного позову, задовольняє цивільний позов повністю або част­ково чи відмовляє в ньому.

При виправданні підсудного через не доведення його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові. При виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.

Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності (наприклад із зміною обстановки, передачею на поруки, закін­чення строків давності тощо) не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею громадянам.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без роз­гляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судо­чинства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той же позов у кримі­нальній справі. Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування збитків, завданих особою, щодо якої спра­ву закрито з нереабілітуючих (невиправдовуючих) підстав, звільняються від сплати державного мита.