2.2. ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗАКОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК       

Крім загальної норми про відповідальність за грубе порушен­ня законодавства про працю, новий КК України містить до­волі широкий перелік спеці&тьних норм про відповідальність за порушення певних трудових прав людини або трудових прав конкретної категорії працівників.

Відповідно до ст. 170 КК України злочином визнається умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політич­них партій, громадських організацій або їх органів.

Безпосередній об'єкт злочину

Згідно ст. 36 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки є добровільними неприбутковими громадськими органі­заціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтере­сами за родом їх професійної діяльності. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

У новому КК законодавець, на відміну від КК України 1960 p., звів в одній нормі політичні та трудові права людини і громадя­нина, тобто під охорону кримінального закону поставлено не тільки законну діяльність професійних спілок, але й політичних партій та громадських організацій.

Професійні спілки є незалежними в своїй діяльності та підпорядковуються тільки закону. Забороняється будь-яке втручання, що здатне обмежити права профспілок або пере­шкодити їх здійсненню. Згідно ст. 2 вказаного закону про про­фесійні спілки, вони утворюються з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. А згідно ст. 46 того ж закону, особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяль-

ПРАКТИКА ТАХИСГУ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ  ЗАКОНОДАВСТВОМ       83

ності професійних спілок, їх об'єднань, несуть дисциплінар­ну, адміністративну або кримінальну відповідальнісі ь згідно із законами. Тому безпосереднім об'єктом даного злочину слід вважати суспільні відносини у сфері законної діяльності проф­спілок зі здійснення та захисту трудових, соціально-економіч­них прав та інтересів трудящих.

Об'єктивна сторона

Відповідно до закону професійні спілки створюються з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соцішіьно-еко-номічних прав та інтересів членів профспілок. Тому вірно відзна­чається в науковій літературі, шо зміст ст. 170 КК України при­зводить до висновку про необхідність її застосування не тільки у випадку перешкоджання законній діяльності професійних спілок із захисту трудових прав працівників, але й із захисту інших соціально-економічних прав, зокрема культурно-побутових.

Згідно ст. 170 КК кримінально караним визнається пере­шкоджання законній діяльності професійних спілок. Однак діяльність цих організацій доволі широка й багатогранна та не завжди безпосередньо пов'язана зі здійсненням захисту тру­дових та інших прав працівників. Основною метою діяльності профспілок є, перш за все, захист прав громадян на працю та здійснення контролю за дотриманням законодавства про пра­цю. Вказані повноваження реалізуються на практиці за допо­могою захисту прав громадян на працю, участю в розробці та здійсненні державної політики в області трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту. Проекти за­конів, що стосуються соціально-економічних відносин, пред­ставляються відповідними органами виконавчої влади з ура­хуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Крім того, діяльність профспілок спрямована на захист прав та інтересів їх членів. Так, вони здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади, органах місце­вого самоврядування, у відносинах з роботодавцем. Усі ці пра-

84            ХАРКІВ ЮРИДИЧНИЙ

ва реалізуються через повноваження, передбачені ст. 247 КЗпП України, основними з яких вважаються: укладання та контроль виконання колективного договору; участь у вирішенні питань із запровадження, перегляду та змін норм праці; участь у роз­робці напрямів розподілу коштів фонду споживання, вирі­шенні питань оплати праці; участь у вирішенні питань робо­чого часу та відпочинку; участь у вирішенні соціально-еконо-мічних питань, визначенні та затвердженні переліку та порядку надання працівникам соціальних пільг; участь у розробці пра­вил внутрішнього розпорядку підприємства, установи або організації; представництво інтересів працівників під час роз­гляду індивідуальних трудових спорів та у колективних трудо­вих спорах; надання згоди або відмови у згоді на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника; здійснення громадського контролю за виконанням власником законодавства про працю та про охорону праці, поданням влас­ником документів, необхідних для призначення пенсій праців­никам; здійснення контролю за державним соціальним стра­хуванням працівників та інше. Перешкоджання здійсненню будь-якого з цих прав, направлених на захист інтересів праців­ників, визнається злочином.

Однак діяльність професійних спілок не обмежується без­посереднім захистом прав та інтересів працівників. Професійні спілки незалежні у своїй діяльності й підпорядковуються тільки закону. Ця незалежність забезпечується економічною само­стійністю профспілок, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки. Із метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об'єднання можуть здійснювати необхідну гос­подарську діяльність шляхом створення згідно із законодав­ством підприємств, формувати фонди, кредитні спілки. Для більш ефективного та незалежного захисту прав та свобод пра­цівників законом і надається право профспілкам вести госпо­дарську та фінансову діяльність. Така діяльність, хоча й безпо­середньо не направлена на захист трудових прав, але вона за-

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОЛАВС ТВОМ       85

безпечує самостійність і незалежність профспілок. У зв'язку з вищенаведеним необхідно визнати правильним твердження проте, шо дана кримінально-правова норма передбачає відпо­відальність за перешкоджання будь-якій діяльності професій­них спілок, яка відповідає чинному законодавству. Перешкод­жання законній діяльності професійних спілок може вчиню­ватися різними способами з метою обмежити або позбавити їх можливості здійснювати свої статутні права й обов'язки відпо­відно до законодавства. Ст. 248 КЗпП України для реалізації повноважень профспілок, передбачених законодавством, пе­редбачає певні права членів цих організацій. Тому і перешкод­жання в своїй більшості можуть бути виражені в наступних діяннях (дії або бездіяльності): перешкоджанні відвідувати та оглядати місця роботи на підприємствах, в установах, органі­заціях; перешкоджанні в отриманні документів від власника з умов праці; розміщенні власної інформації у приміщеннях на території підприємств, перешкоджанні в перевірці розрахунків з оплати праці. Це також може бути позасудове позбавлення права власності, а також права володіння та користування май­ном або коштами, заборона проведення страйків, мітингів, демонстрацій, примусовий розпуск, припинення або заборо­на діяльності цих організацій або їх осередків, погроза, насиль­ство щодо керівників цих організацій. Зазначимо, шо заборо­на профспілок або примусовий розпуск, згідно Конституції і згаданого Закону, може бути лише за рішенням суду. Діяльність профспілок здійснюється на підставі Конституції України, За­кону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяль­ності», КЗпП України та іншими нормативно-правовими ак­тами (ст. 244 КЗпП). Тому діяльність, яка не відповідає цим правовим актам, визнається незаконною і перешкоджання такій діяльності не підпадає під дію даної кримінально-право­вої норми. Злочин вважається закінченим з моменту самого перешкоджання законній діяльності профспілок, незалежно від того, чи вдалося винному досягти бажаного результату. Для правильного застосування вказаної норми слід зверну-

86      хлркш юридичний

ги увагу на різницю між поняттями права профспілок та право громадян на участь у професійних спілках. Згідно ст. 36 Кон­ституції України ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за на­лежність чи неналежність до політичних партій або громадсь­ких організацій. Обмеження прав людини у зв'язку з прина­лежністю до тієї чи іншої профспілкової організації порушує права самої людини і лише в другу чергу діяльність профспілок із залучення до своїх лав нових членів. Навпаки, ст. 170 КК України якраз передбачає відповідальність за перешкоджання діяльності профспілок. А тому обмеження прав та свобод лю­дини за ознакою належності або неналежності до профспілок чи певної профспілки повинно кваліфікуватися за ст. 161 КК України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії».

Суб'єкт злочину

Закон не вказує на ознаки суб'єкту цього злочину, підтвер­джуючи таким чином наявність тільки загальних ознак. Аналіз диспозиції вказаної норми дозволяє стверджувати, що пере­шкоджання діяльності професійних спілок є злочинним неза­лежно від характеру цих дій та способу їх вчинення. А тому перешкоджання діяльності профспілок може вчинюватися будь-якою фізичною осудною особою, яка досягла 16 років. У випадку, якщо перешкоджання здійснюється з використанням свого службового становища, дії винних необхідно кваліфіку­вати за сукупністю злочинів за ст. ст. 170 КК і ст. 364 КК.

Суб'єктивна сторона

У статті 170 КК прямо зазначено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності тільки у випадку умисного пе­решкоджання законній діяльності професійних спілок, політич­них партій, громадських організацій або їх органів. Тому суб'єктив­на сторона вказаного злочину характеризується тільки умисною формою вини у виді прямого умислу. Винна особа, при вчиненні

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ П'УДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ          87

злочину, повинна усвідомлювати суспільно небезпечний харак­тер перешкоджання законній діяльності професійних спілок (його фактичну сторону, соціальне значення та протиправність вчине­ного). Мотив та мета на кваліфікацію не вааивають і можуть бути різними. Перешкоджання законній діяльності може здійснюва­тися, наприклад, з метою приховати існуючі на підприємстві по­рушення трудових прав працівників, збереження посади, отри­мання матеріальних переваг тощо.

За перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій закон передбачає наступні види покарань - виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.