1. ЗАЯВА ПРО ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ

Прокурору Ч* району м. X*

старшому раднику юстиції

Ц-оїТ*В*,

1970 р. н., тимчасово не працює,

мешкає: м. X*, вул.*, буд.*

ЗАЯВА

Я, Ц-а Т. В., з 29.02.2000 р. працювала головним бухгалтером в ТОВ „М*-Ф*", розташованого за адресою: 61***, м. X*, К* н*, 2.

У квітні 2001 р. захворіла і була вимушена лікуватися стаціонарно у зв'язку із збереженням вагітності. Директор підприємства В-в О. М. та його заступник В-ва О. В. стали вимагати від мене написати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. При цьому стверджували, що не допустять виходу з їх фірми у декретну відпустку.

Заборгованість, яка виникла по заробітній платі з січня 2001 р. по квітень 2001 р. обіцяють видати тільки після подання заяви про звільнення за власним бажанням.

У період знаходження в стаціонарі, директор підприємства за на­думаними приводами задніми числами видав накази № 6/2001 від 16.03.2001 р. та № 7/2001 вщ 4.04.2001 p., а також наказ № 9/2000 від

28.04.2000              p., якими повідомив про догану та недовіру і запропонував

перейти на посаду бухгалтера. При накладенні стягнення пояснень не

вимагав. Усі три накази направлені поштою додому 14.05.2001 р.

Отримавши відмову про звільнення за власним бажанням, а та­кож про перехід на посаду бухгалтера, директор підприємства,

31.05.2001              р. порушуючи вимоги законодавства про працю (ст.ст. 40,

184 КЗпП України) та знаючи причину моєї відсутності на робочо­

му місце, незаконно звільнив мене за прогул під час знаходження

на лікуванні у стаціонарі.

Прошу Вас відновити порушене моє конституційне право на працю, атакож забезпечиш вщшкодування шкоди, заподіяноїнезаконними дія­ми. Директора підприємства В-ва О. М. вимагаю притягти до криміналь­ної відповідальності за грубе порушення законодавства про працю.

Про кримінальну відпозідальність згідно ст. 383 КК України за заві-домо неправдиве повідомлення про вчинення злочину попереджений.

Дата       Підпис

ПРАКТИКА ІАХИГІУ ТРУДОВИХ ПРАВ ІРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ІДКОНОМВСТВОМ

Прокурору К* району м. X* раднику юстиції С-йН.І., 1971 р.н., тимчасово не працює, мешкає: м. X*, вул. *, буд.*

ЗАЯВА

Я, С-й Н.І., з 02.04.1996 р. по 12.04.1999 р. працювала каси­ром у товаристві з обмекеною відповідальністю „*", директо­ром якого являвся С-к Є. В. Після ліквідації підприємства була прийнята на посаду касира до приватного підприємця С-ка Є. В і працювала за адресою: м. X*, вул. К*, 11.

Відповідно до законодавства, між мною та приватним підприємцем був укладений трудовий договір, який був заві­рений приватним нотаріусом. З 13.07.2001 р. я повинна була піти у декретну відпустку, однак побоюючись втратити роботу працювала до 13.08.2001 р.

Перед виходом у декретну відпустку попередила С-а, що вийду на робоче місце,.як тільки дозволить здоров'я. С. заві­рив мене, що місце за мною збереже.

Відповідно до ст. 179 Кодексу законів про працю жінкам надаються оплачувані відпустки у зв'язку з вагітністю та по­логами строком 140 календарних днів у разі ускладнення по­логів. Згідно ч. З цієї ж статті, після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю, за бажанням жінки їй надається відпуст­ка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціаль­ному страхуванню.

У зв'язку з ускладненнями під час пологів на роботу змогла вийти тільки у травні 2002 р. Однак на роботі вияснила, що місце зайняте. У трудовій книжці був зроблений запис про звільнення від 27.05.2002 р. за власним бажанням. Заяву про звільнення не писала, а про звільнення довідалася від нової працівниці. Мене звільнили з роботи без мого відома порушив­ши вимоги ст. 38 КЗпП України. Коли звернулася до директо ■

122     хм'ків юридичний

pa і вимогою про поновлення на роботі та виплаті сум у зв'яз­ку з ваіііністю, пологами га доілядом за дитиною почула, що зараз не часи СРСР, у трудовому договорі такі виплати не пе­редбачені, а строк його дії закінчився.

Сина виховую сама, живемо на допомогу матері. Стати на облік для оформлення субсидії не можу, тому що, директор не . видає довідку про мої доходи (в цьому випадку доведеться їх виплачувати). На обліку у службі зайнятості зареєструватися також не можу, так як у трудовій книжці міститься запис про звільнення за власним бажанням.

Прошу Вас відновити порушенні мої конституційні пра­ва, а також забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної не­законними діями. Директора підприємства С-а Є.В., за по­рушення законодавства, вимагаю притягти до кримінальної відповідальності.

Про кримінальну відповідальність згідно ст. 383 КК Украї­ни за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочи­ну попереджений.

Дата       Підпис

ПРАКІИкА ІАХИСІУ ГРУЮВИХ ПРАВ 1РОМД0ЯІІ КРИМІНАЛЬНИМ JAKOHOAABCIBOM         123

Прокурору К* району С* області раднику юстиції 3-цьВ.С, 1971 р.н., тимчасово не працює, мешкає: смт. Б*, вул. *, буд. *

ЗАЯВА

Я, 3-ць B.C., працюю механізатором у товаристві з обмеженою відповідальністю „Ж*", розташованого у смт. Б*, К* району, С* об­ласті з 1999 року. З 25 лютого 2000 р. рішенням зборів засновників товариства його директором був обраний Б-н І.Г.

Робота підприємства з вказаного періоду постійно погіршува­лася. Нормою стали затримки по виплаті заробітної плати. А з 1 вересня 2001 року по 1 листопада 2002 року заробітна плата вип­лачується не в повному обсязі.

Так, за вересень 2001 року за виконану роботу мені нарахована заробітна плата на суму 180 грн., огримав тільки 60 грн., у жовтні

р. і 75 грн. — отримано 50 грн., листопаді 2001 р. 185 грн. -

отримано 30 грн., грудні 2001 р. 150 грн. — отримано 30 грн., січень

р. 150 грн. — отримано 50 грн., лютий 2002 р. - 150 грн. -

отримано 30 грн., березень 2002 р. 190 грн. — отримано 60 грн.,

квітень 2002 р. 150 грн. — отримано 45 грн., травень 2002 р. 160 грн.

отримано 55 грн., червень 2002 р. — 155 грн. — отримано 65 грн.,

липень 2002 р. 165 грн. — отримано 75 грн., серпень 2002 р. 165 грн.

отримано 55 грн., вересень 2002 р. 175 грн. — отримано 50 гри.,

жовтень 2002 р. 175 грн. — отримано 55 грн., листопад 2002 р. 185 грн.

отримано 60 грн. Внаслідок незаконних дій директора підприєм­

ства Б-н І.Г. на протязі вересня 2001 р. по листопад 2002 р. мені не

виплачена заробітна плата на суму 1740 грн. На даний час заборго­

ваність не виплачена, директор підприємства відмовляється її вип­

лачувати, посилаючись на відсутність коштів, однак підприємство

і им но менш має можливість придбати матеріальні цінності (авто­

мобіль, меблі тощо),

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заро-бп на плата зяішачується працівникам в повному обсязі, регуляр­но в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі,

124     wpkib юридичний

але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не пе­ревищує шістнадцяти календарних днів.

Безпідставна невиплата заробітної плати, у т.ч. в неповному обсязі, більше ніж за один місяць вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності відповідно до ст. 175 КК України визнається злочином.

Прошу Вас притягнути до кримінальної відповідальності кер­івника підприємства за невиплату заробітної плати та відновити мої конституційні права із відшкодуванням збитків, спричине­них незаконними діями Б. 1.Г.

Про кримінальну відповідальність згідно ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину по­переджений.

Дата       Підпис

Відповідно до ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу Ук­раїни (далі КПК) приводами до порушення кримінальної спра­ви є: 1)заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, службових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) по­відомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення ор­ганом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Порушення кримінальної справи - початкова стадія розгляду та правової оцінки злочину. Тільки після порушення справи можна провадити слідчі дії (допити, обшуки, експертизи тощо). Однією з найбільш розповсюджених підстав порушення кримінальної справи виступають заяви та повідомлення потерпілого або інших осіб про вчинення злочину. Повідомляти про хточин компетент­ним органам, тобто органам дізнання, слідчому, прокурору, судді та суд>', які мають право порушити кримінальну справу, - це пра­во кожного громадянина, незалежно від того, кому заподіяно шкоду злочином (особі особисто, або іншим громадянам, підприємствам, установам, організаціям, суспільству або державі).

ПРАКТИКА ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМА'ІЯІІ КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ         125

Заяви або повідомлення громадян про ілочин можуть бути ус­ними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та службова особа, що прийняла заяву. П ри цьому заявник попереджуєгься про відповідальність за неправ­дивий донос, про що відмічається у протоколі. Для забезпечення найбільш ефективного реагування правоохо­ронних органів на заяву про вчинення злочину проти трудових прав людини кращою слід визнати письмову форму. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. В заяві слід вказати наступні обставини: данні заявника (Ф.І. по Б., рік народження, місце проживання та роботи), адреса підприємства на якому порушується трудове законодавство, зміст злочинних дій (місце, час, обставини вчинення злочину, злочинні наслідки та їх характер) та факти, які підтверджують скоєння злочину, а гакож данні особи, яка підозрюється у вчи­ненні злочину, інші обставини, на які заявник бажає звернути увагу правоохоронних органів (наявність матеріальних і нема­теріальних претензій до особи, яка вчинила злочин, вимог щодо притягнення винного до кримінальної відповідальності та ін.). Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прий­мати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані зло­чини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

порушити кримінальну справу;

відмовити в порушенні кримінальної справи;

направити заяву або повідомлення за належністю.

Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти зло-

чинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що

свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка по­

відомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпе­

чення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких

родичів, якщо шляхом погроз або інших проти-правних дій

щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не бшьше десяти днів

126      ХАРКІВ ЮРИДИЧНИЙ

шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадо­вих осіб або витребування необхідних документів. Недопусти­мим с неприйняття або повернення заяви чи повідомлення про злочин з мотиву недостатності в них необхідних даних. Органи, до яких надійшла така заява або повідомлення, повинні вжити всіх передбачених законом заходів для одержання цих даних. Заявнику ж лише пропонується додатково подати наявні у ньо­го документи, предмети чи назвати осіб, які можуть дати не­обхідні пояснення, тощо.

При повідомленні про вчинення злочину проти трудових прав людини, з метою запобігання затягуванню рішення по справі, слід звернути увагу на наступні обставини. По-перше, відповідно до ст. 112 КПК України у справах про зло­чини, передбачені ст.ст. 170, 171, 172, 173, 175 Кримінального кодексу України досудове слідство провадиться слідчими про­куратури. Єдиним виключенням з даного правилу с ст. 174 Кри­мінального кодексу України „Примушування до участі у страй­ку або перешкоджання участі у страйку", досудове слідство щодо якої провадиться слідчими органів внутрішніх справ. Однак за постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися і інші злочини. Враховую­чи викладене, заяви про злочинне порушення законодавства про працю слід направляти до органів прокуратури, які мають пра­во провадити досудове слідство по вказаним справам. По-друге, дотримуючись вимоги законодавства про територіаль­ну підсудність (кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин — ст. 37 КПК Украї­ни) заяву про порушення трудових прав слід направляти в про­куратуру того району в якому зареєстроване та здійснює діяльність підприємство, установа, організація або суб'єкт підприємницької діяльності. Тому в заяві також слід вказувати адресу підприємства на якому працює працівник. У разі порушення вимог територіальності або підслідності про­курор, слідчий, орган дізнання або суддя не має права відмо­вити в прийнятті заяви про вчинення злочину, однак повинен після отримання направити її за належністю, з повідомленням заявника про останнє.

ПРАКІИКАЗАХИСЇУ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ         127