6. ВИПЛАТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ШЛЯХОМ ЗАМІНИ ГРОШОВИХ СУМ ТОВАРАМИ ВИЗНАНО ГРУБИМ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

                  (ч. 1 ст. 172 КК УКРАЇНИ)

Обставини справи

Керівник товариства з обмеженою відповідальністю, пору­шуючи вимоги законодавства про працю, виплачував праців­никам підприємства заробітну плату у розмірі значно ниж­чому від встановленого законом мінімуму. Крім того, незважаючи на законодавчі обмеження виплати заробітної плати працівникам натуроплатою у розмірі, що не перевищує 50% нарахованої за місяць, за 8 місяців 2002 р. на підприємстві товарами було виплачено заробітної плати на суму 20245 грн., а грошима лише 2681 грн.

Рішення по справі

Директора підприємства визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 cm. 172 КК України („Грубе порушення за­конодавства про працю") та призначене покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку на ко­ристь держави.

Шкода, спричинена працівникам незаконними діями керівника підприємства, відшкодована в повному обсязі.

208    Харків юридичний

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

* грудня 2002 р. * районний суд * області розглянувши у відкрито­му засіданні у місті * кримінальну справу по обвинуваченню гр. Ч., працюючого директором СТОВ, Д*" за ч. 1 ст. 172 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний Ч. працюючи на посаді директора СТО В „Д*" з квітня 2000 р., не забезпечив належного виконання трудового законодавства у роботі очолюваного ним господарства, а та­кож допустив грубі порушення останнього.

Так, заробітна плата у бухгалтерії СТОВ „Д*" нараховується наростаючим підсумком без персоніфікації сум, у зв'язку з чим не було можливості нараховувати працівникам компенсації втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків його виплати, чим були порушені вимоги ст. 34 Закону України „Про оплату праці" від 24.03.1995 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. „Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам страти частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Також у СТОВ „Д*" протягом вказаного періоду працівни­кам не провадилась індексація грошових коштів, чим грубо порушені вимоги ст. 95 КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 7.05.1998 р. „Про порядок прове­дення індексації грошових коштів".

Керівником СТОВ „Д*" Ч. не була забезпечена мінімальна заробітна плата у господарстві на 2002 р., яка з 01.01.2002 р. по 1.07.2002 р. відповідно до закону складала ] 40 грн. на місяць, а з 1.07.2002 р. — 165 грн., тоді як у господарстві мінімальна за­робітна плата за цей же період склала всього 87 грн., чим грубо порушені вимоги Закону України „Про встановлення мінімаль­ної заробітної плати на 2002 р." від 13.12.2001 р.

Колективний договір на підприємстві відсутній, чим грубо порушені вимогу Закону України „Про колективні договори і уго­ди" від 1.07.1993 p., а також Закону України "Про оплату праці"

ПРАКТИКА ЗАХИСТ У ТРУДОВИХ ПРАБ ГРОМАДЯН КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСПЮМ         209

від 24.03. і 995 p., сі. 23 якого передбачено, шо саме колективним договором, як виняток, може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натуроплатою, у розмірі що не перевищує 50 відсотків нарахованої за місяць. Незважаючи на це. фактично у господарстві за 8 місяців 2002 р. натуроплатою було виплачено заробітної плати на суму 20245 грн., а грошима на 2681 грн.

Підсудний Ч. свою вину у пред'явленому обвинуваченні виз­нав повністю і пояснив, що дійсно у СТОВ „Д*" були пору­шення трудового законодавства через те, що він прийняв це господарство з боргами і не має можливості повністю розраху­ватися з ними через відсутність грошових коштів на ведення сільського господарства.

Дії підсудного Ч. суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.

Обговорюючи питання про міру покарання для підсудного Ч. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем роботи і проживан­ня, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючими обставинами: вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаюється.

Враховуючи скоєне Ч., його особу, суд вважає можливим обрати йому покарання у вигляді виправних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, —

ЗАСУДИВ:

Визнати винним Ч. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та обрати йому покарання у вигляді 1 року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням ! 0 відсотків заробітку на користь держави.

Запобіжний захід Ч. залишити попередній — підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до * апеляційного суду через * райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя     (підпис)

210     Харків юридичний