3.2. Загальні положення програми вивчення мотиваційної сфери працівника органів внутрішніх справ

- Ошовзіі етапи роботи

Психологічне вивчення особистості працівника ОВС не с самоціллю. Його основне завдання полягає у виявленні та оцінці реальних й потенційних можливостей людини для її оптимального викорнстову вання в професійній діяльності. Власне тому вимоги та умови конкретної діяльності є основними факторами, що обумовлюють спрямованість процесу вивчення людини. Ця спрямованість полягає в тому, що вивченню та оцінці підлягають не всі характеристики та якості особистості, а тільки ті, що мають першорядне знамення для забезпечення успішної діяльності (26).

Уся робота щодо вивчення особливостей мотиваційної сфери людини проходить трьома окремими, але змістовно ззашоодв'язаишш етапами:

на першому, оргаиізащ'йно-підгоговчому, етаго вивчається сама проблема, її стан, складається програма та технологія вивчення, проводиться робота щодо матеріального та методичного забезпечення реалізації програми; на другому, дослідницькому етапі проводиться робота безпосередньо з людиною, яка вивчається {бесіда, спостерігання, тестування та Ін.) для отримання необхідних дзш*х яро неї, її особливості;

-    на третьому, заключному, етапі відбувається вивчення т» обробка отриманих даних проводиться їх шгерщиладл та складається висковою

Основною частиною всієН роботи Івддр ^деч&даи оссбч'шзстей мотивацій,ю< сфеои крашвниьа е складки**я лрогр&л-І. Власне від того,

З,

наскільки обірунтовако й детально дона продумана, наскільки грамот» но підібрані методики дослідження, оцінки та інтерпретації отриманих даних, як ретельно розрахована процедурна частина всього дослідження, залежить успіх та ефективність всієї робота.

По суті програма представляє собою технологію всісї роботи. 2 ця технологія повинна бути надійною та економічною ж за часом, так і в енергетичних планах, тобто при мінімумі вшграт сил та часу учасників ^бстеже^ня повинна забезпечувати максимум інформативності.

Тому досліднику дощлі-яо спочатку випробувати розроблену технологію на собі, а потім на невеликій групі випробуваних. Це дасть можливість уточниш всі нюанси роботи та внести відповідне коректування в програму.

- Порядок розробки програми вивчення особливостей мотиваційної сфери градівника ері акт внутрішні справ

П|юцесу безпесередйьої розробки програми повинно передувати глибоке вивчення стану проблеми, яку необхідно вирішити в результаті дослідження. Вивчення особливостей мотиваційної сфери працівника може бути пов'язане з рішенням різних завдань: з метою професійного відбору та розробки системи оцінки нрофпридаткосп; при підборі, атестації та оцінці керівних кадрів та резерву на висунення; дда встановлення причин порушення дисципліні^; дав контролю професійно! підготовки.

Наприклад «кию завданням досліджемшз є діагностика шбару професії, то виявляється зміст мотивації кавддата, II структура та стійкість. Відповідно до цього підбираються такі метода, т біографічний аналіз, методики: анкета вивчення кандидата ш службу в ОРС, твір на тему "Чому я вибрав саме що професію?51 або "Моя професійна діяльність через 10 років" та за результатами цих методик проводиться індивідуальна співбесіда. Якщо ж завданням ставиться контроль тга удосконалення професійної підготовки, то вшначаєгься дашшкв мотиваційної сфери, адекватність професійних мотивів і, відповідно, застосовується групова форма анкетування з певною періодичністю (місяць, нівроку, рік), а також методика "Автопортрет™ або тест кольорових відношень Еткінда,

При тому, що програми вивчення мотиваційної сфери особистості можуть відрізнятися одна від одної, процедура створення цих програм в основному схожа та звичайно складається з таких елемеші»:

і. Психологічний аналіз діяльності та виявлення вимог конкретної діяльності (служби, підрозді;Іу, навчальшїх> закладу) до ІфаІІза

32

2. Визначення параметрів мотиваційної сфери (зміст, структура, стійкість, динаміка), що впливають на успішність виконання Працівником своїх обов'язків у конкретних умовах.

3. Вибір методів та складання комплексу методик для виявлення і оцінки цих параметрів.

4. Визначення нормативних характеристик мотиваційної сфери особистості, які забезпечують олтимізацію прогнозування її діяльності.

5. Розробка оптимальної процедури (технології) проведення вивчення та оцінювання мотиваційної сфери.

6. Безпосереднє проведення дослідження.

7. Складання висновку обстеження, що містить характеристику особливостей мотиваційної сфери випробуваного, а також рекомендації щодо його подальшого використання у діяльності, розвитку або корекції мотивації.

У межах професійного відбору задача дослідження мотиваційної сфери кандидатів на службу полягає не тільки у виявленні неадекватних професійних мотивів, а і в своєчасній роботі щодо їх розвитку чи корекції, сприяння усвідомленому вибору професії працівника органів внутрішніх справ» яка вимагає відповідальності. Вивчення домінуючих професійних мотишв працівників ОВС є актуальним також з метою розробки форм та методів мотивування їх до сумлінного вико* яання своїх обов'язків та оптнмізації професійної діяльності.

- Питання етики психологічного дослідження особистості

Враховуючи, що вивчення особисшх якостей людей передбачає високу відповідальність, у певному розумінні пов'язане з їх подальшою долею та репутацією, станом тієї чи іншої справи» доручати це можна і потрібно тільки тим працівникам, які до нього підготовлені, розуміють та особисто самі мають певні якості, що необхідні для дослідника. У всякому випадку, робітники, яким довіряється вивчення особистих якостей інших людей, складання характеристик та пропозицій щодо їх подальшого використання, повинні бути принциповими, соціальне зрілими, володіти необхідними для дослідження знаннями та мати досвід роботи з людьми.

Особливо необхідно підкреслити те, що робітник, який проводить вивчення кадрів, повинен бути витриманим, мати почуття такту, поважно ставитися до людей та уміти привернути їх до себе. Важливо, щоб вивчення особистих якостей окремих людей не перетворювалось на якесь "розслідування" або "допит". Треба слідкувати за тим, щоб зміст методик або анкет був відомий лише обмеженому колу осіб (26). - Взагалі, дослідники (спешалісти-використовувачі), що не мають ^спеціальної базової психологічної освіти чи спеціальної підготовки

33

щодо оволодіння методиками з числа робітників кадрових служб, служб соціального розвитку, а також осіб, що уповноважені займатися підбором, розстановкою й підготовкою кадрів, повинні знати й виконувати такі вимоги (24):

!. Попередньо проконсультуватися у Іьяхолога, що вращос в даній галузі, про те, які власне методики можуть бути застосовані для вирішення поставлених завдань.

2. Якщо психолог попереджує користувача про те, що вірне використовування методики вимагає загальних знань з психодіагностики або спеціальної підготовки щодо оволодіння мелхщикою» то користувач зобов'язаний або вибрати іншу методику, або пройти відповідну підготовку, або залучити до психодіагностики психолога, або відмовитись від проведення психодіагностики.

3. Користувач, що отримує доступ до психодіагностичних методик, автоматично бере на себе обов'язки по дотриманню усіх вимог про( гсійної таємниці: не передавати особам, які не мають повноважень вести психодіагностичне обстеження, інструктивних матеріалів, не розкривати перед потенційними випробуваними секрет тієї чи іншої методики, на якому грунтується й" валідність (ступінь відповідності між результатами, що отримуються, та якостями, що вимірюються).

4. Проведення психологічного дослідження може проводитись тільки при добровільній згоді випробуваного.

5. Користувач повинен забезпечити конфеденційність псиході-а?ностичної інформації, отриманої від випробуваного на підставі "особистої довіри*. Користувач обов'язково повинен попередити випробуваного про те, хто & для чого мож* використовувати його ре-зуьяітт. Користувач не має права приховувати від випробуваного #/і» ^ хі рішення можуть бути винесені на основі психологічної! діагностики.

6. Користувач обов'язково повинен розглядати поряд з найбільш вірогідною й альтернативну діагностичну гіпотезу (інтерпретацію даних), застосовуючи в діагностиці принцип, аналогічний принципу "презумпції невинності" в судочинстві.