6.2. Проблема розуміння свободи в сучасній західній філософії

ґ7~7бруч із раціональними підходами до визначення оГ~/сутності свободи, характерними для античної, середньовічної та нової європейської філософії, із середини XIX століття набуває розвитку ірраціональний підхід до її пояснення. Це широко пропонується у філософських концепціях А.Шопенгауера, С.К'єркегора, представників "філософії життя", персоналізму та екзистенціалізму. Тут свобода діяльності людини отримує нові своєрідні визначення, виходячи із підстав недетермінованих ірраціональних проявів людського буття — екзистенції, чужої і незрозумілої для неї природи, об'єктивного світу, матеріальних речей. Відомо з сивої давнини, що поруч із раціональним пізнанням світу існує протилежне йому за змістом ірраціональне тлумачення проблем існування людини, сенсу її життя. Між ними немає непрохідної межі, вони завжди взаємодоповнюють процес пізнання, проте мають докорінні відмінності. Наявність ірраціонального в соціальній практиці та пізнанні демонструє, наскільки обмежена для кожної історичної доби певна міра раціонального осягнення світу та людини. В певні історичні періоди ірраціональне прагне стати вище раціонального — надра-ціональним і на власній підсіаві з'ясувати питання людського буття з допомогою таких засобів, як воля, віра, інтуїція, несвідоме, екзистенція тощо.

Так, аналізуючи співвідношення проблем пізнання та свободи волі людини, німецький філософ кінця XIX століття Ф. Ніцше стверджує, що справжня свобода полягає у творчості, в тому, що знаходиться "по той бік добра і зла", а попередній вибір між добром і злом приводить не до істинного прояву свободи, а до гіршого чи кращого пристосування до наявного буття, власне до необхідності. Щоб діяльність підприємця була успішною, йому потрібен творчий комбінаційний талант, реальна фантазія, здібності координатора і величезний заряд енергії. Здібності ж свої він може використати або виключно в індивідуалістичних цілях, або в дусі соціальної відповідальності. Така позиція

73

чітко проводиться в неопсихоаналізі, персоналізмі, неотомізмі.

Іншу думку на сутність свободи проводить філософ-екзистенціаліст М.Хайдеггер, який вважає, що дійсна свобода проявляється у звільненні від необхідності життя, тобто у саму мить смерті людини. Взагалі, з погляду екзис-тенційної філософії, свобода має місце у "задушевній" сфері, позасвідомій, яка й визначає вчинки людей. Тому свобода — це міф, ніщо, "труд Сізіфа", вияв абсурдності людського буття. Як зауважує М.О.Бердяев, світ рухається через творчість у напрямку нагромадження та поляризації таких моральних чинників, як добро і зло. Дослідження проблем свободи у екзистенційній філософії заперечує її раціоналістичне визначення. Французький філософ XX століття А.Камю на прикладі Великої французької революції 1789-1794 pp. показує, що раціоналістичне розуміння свободи як пізнаної необхідності завершується в кінці рабством, терором і деспотизмом, повним запереченням першопочаткових прагнень до втілення принципів абсолютної свободи. Екзистенціалізм ототожнює свободу і волю людини, розглядає першу вродженою, інстинктивною функцією людини. Людина "засуджена" бути вільною, а тому кожна особа є проявом того, що вона з себе витворює, реалізуючи інстинкт свободи. Отже, свобода в екзистенціалізмі зводиться до необхідності людського існування, котре мислиться як довільне зіткнення індивідуальних, окремих воль. Тому і в філософії екзистенціалізму людина постає рабом так званої "необхідної свободи".

В сучасних філософських течіях є різні погляди на свободу діяльності людини, але вони сходяться на розумінні того, що свобода — це здійснення волі, тобто є специфікою людської діяльності, що випливає із внутрішніх потреб людського буття. Тому свобода можлива там, де людина усвідомлює суть своєї волі і наслідки її реалізації. При виборі підстав свободи дороги філософів розходяться. Так, наприклад, релігійна філософія виходить із подвійного витлумачення сутності свободи. По-перше, свобода є звільнення або спасіння від звабливих гріхів людського існування як "маєти маєт" і здобуття вічного життя. Друге поширене у християнстві тлумачення свободи

74

пов'язане з гадкою, що Бог, створивши людину, дозволив їй вибирати "дорогу до Бога" чи "дорогу до диявола", зробити вибір між добром і злом.

В реаліях сьогодення добро і зло поряд з аксіологічним значенням набули і онтологічного звучання. Як зазначає український вчений і підприємець А.Солоп, в поняття "бізнесмен" можна включити: рвач, злодій, лакей світового капіталу, ловкач, діловар, махінатор і т.д., але на бізнесмена можна глянути і з іншої сторони: ділова людина, господар, ризиковий хлопець, працьовитий, комерсант. (Див.: Солоп А. Тайны бизнеса.— К.:УФИМБ, 1997.— С.94).

Даючи оцінку бізнесмену, ми вже з самого початку мусимо визначити, яку функцію виконує людина, котру ми називаємо бізнесменом,— функцію добра чи зла? Визначення підприємництва як добра іноді суперечить нашим раніше усталеним оцінкам. Ще якихось 10-15 років тому цей термін викликав у більшості наших співвітчизників якщо не зневагу, то в кращому разі злу іронію. В уяві людей бізнесова діяльність аж ніяк не ідентифікувалася з "дорогою до Бога", чесністю, працелюбством. Спроба окремих людей зробити свій вибір на користь підприємництва негайно засуджувалася сформованою майже за три чверті століття суспільною думкою. Потрібна була неабияка воля людини, щоб перебороти не тільки суспільні стереотипи, але і самого себе. Свобода вибору рішень бізнесмена гальмувалася політично, соціально, психологічно. Це гальмування активності людини на бізнесовому полі має свої вагомі важелі ще і сьогодні.

Донедавна українське суспільство було ніби законсервоване. Цей феномен стосувався не тільки нас. Ми його повторюємо майже в тому вигляді, як зазначає Йозеф Шум-петер, коли особі підприємця приписували дії злих руйнівних сил. Визначальною рисою людини є те, що звичка до існуючих форм життя тісно сплітається з острахом перед наслідками можливих змін. Тому цілком зрозуміло, чому життя старанного хлібороба вважалося взірцем людського способу життя, незалежно від культурних бар'єрів, а ось до підприємця, як пише Петер X. Верхан, ставилися як до демонічної фігури, з відвертою недовірою. (Див.: Верхан Петер X. Підприємець.— Trier, 1994.— С. 11).

75

В розв'язанні питання свободи діяльності людини в бізнесових структурах в сучасній філософській думці маємо величезну розмаїтість поглядів, котрі врешті-решт зводились до двох основних — до розуміння свободи як визначеного вибору і як можливої діяльності у відповідності до знання необхідності. Важливо зрозуміти, що ці дві крайні точки зору по суті є однобічними моментами єдності цілісної, синтетичної концепції свободи діяльності. Коли мова йде про те, що людина вільна вибирати якийсь вид діяльності, то це значить, що предмет вибору необхідно існує. Вибір внаслідок цього — не просто свобода людини, а реалізація її волі. Порівнюючи різні підходи до інтерпретації проблеми свободи різними філософськими напрямками, зазначимо, що є позиція екзистенціалізму в тлумаченні свободи на підставі ірраціональності, яка близька до марксистського розуміння свободи як проявів діяльності людини на підставі пізнання законів розвитку природи, суспільства та людини, де раціональне знання створює необхідну підставу для дії. Тому свобода як ірраціональне свавілля у межах власної необхідності нічим не краще, ніж свобода, що має обгрунтування на знанні певної необхідності — природи чи суспільства. Ці протилежні, з одного боку, підходи по суті співпадають, оскільки вони зображують людину рабою необхідності, пристосуванцем, що має місце в умовах української реальності, коли одні законодавчі акти змінюються, як в калейдоскопі, від сесії до сесії засідання парламенту.

Людина усвідомлює свою свободу в тому випадку, коли вона її має. Відсутність в минулом> ринкового господарювання не викликало потреби у вільному підприємництві. Свобода є джерелом людської гідності. Розуміння цього формується впродовж десятиліть і століть. Якщо в силу якихось причин процес пролонгації свободи переривається, людина часто стає безпорадною, отримавши цей дар волелюбства. Система свободи у всіх сферах життя відпрацьовувалася і вдосконалювалася у більшості розвинених країн світу впродовж багатьох століть. Нашій державі, щоб увійти в коло високорозвинених країн, слід пройти цей процес за історично короткий термін. Від несподіваного зіткнення  з   початками  свободи,  як  зазначають  наші

76

дослідники, буденна свідомість народу, що довгий час жив зовсім в іншій системі економічних координат, нині знаходиться в стані своєрідного "шоку". (Лагутін В.Д. Людина, економіка: соціоекономіка.— К.: Просвіта. 1996.—С 147-148).

Одні люди не вміють, та й не можуть використовувати нові можливості економічної свободи, інші — розуміють її як вседозволеність.

Особливо важлива свобода в підприємництві. Навіть якщо свобода тільки декларується, не виходить за межі політичних лозунгів, а економічне життя обплутане законодавчими ланцюгами, ні про яке підприємництво не може бути і мови. Намагаючись вижити за всяку ціну, підприємець обдурює державні органи, створює криміногенну ситуацію в бізнесовому світі. Борсаючись в нереально витвореному законодавчому просторі, бізнесмен приймає часто такі рішення, які суперечать нормам і правилам, сформованим у ринковому суспільстві. Відповідно до етичних категорій добра і зла, його свобода волі є вибором саме зла. Але коли ми говоримо про свободу волі в підприємницькій діяльності, то вибір між добром і злом корелює з тим же добром і злом, але вже на рівні суспільства.

Дуже важко, а часом і неможливо дотримуватися певних правил гри, коли в суспільстві вони деформовані. Як справедливо зауважують українські вчені, рівень забезпечення свободи в підприємництві нині дуже низький, можливостей досягти економічних цілей "чесним шляхом" не побільшало. Причини цього вони вбачають не тільки в бюрократичних перешкодах, але і в мафіозно-корумпованих структурах, які блокують прояви ініціативи та активності або всіма доступними їм засобами намагаються спрямувати їх в русло кримінальних стосунків. Відомо, що справжній підприємець — це людина високих чеснот, морально-етичних критеріїв. Адже підприємництво — це не тільки сфера кількості виробів, прибутку і обігу. Теорія і практика підприємницької діяльності передбачає соціально відповідальні дії в сфері етичних цінностей, які формувалися впродовж всієї історії ринкового господарювання. Звичайно,  в практичній діяльності  не завжди кожному

77

підприємцю вдається втриматися на висоті етики ринку. Нерідко між економічними чинниками і морально-етичними нормами виникають кардинальні протиріччя. Отут і проявляється свобода волі людини зробити вибір між добром і злом. Але зміст категорії свободи волі зовсім не визначається максималізмом, крайностями між добром і злом. Цей зміст передбачає ряд перехідних, пом'якшених переходів, сторін. Особливо це характерно для тіньової економіки. Слід зазначити, що майже у всіх країнах, як зазначає Верхан X. Петер, в тій чи іншій мірі існує так звана тіньова економіка, тобто чорний ринок. Це є економічна діяльність, яка діє в країні поза рамками законності. Причиною цього майже завжди є нерозумно високі податки, які гальмують виробництво,— підприємці ховають свої доходи. Як підкреслює все той же Верхан Х.Пётер, існування тіньової економіки є свідченням високого потенціалу творчої підприємницької ініціативи, яка однак, здатна проявити себе лише нелегально.

В сучасній зарубіжній та українській філософії проводиться специфічний погляд на свободу діяльності людини. Не заперечуючи того, що свобода є засіб реалізації волі, стверджується думка, що свобода полягає у створенні принципово нових цінностей, поступі культури людства до того, щоб перевершити наявні форми світосприйняття і створити ідеали, певні орієнтири-зразки історичного розвитку людського буття.

Питання для самоконтролю

1. Що ми вкладаємо в зміст поняття "свобода "?

2. Які види свободи визначав Е. Фромм ?

3.   Яким чином змінювалися характеристики свободи діяльності людини у філософії античності, середніх віків та Нового часу?

4.  Що нового вніс І.Кант в розробку проблеми свободи?

5.  Які особливості розуміння свободи діяльності людини в сучасній екзистенційній філософії?

6.  В чому різниця між визначенням свободи з позицій раціоналізму та ірраціоналізму?

Література

1. Бердяев НА. Философия свободы. Смысл творчества.— М., 1989.

2. Верхан Петер X. Підприємець.— Trier, 1994.

3. Камю А. Бунтующий человек.— М.: Изд-во полит, лит-ры, 1990.

4.  Лагутін В.Д. Людина і економіка: соціоекономіка.— К.: Просвіта, 1996.

5. Павловсъкий М. Шлях України.— К., 1997.

6. Сартр Ж.-П. Стена.— М.: Изд-во полит, лит-ры, 1992.

7.    Соловьев   B.C.   Свобода   воли//Энциклопедечиский   словарь.— Издатели:  Ф.А.Брокгауз,  И.А.  Ефрон.— Т.57.— СПб,   1990.— С. 163-169.

8.  СолопА. Тайны бизнеса.—К.:УФИМБ, 1997.

9. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки.— К.: Ваклер, 1996.

10. Философский энциклопедический словарь.— М., 1989.

11. Шейко СВ. Проблемы познания и свободы воли человека в русской класической философии ХІХ-ХХ веков. М., 1993.

12.  Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность.— М: Республика, 1992.

79