8.3. Філософія особистих рішень бізнесмена

 півробітники Національного інституту менеджмен- і бізнесу прийшли до висновку, що прийняття рішень у справах фірми є свідченням професійного рівня її співробітників. Прийняття рішень у позавиробничій сфері розглядається як щось, що виконується автоматично, як звичка, наприклад, одягатись, вітатись з людьми тощо. Проте спосіб життя, поведінки і т. д. бізнесмена і оточуючих його людей є не менш важливим, ніж той, який визначає його саме як бізнесмена на професійному рівні. Все своє життя людина щось вирішує. Справи ті можуть мати як економічний, так і неекономічний характер, але в однаковій мірі вони важливі для неї. Наприклад, людину запросили на вечірку, яка може стати переломним етапом у її житті: знайомство з цікавою особою, запропонована вигідна умова контракту, більш перспективна праця і т. д., а може бути і навпаки — втрачено все (особливо у плані іміджу), що плекала людина роками, десятиріччями.

Відвідини ресторану, місць відпочинку, манера одягатись,— нам іноді здається, що це виключно особиста справа кожного. Але з часом ми з подивом дізнаємося,

95

зазначають американські вчені, що наші дії отримують відповідний суспільний резонанс, який позначається і, часто суттєво, на наших комерційних справах. Тому у виборі особистих рішень, перш ніж їх прийняти, слід виконати кілька умов: (S. National Institute of Business Management. Sztuka podejmowania decyzji.— Krakow, 1994.—op.cit—S. 71).   '

1.   Задумайся над змістом конкретних наслідків, які бажаєш досягти.

2.   Встанови термін прийняття рішення і постарайся дотриматись його.

3.  Підготуйся до різних варіантів вирішення справи і порівняй їх з бажаним результатом.

4. Не приймай до уваги багато порад, вирішуй сам.

5.  Зупинися на першому рішенні. Саме воно повинно запевнити необхідний результат.

Найважче прийняти рішення тоді, коли не маєш достатньої інформації. Найкраще, що можна зробити у цьому випадку, зазначають американські вчені,— це консультації з експертами. Можна дану ситуацію співставити з тією, коли людина, яка хворіє, два-три дні переносить хворобу на ногах і лише тоді, коли відчуває, що покращання здоров'я немає — йде до лікаря; якщо не вдається вирішити податкових проблем, слід порадитись з податковим експертом чи бухгалтером, якщо не вдалося за неділю-другу знайти вигідного покупця, слід порадитись з торговим посередником нерухомістю. Наступні тези, що всяке зло, нещастя — результат незнання суті проблеми, тому необхідно при їх вирішенні, в першу чергу, користуватись порадами спеціаліста.

Проте є проблеми, які виходять за сферу компетенції спеціаліста, і тут кращу пораду для їх вирішення дадуть члени родини або друзі. Чому? Тому, що вони можуть побачити такі аспекти проблеми, на які ні ти, ні хто інший не зверне уваги. Другою причиною є те, що близькі люди краще знають тебе, твої можливості, ніж експерт. Але це дуже важливо. (S. National Institute of Business Management. Sztuka podejmowania decyzji.—-Krakow, 1994.— S. 74).

96

Ще якихось 25-30 років бізнес і сімейні відносини для бізнесмена були пов'язані умовно. Сім'я часто не знала, та і не цікавилась особливостями ділового життя бізнесмена.

Сьогодні ситуація кардинально змінилась, вважає американський соціолог Ольвін Тоффлер. Суспільство вступило у третю хвилю свого розвитку, однією з рис якої є повернення бізнесу і бізнесмена в родинне коло. Утаємничені в ділове життя батька, діда, матері і т. д. члени сім'ї там, де стосується соціально-психологічних сторін життя бізнесмена, можуть дати поради значно вагоміші, ніж це може зробити експерт-виробничник.

"Третій хвилі", згідно О.Тоффера, передувала "перша"— це суспільство аграрного типу, і "друга"— розвинене індустріальне суспільство. "Третя хвиля розвитку суспільства тільки наступає, але вона вже формує людей, які здатні пристосовуватись і виживати в складних умовах". (Тоффлер О. Третя хвиля // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія.— К., 1996.— С. 302).

Зростання активності ділових людей буде вимагати для них "тихої пристані", де людина могла б відпочити, не побоюючись пастки о гримати добру пораду. Такою "тихою пристанню" для бізнесмена є сім'я.

В умовах "третьої хвилі", вважає О. Тоффлер, ділове життя все більше і більше переходить у сімейну сферу. І це не є примхою чи модою часу. Це об'єктивний процес. Він є, пише Тоффлер, викликом самотності, яка не є "справою однієї людини, але громадянською проблемою, котра утворилась внаслідок розпаду на частини інституцій другої хвилі". (Тоффлер О. Третя хвиля // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія.— К., 1996.— С. 281).

Сучасне економічне, політичне, культурологічне і т. д. життя суспільства вимагає від бізнесмена постійного пошуку. Внутрішня напруга ділової людини в процесі конкурентної боротьби, яка вибирає витончених форм на схилку 20 століття, настільки зростає, що вона не витримує часто психологічно. В цих умовах необхідна духовна основа, яка надає особі внутрішньої рівноваги. Такою основою є релігія, мистецтво, філософія, спираючись на які людина приймає і реалізовує рішення в усіх царинах суспільного життя і особливо в найбільш динамічній його сфері — бізнесі.

97

Питання для самоконтролю:

1.   Що таке прагматизм? Чому цей напрямок сучасної філософії найбільше відповідає діяльності бізнесмена?

2.  В чому ви вбачаєте відмінність поглядів Джемса і Пірса на суть прагматичної філософії?

3. Що таке прагматичний метод і прагматична теорія істини?

4. Назвіть основні положення інструменталізму.

5. Поняття свободи в екзистенціоналізмі.

6.   Чому в сучасних умовах відбувається переоцінка цінностей бізнесменом? Що є його духовною основою сьогодні?

Література:

1.  Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллект и продукт его труда/УВопросы философии.— 1997, №17.— С. 3—5.

2. Бусыгин А.В. Предпринимательство.— М, 1997.— С. 37—38.

3.   Кэмбелл Р.  Макконелл,   Стенли Л.Брю.  Экономикс. Принципы, проблемы и политика.— К., 1993.— С. 37—38.

4.  Ракитов А.И. Философская азбука бизнеса/ЛЗопросы философии.— 1991, №2.— С. 25-36.

5.   Тоффлер О. Третя хвиля//Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія.— К., 1996.— С 275-334.

6. Хайєк Ф.А. Дорога к рабству//Вопросы философии,— 1990, №10.

7.  Фредерик Р., Петри Э. Деловая этика и философский прагматизм// Вопросы философии,— 1996, №3.— С. 70-79.

8.   Современная западная философия. Словарь.— М.,  1991.  (Стаття "Прагматизм").

98