Розділ 9 Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника

Заробітна плата та прирівняні до неї платежі — пенсія, сти­пендія, авторська винагорода й інші — є основним джерелом фі­нансового забезпечення проживання переважної більшості насе­лення України, тому ст. 67 цього Закону передбачає можливість звернення стягнення за виконавчим документом на такі доходи боржника тільки у встановлених нею випадках: 1) при відсутнос­ті у боржника коштів у кредитних установах; 2) при відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належ­них для стягнення сум; 3) при стягненні періодичних платежів; 4) при стягненні суми, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати.

За загальним правилом, передбаченим ст. 50 цього Закону, стягнення за виконавчими документами в першу чергу зверта­ється на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

При відсутності у боржника коштів та інших цінностей, до­статніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення («Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами» / Додаток до Закону України від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження»).

У випадку відсутності у боржника майна чи його недостат­ності для повного покриття належних до стягнення сум держав­ний виконавець накладає стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема на:

а)  доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом під­приємницької діяльності;

б)  доходи за працю в колективному сільськогосподарському підприємстві (фермерському господарстві);

-111-

в)  авторську винагороду за твори літератури, науки або мис­тецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисло­вий зразок і раціоналізаторську пропозицію;

г)  суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника (ст. 69 цього Закону). Але не повинне звертатися стягнення на суми цільового характеру — на протезування, витрати на догляд, посилення харчування та інше.

При недостатності у боржника майна для повного покриття належних до стягнення сум, визначених виконавчими докумен­тами, звернення стягнення на заробітну плату і прирівняні до неї платежі допускається після реалізації описаного майна борж­ника.

Але, незалежно від наявності у боржника коштів і цінностей чи іншого майна, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипен­дію чи інші доходи боржника накладається у всіх випадках, коли за виконавчими документами стягуються періодичні платежі та сума, яка не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати.

Разом з тим, Законом «Про виконавче провадження» вста­новлена заборона накладення стягнення за виконавчими доку­ментами на певні виплати. Відповідно до ст. 73 стягнення не мо­же бути звернене на такі кошти і витрати:

1)  вихідну допомогу, що виплачується у разі звільнення пра­цівника;

2)   компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3)  компенсацію працівникові витрат у зв'язку із переведен­ням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої місце­вості;

4)  дольове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допо­могу при безробітті;

6) допомогу при вагітності та пологах;

7) одноразову допомогу при народженні дитини;

8) допомогу із догляду за дитиною;

9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, із догляду за дитиною-інвалідом, при тимчасо­вій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; ін­ші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

10) допомогу на лікування;

-112-

11) допомогу на поховання;

12)  щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого під­собного господарства громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення;

13)  дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв та бу­динків відпочинку за рахунок фонду споживання;

14) суми неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

15)  грошову компенсацію за видане обмундирування і нату­ральне постачання;

16)  вихідну допомогу у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та органів внутрішніх справ, а також грошо­ве забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших ви­падках, передбачених законодавством.

Крім цього, на деякі виплати встановлена можливість звер­нення стягнення тільки на виконання певних рішень. Так, на до­помогу із державного соціального страхування, яка виплачується у разі тимчасової непрацездатності та інших випадках, і допомо­гу по безробіттю стягнення може бути звернене тільки за рішен­ням про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподія­ної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втра­тою годувальника (ст. 72 цього Закону).

Зазначені обмеження пояснюються призначенням допомоги із соціального страхування. Вона виплачується у разі непраце­здатності та в інших випадках і повинна забезпечувати утриман­ня і лікування боржника, тому з такої допомоги допускається тільки стягнення, пов'язане з утриманням стягувача.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника допускається у межах, точно визначе­них законодавством, і вираховується із суми, що залишається після утримання податків (ст. 70 цього Закону).

Із суми заробітної плати, яка виплачується боржнику, пенсії, стипендії й інших доходів боржника може бути утримано за ви­конавчими документами до повного погашення заборгованості;

1)  у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою го­дувальника та збитків, заподіяних злочином — п'ятдесят відсот­ків заробітної плати, пенсії, стипендії, іншого доходу боржника;

2)  за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачене законом, — двадцять відсотків.

При цьому загальний розмір відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків за­робітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Але це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної

8 - 1-1485                                       - 113 -

плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із за­робітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів боржників не мо­же перевищувати семидесяти відсотків (ст. 70 Закону, ст. 128 КЗпП).

Встановлений розмір утримань (20, 50, 70 відсотків) із заро­бітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів забезпечує як інте­реси стягувачів, так і боржників. Для стягувачів — досягнення наслідків виконання рішень, для боржників — збереження за ни­ми певної частини заробітної плати і інших доходів, необхідних для задоволення їх життєво важливих потреб.

Але відрахування із заробітної плати боржника, який за ви­роком суду відбуває покарання без позбавлення волі, прова­дяться з усієї суми заробітної плати без урахувань стягнень за вироком.

Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбав­лення волі, а також з осіб, які знаходяться в наркологічних відді­леннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування провадиться з усієї заробітної плати без урахування відрахувань на витрати з їх утримання в цих закладах.

Відрахування із заробітної плати й іншого доходу боржника проводить адміністрація підприємств, установ, організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем розпоряджень із доданим виконавчим документом, про що повідомляється стягу-вачеві. В розпорядженні зазначається порядок стягнення суми боргу і розмір відрахувань із заробітної плати і іншого доходу боржника.

Якщо боржник отримує декілька видів доходів (заробітну плату, авторський гонорар та інші), то в кожну організацію на­правляються дублікати виконавчих документів з пропозицією державного виконавця бухгалтерії цих організацій про звернення стягнення на заробітну плату, інший доход боржника. Самостій­но змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відраху­вань адміністрація організації не має права.

У випадку зміни боржником місця роботи або місця прожи­вання чи навчання організація (підприємство, установа), яка от­римала виконавчий документ, повертає його не пізніше, як у три­денний строк, державному виконавцеві з відміткою про нове міс­це роботи, проживання чи навчання, якщо воно відоме, а також повідомляє про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. За неповідомлення про це без по­важних причин винних осіб може бути притягнено до відпові­дальності, встановленої ст. 88 цього Закону.

-114-

Якщо виконавчий документ повертається у зв'язку із звіль­ненням боржника з роботи, то у відповідних графах виконавчого документа робиться запис про утримання суми боргу та про утримання періодичних платежів, який завіряється підписами добровільних осіб та скріпляється печаткою.

Виконавчий документ повертається із супровідним листом організації, яка проводила стягнення, в якому зазначається нове місце роботи боржника, його місце проживання чи навчання, як­що вони відомі. Копія такого листа для інформації надсилається стягувачеві. Передавати виконавчий документ сторонам і третім особам на руки забороняється.

Певні особливості має встановлений порядок виконання рі­шення про стягнення аліментів.

Стягнення аліментів належить до періодичних платежів, то­му відповідно до ст. 67 цього Закону воно провадиться із заро­бітної плати чи інших доходів боржника. Якщо протягом трьох місяців підряд неможливо стягнути аліменти із зарплати та ін­ших доходів боржника, то стягнення звертається на майно борж­ника.

До виконання рішення про стягнення аліментів державний виконавець приступає негайно, одержавши виконавчий лист, вживаючи заходів до встановлення місяця роботи і місця прожи­вання боржника. Якщо такі місця не були встановлені, держав­ний виконавець зобов'язаний завернутися до суду з поданням про розшук боржника через органи внутрішніх справ.

Після встановлення місця роботи боржника туди надсилаєть­ся виконавчий лист з розпорядженням до адміністративної орга­нізації, за яким провадиться стягнення із заробітної плати. У роз­порядженні зазначається розмір утримання і заборгованості в гривнях, якщо вона має місце, порядок утримання у випадку пред'явлення декількох виконавчих листів про стягнення алімен­тів і адреса стягувача (стягувачів), за якою потрібно надсилати утримані суми.

Наявність заборгованості про стягнення аліментів і її розмір визначаються державним виконавцем, виходячи з фактичного за­робітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент ви­значення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотко­вому відношенні.

У випадку, коли боржник у цей період не працював, заборго­ваність визначається, виходячи із середньої заробітної плати для цієї місцевості. Про розмір підрахованої заборгованості держав­ний виконавець повідомляє сторони — стягувача і боржника.

х*                                          -115-

Якщо між сторонами виник спір про розмір заборгованості з аліментів, то на заяву заінтересованої сторони такий спір вирі­шується у порядку цивільного судочинства.

Адміністрація підприємства, установи, організації на підставі виконавчого листа зобов'язана щомісячно утримувати аліменти із зарплати, пенсії, стипендії, інших доходів і перераховувати їх стягувачеві не пізніше, ніж у триденний термін з дня виплати за­робітної плати та інших доходів особі, зазначеній боржником у виконавчому листі.

Утримання аліментів провадиться із суми заробітку платни­ка аліментів після утримання з нього обов'язкових платежів. Стягнуті суми перераховуються стягувачеві за рахунок боржни­ка. Якщо адреса особи, на користь якої стягнуто аліменти, неві­дома, утримані суми перераховуються на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби і зберігаються там в межах загального строку позовної давності.

Утримані суми не можуть бути меншими від розміру, прису­дженого судом і зазначеного у виконавчому листі, та 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дити­ну, але не можуть бути більшими 70% (семидесяти відсотків) розміру заробітної плати, пенсії, стипендії, іншого доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 р. «Про види заробітку (доходу), що підлягають облі­ку при відрахуванні аліментів» встановлено положення, за яким осіб, що зобов'язані сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для по­стійного проживання за кордон у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до до­сягнення дитиною повноліття. Розрахунок суми, що підлягає сплаті, провадиться, виходячи із заробітку боржника за останній місяць роботи на час виїзду, або ж з п'ятикратного неоподатко­вуваного мінімуму доходів. З осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кор­доном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом: не менше 25 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян на кожну дитину (ст. 82 КпШС).

Стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час провадиться в межах трирічного строку, що передував пред'яв­ленню виконавчого документа до виконання. Якщо за виконав­чими документами, пред'явленими до виконання, утримання алі­ментів не провадиться в зв'язку з розшуком боржника-платника аліментів, стягнення аліментів повинне провадитися за весь пері­од, незалежно від встановленого трирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

-116-

Коли за рішенням суду з відповідача належить стягнути алі­менти на утримання трьох і більше дітей, а також заборгованість аліментів за минулий час, державний виконавець дає вказівку про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення по­точних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випад­ках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника. Покладання стягнення на майно боржника провадить­ся і тоді, коли сумарний розмір усіх відрахувань перевищує 70% заробітку чи іншого доходу боржника.

У процесі здійснення виконавчого провадження із стягнення аліментів може бути змінено розмір доходів і місце проживання платника аліментів, який зобов'язаний негайно повідомити про це державного виконавця. Адміністрація підприємства, установи, організації, яка провадить утримання аліментів на дітей за вико­навчим листом, повинна повідомити в триденний строк держав­ного виконавця і особу, яка отримує аліменти, про звільнення з роботи боржника-платника аліментів, а також про його нове міс­це роботи або проживання, якщо їй про це відомо, і одночасно повернути державному виконавцю виконавчий лист.

У випадку неповідомлення без поважної причини зазначених відомостей на винних у цьому посадових осіб і громадян, у тому числі на платника аліментів, може бути накладено штраф у від­повідності зі ст. 88 цього Закону.

Особливістю правового регулювання стягнення аліментів є нормативне правило (ст. 92 КпШС) про те, що таке стягнення можливе у добровільному порядку при відсутності про це рішен­ня суду. Для цього особи, які є платниками аліментів, можуть звернутися до адміністрації за місцем роботи чи одержання пен­сії, стипендії, іншого заробітку з письмовою заявою про утриман­ня з їх заробітку аліментів та передачу їх стягувачеві. Адмініст­рація підприємства, установи, організації зобов'язана проводити за такою заявою відрахування із заробітку чи іншого доходу в та­кому ж порядку, як за виконавчим листом, виданим на примусо­ве виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Утримання аліментів на підставі заяви особи, яка виявила бажання добровільно платити аліменти, можливе і тоді, якщо за­гальна сума, яка підлягає стягненню на підставі заяви і виконав­чого документа, перевищує 50 відсотків належних боржнику за­робітної плати чи інших доходів, а також тоді, коли з такої особи (боржника) аліменти стягуються за рішенням суду чи постано­вою судді на дітей від другої матері.

-117-