11.1 Основні завдання і принципи профорієнтації

Під професійною орієнтацією розуміють науково обгрунтовану систему форм, методів та засобів впливу на осіб, що навчаються та влаштовуються на роботу, яка сприяє своєчасному їх залученню до суспільного виробництва, раціональному розташуванню, ефективному використанню та закріпленню за місцем праці на основі об'єктивної оцінки та врахування схильностей, здібностей та інших індивідуальних якостей людини.

Основними формами профорієнтації є профінформація (освіта, профпропаганда), профконсультація, профвідбір, а також профадаптація, яка формально виходить за межі процесу підготовки молоді до свідомого вибору професії, але за сутністю його доповнює та завершує.

Кожна із названих форм профорієнтації специфічна за своїми завданнями, предметом, методами, характером впливу на професійне самовизначення молоді. В той же час між профінформацією, профконсультацією, профвідбором та профадаптацією існує взаємодія та взаємодоповнення. Вони можуть бути розглянуті як послідовні етапи особистої та соціальної біографії людини.

Професійна інформація - це планомірний процес ознайомлення працездатного населення й, передусім, молоді, що навчається у загальноосвітній школі, із основними професіями та спеціальностями: їх змістом, умовами, організацією, режимом та оплатою праці; вимогами до психофізиологічних та моральних якостей людини; перспективами розвитку, а також формами та термінами засвоєння, можливостями працевлаштування та професійно-кваліфікаційного й посадового зростання. На переважну увагу при цьому заслуговують професії, за якими відчувається недолік кадрів, очікується поширення підготовки у зв'язку із змінами в структурі зайнятості. Як правило, ця форма роботи містить у собі елементи професійно-територіальної інформації.

Профінформація повинна бути:

виховною, що проявляється у розкриванні соціального та економічного значення праці, важливості вірного та своєчасного вибору професії. Суттєвим моментом виховного характеру профінформації є доказове обгрунтування положення про те, що вибір професії є не тільки важливим, але й складним життєвим кроком, пов'язаним із рішенням проблеми «ким бути», визначенням свого місця у різноманітному світі праці;

об'єктивною та перспективною, тобто змістовно та точно відображати сучасний стан професії, зміни, що намічаються в ній у наступні 3-4 роки та у більш віддаленій перспективі (5-10 років). Перспективність інформації не означає надмірного «забігання» вперед при її описі. Необхідно відобразити те нове та суттєве у методах, прийомах, умовах праці, що виходять із передбачених державою планів та прогнозів змін у науково-технічному базисі виробничої, керівної та обслуговуючої праці, в їх організації;

всебічною, що передбачає опис та показ професії не тільки з техніко-технологічної та організаційно-економічної точки зору, а й з соціальної, «особистісної». Необхідно розкрити шляхи формування ефективного спеціаліста, труднощі, які він долає при оволодінні знаннями, самовихованні та ін. Всебічність профінформації означає насиченість її морально-психологічним змістом, «сюжетністю» та життєвістю, підкреслення ролі психофізіологічних та інших якостей в успішному оволодінні професією;

оптимальною, для чого необхідно свідчення про професії, а саме, їх всебічне описання розробляти таким чином, щоб вони узгоджувались із віковими особливостями відповідних категорій осіб, що влаштовуються на роботу. З цієї точки зору є можливість неоптимальної інформації, яка є надмірною для даної категорії людей з певними соціально-демографічними орієнтаціями та ускладнює процес вибору ними професії й влаштування на роботу. Критерій оптимальності інформації вимагає, щоб повні уявлення про професію формувались у людини поетапно, в певні послідовності та при цьому відрізнялись структурною упорядкованістю та кількісною мірою.

Професійна інформація при вірній її постановці містить у собі установку на самоконсультацію та самовибір професії - на серйозні роздуми над проблемами «ким бути» та «яким бути», на самостійне прийняття рішення, на самоперевірку його обгрунтованості та практичне здійснення.

Професійна консультація - це процес вивчення організму та особистості людини, що закінчується видачею їй усної чи письмової рекомендації про вибір професії, навчального закладу, місця роботи. Рекомендації складаються та формулюються в результаті аналізу та співставлення трьох видів інформації - про актуальні та потенційні можливості індивіда (стан здоров'я, рівень нервово-фізичної витривалості, спрямованість та структура здібностей, інтересів), про вимоги професії до працівника (професіограми та соціограми), про дійсні та перспективні потреби народного господарства, економічного району у кадрах.

З даного визначення виходить, що крім медичної та психологічної профконсультації, до завдання якої входять аналіз індивідуальних властивостей та якостей людини та їх співставлення з вимогами тих чи інших професій, повинна здійснюватись також і довідкова профконсультація, в процесі котрої уточнюються строки, шляхи, можливості засвоєння різних професій, спеціальностей, працевлаштування за ними, перспективи професійно-посадового зростання.

В процесі довідкової консультації повідомляється також про рівень та характер вимог до знань та навичок при складанні іспитів в спеціальні, вищі та середні, а також професійні навчальні заклади, наявності та розміри конкурсів в них.

Ефективність професійної консультації в більшій мірі залежить від повноти, конкретності та обгрунтованості письмових характеристик, які повинні відобразити найбільш суттєві особливості та риси характеру людини, дата надійний матеріал для її виховання, розвитку здібностей та ін.

Наступним етапом стає професійний відбір - спеціально організований дослідницький процес, що має метою виявлення та визначення за допомогою науково обгрунтованих методів ступеню та можливостей формування медичної, психофізіологічної та соціально-психологічної придатності претендентів на навчання складним, відповідальним професіям або на зайняття відповідних вакансій.