12.3 Роль громадських організацій в соціальній роботі з курсантами (слухачами)

Соціальна та виховна робота з курсантами та слухачами у вищому закладі освіти МВС України передбачає не лише формування професійних якостей, необхідних для майбутньої службової діяльності, а й різнобічного розвитку особистості. Це передбачає, зокрема, вироблення активної громадянської позиції.

У соціальній роботі у ВЗО МВС України особлива роль належить мережі громадських організацій, створених з метою активізації діяльності курсантів і слухачів, реалізації засад курсантського самоврядування.

Вони формуються для сприяння керівництву факультетів та курсів у всіх напрямках громадського життя, забезпечення оптимальної адаптації курсантів до умов навчання, цілеспрямованого формування та розвитку професійно-значущих особистих якостей, покращання морально-психологічного клімату та забезпечення дійового самоврядування в курсантських колективах.

Особлива роль належить утворюваним у ВЗО МВС радам курсантів та слухачів.

До їх складу входять представники громадських формувань факультетів, курсів. Рада курсантів та слухачів обирає голову, секретарів та створює такі сектори:

- навчальний;

- культурно-масовий;

- спортивно-масовий;

- господарсько-побутовий;

- раду командирів.

У роботі ради беруть участь голови товариських судів та вільний представник від кожного курсу. Голови секторів обирають завідуючих секторами, які є заступниками голови ради.

Склад ради курсантів та слухачів затверджується наказом ректора вищого закладу освіти МВС на підставі протоколів виборів. Рада працює за планом, складеним на семестр. Кожне засідання ради оформлюється протоколом. Рада інформує курсантів (слухачів) про свою діяльність.

Рада курсантів і слухачів ВЗО:

- допомагає вдосконаленню навчального та виховного процесу, зміцненню дисципліни, підвищенню культури курсантів та слухачів, покращанню побутових умов, розширенню матеріально-технічної бази;

- організує роботу громадських формувань курсів, які обираються з числа курсантів та слухачів, заслуховує звіти цих комісій;

- заслуховує на своїх засіданнях курсантів та слухачів, котрі не виконують навчальні плани, скоїли грубі порушення дисципліни, за якими може бути порушена кримінальна справа. Клопочеться перед керівництвом ВЗО та товариським судом про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності;

- вносить пропозиції керівництву про заохочення курсантів і слухачів по вдосконаленню організації, функціонуванню окремих структурних підрозділів.

- бере участь у проведенні громадських, спортивних та культурно- масових заходів, у оформленні наочної агітації.

Рада курсантів і слухачів ВЗО МВС діє на підставі Положення про Раду, затвердженого ректором. На факультетах також утворюються відповідні ради.

Особливе значення для формування особистості майбутніх співробітників ОВС, виховання навичок самостійного і творчого мислення має Наукове товариство курсантів та слухачів. Основні напрями його діяльності викладено у підрозділі 9.4.

Важливі функції щодо сприяння здійсненню навчально-виховного процесу у ВЗО МВС належать раді командирів, яка є також громадською організацією. Вона створюється з командирів навчальних груп та відділень. Рада обирає голову, його заступника та секретаря. Склад ради затверджується розпорядженням начальника факультету за поданням начальника курсу та на підставі протоколу засідання ради про вибори голови, його заступника та секретаря.

Свою роботу рада організує згідно з місячним планом, який затверджується начальником курсу.

Рада командирів:

- надає допомогу керівництву курсу, факультету та професорсько-викладацькому складу у зміцненні дисципліни, підвищенні організованості, додержанні правил внутрішнього розпорядку та носіння форменого одягу курсантами (слухачами);

- заслуховує на своїх засіданнях звіти членів ради;

- узагальнює та розповсюджує передовий досвід роботи командирів навчальних груп та відділень;

- аналізує стан дисципліни курсантів (слухачів), результати несення служби, викриває причини порушень та вносить свої пропозиції керівництву щодо їх усунення;

- клопочеться перед керівництвом курсу про заохочення кращих курсантів (слухачів) та притягнення до відповідальності порушників;

- аналізує дотримання вимог Дисциплінарного статуту ОВС, планує заходи щодо його безумовного виконання усіма курсантами (слухачами);

використовує засоби масової інформації ВЗО МВС з метою зміцнення дисципліни та порядку.

З метою здійснення самоврядних заходів щодо активізації громадського впливу на навчальних курсах формується низка комісій, які складаються з обраних на зборах навчальних груп представників. Комісія обирає із свого складу голову, його заступника та секретаря. Свою роботу вона організовує згідно з місячним планом, який затверджується начальником курсу.

Культурно-масова комісія:

- займається залученням курсантів (слухачів) до різноманітних гуртків та секцій;

- організовує концерти художньої самодіяльності, перегляди кінофільмів, конференції читачів, диспути, лекції, бесіди, екскурсії, культпоходи та ін.;

- бере участь в організації та проведенні свят;

- організовує художнє оформлення наочної агітації приміщень та території курсів;

- заслуховує звіти членів комісій;

- надає матеріали раді курсантів (слухачів) про зроблену роботу;

- інформує про свою роботу через засоби масової інформації ВЗО та на зборах.

Спортивно-масова комісія:

- залучає курсантів (слухачів) до спортивних секцій;

- організує та проводить спортивні змагання;

- бере участь у військово-патріотичному вихованні курсантів (слухачів);

- пропагує фізичну культуру та спорт, оформлює наочну агітацію, організує зустрічі з видатними спортсменами, відвідування спортивних змагань у вищому закладі освіти та за його межами;

- проводить заходи щодо благоустрою спортивного комплексу та розширенню спортивної бази ВЗО МВС;

- забезпечує ретельне використання та ремонт спортивного інвентаря;

- організує чергування у спортивних залах;

- розглядає питання поліпшення спортивно-масової роботи та вносить свої пропозиції керівництву курсу та ВЗО;

- заслуховує на своїх засіданнях членів комісії про проведену ними роботу.

Господарсько-побутова комісія:

- надає допомогу керівництву курсу щодо підтримання належного стану житлових приміщень, місць загального користування та території, закріпленої за курсом;

- складає графік санітарних обходів членами комісії житлових приміщень, місць загального користування та веде «Екран санітарного стану»;

- організує роботу щодо благоустрою території, приміщень, ремонту меблів, виготовленню господарчого інвентарю;

- бере участь у додержанні належного порядку та створення затишку у гуртожитку, обладнанні побутових приміщень та комор;

- виявляє факти недбалого ставлення курсантів (слухачів) до інвентарю, розглядає їх поведінку на своїх засіданнях та вносить пропозиції щодо заходів реагування;

- заслуховує на своїх засіданнях звіти членів комісії, підводить підсумки проведеної роботи в навчальній групі;

- один раз на квартал проводить інвентаризацію на курсі і про результати інформує начальника курсу;

- у своєї роботі активно використовує місцеве радіо та телебачення, настінну пресу.

Свої заходи комісія проводить у тісній взаємодії із службою тилу, медичною частиною, адміністрацією факультетів.

Навчальна комісія:

- надає допомогу керівництву курсів та професорсько-викладацькому складу у підвищенні якості навчання та зміцненні навчальної дисципліни серед курсантів (слухачів);

- заслуховує на своїх засіданнях звіти про роботу членів комісії;

- узагальнює та розповсюджує передовий досвід відмінного навчання;

- щомісячно підводить підсумки навчання, аналізує їх, викриває причини поганої успішності та вносить свої пропозиції керівництву курсу щодо вдосконалення навчального процесу;

- заслуховує на своїх засіданнях курсантів (слухачів), які відстають у навчанні, організовує надання їм допомоги, здійснює контроль за їх успішністю;

- розглядає на своїх засіданнях факти недбалого ставлення слухачів до навчання, вносить свої пропозиції керівництву курсу до прийняття відповідних заходів;

- організовує роботу щодо збереження навчальної літератури, наочних посібників та технічних засобів навчання;

- інформує курсантів (слухачів) про свою діяльність через стінгазету та стенд «Результати успішності»;

організовує надання допомоги відстаючим слухачам (курсантам).

У ВЗО МВС України започатковуються й інші ефективні форми громадської діяльності слухачів та курсантів. Зокрема, в Університеті внутрішніх справ успішно діють громадські журналістські пости на факультетах. Вони складаються з обраних на зборах курсів представників (по одному представнику від курсу). Громадські журналістські пости обирають із свого складу голову, заступника та секретаря.

Свою роботу громадські журналістські пости організовують згідно з планом роботи на півріччя.                            

Громадські журналістські пости :

                - займаються висвітленням життя Університету в стінних газетах, телебаченні Університету внутрішніх справ та в засобах масової інформації (офіційні зустрічі, концерти художньої самодіяльності, наукові конференції, диспути, лекції, бесіди, екскурсії, спортивні змагання тощо);

                - пропагують масову культуру;

                - інформують про свою роботу раду курсантів та слухачів;

                - надають матеріали групі громадських зв`язків Університету внутрішніх справ.

Члени громадських журналістських постів мають право:

- за узгодженням з керівниками структурних підрозділів робити запити щодо інформації про їх діяльність та результати проведеної роботи;

бути присутніми на офіційних зустрічах, наукових конференціях, концертах художньої самодіяльності, диспутах, лекціях, спортивних змаганнях тощо.

Всі заходи громадські журналістські пости проводять у тісній взаємодії з ВРОС, клубом, групою громадських зв`язків. Кращі позаштатні журналісти та пости заохочуються правами ректора. Результати роботи громадських журналістів відображаються у випускних атестаціях.

З громадськими журналістами не менше чотирьох разів на рік проводити навчально-методичні семінари.

З метою сприяння вихованню рядового і начальницького складу в дусі свідомого додержання дисципліни, точного і своєчасного виконання вимог Статуту, попередження проступків і правопорушень з боку осіб рядового і начальницького складу, створення умов непримиримості до порушників дисципліни, у вищих закладах освіти МВС створюються товариські суди трьох видів:

- товариські суди рядового і молодшого начальницького складу;

- товариські суди честі середнього начальницького складу;

- товариські суди честі старшого начальницького складу.

Загальне керівництво товариськими судами здійснює ректор вищого закладу освіти МВС.

Склад товариського суду обирається в кількості 5 або 7 осіб на загальних зборах відкритим голосуванням терміном на 2 роки (для рядового і молодшого начальницького складу - на загальних зборах всіх атестованих співробітників; для середнього начальницького складу - на загальних зборах осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу; для старшого начальницького складу - на загальних зборах осіб старшого і вищого начальницького складу). Число членів суду встановлюється зборами перед висуненням кандидатів.

До складу товариського суду рядового і молодшого начальницького складу можуть бути вибрані 1-2 члени з осіб середнього та старшого начальницького складу, а до суду честі середнього начальницького складу - відповідно 1-2 члени з осіб старшого начальницького складу.

На своєму першому засіданні члени товариського суду вирішують організаційні питання. Обирається голова суду, який несе всю відповідальність за діяльність громадської організації та його заступник. Обов’язки секретаря суду всі інші члени суду виконують по черзі.

Склад вибраного товариського суду оголошується наказом ректора. Члени товариського суду, які не сумлінно ставляться до виконання свого почесного громадського доручення або з певних причин не виправдали високу довіру колективу, можуть бути достроково відізвані з його складу рішенням загальних зборів осіб рядового і молодшого начальницького складу, середнього і старшого начальницького складу шляхом відкритого голосування. Довибори нових членів суду проводяться в такій же послідовності, як і вибори всього складу суду, що також оголошується наказом начальника органу внутрішніх справ.

Велике значення для організації роботи товариського суду має правильне планування, облік та контроль проведених заходів щодо вивчення та аналізу стану дисципліни і законності серед особового складу, з’ясування та усунення причин та умов, які сприяли здійсненню проступків (правопорушень), конкретного визначення основних завдань, над рішенням яких потрібно працювати.

В планах повинна знайти відображення профілактична діяльність членів товариського суду стосовно доведення до свідомості особового складу вимог Присяги, Статутів, наказів та вказівок МВС України з питань зміцнення дисципліни та законності: проведення лекцій, доповідей, бесід на правові та морально-етичні теми, організація індивідуально-виховної роботи з особами, схильними до порушень, заслуховування окремих членів суду з питань виконання покладених на них доручень тощо.

Щоквартально плануючи свою діяльність, товариський суд координує і проводить її в тісній взаємодії з іншими громадськими організаціями, формуваннями ВЗО МВС, спирається на їх допомогу і підтримку. Членам товариських судів необхідно глибоко вивчати і суворо додержувати на практиці організаційні принципи діяльності цієї громадської організації.

Діяльність судів повинна бути гласною. Це сприяє більш ефективному профілактичному, виховному і психологічному впливу прийнятих судом заходів щодо порушників дисципліни. Вона досягається забезпеченням присутності на засіданні товариських судів максимальної кількості співробітників і доведенням до всього особового складу його рішення, в тому числі використання засобів наочної агітації, стінної преси, телебачення. Як в процесі засідання, так і при доведенні слухачам рішення товариського суду необхідно додержуватись такту, не ображати людську гідність.

Облік загальних заходів веде секретар в спеціальному журналі. Кожний член суду враховує проведену ним індивідуально-виховну роботу з особами, схильними до порушень в спеціально заведеному для цього журналі.

Товариські суди глибоко аналізують свою діяльність. Діяльність товариських судів регулярно обговорюється на оперативних нарадах, зборах постійного атестованого складу ВЗО МВС.

Однією з основних і найбільш дійових форм роботи товариських судів є розгляд на їх засіданнях справ про провини (правопорушення) співробітників, які порушують дисципліну, статутний та громадський порядок, недобросовісно ставляться до виконання службових обов’язків, негідно поводять себе в побуті тощо.

Разом з тим, товариський суд не може розглядати справи про проступки, за якими ведеться слідство або оголошений вирок народного суду, а також про проступки, за які винні покарані або за якими раніше відбулись рішення товариського суду.

Справи у відношенні співробітників, які скоїли правопорушення, розглядаються судом за рішенням ректора. Таке рішення може бути прийняте за їх власною ініціативою або на підставі повідомлень державних органів, громадських організацій, в зв’язку з постановою зборів осіб рядового і начальницького складу, заявою потерпілого або пропозицією товариського суду.

Крім того, товариські суди розглядають і справи, припинені в кримінальному або адміністративному порядку і передані їм у відповідності з законом.

Невід’ємною умовою об’єктивного розгляду справ у товариському суді і прийняття справедливих, відповідних вчиненому мір покарання є глибоке попереднє вивчення і перевірка заяви, що надійшла, та інших матеріалів, що пов’язані з провиною співробітника, якого притягують до суду.

Така перевірка проводиться головою суду або за його дорученням одним з його членів, що не є начальником особи, яка притягується до суду, або особою, зацікавленою у вирішенні справи. Вона повинна проводитись без зволікань і не призводити до порушень десятиденного терміну розгляду справи з моменту її надходження в суд (про прийняте рішення по справах, які надійшли з прокуратури чи суду, товариський суд сповіщає ці органи також в десятиденний термін).

При необхідності перевіряючий опитує або відбирає пояснення від особи, яка скоїла проступок, потерпілого, позивача, свідків. Від відповідних посадових осіб беруться і приєднуються до справи необхідні документи (заяви, характеристики, пояснення тощо).

Член суду, який проводить перевірку, зобов’язаний за її результатами скласти висновок, в якому викласти фактичні обставини справи, причини та умови, які сприяли скоєнню проступка, дані про особу, яка притягується до суду, свої висновки та пропозиції з цієї справи.

Ретельна досудова перевірка має велике значення для зміцнення авторитету суду і визначення міри покарання співробітнику, який допустив порушення. Це дає об’єктивну можливість товариському суду надати засіданню діловий, конкретний характер, а особовому складу та іншим членам суду надати переконливі докази того, винний чи ні співробітник.

У випадку, якщо дані, що стали підставою для прийняття рішення про розглядання справи на товариському суді, в процесі досудової перевірки не знайшли свого підтвердження, голова товариського суду зобов’язаний доповісти відповідному начальнику для прийняття рішення. Голова або один з членів товариського суду (бажано особа, що проводила перевірку) зобов’язаний ознайомити із всіма її матеріалами того, кого притягують до відповідальності, а також потерпілого, позивача. Після ознайомлення кожний з них має право клопотатися перед головою суду про додаткову перевірку окремих фактів та матеріалів, про витребування нових документів та викликання свідків.

Голова суду може відхилити прохання про задоволення клопотання, але при цьому зобов’язаний розтлумачити підставу відмови. При відмові той, хто притягується до суду, потерпілий та позивач мають право знову заявити про своє клопотання судовому засіданню або в процесі розгляду справи.

Час та місце засідання товариського суду узгоджуються головою з ректором або з проректорами та заздалегідь оголошуються особовому складу. Вони визначаються з таким розрахунком, щоб на засіданні могла бути присутня максимальна кількість співробітників. На засіданні судів честі середнього начальницького складу можуть бути присутніми особи середнього та старшого начальницького складу, а на засіданні судів честі старшого начальницького складу - тільки особи старшого та вищого начальницького складу.

Виклик на засідання співробітника, який скоїв проступок, а також інших осіб рядового та начальницького складу, присутність яких необхідна на суді, здійснюється головою суду через керівників відповідних структурних підрозділів. Присутність на засіданні суду співробітника, якого обговорюють, обов’язкова.

Товариськими судами справи розглядаються у складі трьох, п’яти або семи членів під керівництвом голови або його заступника, а якщо вони відсутні, - одного з членів суду. Члени суду можуть бути притягнені до участі в засіданнях по черзі. Голова або член суду, прямо або непрямо зацікавлений у вирішенні справи, не має права брати участі в її розгляді та зобов’язаний заявити про самовідведення.

До обов’язків голови входить загальне керівництво засіданням та спостереження за порядком у приміщенні. Він зобов’язаний своєчасно припиняти грубі виступи та репліки з місць, прагнути до того, щоб справа була розглянута всебічно та об’єктивно.

Після відкриття засідання товариського суду голова зобов’язаний засвідчитись в явці осіб, які викликані до суду (винного, потерпілого або позивача), пояснити їм їх права в судовому засіданні (участь в дослідженні доказів, заява про клопотання і т.д.), з’ясувати, чи немає відводів до оголошеного складу суду та інших клопотань.

Якщо надійде відвід до якого-небудь із членів суду, то питання про його задоволення або відмову вирішується шляхом голосування всього складу суду, який розглядає цю справу. При рівності голосів ця особа вважається відведеною і замінюється іншим членом суду.

Після вирішення питань про відводи і клопотання, голова оголошує, що суд переходить до розгляду справи. Потім він, або член товариського суду, який безпосередньо займався досудовим розслідуванням, коротко і доступно викладає суть скоєного проступка (правопорушення), а також результати перевірки. У виступі необхідно відобразити, хто притягується до суду, від кого поступив матеріал і які дії стали підставою для притягнення до відповідальності. Члени суду послідовно заслуховують пояснення притягненого до суду, потерпілого, позивача, свідків і розглядають всі зібрані по справі матеріали.

Присутні на засіданні співробітники, а також потерпілі з дозволу суду можуть задавати питання, виступати по суті справи, що розглядається, з оцінкою відомих їм фактів, з характеристикою про поведінку особи, яка скоїла проступок.

Притягнений до суду має право ставити питання свідкам, потерпілому і позивачу.

На завершення судового розгляду головуючий опитує осіб, які брали безпосередню участь у справі, щодо доповнень до матеріалів, що розглядаються. Якщо таких не надходить, то він надає останнє слово співробітнику, притягненому до відповідальності. Після його виступу оголошується перерва в роботі суду.

Весь хід засідання товариського суду повинен бути повністю відображений в протоколі, який веде член суду, призначений секретарем. В ньому обов’язково, крім даних про характер справи, часу та місця його розгляду, складу суду, кількості присутніх, повинні знайти своє відображення всі без винятку дії суду в тій послідовності, в якій вони проходили, короткий зміст пояснень, виступів, а також клопотань, прохань і прийняті щодо них судом дії і заходи. Це робиться для того, щоб надалі за протоколом була можливість впевнитись в обгрунтованості та законності прийнятого судом рішення.

Протокол засідання підписується головуючим та членом суду, який його вів.

Суд виходить в окреме приміщення, де більшістю голосів шляхом відкритого голосування приймає рішення. Якщо виникає необхідність для одержання додаткових відомостей, суд, не виносячи рішення, може поновити засідання або перенести його на інший строк.

Прийняте рішення товариського суду повинне бути викладене в письмовій формі і підписане головуючим та членами суду до його оголошення особі, яку обговорюють, та присутнім на засіданні. В ньому зазначаються місце та час розгляду справи, назва і склад товариського суду, дані про особу, у відношенні якої ведеться справа, зміст проступка, мотиви рішення та доказу, визначена судом міра впливу, а також строк і порядок оскарження рішення.

Якщо хто-небудь з членів суду не підтримав прийнятого рішення і при голосуванні утримався або проголосував проти нього, він все-таки зобов’язаний підписати це рішення, але його думка, викладена окремо, додається до справи і не оголошується присутнім на суді.

Під час наради при винесенні рішення та при визначенні міри громадського стягнення членам товариського суду необхідно керуватись діючим законодавством, Положенням про товариські суди і усвідомленням свого громадського і службового обов’язку, враховуючи всі обставини справи, особистість винуватого (попередню поведінку, службовий і життєвий досвід, чи вперше притягується до товариського суду і т.д.), його щире каяття в скоєному або непризнання вини, а також думки, оцінки, клопотання членів колективу та ін.

В залежності від всіх обставин товариський суд може визнати особу, яка притягується, невинною і виправдати її, про що вказується в рішенні; не приймаючи заходів впливу, обмежитись розглядом проступка в суді, якщо винний щиро розкається, принесе вибачення колективу та потерпілому, добровільно відшкодує збитки, а також винести одну з мір громадського впливу:

1. Оголосити товариське попередження.

2. Оголосити громадське засудження.

3. Оголосити громадську догану.

4. Порушити клопотання про позбавлення нагрудного знака органів внутрішніх справ.

5. Порушити клопотання про пониження в посаді.

6. Порушити клопотання про пониження в спеціальному званні на одну ступінь.

7. Порушити клопотання про відрахування (курсанта, слухача) з навчального закладу (підрозділу).

8. Порушити клопотання про звільнення з органів внутрішніх справ.

При розгляді майнових претензій товариський суд може або задовольнити повністю чи частково пред’явлені вимоги, або відмовити в них, припинити справу за примиренням учасників суперечки або роз’яснити зацікавленим особам їх право звернутись з позовом в народний суд.

При порушенні товариським судом клопотання про пониження в посаді або в спеціальному званні, про відрахування з закладу освіти або звільнення з органів внутрішніх справ рішення приймається в місячний строк ректором, на розгляд якого направляється клопотання товариського суду.

Ці рішення в місячний термін повинні бути доведені до відома особового складу.

Рішення товариського суду оголошується на його засіданні притягненому до відповідальності, а також всім присутнім, а потім доводиться до ректора. Копія рішення суду на прохання притягненого видається йому на руки.

На розсуд ректора, рішення товариського суду може бути оголошене у відношенні осіб рядового і молодшого начальницького складу - на зборах осіб рядового і начальницького складу.

Якщо співробітник, справу якого обговорювали в суді, потерпілий, позивач не задоволені прийнятим рішенням, вони мають право звернутись із скаргою до ректора протягом 7 днів; а якщо до цього необхідно провести додаткову перевірку, до 15 днів. Про прийняте по скарзі рішення повідомляється заявник.

Якщо скарга виявиться обгрунтованою, або на його погляд, рішення суду суперечить закону або Положенню про товариський суд, ректор може з наведенням мотивів відмінити прийняте рішення і запропонувати суду розглянути справу знову або взагалі припинити по ній провадження. Міра громадського впливу, яка винесена рішенням товариського суду, діє протягом року, після чого вона вважається погашеною, якщо особа, яка притягувалась до суду, за цей час не вчинить нового проступка (правопорушення).

При зразковій поведінці і сумлінному ставленні до служби міра громадського впливу може бути знята товариським судом до закінчення річного строку, але не раніше, як через 6 місяців з дня винесення.

Питання про зняття накладеного судом стягнення може бути порушене за заявою особи, притягненої до відповідальності, або її начальника по службі, на клопотання зборів осіб рядового і начальницького складу, підтриманого начальником, а також за ініціативою самого суду або іншої громадської організації. Рішення про розгляд на засіданні товариського суду таких клопотань приймається ректором.

Рішення товариського суду про дострокове зняття міри впливу на розсуд ректора доводиться до відома на зборах осіб рядового і начальницького складу.

Співробітники, до яких були застосовані такі міри впливу, як пониження в спеціальному званні, в посаді або відрахування з закладу освіти, після того, як ця міра буде достроково знята судом або погашена в зв’язку з закінченням річного строку, можуть бути поновлені в попередньому званні, призначені на вищі посади, прийняті у ВЗО МВС на навчання на загальних засадах з тими співробітниками, до яких вказані міри впливу були застосовані без клопотання товариського суду.

Зняття або погашення в зв’язку з закінченням річного строку такої міри покарання, як клопотання про звільнення з органів внутрішніх справ, не тягне поновлення винного в кадрах органів внутрішніх справ і зміни в наказі підстави звільнення.

Копія рішення товариського суду про притягнення співробітника до відповідальності направляється у відділ по роботі з особовим складом для приєднання до його особової справи і занесення в списки ВРОС.

Крім цього, накладені товариським судом міри громадського впливу заносяться в заведені на кожного співробітника службові картки обліку і стягнень.

Всі матеріали справ, розглянутих товариським судом, зберігаються в окремій папці в секретаріаті ВЗО.

Якщо співробітник перевівся в інший орган внутрішніх справ до зняття або погашення стягнення товариського суду, то матеріали справи направляються в цей орган.

За умови ефективного функціонування товариські суди та інші громадські організації є важливим чинником виховної роботи у вищому закладі освіти МВС, формування особистості майбутніх правоохоронців, закладення підвалин дисципліни і законності.