ГЛАВА З. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В ОХОРОНІ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ

Ф і. Форми участі громадськості в охороні правопорядку

Одним з принципів охорони громадського порядку є участь громадськості у цій справі. Взаємодія державних правоохоронних органів з громадськістю - важлива частина процесу демократизації суспільства, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції і об'єднань населення, які беруть участь у боротьбі з правопорушеннями і охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність рахуватися з загальними інтересами, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов'язки.

Уміння працівників міліції будувати взаємовідносини з представниками конкретних громадських правоохоронних формувань розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі в перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку. Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрямки діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні ^загальнонародного характеру, вивести її на яюсно новий

- 25 -рівень.

В умовах формування України як правової незалежної держави, коли послідовно скорочується вплив адміністративних методів управління і директивних розпоряджень, на перший план висувається самоврядування народу, а державна влада втілюється в стійкі юридичні форми.

Важливою рисою громадського і господарського розвитку стає розширення поля діяльності громадських формувань, які представляють усі верстви населення.1

Залучення широких верств населення до правоохоронної діяльності закономірно і справедливо розглядається як важливий канал

-участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, один із основних факторів зміцнення конституційного режиму, ролі законів, посилення механізму підтримки правопорядку на грунті розвитку народовладдя.

Однією з найбільш масових форм участі громадськості в боротьбі з правопорушеннями є добровільні народні дружини«по охороні громадського порядку /ДНД/. Рішення про їх створення' приймається на організаційних зборах громадян, що бажають вступити в дружину, за виробничо-територіальним принципом на підприємствах, будовах, у колгоспах, установах, організаціях, навчальних закладах, ЖЕКах, домоуправліннях, гуртожитках і т.ін. - -

Діяльністю ДНД керують органи місцевої влади. Державні органи, громадські організації, посадові особи зобов'язані сприяти ДНД в їх роботі по охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі з правопорушеннями, подавати їм всіляку допомогу.

Правоохоронній практиці відомі декілька видів добровільних народних дружин, які відрізняються за своїм функціональним призначенням. Це територіальні і спеціалізовані ДНД. зведенї оперативні загони.

1 Слід мати на увазі, що Зачон України "Про об'єднання громадян" (Див. : Відомості Верховної Ради України. 1992. N 34. Ст. 504) не поширюється на органи місцевого та регіонального самоуправління, органи громадської самодіяльності, інші об'єднання громадян, порядок утворення та діяльності яких визначається йід-

повідним законодавством.

•'^

ч

- 26 -

Територіальні народні дружини закріплюються за меншими територіями (зонами, дільницями) для постійного їх обслуговування. Такими територіями найчастіше є мікрорайон, парк, вулиця, території селищної або сільської Ради народних депутатів.

Спеціалізовані народні дружини організуються з метою підвищення ефективності боротьби з окремими видами правопорушень. Широкого розповсюдження набули спеціалізовані ДНЯ (або спеціалізовані групи у складі дружин) по боротьбі з розкраданням і спекуляцією, по охороні громадського порядку, попередженню правопорушень з боку неповнолітніх, дотримання паспортних правил, забезпеченню безпеки дорожнього руху, дотриманню протиалкогольного законодавства, боротьбі з наркоманією та ін.

Розширення поля діяльності неформальних об'єднань громадян відкрило дорогу для її ініціативи в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями. Виникають нові види добровільних народних дружин, наприклад робочі загони сприяння міліції (РЗСМ) І асоціації добровільних народних дружин. Організація цих формувань стала реалізацією ідеї створення платних загонів дружинників.

Робочі загони сприяння міліції створюються за виробничо-територіальним принципом рішенням трудових колективів, установ і організацій для посилення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю у цих колективах, на прилеглій території, а також у місцях мешкання їх працівників. Склад РЗСМ затверджується виконкомами міських та районних Рад народних депутатів. Ці загони формуються з активних членів ДНД. позаштатних працівників міліції, передових робітників і службовців, які користуються довірою серед членів колективу та за своїми моральними і діловими якостями спроможні виконувати поставлені завдання.

Головним завданням РЗСМ є: охорона прав і законних інтересів громадян; активна участь у попередженні і припиненні правопорушень, профілактика злочинних посягань на усі види власності, активна участь у роботі по вихованню населення в дусі поваги до законів.

У системі громадських суб'єктів боротьби з правопорушенням важливу роль відіграють громадські пункти охорони порядку (ГПОП) 1 їх ради.

Правовий статус громадських пунктів охорони порядку був визначений 24 липня 1980 р.. коли Президія Верховної Ради республіки

- 27 -

відповідним указом затвердила положення про ці формування.1 Згідно з цим положенням рішення про утворення (ліквідацію) згаданих формувань приймаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів з рекомендації громадських організацій, органів громадської самодіяльності 1 трудових колективів.

Ставши центром організаційного об'єднання зусиль громадських організацій мікрорайону у боротьбі з правопорушеннями, громадські пункти охорони порядку не підмінили формування населення, які діяли раніше. Органи громадської самодіяльності, що представлені на громадському пункті, зберігають свою організаційну самостійність. Для координації їх правоохоронної діяльності створюється спеціальний орган - рада громадського пункту охорони" порядку, яка затверджується рішенням виконавчого комітету відповідної 1>ада народних депутатів. У її складі голова, його заступники і не менш як шість членів. Рада формується з осіб, рекомендованих громадськими організаціями, органами громадської самодіяльності, трудовими колективами, а також державними організаціями, які беруть участь в охороні порядку і боротьбі з правопорушеннями на терШФрИ, зак<-ріпленій за цим громадським пунктом.

Орган внутрішніх справ взаємодіє з радою ГПОІЇ через своїх представників - дільничних інспекторів міліції. Роль дільничного Інспектора міліції у мікрорайоні обумовлена двома найважливішими обставинами: по-перше, він є представником правоохоронної структури і покликаний боротися з правопорушеннями, забезпечувати охорону громадського порядку на основі взаємодії з громадськістю; по-друге, він - заступник голови ради ГПОП.

В охороні громадського порядку беруть участь також товариські суди. Це виборні громадські органи, головним завданням яких є попередження правопорушень, виховання громадян шляхом переконання і громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до порушень трудової дисципліни і громадського порядку. Вони наділені довірою колективу, висловлюють його волю 1 відповідальні перед ним.

Товариські суди створюються на підприємствах, в установах, організаціях, вищих 1 середніх спеціальних навчальних закладах за рішенням загальних зборів трудового колективу, колективу студентів або учнів.

1 Див.: Положення про громадські пункти охорш» порядку //Відомості Верховної Ради УРСР. 1980. N 32. СТ.597.

- 28 -

У будинках, що обслуговуються житлово-експлуатаційними конторами, будинкоуправліннями або об'єднаними вуличними комітетами, а також у сільских населених пунктах і селищах товариські суди створюються за рішеннями загальних зборів (сходу) мешканців бу^ динків або громадян села, селища за згодою виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів.

У великих колективах товариські суди можуть бути створені в цехах підприємств, бригадах та інших підрозділах.

Ці громадські формування можуть бути створені в колективах чисельністю не менше як 50 працюючих. В окремих випадках за згодою профспілкового органу, якому підпорядкована профспілка, або виконкому відповідної місцевої Рада народних депутатів вони можуть бути створені і у менш численних колективах.

Створення і діяльність товариських судів регламентуються положенням, яке затверджено Указом Президії Верховної Ради УРСР, зі змінами та доповненнями. '

Товариські суда обираються відкритим голосуванням, на загальних зборах (конференціях) трудових колективів строком на два роки. Кількість їх членів установлюються зборами (але не менше п'яти), які відкритим голосуванням із свого складу обирають голову товариського суду, його заступників і секретаря.

Не рідше як один раз на рік товариські суда мають звітувати про свою діяльність перед загальними зборами колективів трудящих.

Відповідно Положенню про них товариські суда розглядають справи, в тому числі ті. що стосуються охорони громадського порядку (за появу в громадських місцях в стані сп'яніння, що ображає людську г їда їсть і громадську мораль, дрібне хуліганство, дрібне розкрадання та інше).

Товариський суд може застосувати до винуватця такі заходи вітливу:

зобов'язати публічно вибачитися перед потерпілим або колективом;

оголосити товариське попередження;

оголосити громадське осудження;

Положення про товариські суда // Відомості Верховної 1977. N14. Ст.132; 1988. N4. Ст.51; 1985. N44.

- 29 -

оголосити громадську догану з опублікуванням у пресі або без цього;

накласти штраф;

поставити перед керівником підприємства, установи, організації питання про переведення винного в порушенні дисципліни на нижчеоплачувану роботу або про зміщення на лижчу посаду;

поставити перед керівником підприємства, установи, організації питання про звільнення з роботи.

Одночасно з цими заходами товариський суд може ставити питання про позбавлення винного повністю або частково винагороди за підсумком річної роботи, пільгової путівки до будинку відпочинку, санаторію, а також перенесення черги на одержання житла. Товариський суд може зобов'язати винного відшкодувати заподіяні збитки.

Практика свідчить, що нове розуміння сутності зв'язків міліції і населення відкриває великі можливості для пошуку нових форм і методів залучення громадськості до правоохоронної роботи. Але і старі форми можуть бути розвинуті, наповнені змістом, який відповідає вимогам цього часу. Це, зокрема, робота позаштатних співробітників міліції.

Інститут позаштатних працівників міліції формується з громадян, не молодших 18 років, які добровільно виявили бажання допомагати міліції, позитивно характеризуються на виробництві, за місцем навчання і проживання, мають, як правило, середню аоо вищу освіту, беруть активну участь у громадському житті, спроможні за своїми діловими і моральними якостями успішно виконувати поставлені перед ними завдання.

Рішення про зарахування кандидата позаштатним працівником приймає начальник органу внутрішніх справ або його заступник пЗс-ля попердньої бесіди з ним. Зарахування громадянина позаштатним співробітником оформлюється наказом. Йому видається посвідчення за встановленим зразком, і він знайомиться з особистим складом органу внутрішніх справ або відповідного підрозділу на зборах або службових нарадах.

Робота позаштатних співробітників організовується на основі їх спеціалізації за окремими напрямками діяльності міліції: дільничних інспекторів міліції, карного розшуку, боротьби з економічною злочинністю. Державтоінспекції, паспортних відділів, інспекцій у справах неповнолітніх і т.ін. Керівництво позаштатними пра-

- зо -

цівниками здійснює працівник підрозділу, за напрямком функціонування якого він підбирався. Як правило, цей працівник міліції дає йому доручення і планує роботу, навчає формам, методам і тактиці охорони громадського порядку, попередження і розкриття злочинів, здійснює виховну роботу, інструктує.

Ф 2. Форми взаємодії органів внутрішніх справ з громадськістю

Взаємодія міліції і громадськості здійснюється в певних формах. Під формами розуміються способи її зовнішнього вираження, в яких виявляється зміст цієї взаємодії. Найчастіше це спільні патрулювання, рейди, обходи, огляди; спільне планування заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби з правопорушенням; узгодження конкретних самостійних заходів, таких як: лекції, бесіди, рейди, огляди і т.ін.; інструктаж працівників міліції членів громадської правоохоронної організації; спільний аналіз оперативної обстановки; інформування міліції про виявлені причин та умови, що сприяли порушенням громадського порядку і правопорушенням/ спільні наради, семінари і збори; навчання представників громадськості техніці охорони громадського порядку, профілактичній роботі і т. ін.

Перераховані форми за своєю суттю є варіантами численних зв'язків міліції і громадськості, перелік яких можна значно розширити. Існуюча різноманітність контактів, з одного боку, забезпечує можливість використати практично всі соціальні верстви населення в усіх напрямках правоохоронної діяльності, з іншого -оптимальне .визначення засобів, методів, шляхів підвищення ефективності зусиль суб'єктів, що взаємодіють, потребує їх всебічного аналізу, вивчення, пізнання.

Таке пізнання, що охоплює усі сторони взаємодії, можливе на основі класифікації відомих правоохоронній практиці варіантів зв'язків і контактів міліції з громадськістю, яка дозволяє розглянути ці зв'язки і контакти у відповідній системі, забезпечити орієнтацію в їх масиві, процес вивчення, швидше знайти ті закономірності, які впливають на їх розвиток і зміну, а в остаточному підсумку визначити шляхи і конкретні заходи покращення правоохоронної роботи.

Цим вимогам відповідає розподіл усіх Існуючих між названими

- 31 -

суб'єктами зв'язків на п'ять груп, що об'єднують зв'язки одного виду або напрямку.

Назви цих груп і є по суті формами взаємодії, якими охоплюються всі відомі варіанти контактів між суб'єктами.

Це такі групи зв'язків:

1) спільне розроблення та здійснення заходів щодо боротьби з правопорушеннями і охорони громадського порядку;

2) узгодження самостійних дій, спрямованих на боротьбу з правопорушеннями і охорону громадського порядку;

3) обмін інформацією (інформаційна взаємодія);

4) проведення громадськими формуваннями заходів з ініціативи міліції;

5) допомога з боку працівників міліції громадським формуванням у проведенні заходів щодо боротьби з правопорушеннями і охорони громадського порядку.