9.2. Готування до злочину

Готування до злочину — перша стадія злочину й перший вид незакінченого злочину. Щоправда, закон робить виняток для злочинів невеликої тяжкості: готування до такого злочину не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК). Таке рішення можна пояснити тим, що дії, які характеризують готування до вказаних злочинів, мають невеликий ступінь сус­пільної небезпеки і можуть бути визнані такими, що близькі за своєю суттю до малозначних діянь (ч. 2 ст. 11 КК).

Згідно з ч. 1 ст. 14 КК готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучас­ників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а та­кож інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Закон називає найбільш поширені у практиці прояви готу­вання до злочину. Всі вони є різновидами створення умов для вчинення злочину.

Як бачимо, ці дії ще не свідчать про початок виконання об'єк­тивної сторони складу злочину, але конкретні суспільні відно­сини знаходяться під безпосередньою загрозою, бо створюються умови для розвитку подальшої злочинної діяльності. Готуван­ням до злочину не може вважатися так званий "голий умисел", коли свій злочинний намір особа виявляє зовні словесно, пись­мово або конклюдентними діями, без вчинення будь-яких дій, які свідчили б про початок реалізації вказаного наміру. Скажі­мо, особа розповідає друзям про намір вчинити крадіжку.

За думки, погляди, бажання і наміри кримінальна відповідаль­ність не настає. Nullum crimen sine actus — нема злочину без

137

діяння (правило римського права). В такій ситуації необхідні запобігальні (профілактичні) заходи.

Sola cogitatio furti faciendi non facit furem (ñàìèé ëèøå íàì³ð вкрасти що-небудь нікого не робить крадієм). Ці слова видатного римського юриста Паулюса актуальні й сьогодні.

Виявлення умислу ("голий умисел") не слід ототожнювати з так званими "словесними злочинами". Скажімо, пропаганда війни (ст. 436 КК). Тут наявне посягання на такий важливий об'єкт, як мир між народами.

Чим же характерні дії, що визначають готування до злочину, викладені в ч. 1 ст. 14 КК?

Засоби чи знаряддя вчинення злочину — це різні речі мате­ріального світу, завдяки яким особа сподівається досягти зло­чинного результату (транспортні засоби, холодна чи вогнепаль­на зброя, відмички до замків, підроблені документи, маски тощо), їх підшукування може полягати в купівлі, викраденні (що може становити самостійний злочин) тощо. їх пристосуванням буде їх повна або часткова переробка у предмети, за допомогою яких можна найбільш ефективно втілити в життя злочинний намір ("підгонка" ключів до замка, виготовлення з мисливської руш­ниці "обрізу" тощо).

Підшукування співучасників — пошук самостійно й через інших осіб людей, які б погодилися взяти участь у вчиненні зло­чину як виконавці, організатори, підбурювачі, пособники, і вплив на них із вказаною метою.

Змова на вчинення злочину — досягнення домовленості двох або більше осіб (суб'єктів злочину) про спільне вчинення злочи­ну.

Усунення перешкод для вчинення злочину — будь-які дії, які долають ускладнення на шляху злочинця до досягнення зло­чинної мети (відключення сигналізації, вимкнення світла, відси­лання людини, яка може стати свідком, тощо).

Інше умисне створення умов для вчинення злочину — про­ведення розвідки об'єкта нападу, забезпечення злочинцем собі алібі, виготовлення фальшивих документів тощо.

Найчастіше готування властиве тяжким і особливо тяжким злочинам: вбивству на замовлення, привласненню майна, фаль-шивомонетництву тощо. Ситуативні злочини здебільшого не го­туються: хуліганство, побутове вбивство тощо.

138

Отже, готування до злочину характеризується такими ознака­ми: 1) скоєння підготовчих дій, покликаних створити умови для розвитку подальшої злочинної діяльності (в тому числі шля­хом бездіяльності, скажімо, невключения сигналізації особою, яка була зобов'язана це зробити, з метою полегшення вчинення крадіжки); 2) прямий умисел на вчинення готування; 3) припи­нення діяння до початку виконання об'єктивної сторони складу задуманого злочину; 4) це припинення має місце з незалежних від винного обставин.

Остання ознака сформульована тільки щодо замаху на злочин (ст. 15 КК). Одначе систематичне тлумачення ст. 14, 15 і 17 КК (добровільна відмова при незакінченому злочині) дає всі підстави поширити цю ознаку й на готування до злочину.

Припинення діяння з незалежних від винного обставин може бути обумовлено об'єктивними причинами (скажімо, вийшов з ладу двигун автомашини, на якій він їхав на місце злочину), а також суб'єктивними (скажімо, стежачи за потенційною жертвою, винний "загубив" її в натовпі).

Можлива ситуація, коли підготовчі дії до одного злочину становлять закінчений інший злочин. Тоді кваліфікація вчине­ного здійснюється за сукупністю злочинів (готуючись до розбій­ного нападу, винний придбав пістолет, що само по собі є злочи­ном  тощо).