2.3. Соціальне середовище - об'єктивний чинник формування правосвідомості співробітників міліції

Необхідність дослідження соціального середовиша співробітників органів внутрішніх справ обумовлена насамперед тим, що фахова правосвідомість є

і Q)

відбитком суспільного, у тому числі правового буття.

У філософії прийнято розуміти під соціальним середовищем людини матеріальні і духовні умови його існування і діяльності. Усі сфери суспільного життя тісно взаємопов'язані і розглядаються лише в єдності. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя деформує суспільство.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

•       «матеріальна - - охоплює  процеси матеріального  виробництва, розподілу,  обміну,  споживання,   а також  продуктивні   сили   й  виробничі відносини, науково-технічний прогрес і технологічну революцію;

•       соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві — національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси, як революція, реформа, еволюція, війна. В цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, суспільні організації;

•       духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості (як індивідуальної, так і суспільної), трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масового інформування), перетворення в індивідуальний духовний світ людини;

•       культурно-побутова - - охоплює  виробництво  культурних  цінностей, передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім'ї, побутові проблеми (організація відпочинку, вільного часу), освіту, виховання тощо» [195, ст.363-364].

Соціальне середовище в широкому змісті (макросередовище) охоплює суспільно-економічну систему в цілому - продуктивні сили, сукупність суспільних відносин і інститутів, суспільну свідомість, культуру даного суспільства. Соціальне середовище у вузькому змісті (мікросередовище), є елементом соціального середовища в цілому та включає безпосередньо соціальне оточення людини - сім'ю, трудовий, навчальний і ін. колективи і

101

групи. Соціальне середовище створюючи вплив на формування і розвиток особистості, змінюється під впливом діяльності людини.

Розглянути середовище, у якому формується і функціонує фахова правосвідомість співробітника МВС, як системне утворення, значить виявити і проаналізувати макросередовище і мікросередовище його формування.

Проблеми соціального середовища, як чинника формування правосвідомості, знайшли свій відбиток у юридичній літературі. Дослідження проводилися в зв'язку з питаннями забезпечення соціалістичної законності, формування правової культури і правосвідомості, правової активності, правомірного поводження, соціального механізму дії права, правового регулювання, проблемами керівництва в сфері охорони суспільного порядку, реалізації прав громадян і іншими завданнями [111; 85; 185; 97; 183; 48:93].

Особлива увага приділяється кримінологічним аспектам соціального середовища, розкриттю всього механізму зв'язків між негативними явищами в мікросередовищі співробітника міліції і дефектами формування особистості [216;172;65;7;86;56;].

У науковій літературі на основі матеріалів соціологічних досліджень проблеми взаємного впливу чинників соціального середовища і правосвідомості стали інструментом у розробці питань правомірної поведінки, закономірностей його формування і становлення (Н.П.Вопленко, В.Н.Кудрявцев, о.е.лєйст, В.В.Лазарев, В.В.Оксамитний, Р.К.Русинов і ін.), поняття і сутності правомірної поведінки, її соціальної цінності (Р.Т.Жеругов, О.П.Алейникова й ін.) і інших аспектів цієї проблеми.

Матеріали наукових досліджень дозволили виділити об'єктивні і суб'єктивні чинники соціального середовища, що сприяють вчиненню правомірних актів поводження. До таких чинників В.В.Оксамитний відносить: «умови соціального і трудового статусу особистості (виконувана робота, ступінь активності, традиції колективу, почуття причетності до справ колективу і т.п.); соціодемографічні чинники (вік, стать, родинний стан і т.д.); моральна цінність і обгрунтованість правової норми, що багато в чому визначає

102

ступінь її апробації в масовій свідомості; ступінь збігу імператива, що утримується в правовій нормі, з інтересами особистості або того первинного колективу, в рамках якого особистість функціонує, задовольняючи свої різноманітні потреби; дієвість соціального контролю за виконанням норми з боку тієї соціальної групи, цінності котрої певна особистість визнає і поділяє, як свої власні; розвиненість правової установки (позиції) особистості» [124, ст.88-89].

Цілком справедливо помічена В.В .Оксамитним необхідність вмикання в систему чинників «типологічних розходжень між людьми, індивідуальні особисті якості, темперамент, якості характеру» [124, ст.89].

У літературі також знайшли відображення спроби систематизації і характеристики чинників, що впливають на формування права і правосвідомості. До таких чинників відносять: соціально-економічні, політичні (співвідношення соціальних сил, політичних партій, масових суспільних об'єднань, національних рухів і т.п.), міжнародні відносини, мораль, природне середовище, як зовнішнім неправовим чинникам, що мають опосередкований характер. До внутрішніх правових - пануюча правова ідеологія і правова психологія, правові погляди, юридична практика [111, ст. 29-35; 75, ст.61-77;' 97, ст.163-245].

Дані переліки чинників соціального середовища не є вичерпними, єдиними й абсолютно повними. Водночас, вказують шлях пошуку і створюють основу для з'ясування чинників формування фахової правосвідомості співробітників міліції.

Соціальне середовище формування правосвідомості співробітника міліції включає соціальне середовище, в якому формується його свідомість, як члена товариства (макросередовище) і середовище, в якому здійснюється його фахова діяльність (мікросередовище).

Будь-яка людина, у тому числі і співробітник міліції, живе в умовах певної економічної, політичної і правової системи, належить до тієї або іншої нації, класу, соціально-демографічній, територіальній, виробничій, фаховій,

103

кваліфікаційній, політичній групі, сім'ї, конкретному трудовому, навчальному колективу і т.п.

Отже, так чи інакше на формування його фахової правосвідомості впливають як загальні, так і специфічні риси макро- і мікросередовища. Як представник певної соціальної групи і трудового колективу, співробітник міліції поділяє основні властиві їм психологічні особливості, як елемент суспільної системи, виражає реалізацію істотних рис цієї системи в найбільш істотних рисах і якостях

Така позиція знайшла свій відбиток як у філософській, так і в юридичній літературі і заслуговує на увагу [23, ст.36; 92, ст.166].

Соціальне середовище у усій своїй сукупності відбивається в суспільній правосвідомості. У той же час, правосвідомість, володіючи системною природою, має відбиток у правосвідомості індивідуальній. Крім того, інші види свідомості (політична, моральна і ін.) є середовище функціонування правосвідомості. Поведінка суб'єктів(правова, нейтральна або протиправна) теж середовище функціонування. Така постановка проблеми - є загальний висновок із теорії правосвідомості [111; 192;].

Системний підхід до проблеми припускає виділення таких понять, як склад, структура, зміст і інші поняття, що характеризують соціальне середовище, як систему, тобто визначення чинників, як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, що мають вплив на фахову правосвідомість.

Необхідно зауважити, що при дослідженні чинників соціального середовища з усього їхнього різноманіття варто виділити тільки ті, що мають на фахову правосвідомість істотний вплив. Простежити ж весь ланцюг взаємозв'язків і взаємовпливів теоретично можливо, але з практичної точки зору складно в зв'язку з обсягом досліджуваного явища.

При цьому варто врахувати, що становлення і розвиток індивідуальної свідомості пов'язано з діяльністю людини.

Діяльний підхід до дослідження формування правосвідомості дозволяє розглядати формування фахової правосвідомості, як процес діяльності

професіоналів в умовах певного середовища, виявити чинники в конкретних, що склалися відповідно до певної суспільної форми, умовах, що важливо в зв'язку з закономірною залежністю структури свідомості і змісту діяльності [193,ст.18-20].

Визначаючи чинники соціального середовища, що мають вплив на фахову правосвідомість, уявляється, що під діяльністю співробітників міліції слід розуміти не тільки вузькопрофесійну сторону його буття, але і всю сукупність сторін його способу життя: територіальну, соціальну, духовну, всю систему відносин , що складаються у суспільстві.

При цьому, природно, найважливішою стороною життєдіяльності співробітника міліції є колективістський спосіб його буття в процесі роботи, відпочинку, навчання і т.п. в рамках певних фахових колективів.

В зміст макросередовища формування фахової правосвідомості співробітника міліції необхідно включати чинники, що є загальними для всіх членів товариства: матеріально-технічну базу, державні, політичні і громадські організації, відношення націй, класів, соціальних груп, культура, просвітництво і т.п. [171,ст.24].

Мікросередовище формування фахової правосвідомості співробітника міліції є елемент загального соціального середовища. Специфіка ЇЇ виявляється в тому, що вона опосередковує вплив суспільства на особистість співробітника міліції і її духовний світ через його фахову діяльність в рамках його трудового колективу. До елементів мікросередовища співробітника міліції можна віднести колектив товаришів по службі, сім'ю, друзів, знайомих, сусідів і т.п., в якому індивід знаходитися і відчуває певний вплив на його на правосвідомість [171, ст.43].

Можна виділити і мезосередовище або середовище системи органів внутрішніх справ, але найближче соціальне оточення - трудовий колектив співробітника міліції найбільш значний у формуванні фахової свідомості його особистості. До найближчого оточення ми відносимо також колективи

громадських організацій, правові асоціації в системі трудового колективу. Вплив цих елементів середовища набуває особливо важливе значення.

Співробітникам ОВС, як і для всіх інших членів суспільства властива участь в основних сферах життя: професійно-трудовій, суспільно-політичній, сімейно-побутовій, культурно-пізнавальній. Для всіх цих сфер властиві економічні, політичні, соціальні, правові, моральні відношення. Все це бере участь у формуванні правосвідомості співробітників міліції. Проте реальну структуру фахового мікросередовища складає та сфера економічних, політичних, соціальних, правових і моральних відношень, що пов'язані з питаннями охорони суспільного правопорядку, боротьби зі злочинністю, зміцненням законності й іншої правоохоронної діяльності - тобто те, що складає зміст фахової діяльності міліції.

Одним з аспектів розгляду фахового мікросередовища співробітників міліції може бути його дослідження, як сукупності правових явищ в умовах конкретного району, трудового колективу.

Важливими сферами фахового мікросередовища співробітника міліції є політична й економічна сфери в зв'язку з входженням останнього по своїх функціях у суспільний поділ праці і державно-владного характеру цих функцій.

Співробітник органів внутрішніх справ взаємодіє з людьми, носіями певних ціннісних орієнтації, актами поведінки цих людей, юридичними й іншими фактами, економічними, історичними процесами, проявами суспільного свідомості, моралі, думки, політичним режимом і іншими явищами як правового, так і неправового характеру.

Кожний із чинників опосередковує конкретні прояви фахової правосвідомості, його формування, визначає структуру, рішення конкретних задач

В усій сукупності чинників формування правосвідомості уявляється можливим виділити з усієї їхньої сукупності деякий ряд чинників, що мають істотний вплив на стан фахової правосвідомості співробітників міліції.