РОЗДІЛ III КРИМШАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Н.І. Клименко, д-р юрид. наук, проф., Київський університет імені Тараса Шевченка (м. Київ)

використання спеціальних знань у розслідуванні економічних злочинів

Боротьба з економічною злочинністю потребує концентра­ції знань різних фахівців у галузі соціології, економіки та права, розробки ефективних засобів протидії зростання злочинності.

Спеціальні знання, дані науки і техніки застосовуються в розслідуванні економічних злочинів у таких формах: а) призначення ревізії; б) збирання, дослідження й доказів безпосередньо слідчим, прокурором (у тому числі криміна­лістом) (ст. 22, 66, 67 КПК України); в) проведення слідчих дій спеціалістом (ст. 128, 128-1, 168, 169 КПК України); г) призначення експертиз (ст. 75, 76, 196, 198 та ін. КПК України). Застосування спеціальних знань у розслідуванні переслідує різні цілі: виявлення, фіксації, вилучення доказів, а також з'ясування спеціальних питань, що виникають при дослідженні певних об'єктів і явищ для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи.

Ревізія (обов'язкова аудиторська перевірка) призначається слідчим з метою встановлення важливих обставин по справах про економічні злочини. Необхідність документальної ревізії (аудиторської перевірки) може виникнути на будь-якому етапі розслідування справи. Вона провадиться шляхом ретельного

206

дослідження фінансово-господарської діяльності організацій і підприємств. Матеріали ревізії допомагають слідчому на початковому етапі визначити напрям роботи, порушити кримінальну справу, виявити ті порушення, які вкажуть на способи, що застосовувалися при здійсненні злочинів.

Підготовка ревізії потребує використання всієї інформації про злочини і результати огляду місця проведення робіт, дослідження різних документів, матеріалів допиту осіб, які мають відношення до злочину. На основі цих даних слідчий визначає обсяг ревізії, методи бухгалтерського аналізу документів, період, за який слід провести ревізію, коло потрібних фахівців (бухгалтер, економіст, технолог, товаро­знавець тощо).

Дослідженння необхідних документів слідчий провадить після їх виїмки. Виїмка документів одночасно з їх оглядом здійснюється слідчим за участю фахівця, що дозволяє слідчому особисто ознайомитися з порядком роботи по оформленню документів, попереджає можливу фальсифікацію їх зацікавле­ними особами. Фахівець, компетентний у питаннях порядку оформлення і зберігання документів, може пояснити слідчому форму, реквізити і тексти необхідних документів, виявити різні порушення в них , встановити осіб, які їх складали, сформу­лювати необхідні питання для аудиторської перевірки і різних експертиз.

Під час розслідування економічних злочинів призначають­ся, як правило, різні типові судові експертизи - бухгалтерська експертиза та різні види економічних експертиз, товарознавча, технологічна, харчових продуктів, технічні, деякі криміналіс­тичні тощо.

Найчастіше призначається бухгалтерська експертиза, предметом якої є дослідження стану, руху матеріальних цінностей і грошових коштів, проведення бухгалтерського обліку й організація контролю з метою виявлення наявності нестачі або надлишків товарне матеріальних цінностей і грошових коштів, визначення періоду, місця утворення, розміру матеральної шкоди, порушення обліку і контролю у фінансово-

207

господарській діяльності підприємств тощо.

Серед економічних експертиз, які також провадяться на основі спеціальних економічних знань, розрізняються економіко-технологічна, економіко-статистична, експертиза економіки праці, фінансово-кредитна, товарознавча, планово-економічна.

Економіко-технологічна має своїм предметом визначення обгрунтованості технологічного процесу. З цією метою з'ясовується, чи мали місце порушення технологічного процесу, рецептури, якими були способи їх порушення, обставини випуску недоброякісної продукції та ін.

Економіко-статистична експертиза доцільна в тих випадках, коли виникає необхідність установити правдивість економічних, статистичних показників виробничої діяльності зазначених у звітності, тощо. З цією метою вивчається застосування статистичних методів під час складання звітності, порядок проведення статистичного обліку і контролю, що забезпечують можливість порівняння статистичних економіч­них показників тощо.

Планово-економічна експертиза необхідна в тих випадках, коли виявлені факти неправильного планування і нераціональ­ного використання трудових ресурсів і фонду заробітної плати, внаслідок чого була завдана матеріальна шкода. Для цього вивчається обгрунтованість завдань продуктивності праці, чи виконані вони правильно, чи відображені у звітності, чи обгрунтовані розрахунки необхідної кількості працюючих, чи правильно використовувався фонд заробітної плати тощо.

Фінансово-кредитна експертиза провадиться з метою виявлення фактів необгрунтованого отримання кредитів, використання їх не за призначенням та ін. З цією метою вивчається порядок утворення, розподілу і використання грошових фондів, обгрунтованість планів прибутку і рентабель­ності.

Товарознавча експертиза призначається для визначення групової належності промислових або продовольчих товарів, часу, способу виготовлення товару, підприємства, де він

208

виготовлений, характеру і механізму утворення дефектів товару та їх впливу на його вартість, розмірів природних збитків, причин бракування, обгрунтованості списання, а також найменування, призначення і якості товарів, правильності їх маркування, транспортування і зберігання. Ці питання вирішують експерти-товарознавці на підставі спеціальних знань у галузі товарознавства.

Іноді виникає потреба в інженерно-технічних експертизах (вибухово-технічні, пожежно-технічні, будівельні та ін.). В деяких експертних закладах функціонують відділи таких експертиз. Що ж стосується різних видів експертиз з техніки безпеки, то всі вони провадяться поза судово-експертними закладами. Враховуючи складний характер питань, які виникають зараз у таких справах, слід дуже уважно вибирати експертів, враховуючи, що вони можуть мати відомчу зацікавленість.

Розслідування комп'ютерних злочинів вимагає збирання електронних доказів, для чого потрібна комп'ютерна експер­тиза, тобто проведення експертних досліджень в галузі інформаційних технологій засобів обчислювальної техніки. В судових експертних закладах правоохоронних органів такої експертизи немає. Для її проведення конче потрібно сформувати групу експертів у складі фахівців у галузі обчислювальної техніки, програмування, засобів захисту інформаційних комп'ютерних систем для вирішення питань: чи можливий доступ до програмного забезпечення з метою внесення в нього змін, що впливали на складання балансу у всіх структурних підрозділах, який був механізм внесення таких змін, які зміни і куди були внесені, які їх наслідки, хто з працівників обчислювального центру, які обслуговують і експлуатують засоби обчислювальної техніки, має такі можливості.

209

А.Г. Пришко, начальник відділу Генеральної прокуратури Украї­ни, старший радник юстиції (м. Київ)

РОЛЬ ПРОКУРАТУРИ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ, ЩО ВЕДУТЬ БОРОТЬБУ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Поняттям "економічна злочинність" охоплюється значний набір різноманітних з точки зору кримінально-правової квалі­фікації злочинів, що здійснюються у сфері економіки (розкрадання, здійснене шляхом привласнення та розтрати, хабарництво, корисливі зловживання владою чи посадовим становищем, контрабанда, порушення правил про валютні операції та ін.). Відмітною і водночас інтегруючою ознакою даних злочинів е те, що вони вчинюються особами, які включені до процесу суспільного виробництва, що складається з виробництва, розподілу, обміну та споживання необхідних матеріальних благ.

Іншою ознакою економічних злочинів є високий ступінь їхньої латентності, що пов'язано з характером цих злочинів. Внаслідок цього дані статистичної звітності свідчать про ступінь активності відповідних правоохоронних органів у діяльності по виявленню злочинів і лише приблизно вказують на їх фактичну поширеність.

У У зв'язку з тим, що виявлення економічних злочинів пов'язано зі значними труднощами, важлива роль у боротьбі з ними належить спеціалізованим підрозділам, здійснюючим оперативно-розшукову діяльність (ОРД).

Виявленням злочинів у сфері економіки займається низка структурних підрозділів правоохоронних органів і насамперед Головне управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (ГУДСБЕЗ), Головне управління боротьби з органі­зованою злочинністю (ГУБОЗ) МВС України, Головне управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю (ГУБКОЗ) Служби безпеки України, їхні повноваження при

210

проведенні оперативно-розшукової діяльності і дізнання визначено Законами України "Про міліцію", "Про Службу безпеки", "Про оперативно-розшукову діяльність", КПК України та іншими правовими актами.

Разом з тим з урахуванням специфіки роботи спецпід-розділів боротьби з організованою злочинністю (ГУБОЗ МВС і ГУБКОЗ СБУ) їм надано низку додаткових повноважень.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" вони мають право:

одержувати від банків, кредитних, митних, фінансових

та інших установ інформацію і документи про операції, рахунки,

вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і

юридичних осіб;

отримувати інформацію з автоматизованих інформацій­

них і довідкових систем та банків даних, створюваних

Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою

України, Антимонопольним комітетом, Фондом державного

майна, міністерствами, відомствами, іншими державними

органами України;

у разі отримання фактичних даних про організовану

злочинну діяльність витребувати від державних органів,

об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій

незалежно від форм власності інформацію і документи;

за постановою та з санкції відповідного прокурора

опечатувати на строк до 10-ти діб архіви, каси, приміщення (за

винятком житлових) чи інші сховища, брати їх під охорону,

накладати арешт на грошові кошти, інші цінності фізичних та

юридичних осіб, вилучати предмети і документи зі складанням

відповідного акта.

Крім того, згідно зі ст. 15 зазначеного Закону їм надано право додаткового використання спеціальних технічних засобів у випадках:

-           контролю, фіксації та документування розмов інших осіб

за наявності підстав вважати їх причетними до організованої

злочинної діяльності;

211

- фіксації та документування факту телефонної розмови, надсилання листа або телеграфного повідомлення без порушення таємниці їх змісту.

Таким чином, навіть цей далеко не повний огляд свідчить про більш широкі можливості спецпідрозділів щодо виявлення злочинів у сфері економіки порівняно з іншими службами правоохоронних органів.

Найактивніше ними використовуються дані повноваження для отримання відповідної інформації та матеріалів від державних органів.

Правовою основою такої взаємодії є ст. 5, 17, 18 зазна­ченого Закону, відповідно до яких Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова адміністрація, Націона­льний Банк України, Міністерства фінансів і зовнішніх еко­номічних зв'язків України, Державний комітет у справах охоро­ни державного кордону України, державний митний комітет і підрозділи Прикордонних війск України, Антимонопольний комітет та Фонд державного майна України (всього -10), а також інші міністерства і відомства, що мають право контролю за додержанням законодавства організаціями та громадянами України, зобов'язані сприяти спецпідрозділам у боротьбі з організованою злочинністю.

Проте покладені на ці органи обов'язки виявляти і передавати відповідним спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю відомості, отримані при здійсненні контрольних функцій та аналізі інформації, яка може свідчити про організовану злочинну діяльність і використо­вуватися для виявлення, припинення і попередження такої діяльності, незрідка виконуються формально або не виконують­ся взагалі, що вкрай негативно впливає на ефективність роботи [правоохоронних органів.

При цьому необхідно враховувати, що переважна більшість матеріалів, які надходять від них до спецпідрозділів - це відповіді на запити останніх по вже заведених оперативно-эозшукових та порушених кримінальних справах: акти ревізій І перевірок за дорученням спецпідрозділів, відомості про

212

наявність рахунків, рух коштів та Інше, в той час як з власної ініціативи вони надсилалися лише в поодиноких випадках.

Суттєвим недоліком є те, що більшість матеріалів, що надійшли від зазначених органів за власною ініціативою, не стосуються організованої злочинності і містять відомості про окремі, незрідка незначні порушення податкового або фінансового законодавства (наприклад, про нестачу товарно-матеріальних цінностей на невеликі суми, несвоєчасне оприбуткування готівки в КСП, надлишкові витрати на відряження тощо), що на практиці призводить до відволікання спецпідрозділів на виконання не властивих їм функцій.

Слід зазначити, що державні органи, які надсилають такі матеріали й інформації, у силу специфіки своєї роботи не завжди можуть з'ясувати всі пов'язані з протиправною діяльністю фізичних та юридичних осіб обставини і визначитися щодо наявності (або відсутності) ознак організованої злочинної діяльності. У свою чергу, спецпідрозділи іноді неналежним чином перевіряють слідчо-оперативним шляхом отриману інформацію, несвоєчасно приймають рішення на виконання ст. 97 КПК України.

Важливу роль у системі органів, які провадять боротьбу з економічною злочинністю, покликана виконувати прокуратура. Виходячи з її інституціонального стану, закріпленого в Конституції України, Законі про прокуратуру та інших правових актах, можна зробити висновок, що роль прокуратури в системі названих органів, має багатофункціональний характер. При цьому під функціями розуміємо не тільки функції - напрямки діяльності прокуратури, закріплені в Конституції та Законі про прокуратуру, але і функції-завдання, які випливають з перших. Вважаємо, що такими функціями-завданнями є нагляд : а) за законністю дій органів, що здійснюють ОРД, з позиції захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, щодо яких дана діяльність провадиться; б) за виконанням законів органами, що здійснюють ОРД, з позиції стимулювання їхньої діяльності з виявлення та розкриття економічних злочинів.

Названі функції - завдання прокурорів у системі органів,

213

які провадять боротьбу з економічною злочинністю, випливають із загальних завдань прокуратури по здійсненню нагляду за законністю дій органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю (ст. 29 Закону про прокуратуру) і, в свою чергу, можуть бути конкретизовані стосовно розглядуваної проблеми. Поряд з цим зазначена норма закону покладає на прокурорів обов'язок вживати заходів щодо узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. На практиці відповідно до даної вимоги Закону прокурори організовують і провадять координа­ційні наради, вживають інших заходів, які мають за мету об'єднання зусиль цих правоохоронних органів. До участі в таких заходах поряд з правоохоронними органами у вузькому значенні даного поняття, тобто прокуратурою, органами внутрішніх справ і Служби безпеки, "підключаються" контролюючі органи, що сприяє розширенню і посиленню "системи" боротьби з економічною злочинністю.

В.Ю. Шепітько, д-р юрид. наук, зав. кафедри криміналістики Національної юридичної ака­демії України імені Ярослава Мудрого (м. Харків)

Злочини в сфері економіки:

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ НАУКИ

Реалії соціально-економічних перетворень в Україні, формування приватного сектора економіки, зміни в економічних відносинах вплинули на розвиток кримінального бізнесу, виникнення нового типу "інтелектуального" злочинця, нових видів злочинної діяльності та способів її здійснення. Наявність нестабільності у суспільстві, зростання злочинності та її органі­зованих форм вимагають зміцнення законності і правопорядку,

214

підвищення професійної майстерності судово-слідчих працівників, упровадження передових досягнень криміналіс­тичної науки.

Мафіозні злочинні угруповання завжди переслідували мету збагачення, отримання прибутків. Тому такі традиційні форми одержання доходів злочинним шляхом, як заборонена торгівля наркотиками, "живим" товаром, зброєю, ігорний бізнес і рекет застосовуються злочинцями і в Україні. Організована злочинність у сфері економіки пов'язана з учинення різних видів злочинів, таких як розкрадання державного майна у великих та особливо великих розмірах, фінансове шахрайство, протиправні операції з валютними цінностями, хабарництво, ухилення від сплати податків, котрабанда тощо.

Нелегальні кримінальні структури на сьогодні мають тенденцію до трансформації, основними напрямками якої є професіоналізація її членів, ускладнення організаційної структури, комерціалізація. Ускладнення структури та функцій кримінальних груп викликало необхідність розподілу праці між її членами та їх спеціалізації. В економічній сфері сьогодні можна говорити про професійну злочинність, її зрощеність з ешелонами влади, її суттєвий контроль над господарюючими суб'єктами.

В юридичній теорії останнім часом були зроблені спроби визначити поняття організованої злочинності. Формулюючи це визначення, багато авторів використовували як основу такі терміни, як "злочинна діяльність", "злочинна група", "організована злочинна група", "злочинна організація" та ін., в яких нас цікавлять передусім криміналістичні ознаки. У криміналістичному розумінні існує два рівні організованої злочинності: з обмеженою сферою злочинної діяльності (наприклад, банківське шахрайство); з універсальною злочинною діяльністю (кілька видів злочинної діяльності, пов'язаних між собою).

Що стосується своєрідної інфраструктури злочинних формувань, їх зв'язків, то вони можуть мати як конфліктний (різні форми тиску та конкуренції), так і безконфліктний

215

характер (співробітницький). У кримінальних структурах шникають спеціальні підрозділи, які спеціалізуються на >собистій охороні "босів", озброєних нападах, отриманні юзвідувальної інформації про конкурентів. Певні території Іають розподіл між великими злочинними формуваннями.

Злочинна взаємодія може бути реалізована в різноманітних [юрмах - від обміну інформацією до розробки та використання ;пільних планів та корумпованих зв'язків. Стосунки між лочинними формуваннями та державними службовцями Іають, головним чином, нелегальний корумпований характер, Існовна мета яких - отримання різної допомоги та підтримки.

З розвитком ринкових відносин організовані групи лочинців застосовують нові форми злочинної діяльності, які тосуються кредитно-банківських операцій: використання :редитових авізо, різних чеків, багаторазвого переведення рошових сум з одного банку в інший з метою їх розкрадання Іа якомусь етапі, незаконного надання та отримання кредитів, Іереведення безготівкових грошей у готівку; незаконного Іереміщення валютних коштів за межі України і легалізація ;оходів; використання офшорних підприємств, "міжнародного удиту", закордонних рахунків підприємств або установ; Іахрайство у вигляді "пірамід", "роботи за кордоном", страхувань", "швидких грошей"; створення фіктивних осподарських та довірчих товариств або трастових компаній з икористанням підставних осіб чи фальсифікованих докумен-ів; ухилення від сплати податків; фіктивне банкрутство ідприємств; реєстрація благодійних фондів або громадських станов; "спрощенний" порядок ліквідації господарських овариств та ін.

Перспективи нелегальних структур неразривно пов'язані і загальною спрямованістю розвитку ситуації в державі. Сфер, кі дають дуже великі прибутки, стає все менше. За цих умов ростає конкуренція злочинних угруповань. Усе частіше астосовуються жорсткі методи їх боротьби: вбивства на амовлення, терористичні акти з використнням вибухівки, икрадання людей тощо. Найбільш небезпечними галузями

216

діяльності мафії стають фінансові злочини з використанням ком'пютерних засобів, скупка нелегальними структурами акцій найбільш рентабельних підприємств, торгівля радіоактивними матеріалами (ядерна мафія).

Організована злочинність пристосовується до нових соціально-економічних умов. Злочинці широко використовують різноманітну сучасну вогнепальну зброю, технічні засоби, радіозв'язок. Відсутність чіткої правової регламентації щодо ввезення на територіюУкраїни та застосування "спеціальних технічних засобів" - підслуховуючих пристроїв, пеленгаторів, радіостанцій призвело до озброєння ними злочинних форму­вань.

На сьогодні виникла нагальна потреба у вивченні структури злочинів в економічній сфері, їх криміналістичній класифікації. Розкриття і розслідування злочинів передбачають з'ясування їх сутності, місця в системі кримінальних правопорушень та визначення їх взаємозв'язків. Запропо­нування криміналістичної класифікації злочинів у цій сфері сприятиме формуванню їх криміналістичних характеристик та опрацюванню окремих криміналістичних методик.

Розробка таких методик передбачає визначення специфіки певних елементів криміналістичної характеристики, формуван­ня обставин, які підлягають з'ясуванню, запропонування найбільш доцільних первісних слідчих та оперативно-розшукових дій, профілактичних заходів.

Завдання криміналістичної теорії полягають у вивченні й аналізі способів учинення нових видів злочинів, розробці їх типових переліків з урахуванням різних обставин, виявленні та узагальненні ознак, властивих для різних способів, утворенні банків даних останніх. Необхідно встановити зв'язки способу вчинення злочину з іншими елементами криміналістичної характеристики (особою злочинця, предметом посягання, обстановкою злочину, знаряддями та засобами його вчинення тощо).

Боротьба з організованою злочинністю у сфері економіки передбачає необхідність удосконалення спеціальних підрозділів

217

правоохоронних органів. Працівники цих підрозділів повинні проходити спеціальну підготовку, мати певні знання з економічних та юридичних питань, бути незалежними у прийнятті рішень. Арсенал цих підрозділів має бути оснащений сучасною спеціальною технікою контролю та спостреження за протиправною діяльністю злочинців. Важливого зичення набувають гарантії безпеки працівників правоохоронних оргаів, правовий захист таємних джерел негласних агентів, свідків та їх близьких у кримінальних справах.

С.Ф. Денисюк, соискатель, На­циональная юридическая акаде­мия Украины имени Ярослава Мудрого (г. Харьков)