§ 5. Об'єкти і суб'єкти екологічного права

Під об'єктами права в широкому значенні розуміють^иайнові,

ПрИРОДНІ ІЛУХОВНІ блага, З ПРИВОДУ ЯКИХ ВИЦУ^я"^1- ПГЩРПИІД»»ГЦ-

ни. Об'єктами екологічного права є природні об'єкти, які існують без уч^Ьтілюдини або з^1е^тою^іЇVН[астю (штучне відтворення природних об'єктів). Слід мати на увазі, що не всі природні явища можуть бути об'єктами екологічного права, ^еякідриродні явиша_непідда-

иппнну  чпкрРМЛ ВОДНІ. ПІДЛІ І ПІ1 І

т.г.а Ітдуї

ишави

явиша^виверження вулканів тощо. Отже, об'єктами екологічного

Права МОЖУТЬ буТИ^ГМІрИрОДНІ ЯВИШЯ^ принпду яки,Х. можливе ви-никнення суспільних відносин по їх використанню.

Зїїдни з екологічним законодавством України до природних об'єктів належать земля, її надра, ліси та інша нелісова рослинність, води, тваринний світ, атмосферне повітря, природно-заповідні об'єкти та ін.

14

Розділ І Предмет метод принципи та система екологічного права

Пр^во бВзтюеередньо не впливає на природні об'єкти, його вплив виявляеться^!шр^ез-поведінк^^сVб'ектівекологіч^^иx_відносин. Екологічне право виступає регулятором відносин, тому що суб'єктами цих відносин є індивіди, колективи людей, органіГуправління, державаТ У правівизначається міра можливої і належної поведінки суб'єктів екологічних відносин, що забезпечує оптимальне використання природних ресурсів, їх відтворення і охорону навколишнього природного середовища (екологічної системи).

Законодавство передбачає внутрішню класифікацію кожного природного об'єкта. Так, у Земельному кодексі встановлена класифікація земель відповідно до їх цільового призначення (ст. 2);>ст. 33г кону України «Про тваринний світ» попанр ргпгорнуту Ігпп тващшногосвіту'якобЧкталава^-Аналогічні положення містяться влісоврму, гірничому,

класифікація Іфнуидппд. ии ^,,и ~--------------з метою визначення

правового режиму кожного виду природного об'єкта, що сприяє підтримці екологічної стабільності.

З&мля цадежить.до основних пр^родних^бЧ^гір і входить до *гтт.. л-......?-..,„„пп;ІпІт риетомтт-іІКшівід^шчаді наІ5ац^По"н'ят-

9КЛЙЙУ ^-^"НЕ^В'ДУ """'І^ЙІ^У"" '"У^у -г-^д— -~~~. „„. тя землі в земельному законодавстві не розкривається. Однак його слід розглядати в двох аспектах: ^к сукупність^/с^ прнрппнцу ба-п^сдт^р^тдн^пХІ5к п'рррхн?иий ґрунтовий піар чємлі. який виконує екологічні, економічні (засоби виробництва, просторовий базис), культурно-оздоровчі функції. Земельне законодавство розраховане на правове^регулювання використання_пдверхиевого шару землі й вод-ода^_взаємодіе-*-ввяттмГлТс^Шїм7г1рс^^      фауністичним, атмос-<рероповітряним, природно-заповідним^охоронним законодавством. Земельне законодавство виступає основною правовою формою земельних відносин.^[щля^Ікрб'є^сг п]рава проявляється у різних сфе-рахі^Іри передачі земельних ділянок у власність або в користування; при вилученні земель у встановленому порядку для задоволення певних потреб*, у процесі експлуатації земель з урахуванням їх цільового призначення тощо. Тому в законодавстві врахована специфиса правового г^іудіоватія-віншршгшння_земель сільськоТосподарськоТо призначення, населених пунктів^ліромйсловості, земель лІсТзвого, водного фонду, земель держзапасу.

Нддрл р ГЯМПРТ;^Н»М природним пб'*ктг>м, чя^тиною гдніюї ркп-

ЛОіЩНрї СИСТеМИ. У СТатТІ 1 Упддггу України прсшадря ВРІ^НОНПР-

лемної корилію розташована піддовер-

но

Іас

пйпмшії і прог.тяг^еться ДО ГЛЛГ^Н. пг»пуг

дляТеологчтгого     вчення та освттєн^я. З цього випливає, що законодавство про надра розраховано на ту частину надр, яка використо-

15

Загальна частина

вується для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб. Цю частину надр називають природними рйсурсамииЬднак не всі надра доступні для діяльності людини з технологічних, економічних та інших причин. Наприклад, у деяких регіонах України природний газ залягає на глибині 5 тис. метрів, видобування такого газу потребує великих коштів. Отже, цей газ можна розглядати як природний

Об'єкт, ЩО ІСНу&еКТИИНО, але НеЛспрИрппниЙ

на використовувати. Тому надра можна підрозділити на дві групи: ті, Що використовую І ьсятта ті, що^вико^и^тву4ос№ея-^чцзішх_при-чИНгКодскс України иро-надра вйдшяє п'ятьвидів користування надрами залежно від цілей їх використання (ст. 14). Об'єктами права виступає та частина надр, яка може використовуватися для задоволення потреб суспільства.

Ввди^г- частина природного середовища^?ка_виступяг як гі^рпи-федатаскладається_з природних й штучних водойомищ. Усі води на території України~сїсладають її водний фонд, який включає дшішф сюїадугюверхневі води -— природні водойомкіолелаї^водотоки (рїчки, струмки)-, штучні в^Щош^іщасх€>вяш^'сТавїїиУі канали; інші водні об^еі^тгїгідаеяні водіїтаджерела; внутрішні морські води та територіальне море (ст. З Водного кодексу). Водні об'єкти є виключною власністю народу України і надаються лише у користування (ст. 6). Водні об'єкти поділяються на здгальнодержавні і місцевого значення (ст. 5), що визначає різний іх праІювиіГрежим/Залежно вГд цільового призначення води поділяються наїакі_ащи: для питних цілей, промисловості, сільського господарства, транспорту, рибного і мисливського господарства, лікувально-оздоровчих цілей та ін. Відповідно до цієї класифікації видів_водокористування у водному законодавстві вста+шйоенюй-пр^встШГрежим кожного виду водоко-ристуваншь-^икористання вод здійснюється у порядку загального і спеціального водокористування (ст. 46). Об'єктами права водокористування є конкретні водоймища, надані у встановленому порядку відповідним суб'єктам з видачею певних лпкументін або без їх видачі.

Ліси н^д^жагь-де-осдрішвого природногсГо15*ІекІа Іі складають такожлас-тнпу сдицоїсистеми. У статп.Д^Ксииш о кццсІГсу ліс-рш=" глядаеться як сукупність землі, рослинності, у якій^ш>іінуіоть дерева та чап^ники^тварин, мїкроорганізміві'а інІпих~приропнДД«Тмпп-нентів, що у своєму^р^^з^щт^?у-%10ло^Тчно взаємопов язанїГвщивають олинл.І иіиіят І дГДТтк<°ІпІІІІпІ^ >-пр^дг>ВНІІ^ Уявляється, що таі?Ь визначення надто широке, схоже з визначенням поняття ландшафту. Більш переконливим є визначення, яке було дано^вогірліа^су відомими спеціалістами лісового господарства. ЗокремаГдцр втнячмпи як сукупність л«Т"пчнних і чагащшкових рослин, пов'язаних з грунтом

16

Розділ І. Предмет, метод, принципи та система екологічного права

^атмосферою1. Дане визначення відбиває біологічну сутність лісу як самостійного природного об'єкта. Що ж до взаємозв'язків лісу з іншими природними компонентами, то усі природні об'єкти пов'язані між собою, тому вони й утворюють єдину екологічну систему. До лісового фонду не належать: у^и-видТГз'елених насаджень у межах населених пункгів7тгкі^4Є-віднесен[до категорії лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільгоспугіддях" садибах, присадибних, дачних і садових ділянках (ст. 4 Лісового кодексу). Питання створення, охорони і використання таких насаджень регулюються іншими законодавчими актами.

* Атмосферне повітря є одним з основних і життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Воно складається з суміші газів (азоту, кисню тощо) і утворює зовнішню оболонку Землі як планети. Це один з природних об'єктів, обсяг якого не зменшується, він використовується для різних потреб і водночас поповнюється. Атмосферне повітря використовується для транспортних цілей, забезпечення життєдіяльності людей, викидання забруднюючих речовин у припустимих межах, як сировина тощо. Об'єктом права користування є атмосферне повітря в місцях проживання людини, діяльності підприємств і транспортних засобів. Не слід змішувати повітряний простір з атмосферним повітрям. Якщо атмосферне ПО-

ВІТРЯ, Є СуМІШШЮ_ПЄВНИХ гачір, ТО ПОВІТРЯНИЙ ПРОСТІР

вітряним кодексом України, складає

, роз-

сушею, водною територію України, тому є~частиною терширії України (ст. 1 Повітряного кодексу^           — -- —

Тваринний світ належить до основних компонентів навколишнього природного середовища. Відповідно до Закону України^ід 3 берез-ня 1993 року «Протвдвинний світ» ДО об'єктів_пвавя належить тнар_нн-ний світ, об'єкти якогоперебУвакуть у стані природної волі,уневолі чи

і (морської) економі-

ЯоТзонїГ(ст\ 1 ). До складу тваринного світу входять: хребетні та безхребетні тварини у всьому їх популяційному і видовому різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо); залишки викопних тварин; нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати, інше житло та споруди тварин (ст. 3). Все перелічене є об'єктами екологічного права. Слід мати на

. Див.: Морозов Г. Ф. Избранньїе труди: В 3-х т. мС ІУД). І. І.Є. «>.

України ім.

Загальна частина

увазі, що відносини у галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу, який належить до сільськогосподарських, домашніх та інших тварин, що використовуються у господарських, наукових цілях тощо, регулюються іншим законодавством, і отже, ці види тварин не є об'єктами екологічного права.

Природно-заповідний фонд є специфічним об'єктом екологічного права. Він являє собою сукупність ПРИРОДНИХ об'єктів і комплексів, наділених режимом заповідання, і складається із заповідників, заказниктвДрйращІШУі§Ц1онШІьІІих, ландшафтних парківгроспин та тварин, занесених до Червоної книги України. Правовий режим даного фонду визначений Законом України від Ібчервіїя 1992 року «Дро^природно-заповіднии фонд України». '

НавХвяшитіїГприродне середовище І акож"еГо6Лєктом екологічного права. Це сукупність усіх природних об"єктів, які перебувають у нерозривному зв'язкуЧаст]шркшльдІщну-*кшщгічну систему. Головну уругу у-ДяІнші У^ІряТГт-а4-д-а<; Іірррид 1001 рп^У "Пр° пупртгу на-

вколишнього придонного сере повита» зосереджено на правовїїгто-днього природного середовища, тому об'єктом екологічного права є усе природне середовище. Специфіка правової охорони' кожного природного об'єкта встановлена у поресурсовому законодавстві (Земельному, Водному, Лісовому кодексах та інших законах). Суб^єкіамиекологічного права є різноманітні фізичні ха_юри-дичні особи. СуТГєКптрава мас характерні ознакигвтггна^їлений юри-

І

участь у правовідносинах в екодогічит-сфері. Юридичні норми ство--рюють иОив^язко^Госновуучасті суб'єктів екологічного права у відповідних правовідносинах (власності на природні ресурси, природокористуванні та ін.). Здатність володіння екологічними правами і обов'язками складає екологічну правоздатність, а здатність самостійно здійснювати екологічні права і обов'язки — екологічну дієздатність. У сукупністі правоздатність і дієздатність створюють

правосуб'єктність.               _______

^\ Фізичжособи 'І цеп^реважний різновид індивідуальних суб'єктів векоЗіогічному праві. Вони за наявності певни*умов можуть бути суб-єктами права власності на визначені в законодавстві природні ресурси, права користування природними ресурсами, на володіння екологічною інформацією; вони мають право на подання позовів до винних осіб про відшкодування збитків, заподіяних забрудненням природного середовища, тощо. В екологічному законодавстві конкретно визначені умови, за яких громадяни стають суб'єктами екологічного права. Так, у Законі України «Про тваринний світ» встановлено, що полювання в межах мисливських угідь здійснюється громадянами, які досяг-

Розділ І Предмет, метод, принципи та система екологічного права

ли 18-річного віку та отримали у встановленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин (ст. 16).

ІрОридичними особами, як суб'єктами є організації, підприємства, установи, наділені спеціальною правосуб'єктністю. Вони підрозділяються на йержавні,*громадські/приватні,'колективні та*іноземні. Деякі з них володіють владними повноваженнями, наприклад, органи державного управління у галузі екології; інші виступають суб'єктами оперативно-господарської діяльності. Правосуб'єкність органів, які виконують управлінські функції у сфері екології, визначається компетенцією. Дані суб'єкти підрозділяються «а органи^загадьної і

Іешальної компетенції. До перших належатщерзйШна-Еада-Украї-ни; Президент УкрІЙгіи, КабінеТМнТістртв~"України, місцеві органи Івлади і управління. До органів спеціальної компетенції належать органи, що вирішуютьтпгецтатліі пііташнь-у-ралузі екодосії^Це

міністерства, держкомггети, шпп-ергани, які виконуюд^еколого-уп-равлінськГ функції.      ~^~~~^~~\,1 {' \     І'[              ^Щ    ц

Дп^/бУкт'1? дкпптчн^гп гщава_належать_держава*Україн^Ай-тономна Республіка Крим,*адміністративно-територіальні одиниці

, відпдвіднв-Дб ЗакоНу-У-країни

«Про тваринний свй-»7у?ктом пранггзагальнопержавнпї власност на тваринний світ є держававособі

биддержавиДшіснародні організації у сфері екологіїромаДяНи. ' спільні підприємства,*міжнародні об'єднання, організації з іноземних осіб.