§ 7. Система екологічного права

Ш^-б

ршід р

логчнй послдовності його структурних підрозділів. Система обу-мовлена- змібтбмекологічних відносин, що виступають предметом екологічного права. Екологічне право як галузь права вклюнаЕ-Загаль-ну й Особливу частини, підгалузі права, складнИдреоті драйвові

мп, ''Н'тим'Н ^"ппгїмнот права може

23

Загальна частина

^ипузЕ-за-

гва, навчальна дисципліна і як наука, що тісно пов'язані між собою, однак

груда

му визначенні системи еко-

логічного праваТШнмкають через відсутність єдиного основоположного нормативного акта, який регулював би екологічні відносини. Все більшого розвитку набуває тенденція надшрпої диференціації екологічного законодавства. Більш прийнятним було б, звичайно, підготов-кТіГвидання фундаментального нормативного акта з питань екології у формі, приміром, Екологічного кодексу України, що значно полегшило б визначення системи екологічного права і правозастосовну діяльність взагалі. Таке становище з кодифікацією екологічного законодавства склалося щонайменше з діюл причин. По-перше, деякі науковці стверджують, що екологічне право належить до комплексної галузі права, яка включає такі самостійні галузі права, як земельне, водне, лісове, гірниче та ін.; по-друге,на^;мжщіще немає фундаментальних наукових^озробок про уІП^каціюекШтотЧчного законодавства, на які могли б_сдиратштя чак'нг>давці_у-с_воїй закодо-

_                                     _

творїщі-ДіялкШїЙіГАвтори даного підручника систему екологічного права характеризують, виходячи з концепції єдиної і некомплексної галузі права.

Загальна частина екологічного права містить норми права, які регулюють питання, загальні для всіх видів екологічних відносин. В^иа-охоплює;^ загальну характеристику ?кологічних відносин та екологічного права як юридичної їх форми^) джерела (форми) екологічного праваЗІ) право власності на природні об'єкти^/ управління в галузі використання, відтворення й охорони природного середовища;^ загальні положення природокористування;*^ правове забезпечення екологічної безпеки^Я правове забезпечення економічного механізму у сфері екології; ж» загальні питання охорони природного середовища, включаючи й/відповідальність.

^Оеоблива частишидістить правові норми, які регулюють окремі види екологічних відносинзурахуванням їх специфіки; зокрема, право користування землею, водою, надрами, лісом, рослинністю, тваринним світом, атмосферним повітрям, природно-заповідним фондом та інші види природокористування. Наводяться тут також міжнародні форми співробітництва в галузі екології, стисла характеристика міжнародних екблого-правових документів та їх співвідношення з екологічним законодавством України.

Як уже зазначалося, екологічне право об'єднує у своєму складі відповідні підгалузі права, які являють собою сукупність правових норм, що регулюють однорідну групу екологічних відносин, яким притаманні свої специфічні риси, які є невід'ємною частиною загаль-

Розділ І Предмет, метод, принципи та система екологічного права

них екологічних відносин. Оскільки основу кожної групи відносин складають певні природні об'єкти зі своїми властивими тільки їм істотними рисами, це обумовлює необхідність конкретних юридич-нихгіравових форм. До них належать земельне, водне, гірниче, фау-ністичне^атмосфероповітряне, природно-заповідне, природоохоронне право. Підгалузева структура екологічного права забезпечує диференційований підхід до правового регулювання відповідних видів екологічних відносин. Екологічне право, його підгалузі об'єднують складні, прості правові інститути і підінститути. Вони можуть або входити до складу підгалузі, або ж посідати самостійне місце в системі екологічного права. Так, земельне право містить низку_складних правових інститутів як-тоу право Ідаристування землями, яке у свою чї^уТїїдрІйдїмєтІься на прості правові інститути —'право користування землям№тідьськргосподарського ггризначення^ землями^асе^. лених пунктів тощо. Правовий Інститут екологічної безпеки посідає самостійне місце в системі екологічного права. За таким же принципом систематизуються й інші підгалузі екологічного права.

Система екологічного права як навчальна дисципліна в основному співпадає з^иетемою даної галузі права. У перспективі може виникнути необхідність у створенні навчальних спецкурсів у межах екологічного права з метою вдосконалення навчального процесу та більш поглибленого вивчення конкретних питань, що відповідає вимогам практики (наприклад, здійснення права користування землями).

Система екологічного права як еколого-правова наука також виходить із системи цієї галузі праваТВона являє собою систему наукових поглядів, правових ідей, концепцій, понять, а також знань закономірностей правового регулювання екологічних відносин, які утворюють предмет екологічного права. Еколого-правова наука сприяє вдосконаленню системи екологічного права як навчальної дисципліни, системи екологічного законодавства тощо.

24

Розділ II. Цжерела екологічного права