§ 6. Принципи екологічного права

Принципи екологічного права — це виражені в його нормах ос-^                    яких здійснюється регулю-

вання екологічниТЇІдносин. Еколого-правові принципи можуть офі-цій7юЗаТ{ріплгоїагтсІу*законодавстві або виводитися з його змісту. Принципи екологічного права спираються на загальноправові приписи, які враховуються при формуванні принципів галузі права. Оскільки екологічне право сформувалося як самостійна галузь права, то воно базується на своїх принципах. Поряд з тим екологічне право розділяється на підгалузі прада, складнії прості правові інститути й підінститути, тому підгалузі права і правові інститути мають такі свої принципи, які враховують певні специфічні ознаки у регулюванні відповідних видів екологічних відносин. Тому класифікація еколого-правових принципів може здійснюватися за різними ознаками, однак

18

19

Загальна частина

вона повинна спиратися на екологічне законодавство або виводитися з його змісту. Без урахування цього фактору проголошені принципи стають формою декларації держави або автора цих принципів. В , останні роки в літературі стала приділятися підвищена увага дослідженню і класифікації еколого-правових принципів1. Головним принципове таюве забезпечення досягнення гармонійної вз^ пільства І природи. Він складає основу для виникнення й формуван-"нїгТІШЇЙх'ТіІринципів, які забезпечують гармонізацію суспільства і природи. Офіційно це положення закріплено у преамбулі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Гармонійна взаємодія суспільства і природи — це об'єктивно існуючий зв'язок суспільства і природи, який припускає узгоджену діяльність людей з урахуванням законів природи, екологічно нормального витрачання природних ресурсів, їх відтворення і охорони. Не випадково в літературі звертається увага на основні компонентиллрмоцгацп' ставлення суспільства до природи^аціональне природокористування Г-й кість природного середовища;Ч>птимальний соціально-економічний розвиток регіонів^рівень здоров'я населення; трудовий потенціал тощо2. Правове забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи здійснюється за багатьма напрямкамиувстановлення екологічних нормативів на викиди в природне середовище; визначення е лімітів на використання природних ресурсів; встановлення в правовому порядк/правил використання природних ресурсів, їх відтворення, охорони тощо. Здійснення цього принципу разом з іншими принципами сприяє запобіганню згубних для природного середовища дій людини.

}     Важливе значення має принцип правового закріплення належ-'  нрсті природних ресурсів конкретним суб'єктам права для їх викори-,стання ^-метою задо|оленм_екологічних, майнових та інших інте--/ ресів у межах закону.'Належністьіприродних об'єктів виступає у двох основних правових формах — у праві власності і праві^корист^ван-ня. Основним власником природних ресурсів є'держава, яка здійснює "свої правомочності в інтересах усього народу. Деякі природні ресурси, наприклад, земельні ділянки, можуть передаватися у власність колективам громадян або індивідам. Однак більша частина суб'єктів є природокористувачами. У законодавстві закріплено різні види при-

Див.: Попов В. К. Предмет, метод і система екологічного права: Екологічне право України (Загальна частина). С. 32-37; Андрейцев В. І. Екологічне право. К., 19%. С. 25-26; ЧаусоваЛ Л Принципи екологічного права: Автореферат дис.... канд. юрид. наук. X., 1998.

2 Див.: Бачинский Г. А Социозкология: теоретические й прикладньїе аспекти. С. 53.                                                                                                           "   '•"'

20

Розділ І. Предмет, метод, принципи та система екологічного права

родокористування, визначено права й обов'язки суб'єктів, форми захисту прав власників та природокористувачів.

Особлцівурольвідіграє принцип правового забезпечення раціо-нарьнргои Ефективного ^використання природних ресурсів усіма

'

екологокористування полягає в тому, що кожен власник чи користувач природних ресурсів зобов'язаний у процесі їх використання додержуватися правових екологічних вимог, щоб не нашкодити навколишньому природному середовищу. В основі цього принципу лежить об'єктивний чинник — взаємозв'язок усіх природних об'єктів, які утворюють у сукупності екологічну систему. Економічна ефективність виражається в отриманніїнайвищих економічних показників_при експлуатації природних ресурсів з найменшими затратами. Раціональність та ефективність використання останніх — поняття взаємопов'язані, однак не тотожні. Раціональність охоплює головним чином екологічний, а ефективність — економічний аспект. Ці два поняття слід розглядати стосовно будь-якого природного ресурсу, оскільки кожний природний об'єкт має свої специфічні риси, притаманні лише йому. При цьому за недодержання даного принципу екологічним законодавством передбачаються заходи правового впливу.

•О Принцип правового забезпечення цільового використання природ-нихлОа.'?ктів полягає у визначенні в правових нормах цілей їх експлуатації всіма суб'єктами. Цей принцип об'єднує два основні чинники: а) об'єктивну необхідність задоволення вимог суспільства, колективів людей та індивідів у продуктах харчування, сировині, естетичних, господарських та інших вимог за рахунок використання природних об'єктів; б) необхідність підтримання екологічної системи (природного середовища) у нормальному стані. Цільове використання природних об'єктів визначається державою у правових нормах земельного, водного, лісового, гірничого, фауністичного, атмосфероповітряного, природно-заповідного та іншого законодавства, їх використання не за цільовим призначенням викликає застосування встановлених у законодавстві заходів правового впливу до винних осіб аж до вирішення питання про припинення права природокористування.

менш важливу роль відіграє принцип правового забезпечення впагників ілшглістуізч^ір природних об'єктів щодо

належного дишристацна ориршших.ресурсів, їх відтворення та охорони» Він виражається в юридичному закріпленні сукупності економічних заходівртимулювання за належне виконання суб'єктами своїх прав та обов'язків, проведенні необхідних екологічних заходів, у за-стосуванніі|санкцій за порушення екологічних вимог і законодавства. Стимулювання слід розуміти у двох аспектах — використання зао-

21

Загальна частина

1

хочувальних заходів і застосування санкцій1. Стимулювання означає спонукання суб'єктів права до здійснення позитивних дій. Це в повному обсязі стосується і сфери екології. Тому в екологічному законодавстві закріплено систему заходів як заохочення, так і застосування відповідних видів відповідальності — майнової, адміністративної, дисциплінарної, кримінальної, що передбачена відповідно в екологічному, адміністративному, трудовому і кримінальному законодавстві. У поресурсовому законодавстві встановлено різні форми економічного стимулювання власників і користувачів природних ресурсів. Названі два аспекти стимулювання набули загального визнання й широко застосовуються на практиці.

/- ] Серед інших принципів особливого значення набуває принцип правового забезпечення пріоритетності екологічних„ви,\юг щодо підтримки екологічної рівноваги, що означає першочерговість у здійсненні необхідних екологічних заходів серед інщих_сощадьно-економічних заходів. Поряд із цим пріоритетність має бути розумною, такою, що повйнНа" враховувати обставини в конкретній ситуації. Сутність даної проблеми полягає у забезпеченні оптимального поєднання екологічних та економічних інтересів держави, певного регіону, власників і користувачів природних ресурсів. Вищим пріоритетом виступає здоров'я людини, яке зараз багато в чому залежить від стану довкілля. Правовою основою екологічних пріоритетів є ст. З Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та відповідні норми інших законів щодо навколишнього природ-ного середовища.

ристддщ природних ресурсів полягає в тому, що їх власники і користувачі можуть бути позбавлені права власності і права користування тільки з підстав, передбачених законодавством та договорами у встановленому порядку. Законодавство дає вичерпний перелік таких підстав. Правозастосовні органи не вправі на свій розсуд встановлювати підстави або обмеження вказаних прав. У законодавстві встановлено різноманітні форми захисту порушених прав власників і користувачів природних ресурсів. Цей принцип забезпечує сумлінне ставлення суб'єктів права до їх використання, стимулює проведення заходів, що сприяють поліпшенню якості природного середовища та й&го окремих елементів.

_і^| Принцип правового регулювання екологічної безпеки сприяє підтриманню такого стану навколишнього природного середовища,

' Див.: Даниленко О. В Стимулирование охраньї природи в народном хозяйстве. М. ,1989. С. 11-12.                                                                                    • '   -   -

22

Розділ І. Предмет, метод, принципи та система екологічного права

при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки і виникнення небезпеки для здоров'я людини. Екологічна безпека гарантується громадянам здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, екологічних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів (ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). В екологічному законодавстві визначено основні напрямки діяльності всіх органів управління, юридичних і фізичних осіб у здійсненні перелічених заходів (статті 51-59).

, \ Важливим є також принцип правового забезпечення оптимального компенсування витрат держави на поліпшення якості природних ресурсів, їх відтворення, здійснення природоохоронних заходів та інших витрат у процесі забезпечення екологічної рівноваги на території України. Але досить складно визначити точні еквіваленти за використання природних ресурсів, забруднення довкілля, на поліпшення якості природних об'єктів та їх відтворення, оскільки природні об'єкти в силу законів природи самополіпшують свій біолого-екологічний стан. Тому ця компенсація і не передбачає точності у таких підрахунках, хоча спеціалісти в певних випадках і можуть оптимально визначити їх розміри. СУ Принцип правового забезпечення комплексного підходу до використання і відтворення природних ресурсів, а також до охорони навколишнього природного середовища відкриває можливості використовувати як основні природні об'єкти, так і супровідні природні компоненти.

У законах про відповідні природні ресурси вимоги комплексного підходу конкретизуються з урахуванням особливостей кожного природного об'єкта. Необхідність комплексного вирішення питань обумовлено тим, що екологічна система складається з декількох екологічних елементів. Тому комплексний підхід зумовлений певними об'єктивними екологічними чинниками. Особливого значення набуває єдність при здійсненні всіх екологічних заходів по охороні природного середовища, необхідний перелік яких передбачається в державних, міждержавних, регіональних, міських та інших екологічних програмах (ст. 6 Закону).                                 ^~-