§ 2. Особливості права використані рекреаційних, курортних і лікув« оздоровчих зон

Рекреаційні, курортні і лікувально-оздоровчі зони вик ються для організації рекреаційної, курортної діяльності чого відпочинку.

Використання рекреаційних, курортних і лікувально-оз означає добування корисних для відновлення фізичних та Л людини, профілактики і лікування людини екологічних, ею» культурних властивостей як природних рекреаційних, курорт вальних, оздоровчих ресурсів і факторів, так і всієї території:

Використання таких зон залежить від форми власності рекреаційного,' природоохоронного, історико-культурного, озд призначення, частиною яких вони є. Згідно з Земельним коде раїни такі землі перебувають у власності народу України і передаватися в колективну і приватну власність, отже, фо користання може бути лише користування, у тому числі о

Праву використання рекреаційних, курортних і лікувалі ровчих зон властиві:

— наявність загального та спеціального правового рег

— спрямованість їх виключно на відновлення життєвих І цездатності людини;

— заборона в межах таких зон будь-якої діяльності, чить їх цільовому призначенню або може негативно ВПЛИЕ родні лікувальні фактори;

356

Розділ XVI. Правове регулювання використання та охорони рекреаційних...

— обмеження права користування такими територіями;

— встановлення додаткових обов'язків користувачів (у тому числі орендарів);

— наявність спеціального порядку створення рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон;

— вплив загальнодержавного характеру власності на землі рекреаційного, курортного і лікувально-оздоровчого призначення, значну частину яких складають рекреаційні, курортні і лікувально-оздоровчі зони;

— встановлення системи органів управління такими зонами і контролю за додержанням вимог щодо їх використання та охорони;

— встановлення спеціальної плати за користування територіями рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.

Так, на територіях рекреаційних зон забороняється будь-яка діяльність, що може завдати шкоди навколишньому середовищу і суперечить цілям і завданням рекреаційних зон, зокрема:

— розвідка й розробка корисних копалин;

— надання земельних ділянок для ведення садівництва, дачного будівництва;

— будівництво магістральних шляхів, трубопроводів, ліній електропередач та інших комунікацій, а також будівництво й експлуатація господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних із функціонуванням рекреаційних зон;

— рух і стоянка механізованих транспортних засобів, не пов'язаних із функціонуванням таких зон;

— розширення та будівництво нових господарських об'єктів. На територіях курортних зон забороняється будівництво нових і

розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо із задоволенням потреб відпочиваючих та тих, хто прибуває на курорт для лікування і відпочинку, місцевого населення, а також потреб санаторно-курортного і житлового цивільного будівництва.

Доповнюються особливості використання курортних і лікувально-оздоровчих зон Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з яким в їх межах забороняється Діяльність, що суперечить цільовому призначенню таких зон або Може негативно впливати на лікувальні якості і санітарний стан те-Риторії, що підлягає особливій охороні.

Згідно з Земельним кодексом України курортні і лікувально-оз-Д°ровчі зони як території, що мають природні лікувальні фактори, ^приятливі для профілактики і лікування,, належать до земель оздоров-'°го призначення. Тому особливості використання таких зон ст. 73 ЗК Країни доповнює, зокрема, забороною на передачу в межах округів

357

Особлива частина

Я

санітарної охорони зазначених земель, земельних ділянок у вд і надання їх у користування, у тому числі в оренду, тим пі; ствам, закладам, організаціям та громадянам, діяльність як місна з охороною природних лікувальних властивостей і заб ням сприятливих умов для відпочинку населення.

Окремі характеристики права використання курортних і ліі но-оздоровчих зон існують у Водному кодексі України, а са лікувальних водних об'єктів. У кодексі визначений порядок ві ня водних об'єктів до категорії лікувальних. Перелік водних < віднесених до категорії лікувальних, з вказівкою запасів вод і 1 вальних властивостей, а також інших, сприятливих для лікуі профілактики умов, затверджений постановою Кабінету Міі України від 5 грудня 1996 року № 1499 за поданням Мініс охорони здоров'я України, Державного комітету України му господарству1. Землі, на яких знаходяться зазначені водні І належать до категорії земель оздоровчого призначення і в? оголошення їх курортними або лікувально-оздоровчими зо* кільки згідно зі ст. 63 Водного кодексу України лікувальні водні І використовуються виключно в лікувальних і оздоровчих цілі Право користування рекреаційними, курортними і лікуі оздоровчими зонами здійснюється у двох видах: загальног ціального користування. Загальне користування курортними^ вально-оздоровчими зонами здійснюють громадяни в порядку,,; баченому законодавством України і визначеному місцевими І41 Це користування парками, скверами, бульварами, садами на пунктів; користування водами в оздоровчих цілях в місцях, І рюється відповідними радами (ст. 64 Водного кодексу Укра ристування сприятливим кліматом — одним з основних прир факторів курортних та лікувально-оздоровчих зон.

Спеціальне користування рекреаційними зонами здійсн* мадяни та суб'єкти підприємницької діяльності на підставі компетентних органів держави з метою організації рекреаі пов'язаної з нею іншої діяльності.

З метою забезпечення раціонального використання й рекреаційних зон на їх територіях може бути визначено різі ціональні зони: а) особливо охоронювана; б) пізнавальна; в) роткострокового відпочинку; г) обслуговування відвідувачів?! ледарського призначення.

Раціональне використання рекреаційних зон за умов І го збільшення кількості рекреантів багато в чому залежить ві

ЗП України. 1997 № 35 Ст 35

358

Розділ XVI Правове регулювання використання та охорони рекреаційна*

„<ання допустимих меж рекреаційного навантаження на відповідній території. Найбільшим допустимим рекреаційним навантаженням у науковій літературі вважається гранична місткість територій для забезпечення нормальних умов відпочинку без порушення відновлю-вальних властивостей природних комплексів.

Ці межі визначаються нормативами рекреаційного навантаження щодо функціональних зон (лісової, лісопаркової, паркової), або залежно від величини міста.

За функціональною ознакою для лісових територій встановлено нормативи від 1 до 10 чоловік на гектар, для лісопаркових — від 8 до 20 чоловік і для паркових — від ЗО до 150 чоловік на гектар.

За ознакою величини міста постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року встановлено нормативи визначення площі лісів зелених зон і лісопаркових частин зелених зон навколо населених пунктів з кількістю населення до 1 мли. чоловік залежно від типу лісорослинної зони та ступеня лісистості. Наприклад, для населених пунктів Полісся при рівні лісистості 20,1-25 % встановлено такі нормативи в гектарах на 1000 чоловік населення:

з кількістю населення менше 12 тис. чоловік — 40 га, від 12 до 50 тис. чоловік — 50 га, від 50,1 до 100 тис. чоловік — 70 га, від 100,1 до 250 тис. чоловік — 85 га, від 250,1 до 500 тис. чоловік — 110 га, більше 500 тис. чоловік— 135 га.

Для населених пунктів з кількістю населення більше 1 млн. чоловік зелені зони визначаються за індивідуальними проектами.

Залежно від санітарних і кліматичних умов допускається збільшення чи зменшення площі лісів зелених зон не більш як на 15%.

У лісостеповій і степовій лісорослинних зонах з лісистістю 2% і менше до лісопаркової частини належить уся площа лісів зеленої І зони. Для забезпечення використання й охорони рекреаційних зон | навколо них улаштовуються особливо захисні земельні ділянки лісового фонду радіусом 0,5 кілометри1.

Деякі особливості використання рекреаційних зон визначено Лісовим кодексом України. Згідно зі ст. З рекреаційна функція лісу визнається за переважну, а рекреаційне лісокористування розглядається як неодмінна умова відновлення сил і здоров'я людини, підвищення трудового потенціалу суспільства. Лісовий кодекс виділяє як самостійні види права лісокористування використання лісу та Земельних ділянок лісового фонду з рекреаційною, культурно-оздо-

Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виді-я особливо захисних земельних ділянок лісового фонду Постанова Кабінету 'ністрів України від 27 липня 1995 року // ЗП України 1995 № 10 Ст 254

359

Особлива частина

ровчою, спортивною та туристичною метою, встановлює спе права й обов'язки користувачів, порядок виникнення та приг цього права, особливості постійного та тимчасового лісокор* ня на зазначені цілі.

Спеціальне користування курортними і лікувально-оздор зонами здійснюють в основному санаторно-курортні і лікувань лади, заклади відпочинку і культури, видовищні заклади, пц ства громадського харчування, торгівлі і побутового обслугов та інші господарські суб'єкти, призначені для обслуговування^ дян. Підставою для виникнення спеціального користування є ] відповідних органів держави, як правило, одночасно про; санаторно-курортних або лікувальних закладів і про переда користування територій, що підлягають особливій охороні відносини можуть виникати і як самостійні, наприклад, пер користування підприємству джерела мінеральних вод для роз реалізації мінеральної води населенню.

Порядок надання в спеціальне користування курортних^ вально-оздоровчих зон відрізняється залежно від видів їх при|р курортних, лікувальних факторів та їх місця розташування. Так стування лікувальними водними об'єктами для лікувальних, них і оздоровчих цілей регулюється Водним кодексом Україні

Експлуатаційні запаси лікувальних мінеральних вод, лікуї грязей та інших природних лікувальних ресурсів, затверджені 5 новленому порядку Державною комісією по запасах кориснї лин, внесені до кадастрів родовищ корисних копалин та дер фонду родовищ корисних копалин, передаються для господар використання згідно з Кодексом України про надра.

Різновидом спеціального користування рекреаційними,; ми і лікувально-оздоровчими зонами є оренда. Предметом відносин є територія, на якій розташовані природні лікувальнії ри, або окремі природні об'єкти. При цьому сторонами ДОГОЕ ди виступають, з одного боку, власники таких територій (Ве Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і' ради), з іншого боку, може бути будь-яка правосуб'єктна юру фізична особа, метою діяльності яких визначена організація вів ку, курортної діяльності або оздоровчого відпочинку населенї

Порядок надання в оренду територій вказаних зон визна Земельним кодексом України та Указом Президента Україї оренду землі», згідно з якими земля надається в оренду на 1 оформленого договору, відповідно до якого орендодавець пв| плату орендареві у володіння і користування земельну ді. господарського використання на обумовлений строк. Право нл*

Розділ XVI Правове регулювання використання та охорони рекреаційних

територій рекреаційних, курортних і лікувапьно-оздоровчих зон може бути придбане на конкурентних засадах шляхом проведення аукціонів, конкурсів тощо.

Зміст орендних відносин рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон включає крім загальних прав і обов'язків природоко-ристовувачів спеціальні, передбачені договором, метою яких є забезпечення ефективного використання природних рекреаційних, курортних і лікувальних ресурсів таких територій.

Орендна плата визначається за згодою сторін у договорі, але справляється лише у грошовій формі і не може бути нижчою за встановлену Законом України «Про плату за землю».

Правову основу для орендних відносин рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон складають також деякі норми водного, лісового, цивільного законодавства.

Ряд особливостей має використання рекреаційних зон, розташованих на землях природоохранного призначення, які виходять з правового режиму таких земель. Рекреаційні зони на територіях регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків можуть використовуватися як на праві користування (у тому числі і оренди), так і на праві власності залежно від форми власності самих об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому обов'язковою умовою використання таких зон є дотримання режиму земель природоохоронного і рекреаційного призначення. Суб'єктом права власності може бути будь-яка правоздатна фізична або юридична особа з колективною формою власності, метою діяльності якої виступає організація відповідного об"єкта природно-заповідного фонду. Право користування такими рекреаційними зонами схоже з їх користуванням на землях рекреаційного призначення.

Форми використання рекреаційних зон розрізняються також залежно від характеру їх експлуатації: індивідуальне використання та колективне використання. До першого слід віднести природокористування рекреаційними територіями, спеціальне природокористування громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність у галузі рекреації. До другого належать використання рекреаційних зон для організованого масового відпочинку, використання рекреаційних територій юридичними особами для організації відпочинку своїх працівників та інше.

Обов'язками суб'єктів права користування рекреаційними, курортними та лікувально-оздоровчими зонами є:

- дотримуватися цільового характеру використання таких зон:

360

361

Особлива частина

— раціонально та економмо використовувати корисні якос родні об'єкти та територію рекреаційних, курортних і лікуі оздоровчих зон;

— виконувати необхідні заходи по охороні, відтворенню ] ційних, курортних і лікувально-оздоровчих ресурсів, поперед вичерпання та руйнування;

— дотримуватися екологічних, вимог;

— здійснювати заходи по відтворенню та підвищенню ійної, курортної, лікувально-оздоровчої цінності території;

— реалізувати інші передбачені чинним законодавство суб'єктів природокористування права та обов'язки.

Спеціальне використання природних рекреаційних, курор лікувальних ресурсів здійснюється на платній основі відлові, чинного законодавства. Визначення нормативів плати за викор ня таких ресурсів і порядок її справляння встановлює Ка Міністрів України.

Плата за користування земельними ділянками рекреаційі-рортних і лікувально-оздоровчих зон справляється у вигляді: ного податку або орендної плати, розмір яких встановлюється: з Законом України «Про плату за землю» залежно від їх місцез ження та функціонального використання. Так, для зон, розтаї у населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів Украї курортних, до ставок земельного податку, встановлених у заг му порядку, застосовуються коефіцієнти. Податок на земельні; ки на територіях оздоровчого та рекреаційного призначення,: виробничими, культурно-побутовими, господарськими будів спорудами, що не пов'язані з функціональним призначення* об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідногоя ку. Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користув землях рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих сільськогосподарських угідь) справляється у розмірі 50% від І вої оцінки одиниці площі ріллі по області. Крім того, якщо зел ристувачами таких зон є заповідники, національні природні заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні пар» танічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, спеціалізованії торії України для реабілітації хворих згідно із списком, за ним Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санатОр рортні та оздоровчі заклади України, вітчизняні заклади кул охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, то вони звіль ся від земельного податку.

362

Розділ Х\'1 Правове регулювання використання та охорони рекреаційних .