§ 2. Правове регулювання стандартизації і нормування у галузі використання й охорони атмосферного повітря

одимвд4<&ж«втн#49Щ року «Про охорону атмосферного повітря» (далі у розділі — Закон) закріплено, що стан-

.____.--^-ш-     ...          -        ,    , |,|ИИ|||.Г-,ЧТІ|-|- Л" І**"1    '"' ™°

У статті 4 Закоду

- -      -г-______       ^и>^кшІьсядметою^асджош^еша^й)мплек-

су обов язкових норм, правил, вимог„щрдо охорони атмосферного повітря від заорудненняГшкІдливого впливу фізичнйХ"Т'бТол6пчТїйх факторів"»* заОеЗр^Чеиня УШЛСТІчІюІ^згІекТО бачимо, що вони стосуються лише охорони атмосферного повітря. Між тим такий підхід до визначення стандартизації і нормування звужує їх поняття і цільове призначення. Тому фактично і юридичне екологічна стандартизація і нормування стосується не лише охорони атмосферного повітря, але й використання. Цей висновок випливає із змісту ряду статей Закону (статті 5,6, 10, ЗО, 33). Поняття охорони природи та використання природних ресурсів не тотожні, хоча об'єктивно тісно взаємопов'язані. Це загальне положення повною мірою стосується й атмосферного повітря з урахуванням його особливостей. Не випадково у преамбулі Закону чітко сказано, що він визначає правові, організаційні основи та і екологічні вимоги у галузі охорони та використання атмосферного повітря.

Метою охорони атмосферного повітря є збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середови-Ще. Іншими словами, атмосфероповітряні охоронні заходи спрямовані у своїй основі на підтримання екологічної рівноваги на території України, на забезпечення екологічної безпеки. Використання атмосферного повітдя сп|»я(ловане на отримання певних соціальних, екологічних, економічних та інших благ (вигід). Тут основною метою є °ДераШїнУрТзнихгІрироднихблаг. Соціальний аспект складається з того, що людина у процесі користування атмосферним повітрям забезпечує собі життя і здоров'я. Екологічний аспект виражається у тому, що людина, у свою чергу, забезпечує охорону атмосферного повітря, що сприяє гармонізації суспільства і природи. Економічна вигода для громадянина складається з того, що він на безоплатній °снові користується атмосферним повітрям. У тих же випадках, коли

373

Особчива частина

о0у)

у)іл XVII Правове регулювання використання та охорони атмосферного повітря

Н   '

атмосферне повітря використовується у виробничих цілях, мства, установи та організації отримують відповідний п Тому щодо цільового призначення охорона атмосферного використання його у різних напрямках не співпадають.

У Законі згадуються такі поняття, як екологічні нор

ліміти. Причому ці поняття вживаються й в інших законо

тах про екологію. Нерідко ці поняття ототожнюються, що

з'ясування їх змісту. Так, у ст. 10 Закону говд^щься»ирв-

використання атмосферного ПОДІТРЯ у виробничих цілях,

цього ж Закону закріплено, що встановлюються ліміти ви

руднюючих речовин в атмосферне повітря, а також лімітів в

тання атмосферного повітря як сировини основного виро

призначення. Якщо ці поняття тотожні, то немає необхідно

користанні двох термінів. Якщо ж вони мають різне значен

слід вживати з урахуванням цільового призначення. Без су

поняття мають певні ознаки схожості, однак вони не тотожн

нову розмежування даних понять слід покласти екологічні "

Тут слід враховувати два моменти: в одних випадках суспіль

блага від природи для задоволення своїх потреб; в інших ви

суспільство викидає у природне середовище, включаючи й ать

не повітря, певні речовини у вигляді газів, хімічних або біоло

явищ тощо. Доцільним було б у законодавстві закріпити пр

згідно з яким нормативи розробляються на викиди різних реч

атмосферне повітря (взагалі у природне середовище), а лімі

новлюються на використання атмосферного повітря, отже,  ~

ня у галузіви1юр^^с^а^^^нята охорони атмос^едоодр довітр

ютьсгу'дТмЗхІосн^^                                   екологічних но

викидів різних" речовину ириродае

на ^е^тггі^ш^йиоефермого повітря

^Екологічні стандартиІу сферізико0и6таЧЩ йохЬрони нопНТЯттря базуються на досягнутих рівнях науково-тех прогресу й тим самим формують єдині вимоги, правила, норк які ставляться державою до якості атмосферного повітря, а та осіб, які використовують і охороняють його з метою забезгм сприятливого його стану; державні стандарти у сфері екології,{ чаючи й атмосферне повітря, являють собою вищі форми е*"*1 ного нормування певних явищ, які сприяють підтримці екол рівноваги у країні. Державні стандарти визначають поняття і* ни, режим використання й охорони атмосферного повітря, " контролю за його станом, вимоги щодо запобігання шкі впливу на атмосферне повітря, встановлюють інші вимоги й' рони і використання атмосферного повітря. ЦІ елементи сі

374

зМІст державних стандартів у даній сфері природного середовища. Стандарти у галузі використання і охорони атмосферного повітря розробляються та вводятьоівдйо^уда

них ресурсів та Міністе^СТЇЇЗ^^йЩдаи ЗДйй9ІСіІ,У«Ііаш»'У-встанов-державні стандарти є обов'язковими для ви-

леномуТїоТїяякуу держан

конання (ст. 5 Закону). На основі стандартів розробляються екологічні

ліміти та нормативи.

Враховуючи важливість підтримання сприятливого стану атмосферного повітря, у ст. 6 Закону визначені основні напрямки нормування у галузі використання атмосферного повітря та його охорони.

Особливе значення мають нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря (ст. 7 Закону). Важливим для оцінки стану атмосферного повітря є те, що встановлюються єдщіддя території України ^у^           ЦевиявдІ^е.Яяу розробці гранич-

норматив^^^;:,а                                ^.

но допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферно-

середо-елект-

вища-^'ДК); ґр^анич^дрд^схдаих рОДІЗДЦЬОДкустичнуІ", с-"ол'-ромагнітногбГІонізуючого та іншого шкідливого фізичного та бюлогічйоТо вгашвуна атмосферне повітря для люДеЙ ї об'єктів нав-колиигйБого пщіродаоимі^ті'тпі'^тгніп^ ^днак у разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих регіонів можуть встановлюватися більш суворі нормативи граничне допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рівні інших шкідливих впливів на атмосферне повітря. Названі нормативи розробляються та вводяться в дію Міністерством охорони здоров'я та

\  М                                                    *        ~\ Т              "                              **&'!•'*•       -Ч*»

---------------», ,«.лвгї    Х/тулоІІлІЛ

екоресул>сівфаши.

До основіних напрямТкїв нормування^нмйЩЩ^Ші^6Д?ння гранично допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин стаціонарними дЖрШЯЙ^гСТгШс^рернет^вггря ї шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього (ст. 8 Закону). При цьому межі допустимих викидів1 та Іншого дщцддивого впливу                     ьв*ля

пу

кожндгостаціонарного^ам,,,.......,        ....._____

та фактору фізичного або біологічного вдщиву Нормативи у цих ви-падтяхТШзначакугься на рівні, при якому сумарні викиди усіх джерел У даному регіоні, з урахуванням перспективи його розвитку, не призведуть до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря. Проекти нормативів розробляються підприємствами, Установами та організаціями і затверджуються названими міністерствами. Причому проекти нормативів погоджуються з місцевими °рганами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з деяких питань: щодо термінів виконання заходів із зни-викидів забруднюючих речовин до нормативних рівнів;

375

Особлива частина

термінів відселення людей і винесення об'єктів соціального І чення з санітарно-захисних зон; щодо зниження обсягів вире та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих ме гічних умов; щодо термінів здійснення заходів із пониження вих впливів фізичних і біологічних факторів до нормативних^ Порядок розроблення та затве^джещщіо^^ишв^гт^мщнс мих вцкняйгвабрудН'ютетаГр^то^нвсташщдреться Мінек

торів —;Міні<иІврет«ж%ХЬ|5о1йІ*здоров'я таМшекології

При4юзребцгшрштиі^трйнично допусЧ_____   ,.

фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря слід вр ти приписи, які містяться у Полояжнні^прр І шкідщ|ог^о^в^^л^щ4ізичниx і біологічних факторів на атмос<] вітря, затвердженом^гющдаІ^Щ^^^^^^^^      "  _~ І шкідливого впливу названих факторів лгежУГ'беТз метою визначення розмірів зборів за шкідливий в заних факторів. У Положенні визначено, що до фізичних фа

пр^иті~лцу^^щщ3|іу^^

та магнітні поля, лазерне, ін^ачер^н^вигт(шняоІ»<'ЖІІНя

^    <Ч, ^««й**.*!*»*,*******^,         \^        Ц.                                                                                                  и***'***'*^^*""

електричні заряди тоЩО. Добіолопчнтіхі|ижтортйгтпежать о» дріжджових плісеневих грибів, бактерій, бдцид»,аірусів тощо. _ т ^ Йвіїсазанйх факторів належать також інші фактори техногенного! ження, наявність яких в атмосферному повітрі при певних умов негативно впливати на здоров'я людей та об'єкти природного о ща. У Положенні містяться приписи про порядок розробки нор їх затвердження та доведення їх до відповідних суб'єктів.

Законодавством передбачена також розробка граничних тивів утворення забруднюючих речовин, які викидаються у атм4 не повітря при експлуатації технологічного й іншого облад| споруд та об'єктів (ст. 9 Закону). Встановлення нормативів у ціҐ має певні особливості. Зокрема, тут враховуються різні технс процеси, технологічне та інше обладнання, споруди та інші < які істотно відрізняються один від одного. Беруться до уваги І і технічні розробки, їх економічна доцільність. Тому встаної ся: нормативи граничних обсягів утворення забруднюючих [ для окремих типів технологічного та іншого обладнання; щодо впровадження технологічних процесів у частині впливу 1 ворення забруднюючих речовин; регламенти використання ТГ сировини. Вказані нормативи розробляються підприємствамі новами і організаціями та затверджуються Мінекології УкрІ*

'ЗП України 1994 № 5 Ст 117

розділ XVII Правове регулювання використання та охорони атмосферного повітря

Особливого значення зараз набуває розробка нормативів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення (ст. 10 Закону). Тут мова йде про нормативні обсяги ат-^осферного повітря, що встановлюються з метою зниження шкідливого впливу на нього. Нормативні обсяги не повинні призводити до виснаження кисневого запасу та порушення нормального стану атмосферного повітря. Нормативи його використання розробляються підприємствами, установами та організаціями і використовуються з дозволу Мінекоресурсів. Зміни в об'ємі атмосферного повітря, що використовується, припускаються після узгодження з органом, який видав дозвіл. Споживачі повітря повинні вживати заходів, що забезпечують мінімально необхідне використання атмосферного повітря. Використання атмосферного повітря з виробничою метою не повинно порушувати інтересів інших держав та спричиняти негативний вплив на їх атмосфероповітряне середовище. Суперечності, що виникають, повинні вирішуватися відповідно до актів законодавства України.

Встановлюються також нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів (ст. 11 Закону). Оскільки діють різні пересувні джерела, то для кожного виду такого джерела, що експлуатується на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу їх фізичних факторів, які розробляються з урахуванням наявності технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів шкідливого впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності. Порядок розробки і затвердження цих нормативів встановлюється Мінекології та Міністерством охорони здоров'я України.

Перелік напрямків, де розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього, не є вичерпним. Законодавством України можуть встановлюватися й інші нормативи у галузі використання й охорони атмосферного повітря (ст. 6 Закону).

Законодавство припускає регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів (ст. 16 Закону). Можливі такі ситуації в реальній дійсності, однак тут є певні особливості, які повинні враховуватися користувачами повітря та відповідними органами удцавління. За здгщцшмдфавшшмлшщ^               на

атмосферне повітря, для якиxие^ва^аьюшшш^шйШ^^Ша^ЩШг^ч^Р^ безпеки, аабоІЇПНЙЇоться. І4щше у виняткових випадках такі впливи припускшотьсдтимчасодо і лише з дозвол^ПШнеІсоІюг'ТГг'а" Міністерства оборони здоров'я України за умови, що за цей період буде вста-

377

376

Особлива частина

> І

гг1

новлено відповідний норматив та вжито необхідних зах

речовин надїмасфсрме повітря при відсутності нормативів І люються Мінекології і Міністерством охорони здоров'я 1 Якщо нормативи не будуть розроблені у встановлени^^ердц» петентні органи можуть поставити^даадшяафв^ТІмчасове І„. ня,й%^^^тал*ДЯрй€КїСт16а,"установи, організації або їх о| цехів (дільниць), одиниць обладнання до затвердження норм При тимчасовому зупиненні підприємств забороняються усі або в цілому по підприємству або по окремих його цехах відг до встановленого Верховною Радою України порядку від 29 1992 року1. Таким чином, стандартизація і нормування у гал> ристання і охорони атмосферного повітря складають єдину оск розробки й здійснення відповідних правових охоронних захоі