§ 1. Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах

Найважливішим завданням екологічного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища є охорона життя та здоров'я людини, здійснення ^а^^ідт^р^шкадер^x^даи^що^ущ1,^абе^зпечен-ня її життєдіяльності, Працездатності та повноцінного відпочинку. Міста, селища міського типу, інші населені пункти є тією частиною навколишнього середовища людини, де проходить її життя та діяльність. Головним чином саме тут реалізується конституційне право громадян на безпечне для життя та здоров'я навколишнє середовище.

ЗгідьюзКо^цегдц^                                              пунктів основ-

ними •напрямками державної політики щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів у галузі екології є: узгодженість соціального, економічного, містобудівного і екологічного аспектів розвитку населених пунктів та оточуючих територій; раціональне використання земельних, водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створення умов для їх відновлення; поліпшення санітарно-гігієнич-ного та екологічного стану населених пунктів, створення безпечних Для життя і здоров'я людини умов, впровадження сучасних систем збирання, вилучення, переробки та знешкодження відходів; забезпечення захисту від несприятливих природних явищ, запобігання ви-

ліалік^цшиі.їх, наслідків; проведення

Наукових досліджень, які б сприяли вирішенню екологічних та інших

391

Особлива частина

Розділ ХІ'ІІІ Правова охорона навколишньог>

питань забезпечення сталого розвитку населених пунктів; удой лення чинного законодавства з питань регулювання планувані будови населених пунктів, реформування землекористування, ни довкілля1.

Охорона навколишнього природного середовища населі

уваїї

ронидавколишнього середовища в цих пу -ДОЩ територійй^абезпечення в них

хашанування тау

зеденихнасадажнь. Планування включає: здійснення природоох них заходів у населених пунктах, враховуючи особливості з них; забезпечення вимог охорони навколишнього природного» довища та раціонального використання природних ресурсів при І данні планів розвитку галузей народного господарства; провс організаційно-масових заходів щодо забезпечення охорони на лишнього природного середовища; розробку координаційних: на перспективу.

Найбільш ефективною формою прогнозування охорони на лишнього природного середовища є;

І, які є основою інших видів планування охорон

вколишнього природного середовища. Розробка, узгодженшг тве?джедня.екологічних програм перед1о*ачено"ПблюженняІ» порядок родюблення екологічних гі^ЮіграмгЗДптафД^егіим'Г^ вого^бТнету ІЙЇнистрІв України ВІД 31 грудня 1993 року*:

Шфлщімиа програма — де комплекс взаємоузгоджених тер ріальних заходів^спрямованих на поліпшення співіснування І

їтттлатіутиння1 охорон й нав

нього природного середовища в населених пунктах, як прав відображається в місцевих екологічних програмах, в яких вк ся мета програми, термін її реалізації, основні напрямки дії, си заходів, що мають здійснюватися на кожному з етапів, мезі реалізації та фінансування програми, контроль за її виконання» Планування та забудова населених пунктів здійснюєть< підставі кількох видів планової документації: генерального розвитку населеного пункту; проекту планування та забудови І плану земельно-господарського устрою. В Україні генеральні І розроблеііуря всіх міст обласного підпорядкування, раТ* центрів. При розробці генеральних планів враховується зональ екоТЮ1"І чна*бвші?ка, раціональна організація території.

Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року № 1359 // < ний вісник України 2000 № 1 Ст 6 2 ЗП України  1994 №5 Ст 116

\ розм-орії дей, би, по->иті юї

До генеральних планів включають еколої І ня території населеного пункту, спрямовані нг ливого впливу негативних факторів на здоров'яга*Фва природне середовище. Суб'єкти містобудівної Д*^1**^ римуватися встановлених екологічним законодав?511? еа, технічними документами вимог щодо охорони навк*1 д о. ного середовища, збереження і раціонального вико^*  ...

•                 •                     ...                                                            4АО^'^

них ресурсів, санітарно-ппєнічного захисту здоров • ^л-

На підставі генеральних планів розробляються пре ня і забудови міста та його окремих частин. Правовок^. є Закон України від 16 листопада 1992 року «Про осноі-мг

г _........шІІпгГг І п...............Іг-'—-т^г*--тт-г г ІїїІІ     ті- *фК-:«*ь«т&І1{*І**~ьУ *

вання»',и також різноманітні державні будівельні но^-згідно з якими здійснюється розробка проектів плануванню ви населених пунктів з урахуванням соціальних, природно-х-них, гідрогеологічних, екологічних та інших умов. Планував міщення, забудова і розвиток населених пунктів здійснює рішенця Іц міспевих рад- з урахуванням екологічної ємності терь з додержанням вимог щодо охорони навколишнього природної редовища, раціонального використання природних ресурсів та V

логічної безпеки.

Надання земельних ділянок для будівництва об'єктів житлової І промислового будівництва та їх подальшої експлуатації проводиться лише за наявності позитивного висновку державних органів охорони навколишнього природного середовища України та санітарно-епідеміологічного нагляду.

Надання земельних ділянок здійснюється на підставі плану земельно-господарського устрою населеного пункту, який складається на основі генерального плану. Порядок складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту затверджений спільним наказом Мінбудархітектури і Держкомзему від 24 вересня 1993 року2. План зе-мельно^ТОСІВДЯрШа^^                                                                про

поділ земель населеного пункту за цільовим призначенням, форми власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, про напрямки природоохоронної діяльності, організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, покращення їх якості, про особливості використання земель у санітарно-захисних зонах, про шкідливі та небезпечні -промислові та комунальні підприємства, зони та округи санітарної охорони, джерела водопостачання, у водоохоронних зонах водних об'єктів та захисних зонах об'єктів природно-заповідного фонду. ' Відомості Верховної Ради України. 1992 № 52 Ст. 683. 2 Закон і бізнес 1994. №8.

393

392

Особлива частина

План земельно-господарського устрою є обов'язковим двд,І нання органами державного управління та виконавчої влади, пу мствами, закладами, організаціями та громадянами. Згідно з За^ України від 9 лютого 1995 року «Про екологічну експертизу»^ екти генерагцйяих планів населених пунктів, схеми районного І вання, схеми!1 влаштування промислових забудов, інша передг,,,^, та проекти^ документація підлягають обов'язковій державшим логічній експертизі.

^ Особливим напрямком правової охоронишшколишньго П{ ного середовища, в населених пунктах є забезпечення в нихс цоои>ежим^_Санітарна охорона навколишнього середовиї. діяльність органів санітарно-епідеміологічного нагляду за охож життя і здоров'я громадян від несприятливого впливу навколиіш середовища.

Метою цієї охорони є забезпечення санітарного та епідемі,„ ного благополуччя населення, що включає створення оптималі умов життєдіяльності, які забезпечують низький рівень захвор відсутність шкідливого впливу на здоров'я населення, ня умов для виникнення та розповсюдження І

:

в'я є положення Конституції України, яка закріплює право громадянина на охорону здоров'я та обов'язки держгІвІГгІо заС четнтішішрії^иі'дшйніли ОлаІиІІил^ччя населення. ЬІльиГ. кретні правові заходи по забезпеченню санітарно-епідемічного < гополуччя населення закріплені у ЗакощУкраїни^від_ року «Про забезпечен^^нщфнйте та„ещдемічногс населення»3:' '-••*'"*"

Щодо населених пунктів зазначений закон виходить із не„ ності здійснення в них найбільш сприятливих умов для життя та; ров'я населення. Зокрема, органи державної виконавчої влі міського та регіонального самоврядування зобов'язані забезпе мешканців міст та інших населених пунктів питною водою, кіль* та якість якої повинна відповідати вимогам санітарних норм та, жавним стандартам (ст. 18 Закону).

З метою запобігання погіршенню якості води джерел це.ж ваного господарсько-питного водопостачання та забезпечення ни водопровідних споруд встановлюються зони санітарної. Зони санітарної охорони мають^ри пояси,^кі відрізняються пра

Відомості Верховної Ради України 1995 № 8 Ст. 54 2 Там само. 1994 № 27 Ст 218

Розділ XVIII Правова охорона навкопишнього природного середовища

режимом1. Перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору та територію водопровідних споруд. На території цього поясу забороняються всі види будівництва, проживання людей, скидання стічних вод^куиання, водопій да.випас худоби .;-йндовфиби, застрсугВаття'ПеТтицидів, органічних та мінеральних добрив. Госпо-дІр^ІІІт ппМутпві тп прпішігппві ітіпні ІтгщтІ, які гуидпІптІІГ п )г відкриті водні об'єкти на території другого та третього поясів зони санітарної

ОХОрОНИ, ПОВИННІ ПІЛППГІІШГШДТрПпИТШІ ІіШТрУИІІ ПППГр*црРИЛ ВР".

додатковим .вимогам державного санітарного нагляду та органів охо-

•^•^        ^_*д»-**.....^'"•"'"•'•"»ІчЧ«*.....^'""мтау»^,^^^^,^^     м      -і*     ~>л^   Лг Ічічлц-»*^^ -л—„„,    ,.„„

------------------------»середовища УІфатШ.   - •  «'-

І питання боротьби

394

з шумом у населених пунктах. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (ст. 23) зобов"язує підприємства, установи, організації здійснювати:

— створення і впровадження малошумних машин і механізмів на основі техничного нормування; поліпшення конструкцій транспортних засобів та умов їх експлуатації, а також утримування в належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличних покриттів;

— розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму при плануванні і забудові населених пунктів відповідно до встановлених санітарно-технічних вимог та карт шуму;

— виробництво будівельних матеріалів, конструкцій і технічних засобів та споруд з необхідними акустичними властивостями;

— організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи введення раціональних схем і режимів руху залізничного, повітряного, водного та автомобільного транспорту у межах населених пунктів.

У свою чергу громадяни зобов'язані додержувати вимог, встановлених з метою боротьби з побутовим шумом у квартирах, а також у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях. За невиконання вимог щодо охорони від шуму та інших фізичних дій органи санітарного нагляду мають право зу-пиниталбв-затЗо^оТІитоТІТяльнТсть'підприємств, організацій абб їх окремих структурних-яідрозділів.

З метою охорони атмосферного повітря в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств, споруд

Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 // Офіційний вісник України 1998. №51. Ст 1890

395

Особлива частина

та інших об'єктів, що впливають на стан атмосферного повіт проваджуються санітарні захисні зони. Якщо в результаті ня встановлених розмірів і режиму санітарно-захисних зон-в» необхідність у відселенні людей, виводу з цих зон об'єктів •„. ного значення або здійснення інших заходів, підприємства, ус ви, організації, місцеві органи державної виконавчої влади, _ місцевого самоврядування повинні вирішити питання про фіі вання необхідних робіт і заходів, строки їх реалізації1.

Спеціально уповноваженим центральним органом дер> виконавчої влади, що здійснює контроль і нагляд за додержаї санітарного законодавства в населених пунктах, є Міністе; рони згго^рІя^Улфзди^^скпя пі якого діють органи Тустанов складають Державну санІтарно.

^^^_—^яш,я„в^|ітада>шщцрт'иим^^                                                                                      .....         •''•'•Ш

СвоМавдання санепідемслужба виконує шляхом санітарного но( вання, видачі дозволу, здійснення наглядних і контрольних фу.

Санітарне нормування навколишнього середовища полягає провадженні мінімуму допустимих концентрацій забруднюючих раї вин, радіоактивних випромінювань, шуму, вібрації, шкідливого м ву магнітних п'гр> та інщих фізичних, хімічних, біологічних впл

Свої функщїсан?підемслужб^ВИКОНУЄ в різних формах!, дозвіл на роботу з радіоактивними речовинами та іншими джер ми іонізуючого випромінювання, на виробництво, охорону, транс тування, використання, заховання, знищення, утилізацію отруї, речовин; веде регістр небезпечних факторів фізичної, хімічної і | логічної природи; видає висновки про результати санітарне гієнічної експертизи на розміщення підприємств і споруд, їх ко-економічне обґрунтування на введення об"єктів в експлуата

Зелена рослинність у населених пунктах є самосдйніщобЧ правової охорони. У місцях проживання людейІйбна має велике І логічне, оздоровче, естетичне, рекреаційне значення. Уся зелена] линність у межах населених пунктів поділяється на дві групи: на, ву і нелісову.

До лісів населених пунктів належить рослинність, яка рої населених пунктах на землях лісового фонду. Згідно зі ст. 36 Ліс кодексу України ліси населених пунктів належать до першої -лісів, які виконують переважно природоохоронні функції. За цільовим призначенням ліси населених пунктів виконують дв| новні функції: санітарно-гігієнічну та оздоровчу. Перша фуі полягає у забезпеченні чистоти повітря населеного пункту,,

Закон України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядува Відомості Верховної Ради України 1997 № 24 Ст 70

396

Розділ XVIII Правова охорона навколишнього природного середовища

у використанні населеням лісів для зміцнення здоров'я, відпочинку, туризму, спорту.

Ліси населених пунктів використовуються переважно у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях. Заготівля деревини під час рубок головного користування, заготівля живиці, деревних соків, лісової підстилки, а також випасання худоби в лісах населених пунктів забороняється.

До нелісової рослинності у населених пунктах (ст. 4 Лісового кодексу України) належать усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, а також окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних та садових ділянках. Зелені насадження мають оздоровче, естетичне та рекреаційне значення. Тому озеленення міст та інших населених пунктів є обов'язковим заходом у процесі їх забудови.

За своїм цільовим призначенням зелені насадження поділяються на чотири види: захисні, озеленювані, декоративні і плодові.

За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів поділяються на три групи: загального користування — міські та районні парки та сквери, бульвари, набережні, лісопарки; о^-

_

ваиия_^нас,адження на територіях громадських та житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, промислових та інших підприємств;спеціадьносо призначення- — насадження вздовж вулиць, ліній електропередач високої напруги, в санітарно-захисних та охоронних зонах, на територіях ботанічних та зоологічних садів.

Порядок охорони зелених насаджень у містах та інших населених пунктах регулюється Дравилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів1.

.// /    І