§ 2. Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарстві

Сільськсдгпгтпадарпжр — найбільш ак

. В умовах сучасної системи сільського господарства можна виділити два напрямки природоохоронної діяльності: охорона навколишнього природного середовища і усіх його елементів від негативного впливу сільськогосподарського виробництва та охо-

Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29 липня 1994 року «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України» // Екологія І закон. Екологічне законодавство України Кн 1 С. 660-689

397

Особлива частина

рона сільського господарства від шкідливого впливу антропс го навколишнього середовища.

Основні правові норми, які закріплюють порядок викор та охорони земель, інших природних об'єктів у сільському ,( дарстві. містяться в Земельному, Водному, Лісовому кодексах'

1        ця    #*"/-">*«ІКІ,а»„ ^ ,і       •*• «    і;чг-,К-»г        *-   •*   •^Ц**              ,,       ,.

ни, в кодеІ(^;?йпП^п^«аа.              аконах України <

.і

ринний світ» та «Про охорону атмосферногогї(5в1т|йяг»': норми скдздмето'ПрШЩ^нІ^^ законодавства.

Основними природними об]єктами, які зазнають          ^

впливу в сільському господарстві, є землі сільськогосподарс призначення, якими визнаються землі, надані для потреб сільс господарства або призначені для цих цілей (ст. 47 Земельного ко України). Охорона земель сільськогосподарського призначення І чає систему правових, організаційних, економічних та інших зг спрямованих на їх раціональне використання, запобігання нео тованому вилученню земель з сільськогосподарського обігу, від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворені підвищення родючості ґрунтів.

Одним з найважливіших заходів є обмеження використання ц? мель для цілей, не пов"язаних з сільським господарством. Згідно із І Земельного кодексу України землі, придатні діщ потреб сільського ледарства, повинні надаватися насамперед^я^мЖс^когосподарс^ цілей. Для будівництва несільськогосподарських об'єктів надаТЬ землі несільськогосподарського призначення або сільськогоспод угіддя гіршої якості (ст. 21 Земельного кодексу України). ЗемІ кодекс України закріплює особливий порядок вилучення сільсь* подарських угідь для державних і громадських потреб. Так, виЛ; ня ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насаджені для несільськогосподарських потреб допускається, як винят рішенням Верховної Ради України (ст. 32 Земельного кодексу ни). Одночасно в разі вилучення земель сільськогосподарськог   ^ значення для несільськогосподарських цілей Земельний кодекс Уц ни передбачає обов'язкове відшкодування втрат сільськогосподар го виробництва. Кошти, що надходять у порядку відшкодування і сільськогосподарського виробницгва, використовуються виклю освоєння нових земель, поліпшення угідь та охорони земель.

Найважливішим завданням правової охорони земель сільсь* подарського призначення є охорона родючості грунтів. Викор*

НЯ ЗеМЛІ ЯК ^яг.пбувирп^рита^ ЩК^Дґ)   ЦІІІІ ІІІІНІГПГ ЇЇ ПрОДуКТІ

властивостейтТому важливо, щоб ці властивості не зменшува З цією метою власники землі і землекористувачі повинні здійсн*

398

Розділ XVIII Правова охорона навколишнього природного середовища

— раціональну організацію території;

— збереження і підвищення родючості ґрунтів, а також поліпшення інших корисних властивостей землі;

— захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення,

ущільнення,

]робництва7х.імічними Градюактивними

*"**" '

— захисТВдзаростання сільськогосподарських угідь чагарниками І дрібноліссям. Окрім того, вони повинні також здійснювати інші заходи щодо поліпшення культуртехнічного стану земель, рекультивацію пору шених земель, проводити заходи щодо підвищення родючості ґрунту та поліпшення інших корисних властивостей землі, знімання, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель (ст. 84 Земельного кодексу України).

До основних заходів по збереженню, відновленню, поліпшенню грунту належать дії по боротьбі з вітровою та водною ерозією ґрунту, з безгосподарним ставленням до земель, меліорацією та рекультивацією земель, а також боротьба із забрудненням ґрунту.

Вітрова та водна ерозія ґрунту розповсюджена майже на всіх орних землях України. Розвиток водної та вітряної ерозії ґрунту призводить до їх інтенсивної деградації та повного виснажування. Щорічно змивається водою та в^дуа^єтьи дітдщ, {юнад 600 млн. тонн І руШу,' "у І ому 'Числі 45 млн. тонн гумусу '.Запобігання цим п^*ї^ї№ешв^Ж*ЖШї№Гйяасників землгта зшлшфйстувачів. В іншому випадку Україна не зможе розраховувати на стабільне нарощування сільськогосподарської продукції та забезпечення свого населення продуктами харчування.

Згідно із Законом України від 14 січня 2000 року «Про меліора-» миліорація Ілиміиіц'     це коягтетекетід^^^             куль-

^

» 'агротехнйних, агролісбтехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищеная іх р6д'ю^остТта^рмУвання*еколопчИО Збалансованої раціональноТструетурИ'ундь?,. П-ід^ае-гідротехнічної-меліврацнае-мель здійснюють зрошувальні, осушувальні, осушувально-зволожу-вальні, протиповіневі, протипаводкові, протисельові, протиерозійні та інші меліоративні заходи. В Україні роботи по осушуванню земель ведуться в західних областях та Поліссі, а роботи по зрошуванню — у посушливих районах півдня країни. Проте, як показує практика, при здійсненні меліорації земель можливі і негативні наслідки.

Див. Иванух Р Зкологизация развития производительньїх сил УкраиньІ // Зко-номика Украйни 1992 № 10 С 25

Офіційний вісник України 2000 № 6 Ст 200

399

Особлива частина

Так, при осушуванні земель знижується рівень ґрунтовихлей) сихають ліси, зникає рослинність, змінюється гідрологічний ре» території, гіршими стають умови існування тваринного світу. При І шуванні землі починається заболочування, окислювання грун градація земельного покриву. Тому при проведенні меліорат робіт необхідно суворо дотримуватися порядку їх проведення, І передити негативні наслідки. При розробці проектів меліора споруд, а також проектів техніко-економічного обгрунтування с ково повинна проводитись державна екологічна експертиза з т визначення екологічної безпеки такої господарської діяльності.

Особливої уваги заслуговує питання рекультивації земель,^ тивація земель — це відтворення порушених земель до стану^гіг ного для шаіскш\\за цільовимпгЛЙМаЧЙІйям.'Згідно з!

"

„—.....            ~--«**___^__-^^ь=^^"~д""'"—"."""

ним кодексом України власйЖИ ЗеТйлІта землекористувачі зобов', проводити рекультивацію земель. Повернення рекультивовани; мель у сільськогосподарське виробництво є обов'язковою умбч для отримання нової земельної д]лянкм«дад видобутку корисних палин відкритим способом і торфу та ппжданняї-іншим ро"'

*««м •*« а*1 ^^^м^и^-М^^н*^1Х»'-«вй«ІВ*ІЄ**'^

заних»адІ0рушедійВШ фунтового покриву.

Одночасно на користувачів надрами покладена відповідала щодо приведення земельних ділянок, порушених при користу надрами, у стан, придатний для подальшого їх виробничого ви*, стання. Підприємства та організації, які отримали землю для ти; сового або постійного несільськогосподарського користування, в'язані зняти та зберегти родючий шар грунту при провєдвж+Цщ пов'язаних з порушенням землі, а після завершення таких робіт вернути його на старе місце або використати для підвищення ЩЮ| тивносгі грунту інших земель сільськогосподарського признане

В останні роки особливого значення набувають заходи борт із забрудненням та псуванням сільськогосподарських земель. С ськогосподарські угіддя забруднюються різними джерелами: вії, дами промислових підприємств, атомних електростанцій та іншиЗЙ тановок, при розробці корисних копалин.

У результаті промислового забруднення земель знижується жайність сільськогосподарських культур. Велике промислове за нення земель сільськогосподарського призначення доповню радіоактивним, через що повністю виводяться з дії площі сільс господарських земель. Так, за даними Держагропрому України ща сільськогосподарських угідь, які були забруднені радіонуклід внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, складає 898,9 тис. га. своєчасне вжиття заходів щодо запобігання та зменшення забру; ня земель сільськогосподарського призначення призвело до в

400

Розділ Х\'1П Правова охорона навколишнього природного середовища

нення нової категорії земель, які отримали назву «деградовані сільськогосподарські угіддя». Вказані землі згідно із ст. 84 Земельного кодексу України підлягають тимчасовій консервації, тобто виведенню з господарського обігу.

Консервації підлягають і сільськогосподарські угіддя, забруднені токсичними промисловими відходами, радіоактивними речовинами вище за дозволений рівень; такі, що піддаються ерозії, заболочені, а також інші землі, подальше використання яких за призначенням може призвести до розвитку несприятливих процесів та погіршення стану навколишнього природного середовища.

Забруднення земель можливе також і в процесі сільськогосподарського виробництва безпосередньо власниками землі або землекористувачами. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур господарства використовують різні агрохімікати, пестициди, мінеральні добрива, які призначені для боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками рослин. Однак при їх застосуванні виникають різні негативні наслідки — забруднення навколишнього середовища та спричинення шкоди здоров'ю населення, водним об'єктам, лісовій рослинності, тваринному світу. Правовою основою застосування хімічних речовин у сільському господарстві є Закон України від 25 червня 1991 року «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України від 2 березня 1995 року «Про пестициди і агрохімікати»', а також інші підзаконні акти, які були прийняті на основі цього закону.

Пестициди та агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам:

— мати високу біологічну ефективність;

—бути безпечними для здоров'я людини та навколишнього природного середовища, за умови дотримання регламентів їх застосування;

— відповідати державним стандартам, санітарним нормам та Іншим нормативним документам.

Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламент їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться Укрдержхімкомісією у встановленому порядку2. Технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів підлягають обов'язковій серти-

Відомості Верховної Ради України. 1995. № 14 Ст. 91

2 Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 року // ЗП України. 1996 № 8. Ст. 253.

401

Особлива частина

фікації. Підприємницька діяльність у сфері виробництва, зберіг транспортування, реалізації пестицидів і агрохімікатів та торгівля К здійснюються на підставі ліцензії. Речовини, які становлять пц ну небезпеку, застосовуються лише за спеціальним^щволс ства охорони здоров'я України і Міністерства екології таТтр1и| ресурсів України. Перелік пестицидів і агрохімікатів, які стаь підвищену небезпеку, визначається Кабінетом МіністрівУкраїн^

Усі підприємства, установи, організації та громадяниГзОТВв'* додержуватися правил транспортування, зберігання і застосуі засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних де токсичних, хімічних речовин та інших препаратів з тим, щоб.,? бігти забрудненню ними або їх складовими навколишнього пр| ного середовища та продуктів харчування. У разі порушення ч»1 законодавства про пестициди і агрохіміка™ винні особи притяг ся до цивільної, дисциплінарної, адміністративної або криміна відповідальності.

Крім земельних ресурсів у сільському господарстві шкідливого,| ву зазнають водні ресурси, лісова рослинність, дикий тваринний <

Згідно з Водним кодексом України всі води (водні об'єкти) гають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інші-які можуть погіршити умови.водопостачання. З метою запобіг забрудненню води сільськогосподарські підприємства, селянські І мерські) господарства та громадяни повинні дотримуватися вс лених правил зберігання, транспортування та використання до хімічних засобів та інших токсичних препаратів та речовин. Ви суб'єктам на територіях водоохоронних зон забороняється викор ня стійких та сильнодіючих пестицидів, а у прибережних смугах уздовж річок, навколо водойм повністю забороняється: ня та використання усіх видів пестицидів та добрив.

Водний кодекс України забороняє вводити в дію підприємці споруди та інші об'єкти, які впливають на стан вод (ст. 98 Вс кодексу України). Будівництво тваринницьких ферм та компле* переробці сільськогосподарської продукції потребує додеря встановлених правил щодо забезпечення об'єктів очисним обла ням і спорудами, які знешкоджують стічні води.

Велику увагу чинне законодавство приділяє врегулюванню І син щодо зберігання водності малих річок, які в основному пр ють по землях сільськогосподарських підприємств. Сільськог дарські підприємства, розташовані в басейні малих річок, зобов'ІІ здійснювати агротехнічні, агромеліоративні і гідротехнічні за Крім того, з метою охорони малих річок їм забороняється: змії ти рельєф басейну річки; зменшувати природний рослинний та і

402

Розділ Х\'1Н. Правова охорона навколишнього природного середовища. .

вий покрив; розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації; руйнувати русла пересихаючих річок; проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок; надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво; здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

До основних заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить створення прибережних захисних смуг (ст. 81 Водного кодексу України). Всі сільськогосподарські підприємства зобов'язані суворо додержуватися встановленого правового режиму при здійсненні господарської діяльності в цих смугах.

Лісова рослинність також зазнає негативного впливу від діяльності сільськогосподарських підприємств. Можливим є пошкодження, а в деяких випадках і знищення лісів через їх забруднення хімічними речовинами, пестицидами і агрохімікатами.

Основні правила охорони лісів закріплені в Лісовому кодексі України, інших нормативних актах. Ліси мають корисні якості, вони зменшують негативний вплив природних явищ, захищають землю від ерозії, регулюють стік води, запобігають забрудненню навколишнього природного середовища та сприяють його очищенню. Тому підприємства, установи, організації і громадяни, діяльність яких впливає на стан та відтворення лісів, зобов'язані узгоджувати з відповідними органами проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів по охороні та захисту лісів.

Місця будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів сільсь-, кого господарства, які шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, узгоджуються з місцевими радами, державними органами лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Проекти будівництва таких об'єктів обов'язково підлягають екологічній експертизі.

Одночасно у разі введення в дію нових та реконструкції діючих підприємств, які шкідливо впливають на стан та відновлення лісів, передбачається здійснення заходів щодо усунення негативного впливу шкідливих факторів, зокрема викидів і скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.

Сільськогосподарські підприємства при користуванні землями лісового фонду для заготівлі сіна, випасання худоби, розміщення пасік повинні забезпечити користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання^ не порушувати права інших лісокористувачів, створювати сприятливі умови для охорони, захисту, використання та відновлення лісів.

403

Особлива частина

Окремі дерева, групи дерев, чагарники, які ростуть на си господарських угіддях та належать до нелісової рослинності,-підлягають охороні від шкідливого впливу сільськогоспода виробництва. У разі їх знищення або пошкодження розмір зав ної шкоди підраховується за таксами, що використовуються, числення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству1.

При проведенні сільськогосподарських робіт, під час сінс збирання врожаю, проведення меліоративних робіт, внаслідок: сування пестицидів і агрохімікатів ще гинуть тварини та рибнії си. В Україні більшість мисливських угідь розташована на сільськогосподарського призначення. Тому будь-яка госпол діяльність сільськогосподарських підприємств повинна здійс тись з дотриманням вимог, що забезпечують охорону тварі світу. Законодавство про тваринний світ містить цілий ряд сг чних вимог щодо діяльності сільськогосподарських підприс селянських (фермерських) господарств.

Згідно зі ст. 35 Закону України від 3 березня 1993 року «П( ринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни!

в'язані вживати заходів для запобіганнязагибелі тва;

,.««^«-«г^м^-~»-»*->~-~' «*»*«.;»*»''»«....•;І" „„...„..ІІі.-ь— ведення сільськогосподарських робкс, експлуатації електричї

режі та транспортних засобів2. При введенні в господарський цілинних земель, заболочених, прибережних та зайнятих чагар ми територій, меліорації земель, визначенні місць випасання гону сільськогосподарських тварин повинні передбачатися і тися заходи щодо збереження середовища перебування диких • та умов їх розмноження, забезпечення недоторканності мають особливу зооекологічну цінність. Випалювання сухої] ності або її залишків допускається лише у разі господарської 1 хідності за погодженням з органами Міністерства екології та пр них ресурсів України.

При використанні в сільському господарстві засобів захи лин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших прег повинні враховуватися вимоги щодо охорони тваринного свї сільськогосподарські підприємства зобов'язані вживати захо,д запобігання захворюванням та загибелі тварин при зберіганні," портуванні та застосуванні вказаних препаратів.

В окремих випадках з метою запобігання загибелі твариї гіршення середовища їх перебування права власників та корі-

Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 року №14 такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству // ЗП' ни 1996 №20. Ст. 577

2 Відомості Верховної Ради України  1993. № 18 Ст 191.

404

Розділ Х\'Ш Правова охорона навколишнього природного середовища

?емлі можуть бути обмежені. З метою охорони водних живих ресурсів иа всіх водних об'єктах встановлюються прибережні захисні смуги тз водоохоронні зони. Водним законодавством експлуатація водозабірних споруд без рибозахисних пристроїв забороняється.

Сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни в усіх випадках повинні компенсувати шкоду, заподіяну ними навколишньому природному середовищу внаслідок їх господарської діяльності. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні правил охорони навколишнього середовища, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.