§ 2. Органи загального державного управління і місцевого самоврядування та їх компетенція в галузі екології

Цілі, завдання і функції управління природокористуванням і охорони довкілля здійснюються системою державних та інших органів. Відповідно до основних актів екологічного законодавства, депжавиеь»

Лв^^^^^^РОКІ,,,^^

44

Розділ ІН. Управління природокористуванням та охороною довкілля

упря

•а охороною навколишнього

' МІНТСТ^

рОДНОГО^СЄЕ?диш*и**-^Ч«1»ет'''- дхч^...~.   .......-.г._   _ ,.г

міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх виконавчі комітети та державні адміністрації, а також спеціально уповноважені на те державні органи згідно з їх компетенцією, встановленою законодавством України.

Система державних органів, які здійснюють управління природокористуванням, базується на загальновизнаному в теорії управління їх поділі на органи загальної та спеціальної компетенції. В основу такої класифікації покладено обсяг і характер правомочностей по відношенню до природних об'єктів та функцій управління ними. Державні органи, до компетенції яких входить здійснення в тому чи іншому обсязі усіх функцій управління природокористуванням, незалежно від виду природного об'єкта та суб єктів користування ним, є органами загальнодержавного управління. Вони поряд з екологічними займаються й іншими питаннями соціально-економічного розвитку держави.

~~    ДО ДерЖЗДНЩ г>ргацЬ».ппп>пІІтУІгпІІппІгпІІІІ,а.лаІ».-^!тт ^..ру^ца

Рада УкрадаІ,,,Президент Укращи., Кабінет Міністрів України, Вер-хпвна Рача^Рада,,мШІ<гТР'І1Р Автономної Республіки Кгжм., державні

"^^""-""""«"''ооича та ЇХ ВИКО-

навчі органи.

Єдиний законодавчий орган України — Верховна Рада — правоздатний розглядати і вирішувати^ будь-які питання, що не є компе-тенцієІ^^жШндТвиконавчоїчи/іудової влади. Виключно законами України визначаються фасади власності, використання природних ресурсів, екодогінн.оїбезпекиіга.правового режиму зон надзвичайних еколоі^івдих^ситуацій. Поряд із своєю основною функцією -^законодавчою — парламен^затверджує загальнодержавні програми охорони довкілля, оголошує окремі місцевості зонами надзвичайної екологічної сйтуаціїфіійснює парламентський контроль тощо (ст. 85 Конституції України). Так, постановою від 5 березня 1998 року затверджено «Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки»1 . Значний обсяг роботи в парламенті виконують комітети Верховної Ради — з питаЖ^кфІїШШїШ'ІкяІітики, природокор№стучШШя~№^                          Чорнобильської ката-

строфи, аграрнбт політики та земельних відносин, охорони здоров'я, '^*"' *'• ^ "   м —'•——*—

.

Президент України є главою держави. Як вища посадова особа він виступає гарантом стабільності суспільних, у тому числі і еколо-

Відомості Верховної Ради України, 1998, X» 38-39. Ст. 248.

45

Загальна частина

РІЧНИХ, правовідносин. Зокрема, Президент утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра_\ІгнІ?те2ства таїінші центральні органи виконавчої влади, призначає їх керівниківй'укла-даТШжнародШ договори\ включаючи угоди і конвенції екологічної спрямованості? Президент "игІГЩІ№І ВМКІДДД^"'"'' "*-""' йд'І''<Іц-' і оборони УкраїІвґ(РНБОУ), яка координує і контролює*дІялІьнТсть державшу ІрІ'ІІ!їм'Г''''І фі 1'і оборони і національної безпеки, а обов'язковою складовою частиною останньої є екологічна безпеда. СУС гііл ьства. Так, 31 грудня 1998 року РНБОУ прийЯЧЇЇа"" рішення «1 Іро нейтралізацію загроз, обумовлених погіршенням екологічної і техногенної обстановки в країні», яке було затверджене відповідним Указом Президента. Консультативно-дорадчиморганом Ради національної безпеки і

ядерної Ітолітики та екологічної "

|||

безпеки, основними завданнями якої "є підготовка пропозиЩІН-питань забезпечення ядерної та екологічної безпеки, аналіз екологічних проблем та визначення механізмів здійснення заходів щодо поліпшення екологічної ситуації в Україні. Раді також підпорядкований утворений 1997 року Інститут досліджень навколишнього природного середовища та рес)

їльне керівництво і координацію земельної і аграрної реформи в Україні здійснює Комісія з питань аграрної політики при Президентові України. р-ч|-' /,'./К

Згідно з Конституцією АвтономноГРеспубліки Крим 1998 року Верховна Рада автономії зіійснюг представницькі нормотворчі, контрольні функції та повноваження \ межах пер >ч'Я чени'ч" законо-

' ^\?---"~-~~»-.         -         г-,                                » і     '                          .А      -

давством України .Зйіфема. всж^затиерджус еколої Ічні програми, вирішує'іТй І*ашш земельних відносин та~використання інших природних ресурсів}» організує території і об'єкти природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органідди-конавчої влади Він вправі вирішувані >сі питання державною, зокрема, екологічного > правління 11,е. наприклад*4аСсіосчоння проведення політики у сфері ".хорони природи, сколої Імпч безпеки і природо-користуванняждійснення заходів щодо забезпеченн'І національної

'                 "                          ГЬ/             ц                                 «й 1   **Ч   —м-* *  А+,

безпеки України'/коорпингщія роботи мгмгп рсгв гі Інших органів виконавчої влади" Д^я підвищення ефективності такої діяльності і попередньої підготовки урядових рішень в структурі Кабінету Міністрів створено урядовий комітет з реформування аграрного сектора та з питань екології.

Для забезпечення безпеки і захисту населення і територій, запобігання надзвичайним природним І техногенним ситуаціям та реагування на них, координації контролю на державному рівні ком-

46

плексу робіт І заходів у цій сфері створено Державну кошш«»»*т-тань І ехногенно,- е^одим*ІІ*«ї''іІИИїІІІОі та наДзвй*Іа1інтгх ей'Іуяцій.

Основними н завданнями є профілактичні заходи щодо запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій природно-техногенного ПОХОДЖеННЯ — ^Нйрі^ удрдр^р^-г»гг.^{1'ігіг.^г. „..^ ........р...пп

РІУІ^ "рректів чауодіп ІІщгтптгдггтггпттп-тттптгггт^ттТ'^ггпг ки/Гх"вТїїТиву^на навколишнє природне середовище, життя та здоров'я людини; б^зію^е4шд^.к^?іт-шцтво ліквідацією надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабТв.*

Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює виконавчі функціілта,давиоваже»»*»'в^галузі екшшш згідно з Конституцією та законами*України, а також чормативно-правовими актами Верховної Ради Криму з питань, віднесених до самостійного відання Автономної Республіки Крим, а також делегованих Конституцією України. Це питання сільського і лісового господарства, землеустрою, водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства, охорони довкілля, організації курортно-рекреаційної сфери і туризму тощо. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють чісцеві державні адмінісщ\І(Іціі\ ті-"-—-пі- тп"' визначена відповідним 'законом України від 9 квітня 1999 року'. Адміністрації на певній території забезпечують виконання програм охорони довкілля, взаємодію з органамд^і^сілевого іс^мовядвання. реал-иацію1 делеї ІШЙйх відповідними радами^повнов^же наведеним Законом передбачається, що гза^рщіііобласні [зааипеле-гують місцевим держави й м&р,м, | щсдраціям підготовку питанИтро надання іиц^1І>Д^Д^^Ш^Ш^|Ш^^^^^

ППД1ІП "ІГГППІ^^^ІО^Г-ГППГ^                УІІІПГгГІІ II, ГПТіВІІДЇІІШГіДТ^ПІДГІГІ

екологічних катастроф, стихійного лиха тощо.                          ^""""   ~

Повноваження територіальних громад сіл, селищ і міст та їх органів — рад і виконавчих органів у галузі екології визначені Законом «Про місцеве самоврядування ^У^ф^їні^2 • Земля, природні ресурси, що'є^Тсбмунальніи власну^тіліериторіальних громад, становлять матеріальну"! фінансову основу місцевого самоврядування. Виключно нІ'ТіпТТтІ^тгггтллтгіІІІІІІІІтІ І [ІПЧТТПТпр'тгптипІІаи 'ДІІІМШЦДПГІ до закону питання регулювання земельних відносин; надання доз-' волу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких включає відповідну територію.

' Відомості Верховної Ради України 1999 №20-21 Ст 190. 2 Іамсамо  1997 № 24 Ст 170

47

Загальна частина

Виконавчі органи рад мають як власні (самоврядні) повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, так і делеговані державою. До перших належить иопередйій^ф'зпга&вданів використання місцевих природних ресурсів, визначення розміру відшкодувань підприємствами за забруднення довкілля та інші екологічні-збитки, підготов'кі місцевих програм охорони довкілля тощо. З делегованих повноважень слід видши-тздщщення контролю за дотриманням екологічного законодавства, реєстрацііо^с7бії«к«в»*ч»ааа,врасвості чи користування землею, погодження питань про надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів тощо.