§ 1. Екологічні права громадян: поняття, форми і види ?

Екологічні права громадян : — це^акщплені^ в законі системою права мож^вості V сх|>ері охорони довкілля, забезпечення екологічної^згіеІ^вІЖрїіГтання природного середовища. Забезпечення екологічних прав є основокТекологічної політики держави і метою її здійснення. Екологічні права обумовлені життєвими потребами людини, необхідністю гарантувати екологічно безпечні умови життя людини як найвищої соціальної цінності.

Екологічні права громадян встановлені в законодавстві України нещодавно, з прийняттям Закону «Про охорону навколишнього природного середовища».

Вони пов'язані із правом на сприятливе екологічно безпечне навколишнє середовище, оскільки у небезпечному, несприятливому навколишньому середовищі порушується право на життя, підриваються його природні умови.

Вперше право на життя в сприятливому навколишньому середовищі було закріплено в деклараціімСтокгодьмської (1972 р.) конференції п°Н^Д]навкппиТ>Тнк^с^ГДп^ШУ- 3 тексту Декларації вип-

ливає, що право на життя у сприятливому навколишньому середовищі є таким же фундаментальним правом людини, як право на свободу і рівність. Сприятливе навколишнє середовище відповідно до Декларації — це таке середовище, яке дозволяє вести гідне життя У Стокгольмській декларації право на сприятливе навколишнє середовище пов'язане з відповідальністю людини за охорону і покращення його стану на благо теперішнього і майбутнього поколінь.

Концептуальні ідеї Стокгольмської конференції знайшли своє відображення в інших міжнародних актах: Заключному акті наради з питань безпеки і співробітництва у Європі (1975 р.), у Конвенції про транскордонне забруднення на великі відстані (1979 р.), у резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про історичну відповідальність держав за забезпечення природи Землі для теперішнього і майбутніх поколінь» та в інших міжнародно-правових документах.

І*                                                                                                                            67

Загальна частина

У Декларації конференції ООН по навколишньому середовищу І розвитку, яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, закріплене пр во громадяІгтга-едертІІїеТшщйТ^                         природою. Сучас-»

ний розвиток, відповідно до Декларації, не повинен здійснюватись на шкоду інтересам охорони навколишнього середовища на благо • перішнього і майбутніх поколінь1. У Декларації б)ріи також сформу^ льовані права громадян Иіадоступ до інформації; участь у прийня рішень та|дрступ до правосуддя у сфері довкілля (принцип X).

На Конференції міністрів охорони навколишнього середовища в Софії? були прийняті керівні принципи Європейської Економічної Комісії (ЄЕКуІ ООН по забезпеченню доступу до інформації у сфері охорони довкілля і] участі громадськості в процесі прийняття екологічно значущих рішень, якії стали основою для розробки спеціальної конвенції. На IV Пан-евро-] пейській конференції міністрів охорони навколишнього середовища «, кілля для Європи», що відбулася в Оргусі (Данія) 25 червня 1998 року, 35| державами, включаючи Україну, була підписана Конвенція про доступ до інформації і участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до пр восуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середови-1 ща. Слід зазначити, що вперше в історії міжнародного права громадськість і була залучена до розробки міжнародної конвенції і брала участь в її об-| говоренні на засіданнях спеціальної робочої групи ЄЕК, маючи правої голосу в особі коаліції неурядових організацій.

В українському законодавстві найбільщдюднр екологічні прдва і| обов'яз]^ЇВр"едбачеТіІ^атштгомг Укреши «Про охорону йавколиш-| нього природного середовища», у якому їм присвячено II розділ.

Згідно з[_ст, 9.Закону кожен громадянин України має правова:

а) безпечне для його життя"та"здоровтя"навколишнє прир*одне се-| редовище;

б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів' щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть І негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, і та внесення пропозицій до державних та господарських органів, ус- \ танок і організацій з цих питань;

в) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навко-] лишнього природного середовища, раціонального і комплексног використання ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних!) ресурсів;

ґ) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

Розділ IV Екологічні права та обоє 'язки громадян

Программа действий Повестка дня на XXI век й другие документи конферен-1 ции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении Женева, 1993. С. 10.

68

д)  одержання у встановленому порядку повної і достовірної Інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення;

е) участь у проведенні громадської екологічної експертизи; є) одержання екологічної освіти;

ж) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

^^Л^ІІЗІІ^^М^Я^МШ^ІШТІ!.переважно немайновий характер^ спрямований на задоволення соціальних, естетичних, оздоровчих, рекреаційних та духовних потреб. Тільки право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів може мати майновий характер, задовольняти економічні інтереси.

Право па безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище є основним загальнолюдським, фундаментальним правом. Воно~тїсно пов'язане з правом людини на життя і охорону здоров'я. Всі інші екологічні права громадян пов"язані з його реалізацією, спрямовані на його забезпечення або захист. Наприклад^ право научвстьв обговоренні матеріалів щодо розміщення, будівництва І реконструкції об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, або участь у проведенні громадської екологічної експертизи мають на меті попередити забруднення навколишнього середовища, перетворення його на небезпечне для життя і здоров" я людини. Право громадян на одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього серед5вшцагтагйог6~вплив на здоров'я населення або право громадян на подання до суду позовів про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище, мають на меті забезпечити це право або судовий захисту разі його порушення.                                                       \ ' '"

Виходячи з прийнятої в теорії класифікації прав людинина «класичні» та «соціальні»1, екологічні права належать до соціальних? які вимагають активної діяльності державилдя створення умов і гарантій їх реалізації, на відміну від класичних, які спрямовані на^ обмеження влади над людиною./

Екологічні права мають/ко^п^ечк^ний характер, і складають окрему групу прав людини і громадянина. Основні екологічні права зак-ріпленТ ЇТСовституцІЇ України, що підкреслює їх фундаментальне значення.

Див.: Довідник з прав людини. К., 1995. С. 17.

69

Загальна частина

Ґ/

**