§ 6. Інші екологічні права громадян

Без активної участі громадян та громадських об'єднань у прийнятті рішень, пов'язаних з впливом на довкілля, у розробці і здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища неможливо вирішення екологічних проблем. У статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено права громадян на активні дії по охороні довкілля і, зокрема, право на об'єднання в громадські природоохоронні формування.

Закон України «Про об'єднання громадян»1 визначає поняття об'єднання громадян як добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав та свобод. Об"єднання громадян згідно із законом може бути громадською організацією або політичною партією.

Політичні партії створюються з метою участі у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництва в їх складі. Громадські організації створюються для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних, екологічних та інших інтересів.

Єдиною громадською природоохоронною організацією в допере-будовний період було Українське товариство охорони природи (УТОП), яке повинно було сприяти і допомагати державним органам у галузі охорони природи. Держава не дозволяла громадськості втручатися у вирішення важливих питань суспільного життя, виключаючи можливість контролю або тиску на державні органи. Примусовий характер сплати членських внесків, а також самого членства дозволяв УТОП охоплювати мільйони громадян, але реальними активістами була незначна кількість людей.

У грудні 1989 року була створена і зареєстрована Українська екологічна асоціація «Зелений світ» як загальнонаціональна екологічна організація. У жовтні 1990 року з найбільш політизованих членів «Зеленого світу» виникла Партія Зелених України (ПЗУ), яка тепер пред-

' Відомості Верховної Ради України. 19°2. № 34. Ст. 504: 1993. № 46 Ст. 427: 1998. Ха 10. Ст. 36; 1999. Ха 26. Ст. 220.

79

78

Загальна частина

Розділ IV. Екологічні права та обов'язки громадян

ставлена у Парламенті України. На цей час в Україні створені і ак-; тивно діють Національний екологічний центр, недержавний Інститут і екології, Академія екологічних наук, міжнародна організація «Сокш Чорнобиль», інформаційно-видавниче агентство «Довкілля», Всеук- 1 раїнська екологічна ліга та ін.

Повноваження громадських екологічних об'єднань визначені в ст. 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Вони є досить широкими: від розробки і пропаганди своїх природоохоронних програм, утворення громадських фондів охорони природи до участі в спеціальних перевірках виконання підприємствами, установами і організаціями природоохоронних планів і заходів, проведення громадської екологічної експертизи, ініціювання проведення всеукраїнських і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища. Громадські екологічні об'єднання мають право також вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства.

Об'єднання в екологічні організації відкриває перед громадянами більш широкі можливості для реалізації своїх екологічних прав і впливу на екологічну політику держави.

Громадяни мають право на здійснення загального і спеціального природокористування. Законодавство України гарантує громадянам право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних) безплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і без надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством.

У порядку спеціального використання громадянам, а також підприємствам, установам і організаціям природні ресурси надаються у володіння або оренду на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення господарської та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Громадяни мають право на одержання екологічної освіти. Екологічна освіта і виховання є важливими засобами підвищення екологічної культури суспільства, що є необхідною умовою вирішення екологічних проблем. У статті 7 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена загальна обов'язкова комплексна освіта та виховання в галузі охорони довкілля, у тому числі в дошкільних дитячих закладах, у системі загальної середньої, професійної та вищої освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Еко-

80

логічна освіта і виховання мають бути безперервними, продовжуватись протягом усього життя людини, поповнюючи знання про навколишнє природне середовище, яке постійно змінюється.

Питання екологічної освіти і виховання мають міжнародне значення: вони включені до міжнародної програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», є одним з важливих напрямків діяльності Міжнародної спілки охорони природи, Програми ООН по навколишньому середовищу.

У Законі «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачені гарантії екологічних прав громадян (ст. 10), серед яких, зокрема, проведення державних заходів по охороні, відновленню, поліпшенню стану довкілля; обов'язок міністерств, відомств, установ та організацій здійснювати заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище. Гарантіями екологічних прав громадян є їх участь у здійсненні державного і громадського контролю за додержанням екологічного законодавства; передбачена законом компенсація в установленому порядку шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення екологічного законодавства. Як одна з гарантій екологічних прав передбачена невідворотність відповідальності за екологічні правопорушення, яка сьогодні є лише декларацією, оскільки розслідування і розгляд цієї категорії справ є непопулярними, не мають пріоритетного значення в діяльності правоохоронних органів, більшість екологічних правопорушень є латентними, тобто не розкриваються або, якщо і розкриваються, то не доводяться до винесення судового рішення або вироку.

Захист екологічних прав здійснюється шляхом: визнання або підтвердження цих прав; припинення порушення прав; усунення перешкод для їх здійснення; відновлення порушених прав; стягнення з винного збитків; компенсації моральної шкоди та іншими передбаченими законом способами.                    ' "