§ 3. Акт державного управління і указ Президії Верховної Ради

В силу специфічних ознак, які властиві актам державного управління, їх не можна змішувати з указами.

Радянські укази — підзаконні юридичні акти загальнодержавних постійно діючих органів влади, які виражають волю всього радянського народу у вигляді встановлення обов'язкових правил або регулювання конкретних відносин і мають більшу юридичну силу у відношенні до інших підза-конних державно-правових актів.

Правове становище Президії Верховної Ради і характер-питань, що розглядаються нею, визначають специфічні риси Указів, які відрізняють їх від інших державно-правових актів, зокрема, законів і актів державного управління. Укази,, як і закони, мають однакову    класову    суть і цілеспрямова-

Л 60

РОЗДІЛ   VI

ність. Разом з тим укази відрізняються від законів, по-перше, тим, що вони видаються органами влади, які обираються Верховними Радами, а не виборцями безпосередньо; по-друге, тим, що вони видаються постійно діючими найвищими органами державної влади, однак підпорядкованими Верховній Раді; по-третє, тим, що вони є підзаконними державно-правовими актами.

Від актів державного управління укази відрізняються, по-перше, тим, що вони видаються органами, які входять у систему найвищих органів державної влади, акти ж державного управління видаються тільки виконавчими і розпорядчими органами державної влади, а в окремих випадках і громадськими організаціями; по-друге, тим, що укази видаються в межах компетенції відповідної Президії Верховної Ради, а в період між сесіями Верховної Ради — і з окремих питань, які входять до компетенції самої Верховної Ради; акти ж державного управління видаються в межах компетенції відповідного виконавчого і розпорядчого органу або громадської організації; по-третє, тим, що укази мають більшу юридичну силу у відношенні до інших підзаконних державно-правових актів, в тому числі й актів державного управління; по-четверте, тим, що укази публікуються в спеціальному органі «Відомості Верховної Ради СРСР», «Відомості Верховної Ради союзної республіки», «Відомості Верховної Ради автономної республіки», де не може бути опублікований жоден акт виконавчих і розпорядчих органів державної влади.

Отже, укази Президії Верховної Ради відрізняються від актів виконавчих і розпорядчих органів державної влади як характером регульованих ними відносин, що визначають їх зміст і ступінь юридичної сили, так і рядом формальних ознак. Укази в СРСР являють собою окрему групу державно-правових актів, які і за змістом і за формою відрізняються від актів виконавчих і розпорядчих органів державної влади.1

1 Слід відзначити, що в юридичній літературі є помилкове, на наш погляд, твердження, що Укази в СРСР є актами «верховного державного управління», «вищого управління» і т. п.

Укази Президії Верховної Ради, які б відносини вони не регулювали, завжди є актами найвищого органу державної влади, а не актами «вео-ховного дерЬкавного управління». Про це чітко і ясно сказано в Конституції СРСР. За системою Конституції СРСР найвищим органом державного управління є Рада Міністрів СРСР і акти, які видаються Радою Міністрів, є актами найвищого виконавчого і розпорядчого органу Радянської держави. Безумовно, Президія Верховної Ради може регулювати деякі адміністративно-правові відносини, як і сама Верховна Рада може видавати закони, в яких містяться адміністративно-правові норми, однак це ще не означає, що такі укази або закони є актами державного управління, характерні риси яких визначаються змістом діяльності вико-иавчих і  розпорядчих органів державної  влади.

АКТИ   РАДЯНСЬКОГО  ДЕРЖАВНОГО   УПРАВЛІННЯ                                                                                                                                                                           161