Глава 36 ВСТАНОВЛЕННЯ НЕПРАВИЛЬНОСТi ЗАПИСУ В АКТАХ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ

(Назва глави 36 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

Стаття 266. Пiдвiдомчiсть

Справи про встановлення неправильностi запису в

актах громадянського стану, якщо органи запису актiв

громадянського стану при вiдсутностi спору про право

цивiльне вiдмовились внести виправлення в зроблений

запис, пiдвiдомчi районному (мiському) судовi.

(Стаття 266 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Коментована стаття визначає спецiальнi правила

пiдвiдомчостi суду справ про встановлення неправильно-

стi запису в актах громадянського стану.

Вiдповiдно до ст. 1 Закону України <Про органи ре-

єстрацiї актiв громадянського стану> вiд 24.12.19i93 р.

622

(далi - Закон) акти громадянського стану - це засвiдче-

нi державою факти народження, смертi, одруження, розi-

рвання шлюбу, встановлення батькiвства, змiни прiзвища,

iменi, по батьковi, що е юридичними фактами, оскiльки з

ними закон пов'язує виникнення, змiну або припинення

(вiдповiдних прав та обов'язкiв. Цi акти пiдлягають обо-

iв'язковiй реєстрацiї в органах реєстрацiї актiв громадян-

ського стану. Про зроблений запис видається вiдповiдне

' свiдоцтво. Актовi записи, вчиненi в установленому зако-

ном порядку, до спростування їх у судовому порядку є

безспiрними доказами посвiдчуванях ними фактiв.

Оскiльки акти громадянського стану зумовлюють ви-

никнення, змiну, припинення та можливiсть реалiзацiї

майнових i особистих немайнових прав громадян, то до-

пущенi у них перекручення, неточностi та помилки ви-

кликають утруднення чи роблять неможливим здiйснен-

ня громадянами належних ним прав. У зв'язку з цим

виникає необхiднiсть у внесеннi змiн та доповнень у за-

писи i виправленнi допущених помилок.

У бiльшостi випадкiв це роблять самi органи реєстра-

цiї актiв громадянського стану вiдповiдно до Правил з

питань внесення змiн, доповнень i виправлень у записи

актiв громадянського стану, затверджених Мiнiстерством

юстицiї України 03.05.1994 р. (далi - Правила) (Право

України.- 1994.- № 7, 8.- С. 73-78).

2. У порядку окремого провадження встановлення не-

правильностi запису в актах громадянського стану може

здiйснюватися за наявностi двох умов. Перша умова -

вiдсутнiсть спору про право цивiльае - е загальною для

всiх справ окремого провадження. Другою обов'язковою

умовою є вiдмова органiв РАГСу внести виправлення -у

зроблений ними запис.

За таких же умов у порядку окремого провадження

розглядаються судом також заяви про анулювання поно-

влених або повторно складених записiв актiв громадян-

ського стану в разi виявлення первинних записiв (ст. 161

КпШС). Заява про анулювання поновленого або повтор-

ного складеного актового запису приймається до прова-

дження суду, якщо заявник звертався з такою заявою до

органу реєстрацiї актiв громадянського стану i йому вiд-

мовлено в анулюваннi цього запису за висновком Ради

мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, виконавчого ко-

мiтету обласної. Київської i Севастопольської мiських рад

623

народних депутатiв. Оскiльки згiдно зi ст. 1611 КпШС

поновленi чи повторно складенi записи актiв громадян-

ського стану анулюються при виявленнi первинних запи-

сiв, суд у таких випадках не може вирiшувати вимоги

про встановлення неправильностi запису в поновленому

або повторно складеному актi, тому вiдмовляє у прийнят-

тi заяви, а провадження у порушенiй за цих умов справi '

повинно бути закрито на пiдставi п. 1 ст. 227 ЦПК (пп. 2,

10 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд

07.07.1995 р. Л° 12 <Про практику розгляду судами справ

про встановлення неправильностi запису в актах гро-

мадянського стану> II Правовiсник: Додаток до журн.

Право України,- 1996.- № 1.- С. 48-52).

3. Суд у порядку окремого провадження може розгля-

дати заяви про встановлення неправильностi запису в актi

громадянського стану як у випадках невиправлення ор-

ганами реєстрацiї актiв громадянського стану помилок,

допущених при складаннi актового запису, так i при вiд-

мовi зазначених органiв внести в цi актовi записи перед-

баченi законом змiни (прiзвища, iменi, по батьковi тощо)

та доповнення (наприклад, про нацiональнiсть i грома-

дянство батькiв).

Проте у правозастосовнiй дiяльностi судiв питання пiд-

вiдомчостi цих справ не завжди вирiшується правильно.

Так, Т. звернулася в суд з заявою про встановлення

неправильностi запису в актi громадянського стану про

народження, вказавши, що вона народилась у 1906 р. (за

старим обчисленням), органи РАГСу при вiдновленнi ак-

тового запису про народження записали, що вона народи-

лася в 1910 р. Оскiльки це перешкоджає їй звернутися за

призначенням пенсiї як непрацездатної за вiком, заяв-

ниця просила визнати, що в актовому записi допущено

помилку, i що вона дiйсно народилася в 1910 р.

Районним судом у задоволеннi вимог вiдмовлено за

недоведенiстю. Судова колегiя в цивiльних справах обла-

сного суду це рiшення районного суду скасувала i прова-

дження у справi закрила за непiдвiдомчiстю її суду. Пре-

зидiя обласного суду залишила цю ухвалу колегiї без змiн.

Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду

України, розглянувши протест заступника Генерального

прокурора про скасування всiх зазначених судових по-

станов, задовольнила його з таких пiдстав.

Судова колегiя в цивiльних справах обласного ,суду,

скасовуючи рiшення районного суду i закриваючи спра-

624

ву, а президiя обласного суду, вiдхиляючи протест, посла-

лися на те, що у даному випадку йдеться про встановлен-

ня дати народження, а цi питання вирiшуються не в судо-

вому порядку. Президiя обласного суду, крiм того, зазна-

чила в постановi, що i в тому разi, коли вважати, що заяв-

ниця ставить питання про внесення змiни до запису про

народження у зв'язку з допущеною органами РАГСу по-

милкою, виправлення запису повиннi здiйснити органи

РАГСу, а не суд.

Проте такi висновки не можна визнати обгрунтовани-

, i, ми. iз доданої до справи копiї свiдоцтва про народження

заявницi видно, що питання про вiдновлення актового

запису про народження вирiшували органи РАГСу, якi

зазначили в цьому записi, що заявниця народилася в 1910

р. Остання вважає, що органи РАГСу допустили при цьо-

му помилку i непривильно вказали час її народження.

Як вбачається з матерiалiв справи, органи РАГСу в акто-

вому запису дату народження заявницi зазначили згiдно

з даними паспорта та свiдоцтва про шлюб, тобто явних

помилок або перекручень, якi вони вправi виправити самi,

не допущено, а в iнших випадках виправлення окремих

вiдомостей в актових записах провадиться на пiдставi

судових рiшень. Виходячи з наведеного, висновки судо-

вої колегiї i президiї обласного суду про непiдвiдомчiсть

суду даної справи є невiрними (Комаров В.В, Цивiльне

процесуальне право України: практика застосування.-

Харкiв, 1993.- С. 220-222).

Неправильно було вирiшено питання про пiдвiдомчiсть

i по iншiй справi. Так, до суду звернулася громадянка К.

iз заявою про встановлення неправильностi запису року

її народження в актi громадянського стану про народжен-

ня. Заявниця зазначила, що у поновленому запису про

народження рiк її народження вказано 1924 р., тодi як

дiйсно вона народилася у 1920 р. Органи РАГСу вiдмови-

лися виправити вказану помилку.

Ухвалою суддi їй вiдмовлено у прийняттi заяви за не-

пiдвiдомчiстю цiєї справи суду. Колегiєю обласного суду

ухвалу суддi було скасовано, а справу направлено до суду

для розгляду по сутi. Проте президiя обласного суду цю

ухвалу скасувала.

У протестi заступника Голови Верховного Суду Укра-

їни ставилося питання про скасування постанови прези-

дiї обласного суду. Протест задоволене з таких пiдстав.

625

К. просила суд встановити неправильнiсть запису року

її народження, оскiльки органи РАГСу вiдмовилися внес-

ти виправлення у запис про народження, що видно з на-

даного в суд висновку. За таких обставин вказане питан-

ня вiдповiдно до ст. 266 ЦПК повинно вирiшуватися в

судовому порядку.

Отже, обласний суд правильно скасував ухвалу суддi

про вiдмову в прийняттi заяви за непiдвiдомчiстю. Пре-

зидiя обласного суду не мала законних пiдстав для скасу-

вання зазначеної ухвали обласного суду.

На пiдставi наведеного судова колегiя Верховного Суду

України протест заступника Голови Верховного Суду за-

довольнила, скасувала всi судовi постанови, в яких йшлося

про непiдвiдомчiсть даної справи суду (Бюл. законодавст-

ва i юрид. практики України.- 1995.- № 8.- С. 284).

Пленум Верховного Суду України звертає увагу на те,

що суди при розглядi справ про встановлення неправиль-

ностi в актовому запису про народження мають врахову-

вати, що цей запис, зокрема, повинен мiстити вiдомостi

про нацiональнiсть i громадянство батькiв, а якщо їх не

було внесено - актовий запис має бути доповнений. Пле-

нум також зазначив, що суд може розглянути заяву про

визнання неправильностi цих записiв, якщо до свiдоцтва

про народження внесено записи, не передбаченi законода-

вчими актами України (п. 7 постанови Пленуму Верхо-

вного Суду України вiд 07.07.1995 р. <Про практику роз-

гляду судами справ про встановлення неправильностi

запису в актах громадянського стану>),

4. Якщо при розглядi судом справи про встановлення

неправильностi запису в актах громадянського стану (ану-

лювання актового запису) виявиться, що є спiр про право,

пiдвiдомчий суду (про спадкування, про право власностi

тощо), суд вiдповiдно до вимог ч. З ст. 255 ЦПК повинен-

залишити її без розгляду i роз'яснити заявниковi, що вiн

вправi подати позов на загальних пiдставах. У цьому разi

питання про встановлення неправильностi запису акту

громадянського стану вирiшується у позовному прова-

дженнi одночасно iз заявленим позовом.Так, суд вправi

вирiшувати справи щодо неправильностi запису про ба-

тька в актовому запису про народження дитини в порядку

окремого провадження лише у тому разi, коли при

складаннi цих записiв було порушено правила реєстрацiї

актiв громадянського стану. Проте у випадку, коли заяв-

626

! ник вважає, що вiн не е батьком дитини, запис про

батькiвство може бути оспорений у позовному провадженнi

| на пiдставi ст. 56 КпШС.

!   5. Справи про встановлення неправильностi запису в

i актах громадянського стану слiд вiдрiзняти вiд встанов-

 лення фактiв, якi мають юридичне значення: фактiв ре-

єстрацiї народження, смертi, усиновлення, шлюбу, розiрван-

ня шлюбу. Вiдмiннiсть мiж ними в тому, що при встано-

вленнi неправильностi актового запису завжди є документ,

який пiдтверджує реєстрацiю факту, але в ньому мiстяться

помилки чи вiдомостi, якi не вiдповiдають дiйсностi. Якщо

у заявника такого документа немає, а органи РАГСу не

можуть встановити втрачений запис у зв'язку iз знищен-

ням архiвiв чи з iнших причин, то заiнтересована особа

можезвернутися до суду iз заявою про встановлення факту

реєстрацiї вiдповiдного акту громадянського стану (п. 4

ст. 273 ЦПК). А якщо архiви збереглися, але в них

вiдсутнiй конкретний запис, то заявник може ставити

питання про встановлення в судовому порядку самого

факту, який має юридичне значення (п. 7 ст. 273 ЦПК).

Проте це не завжди враховується судами.

Так, заявник звернувся до суду з вимогою про встано-

влення неправильностi запису в актах громадянського

стану, вказавши, що вiн народився 25 жовтня 1913 р., пiд

час вiйни документи були втраченi, а у 1952 р. йому було

видано свiдоцтво про народження, в якому, датою його

народження вказано 25 жовтня 1916 р., що не вiдповiдає

дiйсностi". Суд прийняв рiшення про задоволення пода-

ної заяви. Президiя обласного суду це рiшенняскасувала

i направила справу на новий розгляд, тому що суд не вра-

хував довiдку органiв РАГСу, яка була в справi, про те, що

архiви за 1913 р. повнiстю збереглися, однак актового

запису про народження заявника за цей рiк немає. Суд

також не перевiрив, на пiдставi яких документiв було

видано у 1952 р. свiдоцтво про народження заявника в

1916 р., i чому заявник тодi цього не оспорював. Не вра-

ховано також було й те, що у свiдоцтвi про шлюб, яке

видано в 1940 р., i в автобiографiї заявника вказується

1916 р. народження (Бюл. законодавства i юрид. прак-

тики України.- 1995.- № 3.- С. 290, 291).

6. Практичне значення має вiдмежування справ про

Встановлення неправильностi вiдомостей про вiк в акто-

>ому записi про народження вiд справ про встановлення

627

вiку в адмiнiстративному порядку. У випадку втрати за-

пису про народженiї^ д^д вiдновлення здiйснюється ор-

ганами РАГСу пiсля перевiрки наданих документiв i про-

ведення у разi ^об^iдностi медичного засвiдчення гро-

мадян для визначеная вiку. Згiдно з п. 8 Правил з пи-

тань вiдновлення трачених записiв актiв громадянське- .

го стану вiд 03.05.1^94 р. вiк особи у вiдновленому запи-

сi вказується на пiдi^дц^ наданих заявником документiв

^^1-В1Д^7Т7Н^СТ1ВРГЇIЇX суперечностей (Право України.-

1994.  № i, >. с-79^). Якщо ж у документах, наданих

заявником, i в мат^р^дд^ перевiрки вiдсутнi вiдомостi

про вiк особи, стосо^о якої вiдновлюється запис про на-

родження, або мiстяу^д суперечливi данi, визначення вiку

здiйснюється комю^ яка створюється для цiєї мети.

У даному випадку и^^дя про адмiнiстративне проваджен-

ня, у процесi якого встановлюється факт реєстрацiї наро-

дження, походження цо материнськiй та батькiвськiй

лiнiях, мiсце народЖцддя i вiк громадянина. У разi незгоди

особи з указаними у вiдновленому запису вiдомостями

про вiк вiн може аверду^ддя до суду з заявою про внесення

в нього виправлень ^ порядку, зазначеному у ст. 266 ЦПК.

Стаття 267. їiщсущiiсть

Заява про встан^ддцддд неправильностi запису в ак-

тах громадянського д^ану подається до суду за мiсцем

проживання заявн^д

,, (стаття267 "/мiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.^^^

^   Пiдсуднiсть спр^д дрд встановлення неправильностi

запису в актах ^"радянського стану визначена законо-

давцем з урахуванням iнтересiв заявника.

Заява подається дд районного (мiського) суду за мiс-

цем проживання заявника незалежно вiд того, в якому

органi реєстрацiї ^тiв громадянського стану провадився

запис, який потреба змiни, виправлення або доповнення.

стдпгтя 268-^iст заяви

В заявi повинно буд." зазначено: в чому саме полягає

неправильнiсть зад"ру д актах громадянського стану,

коли i яким орган(дд запису актiв громадянського стану

було вiдмовлено Увиправленнi запису.

^ '^."'ЇГ^оо -Змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Мi 1461-10 вiд 23.01 о ^ i

628

1. Право звернення до суду iз заявою з метою пору-

шення справи про встановлення неправильностi запису в

актах громадянського стану мають особи, для яких таке

встановлення матиме правовi наслiдки. Такою особою

може бути не тiльки громадянин, щодо якого складено

актовий запис, але й iншi особи, наприклад, спадкоємцi,

якi iз смертю спадкодавця набувають певних цивiльних

прав, якi вони не можуть реалiзувати внаслiдок допуще-

них неправильностей в актових записах.

Внесення виправлень в актовi записи, якi стосуються

неповнолiтнiх дiтей i громадян, що перебувають пiд опi-

кою та пiклуванням, вправi вимагати батьки, усиновителi,

опiкуни та пiклувальники, а в передбачених законодавст-

вом випадках - i самi неповнолiтнi, якi досягли 16 рокiв.

iз заявою про встановлення неправильностi запису в

актах громадянського стану в iнтересах заявника має право

звернутися прокурор, якщо заявник за станом здоров'я

або з iнших поважних причин не може самостiйно звер-

нутися до суду.

Органи державного управлiння та iншi суб'єкти, за-

значенi в п. З ст. 5, ст. 121 ЦПК, не можуть звертатися до

суду з такою заявою на захист охоронюваних законом

iнтересiв заявника, оскiльки це не передбачено законом.

2. Заява про встановлення неправильностi запису в

актах'громадянського стану подається до суду в письмо-

вiй формi. Змiст заяви повинен вiдповiдати зазначеним

у законi вимогам.

Крiм загальних вимог, передбачених ст. 137 ЦПК, у

заявi про встановлення неправильностi запису в актах

громадянського стану чи про анулювання такого акту

повинно додатково зазначатися, у якому саме актi грома-

дянського стану є неправильностi в запису i у чому саме

вони полягають (наприклад, вiдсутнiсть у запису вiдомо-

стей про батькiв, про їх нацiональнiсть i громадянство

або наявнiсть перекручень, пропускiв лiтер, окремих слiв,

запис неповного або скороченого iменi, невнесення змiн у

зв'язку з усиновленням, встановленням батькiвства тощо).

Якщо заявлено вимогу про анулювання актового запису,

то необхiдно зазначити, який запис в актi громадянсько-

го стану i в зв'язку з чим пiдлягає анулюванню. У заявi

треба також вказати, коли i яким органом реєстрацiї актiв

громадянського стану вiдмовлено у виправленнi запису,

внесеннi до нього змiн чи доповнень або анулюваннi по-

629

новленого чи повторно складеного запису акту громадян-

ського стану. До заяви моя^уть бути доданi й iншi доку-

менти, що стосуються даної справи. Заява має бути опла-

чена державним митом у розмiрi, встановленому чинним

законодавством.

3. Найскладнiшим є визначення самого поняття непра-

вильностi актового запису. Пiд неправильнiстю запису слiд

розумiти його неповноту, помилковiсть або недiйснiсть.

Необхiдно розрiзняти вiдносну та абсолютну неправи-

льнiсть запису, оскiльки це призводить до рiзних право-

вих наслiдкiв. Вiдносна неправильнiсть полягає у допу-

щених при здiйсненнi запису помилках та перекручен-

нях або у його невiдповiдностi дiйсностi у зв'язку зi змi-

нами, якi вiдбулися пiсля того, як запис було зроблено. У

цьому разi запис не втрачає юридичного значення, оскiль-

ки недолiки можуть бути усунутi шляхом виправлення,

доповнення чи змiни. Абсолютна неправильнiсть не усу-

вається, такий запис повинен бути анульований. Залежно

вiд того, у чому саме полягає неправильнiсть актового за-

пису, визначається потiм предмет доказування по справi,

тому з'ясування цього має велике практичне значення.

Стаття 269. Розгляд справи

Суд розглядає справу про виправлення запису в актах

громадянського стану з викликом заявника.

(Стаття 269 iз змiнами, внесениiми згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Справи про встановлення неправильностi запису в

актах громадянського стану розглядаються за загальни-

ми правилами цивiльного судочинства.

2. Коментована стаття передбачає, що суд здiйснює роз-

гляд справи за участю заявника. Участь заявника є

обов'язковою, у судове засiдання вiн викликається по-

вiсткою.

Заiнтересованi особи повiдомляються судом про мiсце

i час судового засiдання, оскiльки закон не встановлює

обов'язковостi їх участi в процесi. Визнати участь заiнте-

ресованих осiб у процесi обов'язковою може суд з ураху-

ванням обставин справи. У цьому разi заiнтересована

особа повинна бути викликана повiсткою.

3. Процесуальне становище заявника у цих справах

займає особа, стосовно якої складено запис, а у випадку Й

630

смертi заявниками можуть бути особи, у яких у зв'язку зi

смертю громадянина, актовий запис щодо якого є непра-

вильним, виникають певнi права, реалiзацiї яких пере-

шкоджає ця неправильнiсть.

Заiнтересованi особи - це суб'єкти, на права або обо-

в'язки яких може вплинути судове рiшення. Заiнтересо-

ваними особами за даною категорiєю справ у першу чергу

є органи РАГСу. Їх заiнтересованiсть у розглядi справи

зумовлена тим, що у зв'язку з рiшенням суду про встано-

влення неправильностi запису в актах громадянського стану

в них виникає необхiднiсть у межах своєї компетенцiї

виконати певнi обов'язки. У деяких випадках як заiнтере-

сованi особи можуть брати участь у розглядi справи родичi

громадянина, стосовно якого складено актовий запис, його

подружжя, усиновителi, оскiльки рiшення суду може

певним чином вплинути на їх суб'єктивнi права.

4. Предметом дослiдження по цих справах є встанов-

лення наявностi помилки в запису актiв громадянського

стану, його неповноти або недiйсностi.

Для встановлення фактiв, що стверджують неправиль-

нiсть запису, суд може витребувати необхiднi письмовi

докази (якщо заявник не має можливостi їх подати i за-

явив вiдповiдне клопотання), у тому числi й вiд органiв

реєстрацiї актiв. Мають бути також витребуванi матерiа-

ли, якi були пiдставою для поновлення чи повторного

Складання запису, для вiдмови у виправленнi, змiнi чи

доповненнi запису. Як докази при розглядi цих справ

можуть також бути використанi копiї рiшень про змiну

прiзвища, iменi та по батьковi; копiї судового рiшення

про усиновлення; iншi документи, якi стверджують необ-

хiднiсть здiйснення виправлень, змiн та доповнень.

Стаття 270. Рiшення суду

Рiшення суду, яким встановлено неправильнiсть за-

пису в актах громадянського стану, пiсля того як воно

набере законної сили, є пiдставою для виправлення та-

кого запису органами запису актiв громадянського стану.

(Стаття 270 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Рiшення в цих справах мають вiдповiдати всiм ви-

могам, якi ставляться до судових рiшень чинним проце-

суальним законодавством.

631

2. Резолютивна частина рiшення' мiстить висновок по

сутi розглянутої вимоги. У нiй, зокрема, має бути зазначено

про задоволення заяви або залишення її без задоволення.

Крiм того, у резолютивнiй частинi рiшення обов'язково

повинно бути зазначено: який запис є неправильним, яким

органом реєстрацiї актiв громадянського стану i щодо яких

осiб вiн складений, номер i дата запису та якi виправлення,

змiни чи доповнення слiд до них внести.

Законодавець не розкриває змiсту таких понять, як

виправлення, змiна i доповнення запису в актах грома-

дянського стану. При вирiшеннi цього питання необхiд-

но виходити з того, що змiна актових записiв - це широ-

ке поняття, яке охоплює всю сукупнiсть перебачених за-

коном дiй, спрямованих на усунення неправильностi за-

пису актiв громадянського стану.

Виправлення запису здiйснюється тодi, коли при його

вчиненнi було допущено помилку (наприклад, вiдомостi

вказанi зi спiв-заявника, допущенi перекручування, про-

пуск слiв, будь-яких вiдомостей тощо).

Пiд доповненням актового запису слiд розумiти вне-

сення до нього додаткових даних (наприклад, при встано-

вленнi батькiвства актовий запис повинен бути доповне-

ний вiдомостями про батька дитини).

Разом з тим мають мiсце випадки, коли при вчиненнi

актового запису помилок не допущено i пiдстав для його

виправлення немає, але необхiдно внести змiни в актовий

запис у зв'язку з певними обставинами, якi виникли пiс-

ля вчинення цього запису (наприклад, при змiнi громадя-

нином прiзвища, iменi, по батьковi, статi). Тому змiна -

це внесення в запис актiв громадянського стану вiдомос-

тей про обставини, якi виникли пiсля вчинення запису.

Таким чином, неправильнiсть запису актiв громадян-

ського стану може полягати в помилцi органу РАГСу, яка

була допущена при реєстрацiї факту, або в суперечностi

мiж вчиненим записом i обставинами, що виникли пiсля

здiйснення актового запису про реєстрацiю факту.

Приблизний перелiк можливих помилок i суперечностей

в актових записах визначено Положенням про порядок

змiни, поновлення, анулювання записiв актових книг вiд

14.04.1993 р., а також Правилами з питань внесення змiн,

доповнень та виправлень у записи актiв громадянського

стану вiд 03.05.1994 р. (Право України.- 1994.-- № 7, 8).

632

З урахуванням того, яку саме неправильнiсть в акто-

вому запису встановив суд, визначаються засоби її усу-

нення.

Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови

вiд 07.07.1995 р. № 12 <Про практику розгляду судами

справ про встановлення неправильностi запису в актах

громадянського стану> звертає увагу на те, що суд

постановляє рiшення про неправильнiсть запису в актi

громадянського стану саме у тiй частинi цього запису, в

якiй встановлено неправильнiсть, а не запису всього акту

громадянського стану.

3. Рiшення суду по справах про встановлення непра-

вильностi запису в актi громадянського стану може бути

оскаржено в передбаченому законом порядку. Пiсля на-

брання законної сили рiшення суду, яким встановлено

неправильнiсть запису в актах громадянського стану, є

пiдставою для виправлення, змiни або доповнення такого

запису органами реєстрацiї актiв громадянського стану.