Глава 35 ВИЗНАННЯ ГРОМАДЯНИНА БЕЗВiСНО ВiДСУТНiМ АБО ОГОЛОШЕННЯ ^ОГО ПОМЕРЛИМ

Стаття 261. Пiдсуднiсть

Справи про визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм

або про оголошення громадянина померлим розгляда-

601

ються районним (мiським) судом за мiсцем проживання

заявника.

'  1. Чинне цивiльне процесуальне законодавство перед-

бачає можливiсть змiни правового стану осiб шляхом

визнання їх безвiсно вiдсутнiми або оголошення помер-

лими в судовому порядку.

Безвiсна вiдсутнiсть громадян може бути пов'язана iз

стихiйним лихом, нещасними випадками та будь-якими

iншими обставинами. Вiдсутнiсть громадянина у мiсцi

його постiйного проживання або переважного перебуван-

ня, а також вiдсутнiсть вiдомостей про це протягом три-

валого часу створює невизначенiсть у тих або iнших пра-

вовiдносинах для певного кола осiб, що перешкоджає здiй-

сненню належних їм суб'єктивних прав. У зв'язку з не-

обхiднiстю захисту iнтересiв осiб, якi перебувають у пев-

них правовiдносинах з громадянином. Щодо якого трива-

лий час вiдсутнi вiдомостi в мiсцi його проживання, вини-

кає потреба у змiнi правового стану цього громадянина.

2. Пiдсуднiсть справ про визнання громадянина безвi-

сно вiдсутнiм або оголошення його померлим встановле-

на законом з урахуванням iнтересiв громадян i юридич-

них осiб, здiйснення суб'єктивних прав та виконання обо-

в'язкiв яких залежить вiд рiшення суду по справi.

Цi справи розглядаються судом за мiсцем проживан-

ня або знаходження заявника. Мiсцем проживання ви-

знається те мiсце, де громадянин постiйно або переважно

проживає. Мiсцем проживання неповнолiтнiх, що не до-

сягли п'ятнадцяти рокiв, або громадян, якi перебувають

пiд опiкою, визнається мiсце проживання їх батькiв (уси-

новителiв) або опiкунiв (ст. 17 ЦК). Мiсцем знаходжен-

ня юридичної особи визнається мiсцезнаходження її по-

стiйно дiючого органу (ст. ЗО ЦК).      /

Стаття 262. Змiст заяви

В заявi повинно бути зазначено: для якої мети необ-

хiдно заявниковi визнати громадянина безвiсно вiдсут-

нiм або оголосити його померлим; обставини, що ствер-

джують безвiсну вiдсутнiсть громадянина, або обставини,

Що загрожували громадяниновi, який пропав без вiстi,

або якi дають пiдставу припустити його загибель вiд

певного нещасного випадку.

602

1. У ЦПК не зазначено, хто саме може звернутися до

суду з вимогою про визнання громадянина безвiсно вiд-

сутнiм або оголошення його померлим. При вирiшеннi

цього питання слiд застосовувати ст. 4 ЦПК, вiдповiдно

до якої справа в судi може бути порушена особою, яка має

заiнтересованiсть у змiнi правового стану громадянина.

Тому заявниками можуть бути громадяни (подружжя,

батьки, дiти безвiсно вiдсутнього), а також органiзацiї (банк

у випадку тривалої вiдсутностi власника позик, щоб ви-

рiшити питання про списання чи одержання вiд спадко-

ємцiв суми виданої позики; фiнансовий вiддiл (управлiн-

ня) у разi необхiдностi оформлення спадкових прав дер-

жави за вiдсутностi спадкоємцiв за законом або за запо-

вiтом, якi намагаються здiйснити суб'єктивнi цивiльнi

права або охоронюванi законом iнтереси), якщо це їм

потрiбно для реалiзацiї суб'єктивних прав.

Процес по справi може бути розпочатий i з iнiцiативи

прокурора у випадках та порядку, передбачених законом

(ст.ст. 13, 118 ЦПК).

Не можуть звертатися з цими вимогами до суду вiйськ-

комати з метою зняття вiдсутнього громадянина з вiйсь-

кового облiку, а також службовi особи вiддiлiв внутрi-

шнiх справ у разi оголошення розшуку безвiсно вiдсут-

нього громадянина з метою його припинення, оскiльки в

них немає матерiально-правової заiнтересованостi в спра-

, вi, тобто у захистi своїх суб'єктивних прав або iнтересiв.

Вони також не надiленi законом правом порушувати

справу в iнтересах iнших осiб.

2. Заява по справi про визнання громадянина безвiсно

вiдсутнiм або оголошення його померлим має вiдповiда-

ти загальним вимогам, закрiпленим ст. 137 ЦПК. Заява

подається у письмовiй формi. Вона повинна мiстити: на-

зву суду, до якого подається заява; точну назву заявника,

його мiсце проживання або знаходження, а також назву

представника заявника, коли ним порушується справа;

чiтко сформульовану вимогу, з якою звертається до суду

заявник; виклад обставин, якими заявник обгрунтовує свої

вимоги, та зазначення доказiв, що стверджують цi вимоги,

а також пiдпис заявника або його представника з зазна-

ченням часу подання заяви.

Обставинами, якi обгрунтовують заявленi вимоги, є:

а) невiдомiсть перебування вiдсутнього громадянина;

б) неможливiсть усунути цю невiдомiсть; в) тривалiсть

603

безвiсної вiдсутностi; г) подiї, що загрожували смертю або

дають пiдставу припускати загибель громадянина вiд пе-

вного нещасного випадку.

3. У заявi за цiєю категорiєю справ крiм зазначених

обставин обов'язково слiд вказати, з якою метою необхiд-

но заявниковi визнати громадянина безвiсно вiдсутнiм

або оголосити його померлим.

Заява про визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм або

оголошення його померлим може бути подана для

розiрвання шлюбу з таким громадянином у спрощеному

порядку, оформлення пенсiї у зв'язку з утратою годуваль-

ника або прав на спадкоємне майно (спадщину), усинов-

лення дiтей без згоди батькiв, якi є безвiсно вiдсутнiми тощо.

Зазначення у заявi цих вiдомостей дає суддi змогу при

прийняттi заяви до провадження визначити: наявнiсть у

заявника права на звернення до суду за захистом охоро-

нюваного законом iнтересу, склад заiнтересованих осiб,

яких належить притягнути до участi в процесi по справi,

а також сукупнiсть доказiв, якi мають значення для роз-

гляду справи.

4. Якщо заяву подано без додержання встановлених

законом вимог, то на пiдставi загального правила, перед-

баченого ст. 139 ЦПК, вона залишається без руху, про що

суд постановляє ухвалу, повiдомляє про це заявника i на-

дає йому строк для виправлення недолiкiв. Коли заявник

вiдповiдно до вказiвок суддi у встановлений строк вико-

нає всi необхiднi вимоги, заява вважається поданою у день

первiсного її подання до суду. Якщо зазначенi суддею

недолiки не будуть виправленi, то заява вважається непо-

даною i повертається заявниковi, що не заважає звернути-

ся з цiєю заявою по-друге iз додержанням встановленого

законом порядку.

5. Зазначення мети допомагає суду визначити, чи має

заявник юридичну заiнтересованiсть у справi. Якщо ви-

знання громадянина безвiсно вiдсутнiм або оголошення

його померлим не породжує для заявника правових нас-

лiдкiв, то суддя повинен у прийняттi заяви вiдмовити, а

помилково порушене провадження у справi припинити

(п. 1 ст. 136, п. 1 ст. 227 ЦПК).

6. Заява про визнання в судовому порядку громадяни-

на безвiсно вiдсутнiм або оголошення його померлим

оплачується державним митом у розмiрi, встановленому

законом (ст. З Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд

21.01.1993 р. <Про державне мито>),

604.

Стаття 263. Пiдготовка справи до розгляду

Суддя в порядку пiдготовки справи до розгляду з'я-

совує осiб (родичiв, спiвробiтникiв та iн.), якi можуть

дати вiдомостi про вiдсутнього, а також запитує вiд-

повiднi органiзацiї за останнiм мiсцем проживання

вiдсутнього (домоуправлiння, органи внутрiшнiх справ

або виконавчий комiтет мiсцевої Ради народних депута-

тiв) i за останнiм мiсцем його роботи про наявнiсть

вiдомостей щодо вiдсутнього.

Одночасно районний (мiський) суд вживає заходiв че-

рез органи опiки i пiклування щодо призначення опiку-

на для охорони майна вiдсутнього, а якщо потрiбно, то

i для управлiння цим майном.

(Стаття 263 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом Л" 2857-12 вiд 15.12.92)

1. У порядку пiдготовки до розгляду справ про ви-

знання громадянина безвiсно вiдсутнiм або оголошення

його померлим суддя повинен встановити осiб (родичiв,

спiвробiтникiв та iнших), якi можуть дати вiдомостi про

вiдсутнього, а також запитати вiдповiднi органiзацiї за

останнiм мiсцем його роботи-про наявнiсть вiдомостей

щодо вiдсутнього. Проте на практицi зустрiчаються ви-

падки, коли суддi невиправдовано звужують коло витре-

буваних доказiв, вважаючи, наприклад, що адресних довi-

док чи-пояснень заявника i показаннь свiдкiв достатньо

для встановленння безвiсної вiдсутностi громадянина.

Збирання зазначених даних здiйснюється шляхом напра-

влення вiдповiднихзапитiв, якi повиннi надсилатися тiль-

ки в тi мiсця, де припустимо знаходиться або мiг знаходи-

тися вiдсутнiй громадянин. Оголошення розшуку грома-

дянина по цих справах закон не передбачає.

2. До справи також можуть бути доданi докази, що

стверджують вiдсутнiсть у громадянина пiдстав утаюва-

ти своє мiсцезнаходження. Суддя з метою виявлення цих

обставин за клопотанням заявника може направити за-

пити до органiв внутрiшнiх справ для з'ясування таких

питань: чи не притягувався до кримiнальної вiдповiда-

льностi громадянин, якого необхiдно визнати безвiсно вiд-

сутнiм або оголосити померлим; чи не. розшукується вiн

як неплатiжних алiментiв; чи не приховується вiн вiд

виконання обов'язкiв щодо сплати банкiвських позик,

погашення заборгованостi тощо.

605

3. Якщо громадянин пропав без вiстi за обставин, що

загрожували смертю або дають пiдставу припускати його

загибель вiд певного нещасного випадку, то додатково за

клопотанням заявника можуть бути витребуванi: а) до-

кументи, що стверджують факти реєстрацiї нещасних

випадкiв або наявнiсть обставин, якi загрожували заги-

беллю (акти метеозведень, гiдрослужб, рiзних iнспекцiй

про землетруси, повенi, гiрськi обвали, снiговi заноси, по-

жежi, корабельнi аварiї, залiзничнi, автомобiльнi та авiа-

катастрофи тощо); б) докази, що стверджують знаходження

безвiсно вiдсутнього громадянина за мiсцем стихiйного

лиха та катастрофи (списки членiв екiпажiв, туристич-

них груп, посвiдчень про вiдрядження, проїзних квиткiв,

санаторних путiвок тощо).

4. По справах про оголошення громадянина померлим

у зв'язку з воєнними подiями поряд iз доказами безвiс-

ної вiдсутностi особи необхiдно витребувати з вiйськко-

мату за мiсцем мобiлiзацiї вiйськовослужбовця або з Мi-

нiстерства оборони повiдомлення про те, що вiн пропав

без вiстi. Необхiдно також витребувати документи та iншi

докази, що стверджують знаходження вiйськовослужбов-

ця або iншого громадянина в зонi воєнних подiй та їх

можливу загибель у зв'язку з цими подiями.

5. У ходi пiдготовки справи суддя повинен визначити

коло осiб, якi заiнтересованi в її розглядi, та їх проце-

суальне становище, допустити або залучити їх до участi в

процесi та повiдомити їх про мiсце i час розгляду справи.

Коло таких осiб зумовлюється метою, з якою заявни-

ковi необхiдно визнати громадянина безвiсно вiдсутнiм

або оголосити його померлим.

Як заiнтересованi особи можуть взяти участь у справi

члени родини заявника та iншi особи, якi мають право на

одержання пенсiї у зв'язку з втратою годувальника, якщо

справа порушена з метою призначення пенсiї заявнику

або його дiтям.

Якщо метою оголошення громадянина померлим є

оформлення прав на спадкове майно, то заiнтересовани-

ми в розглядi справи визнаються всi iншi спадкоємцi та

фiнансовi органи.

6. У процесi пiдготовки справи може бути встановле-

но мiсцезнаходження громадянина, щодо безвiсної вiдсу-

тностi якого або оголошення його померлим порушено

справу. В цьому випадку суддя повинен роз'яснити за-

явнику, що вiн має право на вiдмову вi^ заявленої вимоги,

реалiзацiя якого спричиняє закриття провадження у спра-

вi. Якщо така вiдмова не вiдбудеться, суд повинен роз-

глянути справу по сутi i вiдмовити у задоволеннi заявле-

ної вимоги.

_ 7. У разi необхiдностi здiйснення Управлiння майном

вiдсутнього громадянина або наявностi загрози розкра-

дання чи пошкодження майна суддя Може вжити заходiв

щодо призначення опiкуна над майном такого громадя-

нина. Вирiшення цих питань здiйснюється через органи

опiки та пiклування.

Стаття 264. Розгляд справи

Суд розглядає справу за участю заявника, свiдкiв,

зазначених у заявi, та осiб, яких Сдм суд визнає за

потрiбне допитати, i постановляє рiшення про визнання

громадянина безвiсно вiдсутнiм або про оголошення його

померлим.

Пiсля того як рiшення про оголошення громадянина

померлим набере законної сили, суд надсилає рiшення

органовi запису актiв громадянського стану, що є в райо-

нi дiяльностi суду, для реєстрацiї смертi громадянина, а

також до нотарiальної контори або органу, що виконує

нотарiальнi дiї, для вжиття заходiв по Охоронi спадкового

майна.

1. Справи про визнання громадянина безвiсно вiдсут-

нiм або про оголошення його померлi им розглядаються

за загальними правилами цивiльного судочинства з ви-

нятками i доповненнями, зазначеними^ в законi.

2. Розгляд справи здiйснюється у вiдкритому судово-

му засiданнi з участю заявника i заiнтересованих осiб, а

також свiдкiв та iнших осiб, якi сприяють здiйсненню

правосуддя.

Процесуальне становище заявника зiаймає особа, на за-

хист охоронюваних законом iнтересiв якої розпочато

провадження у справi, незалежно вiд тс^уо, з чиєї iнiцiати-

ви вона порушена (наприклад прокурора). Заявник має

особисту цивiльно-правову заiнтересованiсть у змiнi пра-

вового стану громадянина. Для пiдтвердження цього по-

ииннi бути наведенi обставини, якi свiдчать про те, що мiж

наявником та особою, яку вiн просите визнати безвiсно

вiдсутньою або оголосити померлою, iснують особистi або

майновi правовiдносини - матерiально-правовий зв'язок,

або за вiдсутностi такого зв'язку - данi про те, що безвiсна

вiдсутнiсть громадянина є для заявника перешкодою

у реалiзацiї суб'єктивних прав або виконання обов'язкiв.

Заiнтересованими особами є суб'єкти, якi мають iншу,

нiж у заявника, юридичну заiнтересованiсть i на яких

може вплинути рiшення у справi. У першу чергу заiнте-

ресованими особами слiд визнати громадян, з вимогою про

змiну правового стану яких звертається до суду заявник.

Як заiнтересованi особи можуть бути залученi до справи

члени сiм'ї заявника, якi мають право на пенсiю в зв'яз-

ку з втратою годувальника, якщо мета визнання особи

безвiсно вiдсутньою або оголошення померлою полягає у

призначеннi пенсiї заявнику; iншi спадкоємцi поряд iз

заявником чи фiнансовi органи, якщо мета - оформлен-

ня прав на спадкове майно.

3. Матерiально-правовi пiдстави для визнання грома-

дянина безвiсно вiдсутнiм або оголошення його помер-

лим передбаченi ст.ст. 18 та 21 ЦК. Громадянин може

бути визнаний безвiсно вiдсутнiм, якщо суд встановить

вiдсутнiсть вiдомостей про його перебування у мiсцi по-

стiйного проживання протягом року. Якщо буде встано-

влено, що вiдомостей про мiсце перебування громадянина

у мiсцi його постiйного проживання немає протягом трьох

рокiв, то суд може оголосити його померлим. Якщо

громадянин пропав без вiстi за обставин, що загрожували

смертю або дають пiдставу припустити його загибель вiд

певного нещасного випадку, то вiн може бути оголошений

померлим за вiдсутностi вiдомостей про мiсце його

перебування протягом шести мiсяцiв. Вiйськовослужбо-

вець або iншийтромадянин, який пропав без вiстi у зв'язку

з воєнними подiями, може бути в судовому порядку

оголошений померлим не ранiше, нiж через два роки вiд

дня закiнчення воєнних подiй.

4. Установленi законом строки щодо визнання грома-

дянина безвiсно вiдсутнiм або оголошення його помер-

лим є матерiально-правовими, тому вони породжують

матерiальнi, а не процесуально-правовi наслiдки. Той факт,

що визначений законом строк уже минув, повинен вста-

новити суд у судовому засiданнi пiд час розгляду справи

по сутi. Тому суддя не має права вiдмовити у прийняттi

заяви i порушеннi справи на пiдставi того, що встановле-

608

ний законом строк ще ае минуї^ iт

повинен прийняти заяву,   ^. У Цьому випадку суддя

постановити рiшення про вiдм^УT справу п0 сута та

неї вимоги. У подальшому заiн^У в з^оволешi^ заявле-

во повторно звернутися до суду^Р600^ особа має "РВ-

громадянина безвiсно вiдсут..3 вимогою "Р0 визнання

померлим.      ,          iм а60 оголошення його

5. Особливiстю цiєї категооi-

суду про безвiсну вiдсутнiсть ]1 справ є те> щ0 висновок

на юридичному припущеннi  ^Р0^^^ ^РУ^У^^

а про оголошення йогс.померл^Л^111^ особи в живих'

пущеннi смертi особи.       iм - на ЮРИДИЧНОМУ при-

Використання презумпцiї V

ком недостатностi доказiв щодо,цьому а1"1^6 насл1д-

ртi громадянина або з^аходже^T01"18111" ФВ^У^-

обставинами зумовлюються[Пр^ иог0 в живих- цими

дового порядку розгляду такуї^У^1'1" особливост1 ^

6. Якщо при розглядi справ' спї>&3'           . .

стави щодо задоволення заяви,й будуть встановлен1 шд-

про визнання громадянина без^ постановляє рiшення

шення його померлим. Рiщенн81"10 а^УT а60 огол0-

гальним вимогам ЦПК У рез<i iювинн0 вiдповiдати за-

ня зазначаються не тiльки ^^тившй частинi рiшен-

який визнається безвiсно вiдсi пр0 особу гї>ОIа^я>инй^

мерлим, але i початок безвiсноїT чи ОГОЛОШУеться п0-

ртi громадянина, якi визначаю}. "Д^110^ а60 день сме-

передбачених законом.       ться вiдповiдно до правил,

У разi неможливостi вста

останнiх вiдомостей про вiдсу^031"" день "Д^в1111".

вiдсутностi вважається перше'111'01'0 iiОЧатком безвiсної

тим, в якому були одержанi с411^0 шсяця' щ0 иде .за

сутнього, а при неможливостi'T111 ВiДОМОСТ1 "Р0 ВiД-

перше сiчня наступного року (^йста^отв^ти цеи М1СЯЦЬ ~

Днем смертi громадянина,     ^ '

вважається день набракнязако оголошеног0 померлим,

В разi оголошення померлим г^01 сили Р1111615T "УЛУ-

без вiстi за обставин, щi> загроЇ"T1"""' який пропав

пiдставу припускати його загиi^^" смертю а60 дають

го випадку, суд може визнати ^ь В1Д певног0 не1пасн0-

нина день його гаданої загибе^ см,е^о^о громадя-

7. Якщо в ходi розгляду сС (ст' - ц")

обставини, якi дають право огоiРва" будуть встановлен1

'рлим, а заявник звертався до с;0'11"11 ^адя11111" поме-

----- Уду з вимогою про визнан-

609

ня громадянина безвiсно вiдсутнiм, суд не має права з вла-

сної iнiцiативи оголосити його померлим.

8. Суд повинен вiдмовити у задоволеннi заяви, якщо

буде встановлено мiсце перебування громадянина, щодо

якого вирiшується питання про визнання його померлим.

Таке ж рiшення виноситься i у випадку, якщо буде з'ясо-

вано, що строк невiдомостi мiсця перебування громадя-

нина не вiдповiдає зазначеному в законi.

9. Пiсля того як рiшення про оголошення громадяни-

на померлим набере законної сили, суд обов'язково пови-

нен надiслати його колiї органу реєстрацiї актiв грома-

. дянського стану для реєстрацiї смертi громадянина, а та-

кож до нотарiальної контори або органу, що виконує но-

тарiальнi дiї, для вжиття заходiв щодо охорони спадково-

го майна.

Рiшення, яке набрало законної сили, породжує певнi

правовi наслiдки: у непрацездатних членiв сiм'ї виникає

право на пенсiю; подружж'я такої особи має право розi-

рвати шлюб у спрощеному порядку; з'являється можли-

вiсть усиновлювати дiтей без згоди вiдсутнього та iн.

10. Встановлення мiсця перебування громадянина, вiд-

носно якого порушено справу про визнання безвiсно вiд-

сутнiм або оголошення померлим, якщо заявник вiдмо-

вився вiд заявленої вимоги, спричиняє закриття прова-

дження у справi. Якщо заявник з будь-яких причин не

вiдмовився вiд цiєї вимоги, то суд постановляє рiшення

про вiдмову в її задоволеннi.

11. Оголошення громадянина померлим необхiдно вiд-

рiзняти вiд встановлення факту смертi та факту її реєст-

рацiї. Оголошення громадянина померлим - це стверджен-

ня судовим рiшенням припущення про смерть даної особи,

тобто констатацiя високого ступеня ймовiрностi смертi

громадянина, але ще не встановлення самого факту смертi.

Встановлення факту смертi можливо, якщо суд на пiдставi

незаперечних доказiв ствердить: а) обставини, якi вiрогiдно

свiдчать про смерть конкретної особи в точно визначений

час (година, день, мiсяць, рiк); б) обставини, за яких настала

смерть; в) факт вiдмови органiв РАГСу в реєстрацiї смертi

громадянина з тих або iнших причин. Проте на практицi

така вiдмiннiсть не завжди враховується. Так, суд встановив

факт смертi громадянина, що сталась у листопадi 1943 р.,

незважаючи на те, що вiн пропав без вiстi пiд час вiйни у

1943 р., що пiдтверджено повiдомленням райвiйськкомату,,

тобто в даному випадку мова повинна йти не про встанов-

610

лення факту смертi, а про оголошення громадянина

померлим. Факт реєстрацiїсмертi встановлюється тодi, коли

вiн дiйсно мав мiсце у певний час i був належним чином

оформлений, але заiнтересована особа позбавлена можли-

востi поновити втраченi чи знищенi документи, якi цей

факт посвiдчують. На це звертає увагу Пленум Верховного

Суду України в п. 13 постанови № 5 вiд 31.03.1995 р.

<Про судову практику в справах про встановлення фактiв,

що мають юридичне значення> (Юрид. вiсн. України.-

1995.- № 3, 4- С. 15. 16).

Стаття 265. Дiї суду в разi з'явлення

громадянина, що був визнаний

i          безвiсно вiдсутнiм або оголошений

померлим

Якщо з'явиться громадянин, якого визнано безвiсно

вiдсутнiм або оголошено померлим, районний (мiський)

суд, одержавши вiдповiдну заяву, призначає справу до

слухання з участю цього громадянина, заявника та

iнших заiнтересованих осiб i скасовує своє рiшення про

визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм або про

оголошення його померлим.

Копiю рiшення суд надсилає вiдповiдному органовi

запису актiв громадянського стану для анулювання

запису про смерть, а також органам опiки та пiклування

для -зняття опiки над майном громадянина, який

повернувся.

(Стаття 265 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.0 i.81)

1. Коментована стаття передбачає право суду, який по-

становив рiшення про визнання громадянина безвiсно

вiдсутнiм або оголошення його померлим, скасувати своє

рiшення. Це є винятком iз загального правила цивiльн'о-

го судочинства про неможливiсть перегляду i скасування

рiшення, що набрало законної сили, тим же самим судом,

який його постановив. Пiдставами скасування в даному

випадку є обставини, якi змiнилися пiсля набрання рi-

шенням законної сили, а саме з'явлення громадянина,

стосовно якого вiдбулося рiшення про визнання його без-

вiсно вiдсутнiм або оголошення померлим.

2. Право звернутися до суду iз заявою про скасування

рiшення про визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм

611

або оголошення його померлим має як сам громадянин,

так i особи, з iнiцiативи яких було розглянуто цю справу.

3. Розгляд справи вiдбувається з участю цього грома-

дянина та iнших заiнтересованих осiб (у першу чергу особи,

що займала процесуальне становище заявника при роз-

глядi справи про визнання громадянина, який з'явився,

безвiсно вiдсутнiм або про оголошення його померлим).

Результатом розгляду справи є постанова рiшення,

яким скасовується рiшення про визнання громадянина

безвiсно вiдсутнiм або оголошення його померлим.

Рiшення суду пiсля набрання ним законної сили по-

винно бути надiслано вiдповiдному органовi реєстрацiї

актiв громадянського стану для анулювання запису про

смерть громадянина, а також органам опiки i пiклування

для зняття опiки над його майном.