Глава 39 ОСКАРЖЕННЯ НОТАРiАЛЬНИХ ДiЙ АБО ВiДМОВИ В ЇХ ВЧИНЕННi

(Глава 39 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Лi 3764-08 вiд 25.04.75; в редакцiї Закону Лi 287/94-ВР вiд

14.12.94)

Стаття 285. Право на подання скарги, заяви

Заiнтересована особа, яка вважає неправильною вчи-

нену нотарiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiальної

дiї, вправi подати про це скаргу до районного (мiського)

суду за мiсцем знаходження державної нотарiальної ко-

нтори, державного нотарiального архiву, виконавчого

комiтету сiльської, селищної, мiської Ради народних де-

путатiв чи робочого мiсця приватного нотарiуса.

Скарги на неправильне посвiдчення заповiтiв i дору-

чень або на вiдмову в їх посвiдченнi посадовими особами,

зазначеними у статтi 40 Закону України <Про нотарiат>,

подаються до суду за мiсцем знаходження вiдповiдно

лiкарнi, iншого стацiонарного лiкувально-профiлакти-

чного закладу, санаторiю, будинку для престарiлих та

iнвалiдiв, експедицiї, госпiталю, вiйськово-лiкувально-

го закладу, вiйськової частини, з'єднання, установи, вiй-

ськово-навчального закладу, мiсця позбавлення волi.

Скарги на неправильне посвiдчення заповiту або на

вiдмову в його посвiдченнi капiтаном морського судна

або судна внутрiшнього плавання, що плаває пiд пра-

пором України, подаються до суду за мiсцем порту при-

писки судна.

Прокурор може звернутися до суду з заявою на не-

правильно вчинену нотарiальну дiю або вiдмову у

вчиненнi нотарiальної дiї.

Спiр про право, оснований на вчиненiй нотарiальнiй

дiї, розглядається судом у порядку позовного прова-

дження.

(Стаття 285 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

№ 3764-08 вiд 23.04.75,' № 1461-10 вiд 23.01.81: Законами

№ 2857-12 вiд 15.12.92. № 287/94-ВР вiд 14.12.94)

1. Стаття 285 ЦПК та ст. 50 Закону України <Про

нотарiат> вiд 02.09.1993 р. (Вiдом. Верхов. Ради Украї-

ни.- 1993.- № 39.- Ст. 383) встановлюють можли-

вiсть оскарження нотарiальних дiй або вiдмови в їх вчи-

неннi, що є процесуальним засобом, який забезпечує за-

коннiсть нотарiального провадження i захист прав та iн-

тересiв учасникiв нотарiального процесу - громадян та

органiзацiй.

Згiдно iз Законом <Про нотарiат> нотарiат в Укра-

їнi - це система органiв i посадових осiб, якi зобов'язанi

посвiдчувати права, а також факти, що мають юридичне.

значення, та вчиняти iншi нотарiальнi дiї, передбаченi цим

Законом, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi.

Вчинення нотарiальних дiй в Українi покладається на

нотарiусiв, якi працюють у державних нотарiальних ко-

660

нторах, державних нотарiальних архiвах (державнi нота-

рiуси) або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю

(приватнi нотарiуси).

Документи, оформленi державними i приватними но-

тарiусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотарiусiв, нотарiальнi

дiї вчиняються уповноваженими на це посадовими осо-

бами виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських

рад народних депутатiв.

Виконання нотарiальних дiй за кордоном покладаєть-

ся на консульськi установи України, а у випадках, перед-

бачених чинним законодавством, - на дипломатичнi пред-

ставництва України.

Посвiдчення заповiтiв i доручень, прирiвняних до

нотарiальних, можуть провадити особи, вказанi у ст. 40

названого Закону: головнi лiкарi, їх заступники по

медичнiй частинi або черговi лiкарi лiкарень, лiкуваль-

них закладiв, санаторiїв, а також директори i головнi лi-

карi будинкiв для престарiлих та iнвалiдiв; Капiтани мор-

ських суден або суден внутрiшнього плавання, що плава-

ють пiд прапором України; начальники розвiдувальних,

арктичних та iнших подiбних експедицiй; начальники,

їх заступники по медичнiй частинi, старшi та черговi лi-

карi госпiталiв, санаторiїв та iнших вiйськово-лiкуваль-

них закладiв; командири (начальники) вiйськових час-

тин, з'єднань, установ i вiйськово-навчальних закладiв;'

начальники мiсць позбавлення волi.

Оскарженню в порядку ст. 285 ЦПК пiдлягають дiї

усiх цих суб'єктiв.

2. Заiнтересована особа, яка вважає неправильною вчи-

нену нотарiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiаль-

ної дiї, вправi подати про це скаргу до районного (мiсько-

го) суду за мiсцезнаходженням державної нотарiальної

контори, державного нотарiального архiву, виконкому мi-

ської, селищної, сiльської ради або робочого мiсця прива-

тного нотарiуса, дiї яких оскаржуються.

Скарги на неправильне вчинення нотарiальної дiї або

вiдмову в її вчиненнi консульською установою розгляда-

ються в порядку, встановленому Консульським статутом

України, тобто - в порядку пiдлеглостi (Консульський

статут України: Зате. Указом Президента України вiд

02.04.1994р. № 127/94. ст. 19).

Скарги на неправильне посвiдчення заповiтiв i довiре-

ностей або вiдмову в їх посвiдченнi посадовими особами,

661

якi згiдно зi ст. 40 Закону України <Про нотарiат> мають

право посвiдчувати заповiти i довiреностi, прирiвнюванi

до нотарiально посвiдчених, подаються до суду за мiсце-

знаходженням вiдповiдно лiкарнi, iншого стацiонарного

лiкувально-профiлактичного закладу, санаторiю, будинку

для престарiлих та iнвалiдiв, експедицiї, госпиталю, вiйсь-

ково-навчального закладу, вiйськово-лiкувального закла-

ду, вiйськової частини, мiсця позбавлення волi.

Скарги на неправильне посвiдчення заповiту або на

вiдмову в його посвiдченнi капiтаном морського судна або

судна внутрiшнього плавання подаються до суду за мiсцем

<   порту реєстрацiї судна, який визначається при реєстрацiї

українського судна у Державному судновому реєстрi

України чи Судновiй книзi України. Згiдно зi ст. 27

Кодексу торговельного мореплавства України судно може

бути зареєстровано тiльки в одному морському порту

України (Вiдом. Верхое. Ради України.- 1995.- № 47.-

Ст. 349).

3. Право на звернення до суду iз скаргою на нотарiаль-

нi дiї чи вiдмову в їх вчиненнi мають заявники - особи

(фiзичнi та юридичнi), стосовно яких були вчиненнi

нотарiальнi дiї або якi одержали вiдмову в їх вчиненi, тобто

безпосередньо брали участь у нотарiальному процесi. Особи,

якi не брали участi у вчиненнi нотарiальних дiй, але

вважають, що їх права i охоронюванi законом iнтереси

порушенi нотарiальною дiєю, вправi звернутися до суду з

вiдповiдним позовом. Якщо така особа -звернулася зi

скаргою на нотарiальну дiю, суддя згiдно з правилами ч. З

ст. 255 ЦПК вiдмовляє в прийняттi заяви i роз'яснює

заявниковi його право на пред'явлення позову (Про судову

практику в справах за скаргами на нотарiальнi дiї або

вiдмову в їх вчиненнi: Постанова Пленуму Верховного

Суду України вiд 31.01.1992 р. № 2 / / Бюл. законодавства

i юрид. практики України.- 1995.- № 1.- С. 432).

На пiдставi ч. 4 ст. 285 ЦПК заяву про неправильно

вчинену нотарiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiа-

льної дiї може подати i прокурор.

Незалежно вiд того, за чиєю iнiцiативою порушено спра-

ву, процесуальне становище заявника повинна займати

особа, стосовно якої було вчинено нотарiальну дiю або

яка отримала вiдмову у вчиненнi нотарiальної дiї.

4. У порядку окремого провадження скарги на непра-

вильне вчинення нотарiальних дiй або вiдмову в їх вчи-

662

неннi можуть бути розглянутi за умови вiдсутностi мiж

заiнтересованими особами спору про право цивiльне, пiд-

вiдомчого судам. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду

України, заяви по спорах про спадкове майно, в тому чи-

слi заяви про продовження строку на прийняття спадщи-

ни, розглядаються за правилами позовного провадження

(Про практику розгляду судами України справ про спа-

дкування: Постанова Пленуму Верховного Суду Украї-

ни вiд 24.06.1983 р. № 4 // Бюл. законодавства i юрид.

практики України.- 1995.- № 1.- С. 337). Якщо заяв-

ник оспорює достовiрнiсть засвiдченого факту, права i обо-

в'язки, основанi на вчиненiй нотарiальнiй дiї, чи правиль-

нiсть документiв, необхiдних для цього, або коли iншими

особами оспорюються права i обов'язки, набуття яких

пов'язано з вчиненням нотарiальних дiй, заяви розгля-

даються в порядку позовного провадження. Це має прак-

тичне значення, оскiльки залежно вiд того, в порядку якого

провадження розглядається справа, вирiшуються питан-

ня про пiдсуднiсть, коло осiб, якi беруть участь у справi,

про їх процесуальне становище, обсяг процесуальних прав

i обов'язкiв, розмiр державного мита тощо.

iнодi заiнтересована особа має намiр оскаржити вiдмо-

ву у вчиненнi нотарiальної дiї, але повинна порушувати

позовне провадження внаслiдок наявностi спору про пра-

во цивiльне. Наприклад, 0. звернулася в суд з позовом до

Д. про переведення на неї прав i обов'язкiв покупця.

Позивачка зазначала, що згiдно з рiшенням Корсунь-

Шевченкiвського райвиконкому, якому пiсля смертi В.

перейшло право власностi на 1/2 частину будинку, вона

внесла на його рахунок 1560 крб. i поселилася у придба-

нiй частинi, але нотарiус вiдмовився посвiдчити договiр

купiвлi-продажу, посилаючись на вiдсутнiсть вiдмови спiв-

власника Д. вiд права привiлеєвої купiвлi частки у спi-

льнiй з В. власностi. Згодом i райвиконком на цiй пiд-

ставi переглянув своє рiшення i вирiшив продати цю час-

тину будинку Д., враховуючи наявнiсть у нього передба-

ченого ст.ст. 114, 117 ЦК права привiлеєвої купiвлi.

За таких умов неможливо оскаржити вiдмову нотарiу-

са у вчиненнi нотарiальної дiї в порядку окремого прова-

дження; справу необхiдно порушувати шляхом пред'яв-

лення позову (Практика судiв України в цивiльних спра-

вах II Бюл. законодавства i юрид. практики України.-

1995.-№ 2.-С. 54, 55).

663

б. За змiстом ст. 285 ЦПК у порядку окремого прова-

дження оскаржується тiльки вiдмова у вчиненнi вико-

навчого напису, а правильнiсть вимог, зазначених у вико-

навчому написi, може бути оскаржена боржником лише

в позовному порядку. При оскарженнi боржником пра-

вильностi таких вимог завжди виникає спiр про право, який

згiдно зi ст. 255 ЦПК не розглядається в порядку окре-

мого провадження. В таких випадках справа розгляда-

ється за позовом боржника, а вiдповiдачем є кредитор.

При задоволеннi позову суд постановляє рiшення про ска-

сування виконавчого напису.

6. Скарги на вiдмову у вчиненнi або на неправильне

вчинення тiєї чи iншої нотарiальної дiї слiд вiдрiзняти

вiд скарг на дiї нотарiуса (або iнших посадових осiб, якi

вчиняють нотарiальнi дiї), що не стосуються сутi здiйс-

нюваних нотарiальних функцiй. Скарги на порушення

строкiв вчинення нотарiальної дiї, неналежну органiза-

цiю роботи, нетактовну поведiнку, порушення годин при-

йому тощо розглядаються не в судовому, а в адмiнiстра-

тивному порядку органами, якi здiйснюють керiвництво

нотарiатом (вiддiли юстицiї вiдповiдних мiсцевих адмi-

нiстрацiй, Мiнiстерство юстицiї України). Аналогiчнi ска-

рги на дiї посадових осiб виконкомiв мiсцевих рад, на

яких покладено виконання нотарiальних функцiй, роз-

глядаються виконкомом вищестоящої ради. Подання

таких скарг на вiдмiну вiд скарг, що пред'являються до

суду, строком не обмежено.

Стаття 286. Строк на подання скарги, заяви

На подання скарги, заяви встановлюється десятиден-

ний строк з дня вчинення неправильної нотарiальної дiї

або вiдмови вчинити нотарiальну дiю.

(Стаття 286 зi змiнами, внесеними згiдно iз Законом

№ 287/94-ВР вiд 14.12.94)

1. Право на подання скарги строкове, воно може бути

реалiзовано протягом десяти днiв вiд дня Вчинення не-

правильної нотарiальної дiї або вiдмови вчинити нотарi-

альну дiю. Вiдповiдно до загальних правил обчислення

процесуальних строкiв перебiг строку на подання такої

скарги починається з дня, наступного пiсля того, коли

заявниковi стало вiдомо про вчинену нотарiальну дiю або

про вiдмову у вчиненнi такої дiї. Оскiльки на прохання

664

особи, яка отримала вiдмову у вчиненнi нотарiальної дiї,

причини вiдмови викладаються у письмовiй формi, строк

у такому разi має обчислюватися з дня, наступного за днем

винесення постанови з викладенням мотивiв.

2. Питання про додержання заявником встановлено-

го для подання скарги десятиденного строку вирiшує суд.

Цей строк обчислюється з наступного дня пiсля вчинен-

ня оскарженої нотарiальної дiї або вiдмови вчинити но-

тарiальну дiю i вважається непропущеним, якщо до його

закiнчення скаргу було подано (здано на пошту) органу,

що виконує нотарiальнi дiї, або безпосередньо до суду.

3. Пропущений з поважних причин строк на подання

скарги може бути поновлений судом на прохання заiнте-

ресованої особи. Скарга, подана пiсля закiнчення цього

строку, залишається без розгляду вiдповiдно до ст. 85 ЦПК,

якщо суд не знайде пiдстав для його поновлення або про

поновлення строку не заявлялося прохання. Ухвала про

залишення скарги без розгляду не є перешкодою для по-

дання вiдповiдного позову.

Стаття 287. Порядок подання скарги, заяви

Скарга, заява через нотарiуса або посадову особу, яка

вчиняє нотарiальнi дiї, подаються до суду. Нотарiус або

посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, повиннi пе-

редати скаргу, заяву iз своїм поясненням щодо сутi

. скарги, заяви разом з оригiналами або копiями потрiб-

них документiв до суду не пiзнiше трьох днiв з дня

одержання скарги, заяви.

(Стаття 287 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

Л> 287/94-ВР вiд 14.12.94)

1. Вiдносно змiсту, форми та порядку подання скарги

слiд керуватися загальними правилами цивiльного про-

цесуального законодавства тiєю мiрою, якою вони засто-

совуються до окремого провадження. Оскiльки справи

даної категорiї розглядаються судом за правилами ЦПК

з винятками i доповненнями, що мiстяться в гл. 39, ска-

рги за формою i змiстом повиннi вiдповiдати вимогам

ст. 137 ЦПК. У скарзi має бути зазначено: найменування

СУДУ, до якого подається скарга; найменування скаржни-

ка, його мiсце проживання або знаходження, якщо скарга

подається юридичною особою; змiст вимог скаржника;

обставини, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги; до-

665

кази, що пiдтверджують викладенi обставини; перелiк

документiв, якi додаються до скарги. Скарга має бути опла-

чена державним митом у вiдповiдному розмiрi.

При подачi скарги без додержання вимог ст. 137 ЦПК

суддя на пiдставi ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про

залишення скарги без руху i надає заявниковi строк для

виправлення недолiкiв, а якщо протягом цього строку

вони не будуть усунутi, повертає скаргу, постановивши про

це мотивовану ухвалу.

При цьому слiд враховувати, що вiдповiдно до ст. 49

ЗаконуУкраїни <Про нотарiат> нотарiус чи iнша посадо-

ва особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, на прохання особи,

якiй вiдмовлено у вчиненнi нотарiальної дiї, повиннi ви-

класти причини вiдмови в письмовiй формi i роз'яснити

порядок її оскарження. В разi коли у вчиненнi нотарiа-

льної дiї вiдмовляє нотарiус, вiн не пiзнiше триденного

строку виносить постанову про таку вiдмову.

Вiдсутнiсть письмової вiдмови нотарiуса у вчиненнi

нотарiальної дiї не є пiдставою для вiдмови у прийняттi

скарги. Письмова постанова нотарiуса є лише доказом

певної дiї, а вiдсутнiсть доказу вiдповiдно до ст.ст. 136,

137 ЦПК не може бути пiдставою для вiдмови у прийн-

яттi заяви.

2. Для подання скарг встановлено особливий порядок

(ст. 287 ЦПК): вони надсилаються до суду через нотарiу-

са або посадову особу, яка вчиняє нотарiальнi дiї; нотарiус

або вiдповiдна посадова особа, одержавши скаргу, зобов'я-

занi передати її до суду разом зi своїми поясненнями

щодо її сутi та з оригiналами або копiями потрiбних до-

кументiв не пiзнiше трьох днiв з дня одержання скарги.

3. Прийнявши скаргу до провадження, суддя здiйснює

всi необхiднi дiї, пов'язанi з пiдготовкою справи до судо-

вого розгляду.

Для забезпечення правильного та своєчасного розгля-

ду скарг суддя, порушуючи справу, зобов'язаний вiдповiд-

но до вимог ст. 143 ЦПК провести всi необхiднi пiдготов-

чi дiї. Важливим е залучення до участi у справi всiх заiн-

тересованих осiб. Оскiльки закон мiстить вказiвку на

участь у справi нотарiуса або iншої посадової особи, дiї

якої оскаржуються, суддя має повiдомити цих осiб.

У справах по скаргах на нотарiальнi дiї або вiдмову в

їх вчиненнi вiдповiдно нотарiуси та iншi органи, що ви-

конують нотарiальнi дiї, беруть участь як заiнтересованi

666

особи (ст. 98 ЦПК) i несуть обов'язки та користуються

правами, передбаченими ст. 99 ЦПК, у тому числi правом

оскаржувати рiшення i ухвали суду. Крiм того, до iнших

заiнтересованих осiб належать учасники правовiдносин,

якi пов'язанi з вчиненням нотарiальної дiї: родичi скар-

жника, його подружжя, органи державного управлiння,

iншi спадкоємцi.

4. У судовому засiданнi судочинство провадиться за

правилами гл. 39 ЦПК; По виконаннi дiй, що складають

змiст пiдготовчої частини судового розгляду, розгляд справи

по сутi починається з доповiддi суддi. Пiсля нього висту-

пає скаржник, який викладає суть своїх вимог, а потiм

пояснення щодо сутi скарги дає нотарiус, представник органу,

що вчиняє нотарiальнi дiї, або вiдповiдна посадова особа.

5. Предметом судового розгляду в цих справах є або

законнiсть та обгрунтованiсть нотарiальної дiї, або право-

мiрнiсть вiдмови в її вчиненнi. При перевiрцi законностi

дiй нотарiуса суддя повинен дослiдити всi докази i з'ясу-

вати обставини, якi мають значення для справи. Доказа-

ми можуть бути документи, що стосуються вчиненої но-

тарiальної дiї (оригiнали нотарiально посвiдченого дого-

вору, заповiту, свiдоцтва про право на спадщину, про пра-

во власностi на частку в спiльному майнi подружжя,-довi-

реностi, iнших документiв, виданих нотарiальним орга-

ном; документи, що пiдтверджують безспiрнiсть заборго-

ваностi або iншої вiдповiдальностi боржника тощо); по-

станова нотарiуса або вiдповiдний акт iншого органу (слу-

жбової особи); що виконує нотарiальнi дiї, про вiдмову

вчинити дану нотарiальну дiю; документи, якi заявник

просив посвiдчити або засвiдчити.

Постанова Пленуму Верховного Суду України <Про

судову практику в справах за скаргами на нотарiальнi

дiї або вiдмову в їх вчиненнi> роз'яснює: при вирiшеннi

питання про обгрунтованiсть скарг суди мають виходити

з того, що нотарiальнi дiї повиннi вчинятися в суворiй

вiдповiдностi з встановленими для даного органу чи слу-

жбової особи компетенцiєю i порядком їх вчинення

(Бюл. законодавства i юрид. практики України.-

1995.- № 1.- С. 431).

Вiдмова у вчиненнi нотарiальної дiї може бути визна-

на обгрунтованою, якщо вчинення такої дiї суперечить

закону, дiя пiдлягає вчиненню iншим нотарiусом або iн-

шою посадовою особою або з проханням про вчинення

667

нотарiальної дiї звернулася недiєздатна особа чи її пред-

ставник, який не має необхiдних повноважень, або якщо

угода, що укладається вiд iменi юридичної особи, супере-

чить цiлям, вказаним в її статутi чи положеннi, а також

коли поданi для вчинення нотарiальної дiї документи не

вiдповiдають вимогам чинного законодавства або мiстять

вiдомостi, що порочать честь, гiднiсть громадян (ст. 49

Закону України <Про нотарiат>).

Стаття 288. Рiшення по скарзi, заявi

У разi задоволення скарги, заяви суд постановляє

рiшення про скасування вчиненої нотарiальної дiї або

зобов'язує нотарiуса чи посадову особу, яка вчиняє но-

тарiальнi дiї, вчинити нотарiальну дiю.

Копiя рiшення надсилається нотарiусу чи посадовiй

особi, яка вчиняє нотарiальнi дiї.

(Стаття 288 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

Л@ 287/94-ВР вiд 14.12.94)

1. Оскiльки на справи по скаргах на нотарiальнi дiї

або вiдмову в їх вчиненнi поширюються загальнi прави-

ла цивiльного судочинства (ст. 255 ЦПК), рiшення в цих

справах мають вiдповiдати вимогам ст.ст. 203, 231, 283

ЦПК. Рiшення суду повинно бути мотивованим, мiстити

аналiз пред'влених у справi доказiв, а також посилання

на матерiальнi та процесуальнi норми права.

У резолютивнiй частинi рiшення, зокрема, повинно бути

' зазначено про задоволення скарги або про повне чи част-

кове залишення її без задоволення.

2. При задоволеннi скарги на нотарiальнi дiї суд має їх

скасувати, зазначивши, якi саме нотарiальнi дiї, коли i ким

вчиненi, скасовуються. Задовольняючи скаргу на вiдмову

у вчиненнi нотарiальної дiї, суд у резолютивнiй частинi

рiшення зазначає про скасування постанови (iншого вiд-

повiдного акта) з наведенням дати i органу, що її прий-

няв, i вказує, яку нотарiальну дiю та хто повинен вчинити.

У таких справах суд не має права замiсть скасування

нотарiальних дiй визнавати недiйсними посвiдченi угоди;

вирiшувати питання про вiдповiднi дiї (наприклад,

дозволити подарувати чи продати певне майно); зобов'я-

зати орган, що виконує нотарiальнi дiї, вчинити дiю, яка

суперечить закону, або вчинити нотарiальну дiю у зв'язку

668

з поданням до суду документiв чи доказiв, вiдсутнiсть яких

у заявника викликала вiдмову у вчиненнi цих дiй. Остання

обставина є пiдставою для нового звернення до нотарi-

ального органу, а не для скасування його постанови.

У випадках, коли суд визнає дiї нотарiального органу

законними та обгрунтованими, вiн вiдмовляє в задоволен-

нi скарги. Копiя рiшення надсилається нотарiусу чи по-

садовiй особi, яка виконує нотарiальнi дiї.

3. При невиконаннi рiшення суду вживаються заходи,

передбаченi ст. 87 Закону України <Про виконавче про-

вадження>. Рiшення суду по скарзi може бути оскарже-

но особами, якi беруть участь у справi, в тому числi i нота-

рiусами.