Глава 42 ПЕРЕГЛЯД У ПОРЯДКУ СУДОВОГО НАГЛЯДУ РiШЕНЬ, УХВАЛ i ПОСТАНОВ СУДУ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ

Стаття 327. Рiшення, ухвали i постанови,

що можуть бути опротестованi

Рiшення, ухвали i постанови суду, що набрали за-

конної сили, можуть бути переглянутi в порядку судового

нагляду за протестами службових осiб, зазначених у

статтi 328 цього Кодексу.

1. Стаття передбачає об'єкти перегляду у порядку су-

дового нагляду, тобто вiдповiднi акти судiв першої iнста-

нцiї, касацiйної та наглядної iнстанцiй.

Об'єктом перегляду в порядку нагляду може бути i

постанова нижчестоягцої наглядної iнстанцiї, проте вно-

704

сити змiни у свої постанови суд наглядної iнстанцiї не

може. Так, у лютому 1979 р. громадянка Р. пред'явила

позов до унiвермагу про зняття дисциплiнарного стяг-

нення. Позивачка зазначила, що вона працювала у вiдпо-

вiдача завiдуючою секцiєю. Наказом директора унiвер-

магу вiд 22 сiчня 1979 р. на неї накладено дисциплiнар-

не стягнення (сувору догану) i позбавлено винагороди за

пiдсумками рiчної роботи. Дисциплiнарне стягнення до

неї застосовано за виявлену перевiркою недостачу мате-

рiальних цiнностей i порушення правил торгiвлi. Поси-

лаючись на те, що цих порушень вона не допускала i пе-

ред накладенням дисциплiнарного стягнення адмiнiст-

рацiя не вимагала вiд неї письмових пояснень, позивачка

просила визнати неправильним накладене на неї дисци-

плiнарне стягнення.

Рiшенням Ленiнського районного суду м. Ворошило-

вграда вiд ЗО травня 1979 р. позов задоволене.

У касацiйному порядку справа не розглядалася.

Постановою президiї Ворошиловградського обласного

суду вiд 26 вересня 1979 р. протест прокурора Ворошило-

вградської областi частково задоволений, з мотивуваль-

ної частини рiшення вiд ЗО травня 1979 р. виключено

вказiвку про те, що до виявленої недостачi матерiальних

цiнностей позивачка вiдношення не мала, оскiльки на

перiод її виникнення вона перебувала у вiдпустцi. У ре-

штi рiшення районного суду залишено без змiн.

Додатковою постановою тiєї ж президiї вiд 10 жовтня

1979 р. також за протестом прокурора областi внесено

змiни до постанови президiї обласного суду вiд 26 верес-

ня 1979 р. i з мотивувальної частини рiшення суду ви-

ключенi вказiвки про вiдсутнiсть порушень правил тор-

гiвлi, про якi згадувалося в наказi.

Протест заступника Голови Верховного Суду України про

скасування всiх судових рiшень пiдлягає задоволенню.

Задовольняючи позов Р., районний суд у мотивуваль-

нiй частинi рiшення зазначив, що позивачка до виявле-

ної недостачi у секцiї нiякого вiдношення не мала, пору-

шень правил торгiвлi, про якi вказується у наказi, не до-

пускала. До такого висновку суд дiйшов на пiдставi по-

яснень позивачки та показань свiдкiв.

Проте, як видно з матерiалiв справи, за наслiдками пе-

ревiрки, проведеної у секцiї жiночого взуття управлiн-

ням внутрiшнiх справ м. Ворошиловграда, директору

унiвермагу надсилалося подання з наведенням конкрет-

705

них фактiв порушення правил торгiвлi у секцiї, якою ке-

рувала Р. У справi з приводу цього е письмовi пояснення

продавцiв унiвермагу. Однак суд не дослiдив обставин,

вказаних у згаданому поданнi, i висновок про непричет-

нiсть позивачки до виявлених порушень зробив без пере-

вiрки письмових пояснень працiвникiв унiвермагу.

Незважаючи на те, що висновки районного суду грунту-

валися на недостатньо перевiрених обставинах, президiя

обласного суду не скасувала рiшення суду з направлен-

ням справи на новий розгляд, а постановою вiд 26 вересня

1979 р. лише частково змiнила його. Додатковою постано-

'вою президiя цього ж суду вiд 10 жовтня 1979 р. змiнила

не тiльки рiшення суду, але й свою попередню постанову.

Проте вiдповiдно до ст. 330 ЦПК президiї обласних

судiв розглядають справи за протестами в порядку судо-

вого нагляду на рiшення й ухвали районних (мiських)

судiв та касацiйнi ухвали обласних судiв. Щодо постанов

президiї обласних судiв, то за вiдповiдними протестами

вони можуть бути скасованi судовою колегiєю в цивiль-

них справах Верховного Суду України.

Ураховуючи наведене, судова колегiя в цивiльних спра-

вах Верховного Суду України ухвалила: протест заступ-

ника Голови Верховного Суду України задовольнити; рi-

шення Ленiнського районного суду м. Ворошиловграда

вiд ЗО травня 1979 р., постанову президiї Ворошиловград-

ського обласного суду вiд 26 вересня 1979 р. та додаткову

постанову вiд 10 жовтня 1979 р. скасувати, а справу надi-

слати до Ворошиловградського обласного .суду для роз-

гляду по першiй iнстанцiї (Комаров В.В. Цивiльне проце-

суальне право України: практика застосування.- Хар-

кiв, 1993.- С. 247, 248).

2. Перегляд судових рiшень, ухвал i постанов у поряд-

ку судового нагляду має виключний характер та iстотно

вiдрiзняється вiд оскарження. Предметом касацiйного

розгляду є рiшення та ухвали, якi не набрали законної

сили. Предметом перегляду в порядку нагляду є судовi

постанови, що набрали законної сили. Касацiйний роз-

гляд вiдбувається з iнiцiативи заiнтересованих осiб, тобто

за касацiйною скаргою осiб, якi беруть участь у справi,

або за касацiйним поданням прокурора. На вiдмiну вiд

цього перегляд у порядку нагляду можливий тiльки при

принесеннi протестiв службовими особами прокуратури

чи суду, уповноваженими на бпротестування рiшень, ух-

вал i постанов (ст. 328 ЦПК).

706

Цивiльним процесуальним законодавством передба-

ченi судово-нагляднi iнстанцiї, що розглядають судовi

постанови у порядку нагляду (ст. 330 ЦПК), а також спе-

цифiчнi пiдстави для скасування судових актiв у поряд-

ку нагляду (ст. 338 ЦПК).

Виключнiсть характеру перегляду у порядку нагляду

полягає в тому, що сторони та iншi особи, якi беруть участь

у справi, мають право брати участь у розглядi справи за-

лежно вiд розсуду наглядного суду (ст.ст. 332, 333 ЦПК).

Можливiсть перегляду судових постанов у порядку

нагляду не обмежується нiякими строками.

Стаття 328. Особи, якi мають право

опротестовувати рiшення, ухвали

i постанови суду, що набрали

законної сили

Опротестовувати в порядку нагляду рiшення, ухвали,

постанови суду, що набрали законної сили, мають право:

1) Голова Верховного Суду України, Генеральний

прокурор України та їх заступники - рiшення, ухвали

i постанови будь-якого суду України, за винятком

постанов Пленуму Верховного Суду України;

2) голови Верховного суду Республiки Крим, облас-

ного, Київського i Севастопольського мiських судiв та

їх заступники, прокурор Республiки Крим, областi, мiст

Києва, Севастополя та/їх заступники - рiшення, ухвали

районного (мiського), мiжрайонного (окружного) суду,

а також касацiйнi ухвали судової колегiї в цивiльних

справах Верховного суду Республiки Крим, обласного,

Київського i Севастопольського мiських судiв;

3) голова вiйськового суду регiону, В^йськово-Морсь-

ких Сил, вiйськовий прокурор (на правах прокурора об-

ластi), їх заступники - рiшення, ухвали вiйськового

суду гарнiзону.

(Стаття 328 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

№ 2913-07 вiд 24.07.70. № 1461-10 вiд 23.01.81; Законами

№ 2857-12 вiд 15.12.92; Лi 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Судочинство у порядку нагляду характеризується

колом суб'єктiв права опротестування i скасування судо-

вих рiшень, ухвал та постанов.

ЦПК мiстить вичерпний перелiк посадових осiб суду

та прокуратури, котрi мають право опротестовувати судовi

постанови.

71)7

Стаття 328 ЦПК передбачає, що таке право мають Го-

лова Верховного Суду України, Генеральний прокурор

України та їх заступники, голова Верховного Суду Авто-

номної Республiки Крим, обласного. Київського i Севасто-

польського мiських судiв та їх заступники, прокурор Ав-

тономної Республiки Крим, областi, мiст Києва, Севасто-

поля та їх заступники, а також голова вiйськового суду

регiону, Вiйськово-Морських Сил, вiйськовий прокурор (на

правах прокурора областi) та їх заступники.

Правом принесення протесту у порядку нагляду не

надiленi мiськi та районнi прокурори,'але вони можуть

у випадках установлення порушення закону або необ-

грунтованостi тих чи iнших судових постанов увiйти

з поданням до прокурора областi про їх опротестування

в порядку нагляду.

2. ЦПК визначає вичерпнi повноваження зазначених

посадових осiб на опротестування судових постанов у

порядку нагляду. Голова Верховного Суду України, Гене-

ральний прокурор України та їх заступники мають право

вносити протести на рiшення будь-якого суду України, за

винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;

голова Верховного Суду Автономної Республiки Крим,

обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв

та їх заступники, прокурор Автономної Республiки Крим,

областi, мiст Києва, Севастополя та їх заступники - на

рiшення районного (мiського), мiжрайонного (окружного)

суду, а також касацiйнi ухвали судової колегiї в цивiль-

них справах Верховного Суду Автономної Республiки Крим,

обласного. Київського i Севастопольського мiських судiв;

голова вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морських Сил,

вiйськовий прокурор (на правах прокурора областi), їх

заступники - на рiшення вiйськового суду гарнiзону.

У лiтературi висловлюється думка, що iснуючий поря-

док перегляду судових рiшень, при якому голови обласного

чи Верховного Суду або їх заступники витребують справу з

нижчестоящого суду, вносять протест та самi ж беруть участь

у його розглядi або призначають для його розгляду пiдлеглих

їм суддiв, не вiдповiдає принципу незалежностi суддiв,

оскiльки не виключає можливостi впливу на них. Право

перевiрки справи та принесення протесту у наглядну

iнстанцiю повинно належати тiльки прокурору та його

заступнику. Голова суду та його заступники не повиннi мати

права на принесення протесту. Розгляд такої справи має

бути тiльки колегiальним (Маляренко В. Актуальнi

708

проблеми становлення судової влади в Українi / / Право

України.^- 1996.- № 1.- С. 31-37).

Стаття 329. Витребування справ

Службовi особи, зазначенi в статтi 328 цього Кодексу,

а також районнi i мiськi прокурори та прокурори гарнi-

зонiв вправi витребувати вiд вiдповiдних судiв цивiльну

справу для вирiшення питання про наявнiсть пiдстав

для принесення протесту в порядку судового нагляду.

Якщо особа, яка витребувала справу, не має права

принесення протесту на дане рiшення, ухвалу або

постанову, вона в необхiдних випадках входить з

поданням про принесення протесту в порядку судового

нагляду до вищестоящої службової особи, яка має право

принесення протесту.

При вiдсутностi пiдстав для принесення протесту про

це повiдомляється особа, за заявою якої справа була

витребувана для перевiрки, з зазначенням мотивiв

вiдмови, а справа повертається до суду за належнiстю.

(Стаття 329 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

ЛС° 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Службовi особи, правомочнi на опротестування су-

дових постанов у порядку нагляду, а також прокурори

мiст (районiв) мають право в межах своєї компетенцiї

витребувати з вiдповiдних судiв цивiльнi справи для роз-

в'язання питання про наявнiсть пiдстав для принесення

протесту в порядку нагляду незалежно вiд того, виконано

чи не виконано рiшення суду та який строк минув пiсля

набрання рiшенням законної сили.

Чинне законодавство не мiстить нiяких обмежень у

регламентацiї приводiв порушення провадження у поряд-

ку нагляду. Найчастiшим приводом до порушення на-

глядного провадження є скарги осiб, якi беруть участь у

справi, та їх представники. Цi скарги на практицi назива-

ють скаргами у порядку нагляду. С.Ю. Кац вважав, що

вони мають процесуальне значення, бо є пiдставою для

виникнення цивiльних процесуальних правовiдносин мiж

заявниками i посадовими особами прокуратури та суду

(Кац С.Ю. Судебньїй надзор в гражданском судопроиз-

водстве.- М" 1980.- С. 105, 106). Такий пiдхiд є спiр-

ним. Зазначенi скарги не мають процесуального характе-

ру, оскiльки правовiдносини не регулюються нормами

процесуального права i в них вiдсутнiй обов'язковий су-

709

б'єкт цивiльних процесуальних правовiдносин - суд.

Тому порядок розгляду цих скарг регулюється не цивiль-

ним процесуальним законодавством, а Законом України

<Про звернення громадян> вiд 02.10.1996 р. (Вiдомостi

Верхов. Ради України.- 1996.- № 47.- Ст. 256). Ви-

никнення ж цивiльних процесуальних правовiдносин має

мiсце у тому випадку, коли зазначенi у ст. 328 ЦПК особи

витребують справу iз суду та принесуть протест.

2. Вивчення справи пiсля її витребування є одним iз

важливих елементiв наглядного провадження. У випад-

ку встановлення вiдсутностi пiдстав для принесення про-

тесту, якщо подавалася скарга в порядку нагляду, то заiн-

.тересованiй особi направляється мотивоване та обгрунто-

ване повiдомлення про вiдмову у принесеннi протесту, а

справа повертається до суду, який постановив рiшення.

Якщо ж вивчення справи свiдчить про те, що вiдповiдна

постанова є незаконною або необгрунтованою, то посадова

особа складає протест у порядку'нагляду та направляє його

разом iз справою у належний судовий орган, котрий має

право розглядати протест. Копiї протесту надсилаються

особам, якi беруть/ участь у справi i яких повiдомляють

про час та мiсце розгляду справи.

Стаття 330. Суди, що розглядають протести

Справи в порядку нагляду розглядають:

1) президiя Верховного суду Республiки Крим, облас-

ного, Київського та Севастопольського мiських судiв -

за протестами Голови Верховного Суду-України, Гене-

рального прокурора України та їх заступникiв, голiв

Верховного суду Республiки Крим, обласного. Київського,

Севастопольського мiських судiв та їх'заступникiв,

прокурора Республiки Крим, областi, мiст Києва,

Севастополя та їх заступникiв - на рiшення i ухвали

районних (мiських) судiв, мiжрайонних (окружних) судiв

та на касацiйнi ухвали Верховного суду Республiки

Крим, обласних судiв. Київського i Севастопольського

мiських судiв;

2) вiйськовий суд регiону, Вiйськово-Морських Сил - i

за протестами Голови Верховного Суду України, Гене-

рального прокурора України та їх заступникiв, голови

вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морських Сил та їх

заступникiв, вiйськових прокурорiв (на правах проку-

рора областi) -- на рiшення i ухвали вiйськових судiв

гарнiзонiв;

710

3) судова колегiя в цивiльних справах Верховного

Суду України - за протестами Голови Верховного Суду

України, Генерального прокурора України та їх заступ-

никiв - на рiшення i ухвали районних (мiських) судiв,

мiжрайонних (окружних) судiв. Верховного суду Респуб-

лiки Крим, обласних судiв. Київського i Севасто-

польського мiських судiв, мiжобласного суду;

4) вiйськова колегiя Верховного Суду України - за

протестами Голови Верховного Суду України, Генера-

льного прокурора України та їх заступникiв - на

рiшення i ухвали вiйськових судiв гарнiзонiв, регiонiв,

Вiйськово-Морських Сил та на касацiйнi ухвали вiйсько-

вих судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил;

5) Пленум Верховного Суду України- за протестами

Голови Верховного Суду України, Генерального проку-

рора України та їх заступникiв - на рiшення i ухвали

судової колегiї в цивiльних справах i вiйськової колегiї

Верховного Суду України.

(Стаття 330 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

№ 2913-07 вiд 24.07.70. № 1461-10 вiд 23.01.81; Законами

№ 2857-12 вiд 15.12.92,№ 4018-1-2 вiд 24.02.94)

Стаття 330 ЦПК закрiплює правило про суди, якi мо-

жуть розглядати цивiльнi справи у порядку нагляду. Це

правило має iмперативний характер для визначення на-

лежного суду.

Стаття 331. Зупинення виконання рiшень, ухвал

та постанов, що набрали законної

сили

! Службовi особи, яким надано право принесення про-

тестiв у порядку нагляду, можуть зупинити виконання

вiдповiдних рiшень, ухвал i постанов до закiнчення про-

вадження в порядку нагляду.

Принесення протесту на рiшення суду, прийняте по

скарзi на неправомiрнi дiї службової особи, що ущемля-

ють права громадянина, зупиняє виконання рiшення до

закiнчення провадження в порядку нагляду.

(Стаття 331 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 5803-11 вiд 25.04.88)

Одночасно з розглядом питання про опротестування

постанови може виникнути питання про необхiднiсть

припинення її виконання. Стаття 331 ЦПК встановлює,

711

що службовi особи, яким надано право принесення про-

тестiв у порядку нагляду, можуть зупинити виконання

вiдповiдних постанов до закiнчення наглядного прова-

дження. Принесення протесту на рiшення суду, прийняте

за скаргою на неправомiрнi дiї службової особи, що уще-

млює права громадянина, зупиняє виконання рiшення до

закiнчення провадження у порядку нагляду.

Стаття 332. Надiслання копiй протесту особам,

якi беруть участь у справi,

i повiдомлення їх про час i мiсце

розгляду справи

. Службова особа, приносячи протест у порядку нагля-

ду, повинна додати до нього колiї протесту вiдповiдно

до числа осiб, якi брали участь у справi.

Верховний Суд України або Верховний Суд Республi-

ки Крим, обласний, Київський i Севастопольський мiськi

суди, вiйськовий суд регiону, Вiйськойо-Морських Сил

надсилає сторонам та iншим особам, якi брали участь у

справi, копiї протесту з таким розрахунком, щоб вони

мали можливiсть подати письмовi пояснення на протест

i додатковi матерiали по справi. В необхiдних випадках

одночасно з надiсланням копiї протесту сторони та iншi

особи, якi беруть участь у справi, повiдомляються про

час i мiсце розгляду справи.

(Стаття 332 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 25.01.81; Законом М 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Норма права, яка сформульована у ст. 332,-спрямо-

вана на забезпечення права на судовий захист. Слiд за-

значити, що невиконання вимог щодо Надiслання копiй

протесту вiдповiдним особам унеможливлює розгляд спра-

ви судом наглядної iнстанцiї.

2. Що стосується повiдомлення осiб, якi беруть участь

у справi, про час та мiсце розгляду справи судом нагляд-

ної iнстанцiї, то воно здiйснюється за розсудом суду i

пов'язується з необхiдними випадками.

Стаття 333. Право осiб, якi беруть участь

у справi, подати пояснення на протест

i взяти участь у розгдддi справи

Сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,

мають право подати письмовi пояснення на протест.

712

Особи, повiдомленi про час i мiсце розгляду справи,

якщо вони з'являться, допускаються до участi в її

розглядi. Неявка їх не перешкоджає розглядовi справи.

1. Сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,

мають право подавати письмовi пояснення на протест

(ч. 1 ст. 333 ЦПК). Це правило дублює ст. 99 ЦПК, котра

передбачає комплекс прав осiб, якi беруть участь у справi,

у тому числi й право подавати письмовi пояснення.

2. Пiсля прийняття чинного цивiльного процесуаль-

ного законодавства певне обмеження прав сторiн та iн-

ших осiб, якi беруть участь у справi, на участь у засiданнi

наглядної iнстанцiї (ч. 2 ст. 332 ЦПК) викликало крити-

ку в юридичнiй лiтературi. Дiйсно, е достатньо пiдстав

вважати, що ця регламентацiя не вiдповiдає таким заса-

дам судочинства, як гласнiсть, право бути заслуханим у

судi та iн.

Стаття 334. Вiдкликання та змiна протесту

Службова особа, яка принесла протест у порядку на-

гляду, має право вiдкликати, змiнити або доповнити його

до початку розгляду справи судом. Протест може бути

доповнений або змiнений вищестоящим прокурором. Про

вiдкликання протесту суд повiдомляє осiб, якi беруть

участь у справi. В ходi розгляду справи протест не може

бути нi вiдкликано, нi змiнено.

(Стаття 334 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12:92)

1. Коментована стаття визначає коло посадових осiб,

якi можуть вiдкликати протест у порядку нагляду, змiнити

або доповнити його.

Що стосується посадових осiб суду, то вiдкликати, змi-

нити та доповнити протест може лише та особа, яка його

принесла. Протест прокурора може бути доповнений або

змiнений вищестоящим прокурором.

Пiдстави вiдкликання, змiни або доповнення протесту

пов'язанi, як правило, з отриманням зазначеними служ-

бовими особами додаткових матерiалiв, якi впливають на

перспективу розгляду протесту.

2. Стаття передбачає обов'язковiсть повiдомлення су-

дом осiб, якi беруть участь у справi, про вiдкликання про-

тесту, а також неможливiсть у ходi розгляду справи вiд-

кликати чи змiнити протест.

713

Стаття 335. Розгляд справ за протестами

При розглядi справ у порядку судового нагляду за-

стосовуються правила, викладенi в статтях 301-307 цьо-

го Кодексу, з винятками i доповненнями, зазначеними

в цiй статтi.

Справа за протестом на рiшення, ухвалу, постанову,

що набрали законної сили, розглядається президiями

Верховного суду Республiки Крим, обласного. Київського

i Севастопольського мiських судiв та вiйськовим судом

регiону, Вiйськово-Морських Сил не пiзнiш як через два-

дцять днiв, а в судовiй колегiї в цивiльних справах та у

вiйськовiй колегiї Верховного Суду України - не пiзнiш

як через один мiсяць з дня надходження справи з про-

тестом.

Справи за протестами в порядку судового нагляду в

президiї Верховного суду Республiки Крим, обласного,

Київського i Севастопольського мiських судiв доповiдає

голова, заступник голови, член президiї або суддя Верхо-

вного суду Республiки Крим, обласного. Київського i Се-

вастопольського мiських судiв, у вiйськовому судi

регiону, Вiйськово-Морських Сил, в судовiй колегiї в

цивiльних справах i вiйськовiй колегiї Верховного Суду

України - Голова, заступник Голови або один iз суддiв,

а в Пленумi Верховного Суду України - Голова,

заступник Голови або члени Пленуму, якi ранiше не

брали участi в розглядi цiєї справи.

Доповiдач викладає обставини справи, рiшення,

ухвали i постанови в данiй справi та змiст протесту.

Особи, якi брали участь у справi та були повiдомленi

про час i мiсце розгляду справи, якщо вони з'явились в

судове засiдання, дають пояснення пiсля доповiдi справи.

У розглядi справи в порядку судового нагляду бере

участь прокурор, який пiдтримує принесений ним або

вищестоящим прокурором протест або висловлює свою

думку у справi, яка розглядається за протестом голови

суду або його заступника.

(Стаття 335 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законами № 2857-12 вiд 15.12.92,

№ 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Розгляд справи у порядку нагляду вiдбувається у фор-

мi судового засiдання.

У судовому засiданнi здiйснюються принципи колегi-

альностi i незалежностi судiв та пiдкорення їх тiльки за-

714

коновi. У президiї Верховного Суду Автономної Республi-

ки Крим, обласного. Київського та Севастопольського мiських

судiв розгляд вiдбувається у складi бiльшостi членiв президiї,

в судовiй колегiї у цивiльних справах Верховного Суду

України - у складi трьох суддiв, а в Пленумi Верховного

Суду України - за наявностi не менше двох третин складу

Пленуму (ст. 16 ЦiГК). Засiдання повинно проводитись у

певнiй послiдовностi, щоб забезпечити всебiчну перевiрку

законностi та обгрунтованостi постанов, якi перевiряються.

Судове засiдання складається з таких частин: пiдгото-

..вча; доповiдь у справi; пояснення осiб, якi беруть участь у

справi (якщо вони повiдомленi про розгляд справи у на-

гляднiй iнстанцiї); пiдтримка прокурором протесту або

доведення своєї думки по справi за протестом голови суду

або його заступника; винесення i оголошення судової

постанови.

Головне призначення пiдготовчої частини - це ви-

значення можливостi слухання справи у даному судово-

му засiданнi, даним складом суддiв i особами, якi беруть

участь у справi. Головуючий вiдкриває судове засiдання,

оголошує склад суду, називає прокурора, повiдомляє, яка

справа буде розглядатися, ким принесено протест, та з'я-

совує, чи є вiдводи.

Вiдвiд може бути заявлений з мотивiв заiнтересовано-

стi суддiв у результатi справи або у випадку повторної

участi суддi у розглядi справи (ст. 21 ЦПК) та з iнших

передбачених законом пiдстав.

У пiдготовчiй частинi судового засiдання повинно бути

розв'язане i питання про можливiсть розгляду справи за

наявностi даного складу осiб, якi беруть участь у справi.

Згiдно зi ст. 332 ЦПК у необхiдних випадках сторони та

iншi особи, якi беруть участь у справi, повiдомляються

про час i мiсце її розгляду. Це означає, що у таких випа-

дках судово-наглядний орган повинен сповiстити осiб, якi

беруть участь у справi, забезпечити їх особисту участь у

засiданнi з метою з'ясування тих чи iнших обставин або

пiдтвердження будь-яких фактiв. Коли особи, якi беруть

участь у справi, з поважних причин не з'явились у засi-

дання наглядної iнстанцiї, справу доцiльно вiдкласти.

2. Розгляд справи починається з доповiдi справи. iз

доповiдi наглядна iнстанцiя повинна одержати повне уяв-

лення про правильнiсть чи неправильнiсть судових по-

станов, що винесенi по справi, дослiдженiсть судом усiх

715

обставин справи, правильнiсть застосування норм проце-

суального i матерiального права. Доповiдач повинен за-

значити, чи заслуговують на увагу мотиви, що мiстяться у ^

протестi, заявах заiнтересованих осiб, у поясненнях на

протест, i повiдомити, якi є додатковi матерiали по справi

та яке доказове значення вони мають.

Справа за протестом на рiшення, ухвалу, постанову,

що набрали законної сили, розглядається президiями

Верховного Суду Автономної Республiки Крим, облас-

ного, Київського i Севастопольського мiських судiв та

вiйськовим судом регiону, Вiйськово-Морських Сил не

пiзнiше як через двадцять днiв, а у судовiй колегiї в

цивiльних справах та у вiйськовiй колегiї Верховного

Суду України - не пiзнiше як через один мiсяць з дня

надходження справи з протестом.

Справи за протестами в порядку судового нагляду в пре-

зидiї Верховного Суду Автономної Республiки Крим,

обласного. Київського i Севастопольського мiських судiв

доповiдають голова, заступник голови, член президiї або

суддя Верховного Суду Автономної Республiки Крим, об- <л

ласного, Київського i Севастопольського мiських судiв, у

вiйськовому судi регiону, Вiйськово-Морських Сил, у су-

довiй колегiї в цивiльних справах i вiйськовiй колегiї

Верховного Суду України - Голова, заступник Голови або

один iз суддiв, а в Пленумi Верховного Суду України -

Голова, заступник Голови або члени Пленуму, якi ранiше

не брали участi в розглядi цiєї справи.

У розглядi справи в порядку судового нагляду беруть

участь прокурор, який пiдтримує протест або викладає

думку по справi, що розглядається за протестом голови

суду чи його заступника. Прокурор зобов'язаний виклас-

ти позицiю прокуратури по данiй справi. Слiд зазначити

особливостi становища прокурора, коли вiн викладає дум-

ку по справi, яка порушена за протестом службової особи

суду. В цьому випадку вiн повинен визначити своє став-

лення не тiльки до постанов, винесених по справi, але й до

сутi протесту службової особи суду. Його думка має бути

мотивованою та обгрунтованою. Прокурору потрiбно вка-

зати, як наглядна iнстанцiя з урахуванням її повнова-

жень повинна вирiшити справу.

Суд, розглядаючи справу в порядку нагляду, згiдно зi

ст. 336 ЦПК не зв'язаний доводами протесту i зобов'яза-

ний перевiрити справу в повному обсязi. Законнiсть i об-

716

грунтованiсть судових постанов перевiряються за наяв-

ними у справi та додатково поданими матерiалами як в

опротестованiй, так i в неопротестованiй частинах, а та-

кож щодо осiб, не зазначених у протестi. Цi матерiали

можуть бути доданi до протесту або поданi безпосередньо

в суд громадянами i органiзацiями. Суд, який розглядає

справу в порядку нагляду, має право сам витребувати не-

обхiднi матерiали за клопотанням осiб, якi беруть участь

у справi, їх представникiв, а також з власної iнiцiативи.

Додатковi матерiали оцiнюються у сукупностi з доказа-

ми, що мiстяться у справi, i беруться до уваги при розв'я-

заннi питання про законнiсть i обгрунтованiсть винесе-

них по справi судових постанов. Наглядна iнстанцiя не

має права змiнювати рiшення чи постановляти нове рi-

шення на пiдставi додаткових матерiалiв, якi не розгля-

далися судом першої iнстанцiї. Цi матерiали можуть бути

покладенi лише в основу скасування судової постанови.

3. У результатi розгляду справи судово-наглядний ор-

ган виносить постанову чи ухвалу з висновками суду з

приводу законностi та обгрунтованостi перевiрених судо-

вих постанов.

Постанови президiї Верховного Суду Автономної Рес-

публiки Крим, обласних. Київського i Севастопольського

мiських судiв, ухвали вiйськових судiв регiонiв, Вiйсько-

во-Морських Сил, ухвали судової колегiї в цивiльних спра-

вах i вiйськової колегiї Верховного Суду України, поста-

нови Пленуму Верховного Суду України постановляють-

ся з додержанням правил, передбачених ст. 17 ЦПК.

Ухвала вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морських Сил,

судової колегiї в цивiльних справах i вiйськової колегiї

Верховного Суду України, постановлена за протестом у

порядку судового нагляду, пiдписується усiм складом суду.

Постанови президiї Верховного Суду Автономної Рес-

публiки Крим, обласного. Київського i Севастопольського

мiських судiв пiдписуються головуючими у засiданнi пре-

зидiї, а постанова Пленуму Верховного Суду України -

головуючим та секретарем Пленуму.

У засiданнi Пленуму Верховного Суду України ведеть-

ся протокол, який пiдписується головуючим та секрета-

рем Пленуму.

Постанови i ухвали, що виносяться судово-наглядни-

ми органами, складаються з чотирьох частин: вступної,

описової, мотивувальної та резолютивної.

717

У вступнiй частинi зазначаються час i мiсце розгляду

справи, склад суду, прiзвище прокурора i доповiдача. Опи-

сова частина мiстить обставини справи, змiст винесених

по справi постанов, змiст протесту. В мотивувальнiй час-

тинi викладаються доводи наглядної iнстанцiї в обгрун-

тування постановленого рiшення, а у резолютивнiй час-

тинi викладається сутнiсть рiшення наглядної iнстанцiї,

а також вказується суд, до якого напрпавляється справа

у випадку передачi її на новий розгляд.

Розглядаючи справу в порядку судового нагляду, судо-

ва колегiя в цивiльних справах i вiйськова колегiя Вер-

ховного Суду України та вiйськовi суди регiонiв, Вiйсько-

во-Морських Сил можуть постановити окрему ухвалу, а

президiя Верховного Суду Автономної Республiки Крим,

обласного. Київського i Севастопольського мiських судiв

та Пленум Верховного Суду України - окрему постано-

ву, якщо вони пiд час розгляду справи в порядку нагляду

виявляють помилки, допущенi судами, що розглядають

справу, порушення законностi чи iстотнi недолiки в робо-

тi державних установ та iнших органiзацiй, а також недо-

, держання закону окремими громадянами.

Стаття 336. Обов'язки суду при розглядi справи

в порядку нагляду

При розглядi справи в порядку нагляду суд по наяв-

них у справi i додатково поданих матерiалах перевiряє

законнiсть i обгрунтованiсть рiшення, ухвали i постанови

як в опротестованiй, так i в неопротестованiй частинi, а

так само щодо осiб, не зазначених у протестi.

Суд не зв'язаний доводами протесту i зобов'язаний

перевiрити справу в повному обсязi.

Коментована стаття передбачає правило, яке певною

мiрою не узгоджується з закрiпленою у ст.ст. 15 т& ЗО

ЦПК формою змагальностi цивiльного судочинства. Сфо-

рмульований у нiй обов'язок суду щодо перевiрки закон-

, ностi та обгрунтованостi рiшень, ухвал i постанов як в

опротестованiй, так i в неопротестованiй частинi, i щодо

осiб, не зазначених у протестi, а також незв'язанiсть суду

доводами протесту означають, що суд дiє в iнтересах пра-

вопорядку i у провадженнi в порядку судового нагляду

перевага надається офiцiйнiй дiяльностi суду.

718

Стаття 337. Повноваження суду, який розглядає

справу в порядку нагляду

Суд, розглянувши справу в порядку нагляду, своєю

ухвалою або постановою вправi:

1) залишити рiшення, ухвалу, постанову без змiн, а

протест - без задоволення;

2) скасувати рiшення, ухвалу або постанову повнiстю

або частково i направити справу на новий розгляд до

суду першої або касацiйної iнстанцiї;

3) скасувати рiшення, ухвалу або постанову повнiстю

або частково i закрити провадження в справi чи зали-

шити заяву без розгляду;

4) залишити в силi одне з ранiше постановлених у

справi рiшень, одну з ухвал чи постанов;

5) змiнити рiшення, ухвалу чи постанову або постано-

вити нове рiшення, не передаючи справи на новий роз-

гляд, якщо по справi не вимагається збирання або дода-

ткової перевiрки доказiв, обставини справи встановленi

судом першої iнстанцiї повно i правильно, але допущено

помилку в застосуваннi норм матерiального права.

(Стаття 337 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Суди, якi розглядають справи у порядку нагляду,

мають певне коло повноважень. Характер i обсяг цих

повноважень вiдповiдає функцiям, що виконують судово-

нагляднi органи.

Повноваження суду слiд трактувати не тiльки як його

права, але й як обов'язки, оскiльки за наявностi умов, пе-

редбачених законом для застосування тих чи iнших пов-

новажень, наглядний суд не тiльки має право, але й зобо-

в'язаний їх застосовувати.

Законодавством (ст. 337 ЦПК) детально регламенту-

ються повноваження суду, який розглядає справу в по-

рядку нагляду, що дають йому можливiсть повнiстю здiй-

снити покладенi на нього функцiї. Окремi повноваження

наглядної iнстанцiї тiсно пов'язанi з характером пору-

шень, якi були допущенi нижчестоящими судами.

2. Вiдповiдно до п. 1 ст. 337 ЦПК суд наглядної iнста-

нцiї має право залишити рiшення, ухвалу чи постанову

без змiни, а протест - без задоволення, якщо буде встано-

влено, що нижчестоящий суд винiс законне i обгрунтова-

не рiшення. При цьому наглядна iнстанцiя зобов'язана

719

мотивувати та обгрунтувати, чому воназалишила протест

без задоволення.

Згiдно з п. 2 ст. 337 ЦПК суд має право скасувати

рiшення, ухвалу чи постанову повнiстю або частково i

направити справу на новий розгляд до суду першої або

касацiйної iнстанцiї. Це повноваження застосовується,

якщо нижчестоящий суд винiс незаконне чи необгрунто-

ване рiшення. На новий касацiйний розгляд справа може

бути передана, якщо суд касацiйної iнстанцiї допустив

iстотнi процесуальнi порушення, якi позбавили його мо-

жливостi належним чином перевiрити законнiсть i об-

грунтованiсть рiшення та доводи скарги або касацiйного

, подання (неповiдомлення осiб, якi беруть участь у справi,

про час i мiсце розгляду справи, розгляд справи судом у

неналежному складi тощо).

При скасуваннi судових постанов суди наглядної iн-

станцiї зобов'язанi викласти мотиви скасування, зазна-

чити, якi докази слiд витребувати та якi додатковi дiї

повинен вчинити суд при новому розглядi справи.

Повноваження наглядної iнстанцiї про скасування рi-

шення, ухвали чи постанови повнiстю або частково та за-

криття провадження у справi чи залишення заяви без

розгляду (п. З ст. 337 ЦПК) грунтується на положеннях,

закрiплених у ст.ст. 227, 229 ЦПК.

Пiдстави закриття провадження у справi чи залишен-

ня заяви без розгляду точно визначенi законом i не мо-

жуть бути безпiдставно розширенi наглядною iнстанцi-

єю. Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, має право

закрити провадження у справi або залишити заяву без

розгляду, якщо обставини, що спричиняють прийняття

такого рiшення, не вимагають перевiрки в судi першої

iнстанцiї.

Якщо суд, що розглядає справу в порядку нагляду, ска-

совує судову постанову повнiстю або частково, але робить

висновок про наявнiсть обставин, якi є пiдставою для зу-

пинення провадження у справi, то вiн направляє справу в

суд першої iнстанцiї з вказiвкою обговорити питання про

зупинення провадження у справi.

Повноваження наглядної iнстанцiї на залишення в си-

лi одного з ранiше постановлених судових рiшень (п. 4

ст. 337 ЦПК) застосовується, якщо судовi постанови не

суперечать закону i вiдповiдають обставинам справи.

Згiдно з п. 5 ст. 337 ЦПК наглядна iнстанцiя має пра-

во змiнити опротестовану судову постанову чи винести

720

нове рiшення, не передаючи справи на новий розгляд. Проте

цi повноваження вона має право застосувати лише за умови,

якщо по справi не вимагається збирання або додаткової

перевiрки доказiв, обставини справи встановленi судом

першої iнстанцiї повно i правильно, але допущено помилку

при застосуваннi норм матерiального права.

Так, у травнi 1977 р. громадянин Ткач пред'явив по-

зов до громадянина Караруша про стягнення 3978 крб.

85 коп. Позивач вказував, що 12 грудня 1976 р. вiдповi-

дач, керуючи власним автомобiлем, порушив правила до-

рожнього руху. Це призвело до автоаварiї, у результатi

якої позивачевi завдано збиткiв на 3978 крб. 85 коп. Вiд-

повiдача за порушення правил дорожнього руху засудже-

но зач. 1 ст. 215 КК.

Рiшенням Шаргородського районного суду вiд 20 тра-

вня 1977 р. позов задоволене, i з Караруша на користь

Ткача стягнуто вказану суму.

Ухвалою судової колегiї у цивiльних справах Вiнни-

цького обласного суду вiд 14 червня 1977 р. рiшення за-

лишено без змiн.

Постановою президiї Вiнницького обласного суду вiд

10 жовтня 1977 р. вказанi рiшення змiненi i сума, яку

належить стягнути з вiдповiдача на вiдшкодування збит-

кiв, зменшена до 2122 крб. 88 коп.

Районний суд, задовольнивши позов, а судова колегiя

обласного суду, залишаючи рiшення без змiн, виходили з

того, що збитки позивача у зв'язку з пошкодженням з

вини вiдповiдача автомобiля згiдно з калькуляцiєю, скла-

деною 16 лютого 1977 р. Вiнницьким обласним виробни-

чим об'єднанням, становлять 3978 крб. 85 коп. Змiнюючи

рiшення районного суду та ухвалу судової колегiї, президiя

обласного суду вказала, що позивач у рахунок збиткiв

одержав 1 березня 1977 р. страхове вiдшкодування у

розмiрi 1855 крб. 97 коп., проте суду цього не повiдомив.

Висновки суду про розмiр збиткiв, заподiяних позива-

чу з вини вiдповiдача, не можна визнати обгрунтованими,

оскiльки до них суд дiйшов без достатнього дослiдження-

цього питання.

З матерiалiв справи вбачається, що вiдповiдач запере-

чував правильнiсть встановлення розмiру витрат на ре-

монт автомобiля. Суд не взяв до уваги цих заперечень,

посилаючись у рiшеннi на те, що вiдповiдачу надавалася

можливiсть подати докази щодо вартостi кузова, але вiн

цього не зробив.

/   У листi iнспекцiї державного страхування вiд 19 лип-

ня 1977 р., доданому до справи, вказується, що згiдно з

висновком Вiнницького обласного бюро товарних експе-

ртиз загальна вартiсть ремонту автомобiля дорiвнює 1820

крб. 77 коп. i в цьому розмiрi позивачевi виплачено стра-

хове вiдшкодування.

З урахуванням цього листа, який надiйшов пiсля вирi-

шення справи, президiя обласного суду, як про це згадува-

лося вище, змiнила судовi рiшення i зменшила розмiр

вiдшкодування. Згiдно ж зi ст. 337 ЦПК суд, який розгля-

дає справу в порядку нагляду, не вправi змiнити рiшення

або постановити нове на пiдставi додаткових матерiалiв,

що не розглядалися судом першої iнстанцiї. Цi матерiали

оцiнюються у сукупностi з iншими доказами, якi є у справi.

У даному разi президiя обласного суду мала скасувати

судовi рiшення у справi i надiслати її на новий розгляд.

' Виходячи з наведеного, судова колегiя ухвалила: про-

тест заступника Голови Верховного Суду України задоволь-

нити; рiшення Шаргородського районного суду вiд

20 травня 1977 р., ухвалу судової колегiї в цивiльних

справах Вiнницького обласного суду вiд 14 червня 1977 р..

та постанову президiї Вiнницького обласного суду вiд

10 жовтня 1977 р. скасувати, а справу надiслати до ра-

йонного суду на новий розгляд в iншому складi суддiв

(Комаров В.В. Цивiльне процесуальне право України:

практика застосування.- Харкiв, 1993.- С. 252-254).

Стаття 338. Пiдстави для скасування в порядку

нагляду рiшень, ухвал або постанов

суду

Пiдставами для скасування в порядку нагляду рiшень,

ухвал чи постанов суду є їх необгрунтованiсть або iстотнi

порушення норм матерiального чи норм процесуального

права.

Рiшення, ухвала або постанова суду пiдлягають ска-

суванню в порядку нагляду з закриттям провадження в

справi чи залишенням заяви без розгляду з пiдстав, пе-

редбачених статтями 227 i 229 цього Кодексу.

(Стаття 338 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№1461-10 вiд 23.01.81)

1. Вiдповiдно до ст. 338 ЦПК пiдставами для скасу-

вання судових постанов у порядку нагляду є їх необгрун-

722

тованiсть або iстотнi порушення норм матерiального чи

процесуального права.

Необгрунтованiсть трактується як неправильнiсть по-

станов з точки зору фактичних обставин справи, а неза-

коннiсть - як неправильнiсть їх з точки зору застосу-

вання права. Мiж цими поняттями iснує тiсний зв'язок.

Наприклад, незаконнiсть рiшення часто призводить i до

його необгрунтованостi. Так, при порушеннi судом про-

цесуальних норм, що регулюють порядок розгляду спра-

ви i визначають право осiб, якi беруть участь у справi, не

виключена можливiсть винесення необгрунтованого рi-

шення, оскiльки за наявностi таких порушень суд не може

всебiчно дослiдити обставини справи i встановити дiйснi

взаємовiдносини сторiн. Поверхове ж з'ясування факти-

чних обставин справи у свою чергу може призвести до

винесення не тiльки необгрунтованого, але й незаконного

рiшення, оскiльки в результатi цього суд може допустити

помилку при визначеннi характеру правовiдносин, iсную-

чих мiж сторонами.

Разом з тим для того, щоб у кожному конкретному

випадку можна було б точно визначити сутнiсть помилки,

допущеної судом, i встановити, належить вона до фактич-

них обставин справи чи до застосування норм права,

необгрунтованiсть i незаконнiсть необхiдно розмежовува-

ти. Це особливо важливо як при визначеннi пiдстав для

опротестування судових постанов, так i при застосуваннi

вiдповiдних повноважень судово-наглядними органами,

оскiльки скасування рiшення з направленням справи на

новий розгляд або змiна його чи винесення нового рiшення

залежать вiд того, яке це рiшення,- необгрунтоване чи

незаконне. Якщо вищестоящий суд виявить необгрунто-

ванiсть рiшення, зокрема неповне з'ясування обставин, що

мають iстотне значення, або невiдповiднiсть висновкiв суду,

викладених у рiшеннi, обставинам справи, вiн повинен

скасувати рiшення i направити справу на новий розгляд у

суд першої iнстанцiї, тому що вказанi недолiки може

виправити тiльки той суд, який розглядає справу по сутi.

Проте незаконнiсть рiшення не завжди е обов'язковою

умовою його скасування з передачею справи на новий

розгляд у суд першої iнстанцiї (п. 5 ст. 337 ЦПК).

2. Стаття 338 ЦПК розглядає необгрунтованiсть рiшень,

ухвал або постанов суду як одну з пiдстав їх скасування,

але змiст необгрунтованостi у зазначенiй статтi не роз-

723

криваеться. Поняття необгрунтованостi постанов у каса-

цiйному i наглядному провадженнi можна трактувати

однаково, тому за основу варто було б узяти ст. 312 ЦПК,

яка закрiплює обсяг необгрунтованостi. Виходячи з цього

необгрунтованiсть судових актiв може бути наслiдком:

неповноти з'ясування обставин, що мають значення для

справи; недоведеностi обставин, що мають значення для

справи, якi суд вважає встановленими; невiдповiдностi

висновкiв суду обставинам справи.

Неповне з'ясування обставин, що мають значення для

справи, може мати мiсце як у результатi поверхового їх

дослiдження, так i внаслiдок недостатньої перевiрки окре-

мих юридичних фактiв, що є пiдставою для опротестуван-

ня i скасування судових постанов, у яких допущено тако-

го роду порушення.

iнший рiзновид необгрунтованостi судових постанов

пов'язаний з доведенiстю або недоведенiстю фактичних

обставин справи. Тут можливi такi варiанти: а) недоведе-

нiсть обставин, якi суд вважає встановленими (у цьому

разi суд визнає факти встановленими за вiдсутностi дока-

зiв); б) визнання судом фактiв не встановленими за на-

явностi у справi доказiв, що пiдтверджують обставини

справи (помилки, що допускають суди у даному випадку,

пов'язанi з неправильною оцiнкою доказiв).

Необгрунтованiсть судових постанов у результатi не-

вiдповiдностi висновкiв суду обставинам справи полягає

у недолiках, якi мiстяться у мотивувальнiй i резолютив-

нiй частинах судових постанов.

3. Пiдставами для скасування у порядку нагляду су-

дових постанов є iстотнi порушення норм процесуально-

го i матерiального права. Пiд iстотними слiд розумiти

такi порушення, якi вплинули на правильнiсть винесеної

постанови, наприклад, порушення норм, що закрiплюють

основнi засади цивiльного процесу i права осiб, якi беруть

участь у справi (право на звернення до суду за судовим

захистом, колегiальнiсть у розглядi справ, незалежнiсть

судiв i пiдкорення їх тiльки законовi, гласнiсть процесу

та iн.).

Так, рiшенням Дзержинського районного суду м. Хар-

кова вирiшено спiр мiж громадянами М. та П. про змiну

умов договору найму жилого примiщення. Ухвалою су-

дової колегiї в цивiльних справах Харкiвського обласно-

го суду це рiшення залишено беазмiн. Президiя обласно-

724

го суду задовольнила протест заступника Голови Верхов-

ного Суду України про скасування касацiйної ухвали й у

постановi про направлення справи на новий розгляд у

касацiйному порядку вказала на таке.

Рiшення у справi оскаржили позивачi. Районний суд

листом вiд 25 травня 1987 р. повiдомив їх, що справу

призначено до розгляду в обласному судi на 2 червня

1987 р., але'направив його позивачам лише 1 червня,

одержали ж вони листа 6 червня, тобто пiсля розгляду

справи обласним судом. Ця обставина пiдтверджується

поставленими на конвертi з повiдомленням суду пошто-

вими штемпелями.

Таким чином, у зв'язку з тим, що районний суд на

порушення вимог ст. 297 ЦПК завчасно не повiдомив

позивачiв про день розгляду справи в обласному судi i

вони були позбавленi права взяти участь у її розглядi

судом касацiйної iнстанцiї, касацiйна ухвала пiдлягає

скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд у

касацiйному порядку (Комаров В.В. Цивiльне процесуа-

льне право України: практика застосування.- Харкiв,

1993- С. 250, 251).

Процесуальне законодавство (ст. 314 ЦПК) мiстить

перелiк безумовних пiдстав для скасування судових рi-

шень, тобто таких, за наявностi яких вищестояща iнстан-

цiя зобов'язана скасувати рiшення нижчестоящого суду.

До цих пiдстав законодавець вiдносить: порушення прин-

ципiв процесу; порушення основних прав сторiн та iн-

ших осiб, якi беруть участь у справi; порушення норм, що

забезпечують належне оформлення процесуальних доку-

ментiв.

Пiдставою до опротестування судових постанов у по-

рядку нагляду є i порушення норм матерiального права.

Вiдповiдно до ст. 313 ЦПК норми матерiального права

вважаються порушеними чи неправильно застосованими,

якщо: суд не застосував належний закон; суд застосував

закон, який не треба було застосовувати; суд неправильно

витлумачив закон.

Незастосування належного закону зводиться до того,

що в судовому актi немає посилання на закон, яким регу-

люються данi правовiдносини i на пiдставi яких можна

було б правильно вирiшити справу. Проте лише вiдсут-

нiсть посилання на норму матерiального права не може

бути пiдставою до скасування рiшення. Опротестування i

i

725

скасування тiєї чи iншої судової постанови можуть мати

мiсце, якщо у результатi незастосування закону був вине-

сений неправильний судовий акт. Пiд незастосуванням

закону розумiються i такi випадки, коли суд посилається

на пiдзаконний акт, виданий неналежним органом або в

неналежному порядку.

На практицi часто зустрiчаються випадки застосуван-

ня закону, який не пiдлягає застосуванню, або неправиль-

ного тлумачення закону. Для правильного застосування

закону суд повинен визначити фактичний склад i приро-

ду правовiдносин, а також правила дiї закону в часi i про-

сторi. Правильне тлумачення закону передбачає правиль-

нi юридичнi висновки у справi.

4. У пунктi 9 постанови Пленуму Верховного Суду

України вiд 26.01.1990 р. № 2 <Про практику розгляду

цивiльних справ у порядку нагляду> дається таке роз'яс-

нення щодо пiдстав скасування судових постанов у поряд-

ку нагляду: суди наглядної iнстанцiї повиннi мати на увазi,

що рiшення, ухвала, постанова, що набрали законної сили,

пiдлягають скасуванню, якщо вони є необгрунтованими або

якщо при розглядi справи допущено iстотнi порушення

норм матерiального або процесуального права.

Зокрема, рiшення не може бути визнане законним i

обгрунтованим, якщо в ньому не вiдображено всiх обста-

вин, що мають значення для справи, або вони з'ясованi

неповно, або суд визнав їх встановленими за вiдсутностi

достатнiх доказiв, якщо викладенi в рiшеннi висновки не

вiдповiдають обставинам справи, у рiшеннi не наведено

доводiв, за якими суд вiдхилив тi чи iншi докази.

Питання про те, чи е допущене порушення норм мате-

рiального або процесуального права iстотним, слiд вирi-

шувати залежно вiд його характеру, спричинило чи мог-

ло спричинити воно неправильне вирiшення справи. До

iстотних порушень, що призводять до скасування рiшен-

ня, зокрема належать порушення закону, зазначенi у

ст. 314 ЦПК, порушення принципу безпосередностi, усностi,

безперервностi судового процесу, допустимостi засобiв до-

казування. Разом з тим за правилами ст. 312 ЦПК не

може бути скасовано правильне по сутi рiшення з одних

лише формальних мiркувань, наприклад: порушення пiд-

судностi, окремi недолiки у викладi рiшення, якi не по-

значилися на його сутi або можуть бути усуненi без ска-

сування рiшення, помилкове посилання на норму права

726

при вiдповiдностi рiшення чинному законодавству (Ци-

вiльний кодекс. Цивiльний процесуальний кодекс Украї-

ни. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивi-

льних справах.- К" 1999.- С. 343).

5. Частина 2 коментованої статтi передбачає можли-

вiсть скасування рiшення, ухвали або постанови суду з

закриттям провадження в справi чи залишенням заяви

без розгляду з пiдстав, зазначених ст.ст. 227 та 229 ЦПК.

Стаття 339. Ухвали та постанови по протестах

в порядку судового нагляду

Постанови президiй Верховного суду Республiки

Крим, обласних. Київського i Севастопольського мiських

судiв, ухвали вiйськових судiв регiонiв, Вiйськово-

Морських Сил, ухвали судової колегiї в цивiльних

справах i вiйськової колегiї Верховного Суду України,

постанови Пленуму Верховного Суду України постанов-

ляються з додержанням правил, передбачених статтею

17 цього, Кодексу,

Ухвала вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морських

Сил, судової колегiї в цивiльних справах i вiйськової

колегiї Верховного Суду України, постановлена за про-

тестом в порядку судового нагляду, пiдписується всiм

складом суду.

Постанова президiї Верховного суду Республiки Крим,

обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв

пiдписується головуючим у засiданнi президiї, а поста-

нова Пленуму Верховного Суду України - головуючим

та секретарем Пленуму.

В засiданнi Пленуму Верховного Суду України ведеть-

ся протокол, який пiдписується головуючим та секрета-

рем Пленуму.

(Сщаття 339 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

вiд 15.10.66, № 1461-10 вiд 23.01.81; Законами № 2857-12 вiд

15.12.92,№ 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Частини 1-3 ст. 339 ЦПК регулюють питання щодо

видiв судових актiв, якi приймаються вiдповiдними судо-

во-наглядними iнстанцiями, а також порядок їх прийн-

яття.

2. Частина 4 ст. 339 ЦПК передбачає ведення протоко-

лу в засiданнi Пленуму Верховного Суду України.

727

Стаття 340. Змiст ухвал i постанов,

постановлених у порядку судового

> нагляду

В постановi президiї Верховного суду Республiки

Крим, обласного. Київського i Севастопольського мiських

судiв, в ухвалi вiйськового суду регiону, Вiйськово-

Морських Сил, ухвалi судової колегiї в цивiльних

справах i вiйськової колегiї Верховного Суду України, в

постановi Пленуму Верховного Суду України повинно

бути зазначено: час i мiсце розгляду справи; склад суду,

який брав участь у розглядi справи; прiзвище прокурора,

прiзвище доповiдача; обставини справи; змiст рiшення,

ухвали суду першої iнстанцiї, а також усi iншi ухвали

та постанови у справi; змiст протесту; мотиви постанови,

а в разi передачi справи на новий розгляд - також суд,

до якого передається справа.

(Стаття 340 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

М 1461-10 вiд 23.01.81: Законами № 2857-12 вiд 15.12.92,

Лi 4018-12 вiд 24.02.94)

Ухвали та постанови суду наглядної iнстанцiї, як i iншi

судовi акти, оформлюються як письмовi акти (докумен-

' ти) i мають вiдповiдати визначеним законом вимогам.

Бiльше того, з цим закон пов'язує правосуднiсть тих чи

iнших рiшень. Тому в ухвалах та постановах наглядної

iнстанцiї повиннi бути зазначенi: час i мiсце розгляду

справи; склад суду, який брав участь у розглядi справи;

прiзвище прокурора, прiзвище доповiдача; обставини спра-

ви; змiст рiшення, ухвали суду першої iнстанцiї, а також

усi iншi ухвали та постанови у справi; змiст протесту;

мотиви постанови; у разi передачi справи на новий роз-

гляд - суд, до якого направляється справа.

Стаття 341. Обов'язковiсть вказiвок суду, який

розглядає справу в порядку судового

нагляду

Вказiвки суду, який розглядає справу в порядку су-

дового нагляду, викладенi в ухвалi або постановi, є обо-

в'язковими для суду, який заново розглядає дану справу.

Цi вказiвки обов'язковi в межах, передбачених статтею

319 цього Кодексу.

Суд при розглядi справи в порядку судового нагляду,

скасовуючи касацiйну ухвалу, не вправi вирiшувати на-

728

перед висновки, що можуть бути зробленi касацiйною

iнстанцiєю при повторному розглядi справи.

Коментована стаття передбачає можливiсть дачi обо-

в'язкових вказiвок судом, який розглядає справу у поряд-

ку нагляду для судiв, якi заново розглядають ту чи iншу

справу, в тому числi й при повторному касацiйному роз-

глядi. При цьому норма, яка мiститься у статтi, має вiдсиль-

нийхарактер, оскiльки умови її застосування пов'язуються

з диспозицiєю норми ст. 319 ЦПК. Таким чином, правила

про обов'язковiсть вказiвок i межi цiєї обов'язковостi

тотожнi для судiв касацiйної i наглядної iнстанцiй.

Так, громадянин 0.1. Бiскупський пред'явив позов до

громадян i.С. Бiскупського, М.О. Бiскупської i Б.i. Бiс-

купського про визнання права власностi на 1/3 частину

будинковолодiння, яке знаходиться в м. Тернополi.

Позивач зазначав, що весною 1959 р. його батьки -

вiдповiдачi i.С. Бiскупський, М.О. Бiскупська - за учас-

тю трьох синiв (позивача та ще двох - Василя i Богдана)

домовилися побудувати жилий будинок з умовою, що ко-

жному з дiтей належатиме по 1/3 частинi будинку.

Позивач iз дружиною О.В. Бiскупською як коштами,

так i особистою працею брали участь у спорудженнi бу-

динку. В 1961 р., коли третя частина будинку була готова,

вони всi, за винятком брата Богдана, поселилися там i

продовжували будiвництво. У 1964 р. будiвництво було

закiнчено i вiн 'з дружиною i дитиною зайняли кiмнату

та кухню. У 1965 р. брат Василь iз сiм'єю перейшов про-

живати в комунальну квартиру, а в побудованому будин-

ку з трьома iзольованими виходами залишилися прожи-

вати позивач iз сiм'єю з чотирьох осiб та його батьки.

5 травня 1972 р. право власностi на 1/2 частину цього

будинку в нотарiальному порядку було оформлено на iм'я

матерi М.О. Бiскупської, а другу половину його батько

i.С. Бiскупський заповiв своєму синовi Богдану.

Посилаючись на зазначенi обставини та вважаючи, що

вiдповiдачi порушили його право, позивач просив визна-

ти за ним право на 1/3 частину будинку i видiлити йому

в натурi кiмнату розмiром 18 кв. м, кухню, кладовку i

веранду, а також 1/3 частину сараю.

Справа судами вирiшувалася неодноразово.

Останнiм рiшенням Хмельницького обласного суду вiд

6 червня 1974 р. за 0.1. Бiскупським визнано право вла-

729

сностi на 3/10 частини будинку i видiлено йому в натурi

три кiмнати i кухню вартiстю 2799 крб. та частину са-

раю. Стягнуто з i.С. Бiскупського i М.О. Бiскупської со-

лiдарно на користь 0.1. Бiскупського 255 крб. компенса-

цiї та судовi витрати в сумi 439 крб. Сторонi зобов'язано

провести вiдповiднi переобладнання для роздiльного ко-

ристування сараєм.

У касацiйнiй скарзi вiдповiдачi та третi особи на їх

боцi без самостiйних вимог просять рiшення обласного

суду скасувати, а справу надiслати на новий розгляд, по-

силаючись на те, що висновок суду про те, що мiж сторо-

нами iснувала домовленiсть про створення спiльної влас-

ностi на будинок, матерiалами справи не стверджується.

Позивач не довiв, що своєю участю у будiвництвi вiн

набув права власностi на присуджену частину будинку.

Касацiйна скарга пiдлягає задоволенню з таких пiд-

став.

Задовольняючи протест Голови Верховного Суду Укра-

їни на ранiше постановленi рiшення, судова колегiя Вер-

ховного Суду України в ухвалi вiд 13 березня 1974 р.

зазначила, що при вирiшеннi справи суд не з'ясував, якi

кошти вкладенi 0.1. Бiскупським та його дружиною у

спорудження будинку, яку частину по вiдношенню до дiй-

сної вартостi всього будинковолодiння становлять понесе-

нi ними витрати. Сам же факт спорудження будинку на

три квартири, в однiй iз яких з часу закiнчення будiвниц-

тва проживає сiм'я позивача, ще не свiдчить про те, що вiн

набув права власностi саме на 1/3 частину спiрного будинку.

Направляючи справу на новий розгляд, судова колегiя

Верховного Суду України звернула увагу обласного суду

на необхiднiсть усунення зазначених недо'лiкiв.

Вiдповiдно до ст. 341 ЦПК вказiвки суду, який розгля-

дає справу в порядку судового нагляду, викладенi в ухвалi

або постановi, є обов'язковими для суду, який заново роз-

глядає дану справу.                         '          |

За таких обставин рiшення обласного суду пiдлягає

скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Суд має бiльш повно з'ясувати, яка була мiж сторона-

ми домовленiсть щодо спорудження будинку, яку участь

коштами i особистою працею брали позивач i його дру-

жина в будiвництвi та яких прав у зв'язку з цим вони

'набули вiдносно спiрного будинку; в разi необхiдностi |

обговорити питання про призначення експертизи для

730

визначення обсягу витрат, понесених позивачем на будi-

вництво, та залежно вiд встановленого вирiшити спiр.

Судова колегiя ухвалила : касацiйну скаргу i.С. Бiс-

купського, М.О. Бiскупської, В.С. Бiскупського i Б.В. Бi-

скупського задовольнити; рiшення Хмельницького обла-

сного суду вiд 6 червня 1974 р. скасувати, а справу надi-

слати до того ж обласного суду на новий розгляд в iншо-

му складi суду (Комаров ВЛ. Цивiльне процесуальне право

України: практика застосування.- Харкiв, 1993.-

С. 254-256).

Стаття 342. Окремi ухвали, постанови суду

в порядку судового нагляду

Розглядаючи справу в порядку судового нагляду, су-

дова'колегiя в цивiльних справах i вiйськова колегiя

Верховного Суду України та вiйськовi суди регiонiв, Вiй-

ськово-Морських Сил може постановити окрему ухвалу,

а президiя Верховного суду Республiки Крим, обласного,

Київського i Севастопольського мiських судiв та Пленум

Верховного Суду України - окрему постанову при на-

явностi пiдстав, передбачених статтею 320 цього

Кодексу.

(Стаття 342 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законами № 2857-12 вiд 15.12.92,

№ 4018-12 вiд 24.02.94)

Суд, який розглядає справу в порядку нагляду, суди

першої та касацiйної iнстанцiй можуть постановити окре-

му ухвалу або окрему постанову за наявностi пiдстав, пе-

редбачених ст.,320 ЦПК.