Глава 40 КАСАЦiЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РiШЕННЯ СУДУ i ВНЕСЕННЯ НА НЬОГО КАСАЦiЙНОГО ПОДАННЯ ПРОКУРОРА

(Назва глави 40 в редакцiї Закону № 2857-12 вiд 15.12.92)

Стаття 289. Право касацiйного оскарження

рiшення i внесення на нього

касацiйного подання

Сторони та iншi особи, якi брали участь у справi,

мають право оскаржити у касацiйному порядку судове

рiшення повнiстю або частково.

Прокурор або заступник прокурора в межах повно-

важень вiдповiдно до пункту 2 статтi 120 цього Кодексу

вносить касацiйне подання на рiшення суду незалежно

вiд того, чи брав вiн участь у данiй справi. Помiчники

прокурорiв, прокурори управлiнь i вiддiлiв вносять ка-

сацiйнi подання тiльки по справах, у розглядi яких вони

брали участь.

Касацiйнi скарги i касацiйнi подання на рiшення ра-

йонного (мiського) суду, мiжрайонного (окружного) суду,

вiйськового суду гарнiзону подаються вiдповiдно до Вер-

ховного Суду Республiки Крим, обласного. Київського i

Севастопольського мiських судiв, вiйськових судiв регi-

онiв, Вiйськово-Морських Сил, а на рiшення Верховного

670

Суду Республiки Крим, обласного. Київського i Севасто-

польського мiських судiв, мiжобласного суду та вiйсь-

кових судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил - до Вер-

ховного Суду України.

(Стаття 289 iз. змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законами М 2857-12 вiд 15.12.92.

№ 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Глава 40 ЦПК регулює касацiйне оскарження судо-

вих рiшень i внесення на них касацiйного подання про-

курора.

Значну допомогу судам у застосуваннi вiдповiдних

норм ЦПК надає постанова Пленуму Верховного Суду

Українi вiд 11.10.1985 р. № 8 <Про практику розгляду

судами України цивiльних справ у касацiйному поряд-

ку> та роз'яснення по окремих справах, розглянутих ка-

сацiйними судами (напр.: постанова Пленуму Верховно-

го Суду України вiд 23.12.1983 р. № 7 // Цивiльне про-

цесуальне право України: практика застосування / Ко-

маров В.В.- Харкiв, 1993.- С. 221, 222; Ухвала судової

колеги по справi за позовом П. до Д. // Там же.- С. 230,

231 та iн.).

Касацiйна перевiрка рiшень та ухвал є гарантiєю реа-

лiзацiї права на судовий захист. Якщо сторони та iншi

особи, якi беруть участь у справi, не згоднi з рiшенням

суду, вважають його незаконним i необгрунтованим, то за

їх скаргою справа розглядається судом касацiйної iнста-

нцiї. Перегляд рiшень та ухвал у касацiйному порядку є

також засобом судового нагляду з боку вищестоящого

суду, який перевiряє законнiсть i обгрунтованiсть рiшень

та ухвал суду першої iнстанцiї, виправляє допущенi по-

милки та формує судову практику.

Своєрiднiсть чинної системи касацiї визначається ря-

дом особливостей: суд касацiйної iнстанцiї перевiряє

цивiльну справу в юридичному та фактичному аспектах,

тобто перевiряє законнiсть та обгрунтованiсть рiшень, а

не знову розглядає справу; вiн не обмежений рамками

касацiйної скарги, а перевiряє справу в повному обсязi за

колом осiб i за колом правовiдносин; провадження у

справi здiйснюється в особливiй процесуальнiй формi.

2. Суб'єкти права касацiйного оскарження повиннi

мати цивiльну процесуальну правоздатнiсть та дiєздат-

нiсть. Їх становище визначається процесуальним зако-

671

ном. Згiдно зi ст. 289 ЦПК до них належать сторони та

iншi особи, якi беруть участь у справi.

Сторонам надається право касацiйного оскарження

незалежно вiд їх особистої участi в розглядi справи су-

дом першої iнстанцiї. Таким самим правом надiленi i

спiвучасники, але при цьому треба брати до уваги, що спiв-

позивачi та спiввiдповiдачi можуть оскаржити рiшення

самостiйно або приєднатися до скарги, поданої вiдповiд-

ною стороною.

Третiм особам, якi заявляють самостiйнi вимоги на

предмет спору, надається право оскарження в разi, коли

вони були допущенi до участi у справi, тобто у випадку

прийняття їх позовної заяви. Третi особи, якi не заявля-

ють самостiйних вимог, мають право касацiйного оскар-

ження, якщо вони вступили у справу або були притягнутi

до участi у нiй. Цi суб'єкти можуть самостiйно оскаржи-

ти судову постанову або приєднатися до скарги, поданої

особою, на боцi якої вони виступали.

Законнi представники надiленi такими ж правами, як

i сторони. iншi представники мають право касацiйного

оскарження тiльки при тих умовах, коли це передбачено

дорученням, яке видано їм стороною або третьою особою.

Органи державної виконавчої влади i мiсцевого само-

врядування можуть оскаржити рiшення незалежно вiд фор-

ми своєї участi, а iншi пiдприємства, органiзацiї, установи

та особи, вказанi в ст, 121 ЦПК, тiльки у випадку порушення

ними цивiльної справи в судi першої iнстанцiї.

Прокурор (заступник прокурора) може вносити каса-

цiйне або окреме подання на постанову суду першої iн-

станцiї по справах або з питань, розглянутих за участю

прокурора. Помiчники прокурорiв, прокурори управлiнь

та вiддiлiв вносять касацiйне подання тiльки по справах,

у розглядi яких вони брали участь.

Суб'єктами права касацiйного оскарження можуть бути

також заявники, заiнтересованi та посадовi особи у спра-

вах, якi виникають iз адмiнiстративних правовiдносин, та

у справах окремого провадження.

3. Стаття, що коментується, частково вирiшує питання

про обсяг оскарження: рiшення суду першої iнстанцiї

може бути оскаржено як повнiстю, так i в якiйсь частинi.

В тих випадках, коли касатора не задовольняють лише

мотиви рiшення, вiн може окремо оскаржити його моти-

вувальну частину.

672

4. Дана стаття визначає i вiдповiдний кожному оскар-

женому рiшенню касацiйний суд: касацiйнi скарги та

подання на рiшення районного та мiського, мiжрайонно-

го (окружного), вiйськового суду гарнiзону подаються вiд-

повiдно до Верховного Суду Автономної Республiки Крим,

обласного. Київського i Севастопольського мiських судiв,

вiйськових судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил, а на

рiшення по сутi, винесенi Верховним Судом Автономної

Республiки Крим, обласним. Київським i Севастопольсь-

ким мiськими судами, мiжобласними судами, вiйськови-

ми .судами регiонiв та Вiйськово-Морських Сил, - до Вер-

ховного Суду України.

Стаття 290. Рiшення, що не пiдлягають

касацiйному оскарженню

Рiшення Верховного Суду України, а також районних,

мiських, мiжрайонних (окружних) судiв по скаргах на

неправильностi у списках виборцiв та на дiї органiв i

службових осiб у зв'язку з накладенням адмiнiстра-

тивних стягнень касацiйному оскарженню не пiдлягають,

на них не може бути внесено подання прокурора.

(Стаття 290 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

М 1461-10 вiд 23.01.81, в редакцiї Закону М 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття визначає об'єкт касацiйного оскаржен-

ня залежно вiд суду, який постановив рiшення, а також

категорiї справ, по яких винесено рiшення судом першої

iнстанцiї.

2. Об'єктом касацiйного оскарження, за загальним

правилом, є рiшення та ухвали судiв першої iнстанцiї, якi

не набрали законної сили. Разом з тим не пiдлягають

касацiйному оскарженню рiшення Верховного Суду Укра-

їни по будь-якiй категорiї справ, а також рiшення будь-

яких судiв по скаргах на неправильностi в списках ви-

борцiв та в списках громадян, якi мають право брати участь

у референдумi; по скаргах на рiшення i дiї територiаль-

ної, окружної (територiальної) виборчої комiсiї по вибо-

рах депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiсь-

ких, районних у мiстах, обласних рад, а також по заявах

про скасування реєстрацiї кандидатом у Президенти

України i по скаргах на рiшення, дiї або бездiяльностi

Центральної, територiальної та дiльничної виборчих

комiсiй по виборах Президента України; по скаргах заявах

673

на рiшення, дiї або бездiяльнiсть виборчих комiсiй по

виборах народних депутатiв України, по скаргах на рi-

шення дiї або бездiяльнiсть Центральної виборчої комiсiї

та по скаргах на дiї органiв i службових осiб у зв'язку з

накладенням адмiнiстративних стягнень. На них не може

бути внесено i касацiйне подання прокурора.

Стаття 291. Строки касацiйного оскарження

i внесення касацiйного подання

прокурора

Касацiйнi скарги на рiшення районних (мiських) су-

дiв, мiжрайонних (окружних) судiв. Верховного Суду Ре-

спублiки Крим, обласного. Київського i Севастополь-

ського мiських судiв, мiжобласного суду, вiйськових судiв

може бути подано протягом десяти днiв з наступного

дня пiсля проголошення рiшення. В такий же строк може

бути внесено касацiйне подання прокурора.

У випадках, передбачених частиною четвертою статтi

.209 цього Кодексу, строк касацiйного оскарження, вне-

сення подання обчислюється з дня, наступного пiсля

того, який призначено судом для ознайомлення з моти-

вованим рiшенням.

(Стаття 291 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

№ 2135-08 вiд 15.10.73, Л° 1461-10 вiд 23.01.81; Законами

№ 2857-12 вiд 15.12.92, Х° 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Дана стаття встановлює строки касацiйного оскар-

ження рiшень та внесення на них касацiйного подання

прокурора. Касацiйнi скарги та касацiйнi подання про-

курора на рiшення всiх судiв першої iнстанцiї можуть

бути поданi протягом десяти днiв з наступного дня пiсля

проголошення рiшення судом першої iнстанцiї.

2. Якщо згiдно зi ст. 209 ЦПК складання мотивованого

рiшення було вiдкладено судом першої iнстанцiї на строк

не бiльше трьох днiв, обчислення десятиденного строку на

подачу касацiйної скарги та касацiйного подання почина-

ється з дня, наступного пiсля того, який призначено судом

для ознайомлення з мотивованим рiшенням.

3. Якщо касацiйна скарга або касацiйне подання про-

курора поданi з пропуском встановлених строкiв, то остан-

нi можуть бути поновленi судом,, до якого поданi скарга

або подання. i лише в разi їх вiдновлення справу може

бути надiслано до вищестоящого суду для розгляду. Так,

у справi за позовом Данилюк до Данилюка справу за

674

касацiйною скаргою позивачки, поданої iз пропуском

строку оскарження, було направлено до вищестоящого суду

без поновлення пропущеного строку. На цю помилку

Чернiвецькому обласному суду було вказано судовою ко-

легiєю Верховного Суду (Комаров В.В. Цивiльне процесу-

альне право України: практика застосування.- Харкiв,

1993.-С. 231).

Стаття 291'. Строки розгляду справи

у касацiйнiй iнстанцiї

Суд касацiйної iнстанцiї повинен розглянути справу,

р\о надiйшла за касацiйною скаргою або поданням, у

день, призначений судом першої iнстанцiї. В разi

особливої складностi справи або в iнших виняткових

випадках розгляд справи може бути перенесено вiдповiд-

но головою Верховного Суду Республiки Крим, обласного,

Київського i Севастопольського мiських судiв, вiйсько-

вого суду регiону, Вiйськово-Морських Сил - в межах

десятиденного строку, Головою Верховного Суду України

або його заступниками - в межах мiсячного строку.

Про перенесення розгляду справи суд касацiйної iн-

станцiї повiдомляє осiб, якi беруть участь у справi.

(Кодекс доповнено статтею 291' згiдно з Указом ПВР

М° 1461-10 вiд 23.01.81; iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами

№ 2857-12 вiд 15.12.92,№ 4018-12 вiд 24.02.94)

1. Дана стаття встановлює строк розгляду справи су-

дом касацiйної iнстанцiї: справа, яка надiйшла за каса-

цiйною скаргою або за поданням прокурора, повинна бути

розглянута в день, визначений судом першої iнстанцiї.

Однак у випадку особливої складностi справи або в iн-

ших виняткових випадках розгляд справи може бути

перенесено Головою Верховного Суду України або його

заступником у межах мiсячного строку, а головами iн-

ших судiв - у межах десятиденного строку. Про перене-

сення розгляду справи суд касацiйної iнстанцiї сповiщає

осiб, якi беруть участь у справi. Строк, на який перено-

ситься розгляд справи, має бути достатнiм для сповiщан-

ня їх i для явки в судове засiдання.

2. В судовiй практицi часто виникають питання про

перенесення вже початого розгляду справи i про те, хто

вправi це робити: сам касацiйний суд чи голова суду.

Вважаємо правильною практику тих судiв, якi вiдрiзня-

675

ють перенесення розгляду справи вiд вiдкладення роз-

гляду справи. Переноситься вже почата розглядом спра-

ва самим касацiйним судом, i оформляється це винесен-

ням ухвали про вiдкладення розгляду справи.

Стаття 292. Змiст касацiйної скарги, подання

Касацiйна скарга, подання повиннi мiстити в собi;

1) найменування суду, якому адресується скарга, по-

дання;

2) найменування особи, яка подає скаргу, подання;

3) суть рiшення, на яке подано скаргу чи внесено

подання, та найменування суду, який його постановив;

4) вказiвку на те, в чому полягає неправильнiсть рi-

шення;

5) просьбу особи, яка подає скаргу, подання;

6) перелiк письмових матерiалiв, що додаються до

скарги,подання.

Касацiйна скарга пiдписується особою, яка подає ска-

ргу, або її представником. Касацiйне подання пiдпису-

ється прокурором.

До касацiйної скарги, поданої представником, повин-

на бути додана довiренiсть або iнший документ, що по-

свiдчує повноваження представника, якщо в справi

немає такого повноваження.

До касацiйної скарги, подання додаються копiї скарги,

подання вiдповiдно до числа осiб, якi брали участь у

справi.

(Стаття 292 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

вiд 15.10.66; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття встановлює реквiзити касацiйної скар-

ги та касацiйного подання прокурора.

Касацiйна скарга (подання) повинна мiстити: наймену-

вання суду, якому адресується скарга, найменування ка-

сатора, суть рiшення, що оскаржується, та найменування

суду, який його постановив, вказiвку на те, в чому полягає

неправильнiсть рiшення, прохання касатора, перелiк до-

даних до скарги матерiалiв. До скарги додаються Її копiї

згiдно з числом осiб, яки брали участь в судi першої iн-

станцiї. Якщо скарга подається представником, до неї має

бути додано довiренiсть або iнший документ, що посвiдчує

повноваження представника.

676

Стаття 293. Порядок подачi касацiйної скарги,

внесення подання

Касацiйну скаргу, подання в письмовiй формi подають

через суд першої iнстанцiї, який вирiшив справу.

До касацiйної скарги, не оформленої вiдповiдно до

вимог, передбачених статтею 292 цього Кодексу, i не

оплаченої державним митом, застосовуються правила

статтi 139 цього Кодексу.

(Стаття 293 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

№ 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття встановлює, що касацiйна скарга (по-

дання) подається у письмовiй формi до касацiйного суду

через суд першої iнстанцiї, який вирiшив цю справу.

2. Якщо касацiйна скарга не оформлена згiдно з вимо-

гами ст. 292 ЦПК або не оплачена державним митом,

суддя постановляє ухвалу про залишення скарги без руху

та надає касатору строк для виправлення недолiкiв. Якщо

касатор усуне недолiки скарги в строк, вказаний в ухвалi

суду, то згiдно зi ст. 139 ЦПК вона вважається поданою в

день її первiсного пред'явлення в суд. У протилежному

разi вона вважається неподаною i повертається касатору,

про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

3. Верховний Суд України в роз'ясненнях по окремих

справах неодноразово пiдкреслював необхiднiсть виконан-

ня вимог ст. 292 ЦПК щодо змiсту касацiйної скарги i

чiткого виконання порядку усунення її недолiкiв (Кома-

ров В.В. Цивiльне процесуальне право України: практи-

ка застосування,- Харкiв, 1993.- С. 230, 231). Так, в

ухвалi судової колегiї по справi за позовом П. до Д. за-

значено, що суду слiд було запропонувати П. виправити

недолiки у встановленому ст. 139 ЦПК порядку, а при

невиконаннi вказiвок - застосувати передбаченi цiєю

статтею закону заходи (Практика судiв'України в цивi-

льних справах i/ Бюл. законодавства i юрид. практики

України.- 1995.- Лi З,- С. 52).

Стаття 294. Надiслання копiй касацiйної

скарги, подання особам, якi

брали участь у справi, та передача

справи до вищестоящого суду

Одержавши касацiйну скаргу, подання, суд не пiзнiше

наступного дня надсилає копiї касацiйної скарги, по-

давня всiм особам, зазначеним у статтi 289 цього

Кодексу.

По закiнченнi касацiйного строку суд надсилає каса-

цiйну скаргу, подання разом iз справою до суду каса-

цiйної iнстанцiї, призначивши в межах мiсячного строку

день її розгляду.

(Стаття 294 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Л° 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

Прийняття касацiйної скарги (подання) означає пору-

шення касацiйного провадження справi. Пiсля цього в

судi першої iнстанцiї суддя провадить такi пiдготовчi дiї:

в межах мiсячного строку визначає день розгляду справи

в касацiйному судi; не пiзнiше наступного дня пiсля отри-

мання скарги (подання) направляє її копiї усiм особам,

якi беруть участь у справi, одночасно сповiщає їх про час

розгляду справи в касацiйному судi, вживає необхiдних

заходiв щодо забезпечення справи матерiалами (пояснен-

ня на скаргу, заяви про приєднання до неї та додатковi

матерiали), приймає вiдмову вiд скарги, пересилає справу

разом зi скаргою (поданням) до касацiйного суду по за-

кiнченнi строку на касацiйне оскарження.

Стаття 295. Пояснення на касацiйну скаргу,

подання

Особи, якi брали участь у справi, вправi представити

пояснення на касацiйну скаргу, подання як в суд, що

постановив рiшення, так i в суд касацiйної iнстанцiї.

(Стаття 295 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Лi 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

> 

1. Дана стаття надає можливiсть особам, якi беруть

участь у справi, подавати свої пояснення на касацiйну

скаргу (подання) як у суд першої iнстанцiї, так i в каса-

цiйний суд.

2. Пояснення осiб, якi беруть участь у справi, подають- '

ся до суду пiсля одержання копiї касацiйної скарги (по-

дання). Вони можуть стосуватись обставин, дослiджених

судом першої iнстанцiї, а також мiстити новi данi по цiй

справi, тобто вiдомостi, якi не були предметом дослiджен-

ня суду першої iнстанцiї.                             :

678

Стаття 296. Приєднання спiвучасникiв

до касацiйної скарги сторони

Спiвучасники та третi особи мають право приєднатися

до касацiйної скарги, поданої особою, на сторонi якої

вони виступали. Заява про приєднання до касацiйної

скарги державним митом не оплачується.

(Стаття 296 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

ЛR 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Як вже зазначалось у коментарi до ст. 289 ЦПК,

спiвучасники (спiвпозивачi, спiввiдповiдачi) та третi особи

надiленi правом подання касацiйної скарги. Дана стаття

надає їм право приєднатися до касацiйної скарги, поданої

особою, на сторонi якої вони виступали. По сутi даної статтi

серед третiх осiб таке право мають тiльки особи, якi не

заявили самостiйних вимог, коли вступили або були

залученi до процесу на сторонi позивача або вiдповiдача.

2. Заяви спiвучасникiв i третiх осiб про приєднання

до касацiйної скарги державним митом не оплачуються,

їх реквiзити мають вiдповiдати вимогам ст. 292 ЦПК.

Стаття 297. Повiдомлення про розгляд справи

за касацiйною скаргою, поданням

Особи, якi подають касацiйнi скарги безпосередньо до

суду, сповiщаються про день слухання справи усно, а в

разi надходження вiд них касацiйних скарг поштою -

письмовим повiдомленням.

iншi особи, якi брали участь у справi, сповiщаються

про день. слухання справи письмовим повiдомленням,

що надсилається їм разом з копiєю касацiйної скарги,

подання.

Список справ, призначених до розгляду в касацiйному

порядку, вивiшується в примiщеннi суду касацiйної iн-

станцiї не пiзнiше як за день до їх розгляду.

(Стаття 297 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття визначає порядок сповiщання осiб, якi

беруть участь у справi, про день розгляду скарги (подан-

ня) в судi касацiйної iнстанцiї.

Касатор сповiщається про день розгляду справи в судi

касацiйної iнстанцiї усно, якщо вiн подає скаргу сам безпо-

середньо в суд, i письмовим повiдомленням, якщо скарга

надходить до суду поштою. iншi особи, якi беруть участь у

справi, сповiщаються про день розгляду справи в судi

касацiйної iнстанцiї письмовим повiдомленням, яке над-

силається їм разом з копiєю касацiйної скарги (подання).

2. Пiдготовка справи у судi касацiйної iнстанцiї здiй-

снюється суддею касацiйного суду, який провадить такi

дiї: вивчає справу (визначає предмет спору, перевiряє пра-

вильнiсть квалiфiкацiї спiрних правовiдносин, з'ясовує

суть рiшення, доводи скарги, перевiряє додержання порядку

порушення касацiйного провадження), визначає склад

учасникiв касацiйного провадження, усуває недолiки пiд-

готовки справи в судi першої iнстанцiї, вживає заходiв

щодо забезпечення справи додатковими матерiалами i

приймає вiдкликання подання або заяви про вiдмову вiд

скарги, якщо вони подаються касаторами, вирiшує питан-

ня про можливiсть розгляду справи у строк, визначений

судом першої iнстанцiї, у разi перенесення розгляду спра-

ви сповiщає про це осiб, якi беруть участь у справi, вклю-

чає дану справу до спискiв справ, що пiдлягають розгляду

касацiйним судом.

Стаття 298. Право сторiн та iнших осiб, якi

брали участь у справi, давати

пояснення в судi касацiйної iнстанцiї

Сторони та iншi особи, якi брали участь у справi,

якщо вони з'являться в судове засiдання, повиннi бути

допущенi судом до дачi пояснень.

(Стаття 298 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

Явка до суду для дачi пояснень - це право сторiн та

iнших осiб, якi беруть участь у справi. Тому тi з осiб, якi

беруть участь у справi i з'явилися в суд касацiйної iнстан-

цiї, повиннi бути допущенi до участi у судовому засiданнi та

дачi пояснень. Якщо поряд зi стороною або третьою особою

в засiданнi беруть участь їх представники, то правом висту-

пити з поясненнями надiленi i сторони, i їх представники.

Стаття 299. Вiдкликання, доповнення, змiна

касацiйного подання та вiдмова вiд

касацiйної скарги

Прокурор, який внiс касацiйне подання, вправi до

початку розгляду справи в судовому засiданнi вiд-

кликати, доповнити або змiнити подання.

680                             ,

Вищестоящий прокурор, його заступник до початку

розгляду справи в судовому засiданнi вправi доповнити

або змiнити касацiйне подання.

Сторона, яка подала касацiйну скаргу, має право вiд-

мовитись вiд неї. Вiдмова не приймається, якщо вона

суперечить -законовi або порушує чиї-небудь права та

охоронюванi законом iнтереси.

(Стаття 299 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

Лi 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття встановлює правомочностi щодо право-

розпорядчих дiй прокурора та iнших осiб, якi беруть участь

у справi.

2. Прокурор, який внiс касацiйне подання, має право

вiдкликати його, доповнити або змiнити. Правом допов-

нити або змiнити касацiйне подання надiленi також ви-

щестоящий прокурор та його заступник. При цьому тре-

ба брати до уваги двi обставини. По-перше, вiдкликання

подання прокурора є обов'язковим для суду. Якщо у справi

нема касацiйних скарг, суд зобов'язаний закрити каса-

цiйне провадження. По-друге, вiдкликання подання, його

доповнення або подання змiн до нього повиннi здiйсню-

ватися прокурором до початку розгляду справи в судово-

му засiданнi касацiйного суду.

3. На вiдмiну вiд вiдкликання .касацiйного подання

вiдмову вiд касацiйної скарги може бути i не прийнято,

якщо ця вiдмова суперечить закону або порушує чиї-не-

будь права та охоронюванi законом iнтереси. Якщо суд

приймає вiдмову вiд касацiйної скарги i нема iнших скарг

або касацiйного подання прокурора, суд повинен закрити

касацiйне провадження.

Стаття 300. Подання нових матерiалiв

Сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,

мають право як до початку, так i пiд час розгляду справи

в судi касацiйної iнстанцiї подавати додатковi матерiали,

що стверджують або спростовують скаргу чи подання.

(Стаття 300 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Лi 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття надає право сторонам та iншiм особам,

якi беруть участь у справi, подавати додатковi матерiали.

Тому законнiсть i обгрунтованiсть рiшення суду першої

681

iнстанцiї перевiряються по матерiалах, не тiльки iсную-

чих у справi, але й по додаткових, що не дослiдженi судом

першої iнстанцiї.

2. У данiй статтi не вказано на рiзницю мiж поняття-

ми <додатковi матерiали> та <новi матерiали>. Уявля-

ється, що додатковими є матерiали, якi були вивченi, до-

слiдженнi суддею, судом, але до справи не доданi. Новi ж

матерiали - це тi, що зовсiм не були вiдомi суду та осо-

бам, якi беруть участь усправi, до постановлення рiшен-

ня. Новi та додатковi матерiали є, таким чином, джерела-

ми доказiв, тобто рiзновидами засобiв доказування.

3. Додатковi та новi матерiали можуть додаватися до

касацiйної скарги (подання) або подаватись окремо до

суду першої чи касацiйної iнстанцiї. Вирiшуючи питан-

ня про їх прийом, суддя повинен керуватися наявнiстю

або вiдсутнiстю їх зв'язку з розглянутою справою.

4. У судовiй практицi надають великого значення до-

датковим матерiалам: якщо додатковi матерiали свiдчать

'про наявнiсть нових обставин, що мають iстотне значен-

ня для справи або викликають сумнiв щодо правильностi

висновкiв суду першої iнстанцiї, суд касацiйної iнстанцiї

скасовує рiшення i направляє справу на новий розгляд

.. (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд

11.10.1985 р. Л° 8 <Про практику розгляду судами Укра-

їни цивiльних справ у касацiйному порядку> / / Бюл. за-

конодавства i юрид. практики України.- 1993.- № 6.-

С. 385).

Стаття ЗОЇ. Забезпечення порядку в судовому

засiданнi

Головуючий в засiданнi суду вживає необхiдних за-

ходiв до забезпечення в судовому засiданнi належного

порядку, керуючись статтями 162 i 164 цього Кодексу.

1. Згiдно з даною статтею обов'язок забезпечення по-

рядку в судовому засiданнi касацiйного суду покладено

на головуючого. Належний порядок є однiєю з гарантiй

виконання касацiйним судом покладених на нього за-

вдань по перевiрцi законностi та обгрунтованостi рiшень

суду першої iнстанцiї.

2. Повноваження головуючого по забезпеченню поряд-

ку в засiданнi касацiйного суду та заходи, що застосову-

ються до порушникiв порядку, є такими ж самими як i

при розглядi справи в судi першої iнстанцiї.

682

Стаття 302. Початок розгляду справи

Головуючий вiдкриває судове засiдання i оголошує,

яка справа, за чиєю скаргою або поданням та на рiшення

якого <уду пiдлягає розглядовi. Головуючий з'ясовує,

хто з осiб, якi брали участь у справi, з'явився, та

перевiряє їх особу, а також повноваження службових

осiб i представникiв.

(Стаття 302 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

№ 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття закрiплює правила, якi визначають по-

рядок початку розгляду справи. Стадiя розгляду справи є

головною в касацiйному провадженнi. Її мета - перевiр-

ка законностi та обгрунтованостi постанов суду першої

iнстанцiї. Розгляд справи в судi касацiйної iнстанцiї здiй-

снюється в судовому засiданнi (ст. 302 ЦПК), яке склада-

ється з трьох частин: пiдготовча, розгляд справи, постано-

влення та оголошення касацiйної ухвали.

2. Пiдготовча частина судового засiдання починається

з того, що головуючий вiдкриває судове засiдання та ого-

лошує, яка справа розглядається, за чиєю скаргою (подан-

ням) i на рiшення якого суду; перевiряє явку осiб, якi

беруть участь у справi, повноваження посадових осiб та

представникiв, iнших учасникiв процесу.

Стаття 303. Оголошення складу суду

i         .i роз'яснення права вiдводу

Головуючий оголошує склад суду, а також прiзвища

прокурора, перекладача i роз'яснює особам, якi беруть

участь у справi, їх право заявляти вiдводи.

Пiдстави для вiдводiв, порядок вирiшення заявленого

вiдводу i наслiдки задоволення таких заяв визначаються

статтями 18-23 цього Кодексу.

Дана стаття закрiплює обов'язок головуючого в засi-

даннi касацiйного суду в межах пiдготовчої частини су-

дового засiдання оголосити склад касацiйного суду, прi-

звища прокурора i перекладача та роз'яснити особам, якi

беруть участь у справi, їх право заявляти вiдводи (див.

комент. до ст.ст. 18-23 ЦПК).

Стаття 304. Роз'яснення особам, якi беруть

участь у справi, їх прав i обов'язкiв

Головуючий роз'яснює особам, якi беруть участь у

справi, їх процесуальнi права i обов'язки.

1. Важливим обов'язком головуючого в пiдготовчiй

частинi судового засiдання, що закрiплюється даною стат-

тею, є роз'яснення особам, якi беруть участь у справi, їх

процесуальних прав та обов'язкiв.

2. Особам, якi беруть участь у справi, необхiдно роз'яс-

нити їх права заявляти вiдвiд суду та деяким iншим

учасникам процесу (прокурору, експерту та переклада-

чу), брати участь у засiданнi касацiйного суду, мати пред-

 ставника, давати пояснення, заявляти клопотання та iн.

Особливо чiтко треба роз'яснити учасникам процесу

тi права, якi впливають на рух справи та її закiнчення:

право вiдмови вiд касацiйної скарги або вiд позову, право

визнати позов i укласти мирову угоду (див. комент. до

ст. 309 ЦПК).

Особи, якi беруть участь у справi, мають такi обов'яз-

ки: сумлiнно користуватися процесуальними правами,

виконувати вказiвки головуючого щодо додержання по-

рядку в судовому засiданнi.

Стаття 305. Наслiдки-неявки в судове засiдання

осiб, якi беруть участь у справi

В разi неявки в судове засiдання будь-кого з осiб, якi

беруть участь у справi, належним чином не повiдомле-

них про час i мiсце розгляду справи, суд вiдкладає

розгляд справи.

Неявка зазначених у цiй статтi осiб, належним чином

повiдомлених про час i мiсце розгляду справи, не пере-

шкоджає розглядовi справи. Проте суд вправi i в цих

випадках, визнавши причини неявки поважними,

вiдкласти розгляд справи.

Про неявку без поважних причин прокурора або ад-

воката суд повiдомляє вiдповiдно вищестоящого проку-

рора або президiю колегiї адвокатiв.

1'. Дана. стаття передбачає два види вiдкладення роз-

гляду справи в судi касацiйної iнстанцiї: обов'язкове i

факультативне.

Обов'язкове вiдкладення розгляду справи настає тодi,

коли в судове засiдання не з'явився хто-небудь з осiб, якi

684

беруть участь у справi, й у касацiйного суду немає достовi-

рних вiдомостей про те, що вони повiдомленi належним

чином про день розгляду справи.

Факультативним є вiдкладення розгляду справи, коли

хто-небудь з осiб, якi беруть участь у справi, не з'явився в

судове засiдання i суд визнає причини неявки поважними.

2. Вiдкладення розгляду справи проводиться ухвалою

касацiйного суду. Особи, якi з'явилися в судове засiдання,

сповiщаються про день нового засiдання пiд розписку, а

учасникам, якi не з'явилися, направляється повiдомлення

про час нового судового засiдання.

3. Якщо до суду не з'явилися без поважних причин

прокурор або адвокат, про їх неявку касацiйний суд спо-

вiщає вищестоящого прокурора або квалiфiкацiйно-дис-

циплiнарну комiсiю адвокатури для застосування до них

заходiв впливу.

Стаття 306. Вирiшення судом клопотань i заяв

осiб, якi беруть участь у справi

Клопотання i заяви осiб, якi беруть участь у справi, з

усiх питань, пов'язаних з розглядом справи в касацiйнiй

iнстанцiї, вирiшуються судом пiсля заслухання думки

iнших осiб, якi беруть участь в справi.

(Стаття 306 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

М'ч 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Крiм права заявляти клопотання про вiдводи сто-

рони можуть заявляти в пiдготовчiй частинi судового за-

сiдання касацiйного суду iншi клопотання: про вiдмову

вiд скарги, вiдмову вiд позову, про укладання мирової угоди

та iн.

Клопотання можна заявляти не тiльки в пiдготовчiй

частинi, але й пiд час розгляду справи.

2. Касацiйний суд вирiшує питання по сутi клопотань,

заслухавши про них доводи iнших осiб, якi беруть участь

у справi: питання про задоволення або про вiдмову в за-

доволеннi клопотання вирiшується безпосередньо в залi

судового засiдання судом колегiально.

Стаття 307. Розгляд справи

Розгляд справи починається доповiддю головуючого

або одного з членiв суду, який викладає обставини

справи, рiшення суду та доводи касацiйної скарги,

685

подання, письмовi пояснення на касацiйну скаргу,

подання та змiст поданих до суду нових матерiалiв.

Пiсля доповiдi головуючого або члена суду сторони

та iншi особи, якi беруть участь у справi, дають свої

пояснення, причому першою дає пояснення сторона, яка

подала касацiйну скаргу. Якщо рiшення оскаржили

обидвi сторони, першим дає пояснення позивач.

Сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,

вправi наводити i такi доводи, що не були зазначенi в

касацiйнiй скарзi.

Коли справа розглядається за поданням, то пiсля до-

, повiдi члена суду про обставини справи прокурор об-

грунтовує касацiйне подання.

(Стаття 307 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

 Л° 2857-12 вiд 15.12.92)

i

Розгляд справи - це друга частина судового засiдан-

ня суду касацiйної iнстанцiї.

Розгляд справи касацiйним судом починається допо-

вiддю головуючого або одного з членiв суду, який викла-

дає обставини справи, суть рiшення суду першої iнстанцiї,

доводи касацiйної скарги (подання), письмовi пояснення

на скаргу i змiст додаткових матерiалiв. Пiсля цього сто-

рони та iншi особи, якi беруть участь у справi, виступають

з поясненнями, причому першою дає пояснення сторона,

яка оскаржила рiшення. Якщо обидвi сторони оскаржи-

ли рiшення, то першим з поясненнями виступає позивач.

У разi, коли справу порушено за касацiйним поданням

прокурора, першим з обгрунтуванням цього подання ви-

ступає прокурор. Пiсля нього дають пояснення сторони

про вiдомi їм обставини справи. Головуючий керує ру-

хом виступiв, але у часi їх обмежувати не може.

Стаття 308. Участь у касацiйнiй iнстанцiї

представникiв громадських

органiзацiй i трудових колективiв

До участi в розглядi справи в касацiйному порядку

за ухвалою суду допускаються представники громад-

ських органiзацiй i трудових колективiв, якi не є

стороною в справi. При цьому,- якщо вони брали участь

у г/"-   >шої iнстанцiї, повторних повноважень не

ся.

i 308 iз змiнами; внесеними згiдно з Указом ПВР

\д 23.01.81)

68^     \

1. Ухвалою суду до участi в касацiйному провадженнi

можуть бути допущенi представники громадських орга-

нiзацiй i трудових колективiв. Вони доводять до суду

думку громадськостi пiсля пояснень осiб, якi беруть участь

у справi.

2. Якщо представники громадських органiзацiй i тру-

дових колективiв брали участь у цiй справi в судi першої

iнстанцiї, то повторнi повноваження для участi в судi ка-

сацiйної iнстанцiї їм не потрiбнi. В iншому разi для до-

пуску їх до участi в касацiйному провадженнi вони ма-

ють подати суду такi ж документи, як i до суду першої

iнстанцiї (див. комент. до*ст. 161 ЩiК).

Стаття 309. Вiдмова позивача вiд позову та

мирова угода сторiн

Вiдмова позивача вiд позову або мирова угода сторiн,

укладена пiсля подачi касацiйної скарги чи подання,

повиннi бути представленi в письмовiй формi на затвер-

дження суду касацiйної iнстанцiї. До прийняття вiдмови

вiд позову або до затвердження мирової угоди суд

роз'яснює позивачевi або сторонам наслiдки їх процесу-

альних дiй.

При прийняттi вiдмови позивача вiд позову або при

затвердженнi мирової угоди суд касацiйної iнстанцiї ска-

совує постановлене рiшення i закриває провадження в

справi.

В разi вiдхилення вiдмови вiд позову або вiдхилення

мирової угоди сторiн з пiдстав, передбачених частиною

п'ятою статтi 103 цього Кодексу, суд розглядає справу

в касацiйному порядку.

(Стаття 309 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Вiдмова позивача вiд позову та мирова угода сторiн

є найбiльш iстотними процесуальними правами сторiн у

касацiйному провадженнi, оскiльки вони впливають на

його розвиток.

2. Вiдмова позивача вiд позову та мирова угода сторiн

оформлюються i передаються до суду у виглядi окремих

письмових документiв. Вирiшуючи питання про прий-

няття вiдмови позивача вiд позову або про затвердження

мирової угоди, суд повинен виконати два зобов'язання:

а) перевiрити, чи не суперечать цi дiї закону, чи не пору-

687

шують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом iнте-

ресiв; б) роз'яснити позивачевi чи обом сторонам наслiд-

ки їх процесуальних дiй, особливо пiдкресливши немож-

ливiсть у подальшому пред'явити тотожний позов.

3. У разi, коли суд приймає вiдмову вiд позову або за-

тверджує мирову угоду сторiн, вiн своєю ухвалою скасовує

рiшення суду першої iнстанцiї i закриває провадження в

справi.

Стаття 310. Обов'язки касацiйної iнстанцiї

, При розглядi справи в касацiйному порядку суд по

наявних в справi i додатково поданих сторонами та iн-

шими особами, якi беруть участь у справi, матерiалах

перевiряє законнiсть i обгрунтованiсть рiшення суду пер-

шої iнстанцiї як в оскарженiй, так i в неоскарженiй ча-

стинi, а так само щодо осiб, якi не подали скарг.

Суд не зв'язаний доводами касацiйної скарги або по-

дання i зобов'язаний перевiрити справу в повному об-

сязi.

(Стаття 310 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

Л" 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття закрiплює правило, яке визначає сутнiсть

дiючої системи касацiї: суд не обмежений доводами

касацiйної скарги або подання i зобов'язаний перевiрити

справу в повному обсязi. Тому Пленум Верховного Суду

України в п. 2 постанови вiд 11.10.1985 р. № 8 зобов'язав

суди неухильно виконувати передбачений коментованою

статтею обов'язок всебiчно та повно перевiряти законнiсть

i обгрунтованiсть рiшень суду першої iнстанцiї/

Повнота перевiрки законностi та обгрунтованостi рi-

шення суду першої iнстанцiї досягається перевiркою рi-

шення у двох напрямках: за колом осiб i за колом пра-

вовiдносин. За колом осiб перевiрка справи та рiшення

здiйснюється як щодо осiб, якi оскаржили рiшення, так i

щодо осiб, якi не подали скарг. За колом правовiдносин

угься як в оскарженiй частинi, так i в

Приклад, якщо вiдповiдач оскаржив рi-

\о мотивiв, суд перевiряє рiшення i у

^ача, а також усе рiшення в повному

рiшенн>

н досягається також використанням

iалiв, тобто тих, якi були використа-

нi судом першої iнстанцiї, та тих, що були додатково по-

данi до касацiйного суду.

2. У цивiльному процесуальному правi не передбачено,

щоб суд касацiйної iнстанцiї збирав i витребував додат-

ковi матерiали. Однак Пленум Верховного Суду України

прямо передбачає право касацiйного суду витребувати

матерiали за проханням осiб, якi беруть участь у справi,

та за своєю iнiцiативою (п. 2 постанови Пленуму Верхо-

вного Суду України вiд 11.10.1985 р. <Про практику роз-

гляду судами України цивiльних справ, в касацiйному

порядку> II Бюл. законодавства i юрид. практики Укра-

їни- 1993.- № 6- С. 385).

Стаття 311. Повноваження касацiйної iнстанцiї

Суд, розглянувши справу в касацiйному порядку,

вправi своєю ухвалою:

1) залишити рiшення без змiни, а касацiйну скаргу

або подання - без задоволення;

2) скасувати рiшення повнiстю або частково i напра-

вити справу на новий розгляд до того ж суду в iншому

складi суддiв або до iншого суду першої iнстанцiї;

3) скасувати рiшення повнiстю або частково i закрити

провадження в справi або залишити заяву без розгляду;

4) змiнити рiшення або постановити нове рiшення,

не передаючи справи на новий розгляд, якщо по справi

не вимагається збирання або додаткової перевiрки

доказiв, обставини справи встановленi судом першої

iнстанцiї повно i правильно, але допущено помилку в

застосуваннi норм матерiального права.

(Стаття 311 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Лi 1461-10 вiд 23,01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Повноваження касацiйного суду - це сукупнiсть

його прав та обов'язкiв, якi здiйснюються в процесi i в ре-

зультатi розгляду касацiйної скарги (подання). Їх мож-

на подiлити на такi групи; 1) повноваження щодо поста-

нов, якi переглядаються (ст. 311 ЩiК); 2) повноваження

стосовно нових матерiалiв (ст. 300 ЦПК та iн.); 3) повно-

важення щодо справи, яка переглядається (ст. 310 ЦПК);

4) повноваження щодо впливу на рух справи (ст, 305

ЦПК); 5) повноваження, пов'язанi з певним результатом

розгляду справи (ст.ст. 316, 317, 320, 322, 323 ЦПК);

6) повноваження по усуненню недолiкiв рiшення i каса-

цiйної ухвали.

2. Перша група повноважень е найбiльш значущою.

Право касацiйного суду залишити рiшення суду першої

iнстанцiї без змiн, а скаргу i подання без задоволення

(п. 1 ст. 311 ЦПК) здiйснюється, коли рiшення суду є за-

конним та обгрунтованим, коли немає пiдстав для його

скасування як за мотивами скарги, так i з iнших причин.

Повноваження касацiйного суду скасувати рiшення по-

внiстю або частково i направити справу на новий розгляд

у той самий суд в iншому складi суддiв або до iншого

суду першої iнстанцiї (п.2 ст. 311 ЦПК) реалiзується в

разi незаконностi i необгрунтованостi судового рiшення.

Право суду касацiйної iнстанцiї скасувати рiшення по-

внiстю або частково i закрити провадження в справi або

залишити заяву без розгляду (п. З ст. 311 ЦПК) дозволяє

йому впливати як на суть рiшення, так i на провадження

справи в цiлому. Повноваження касацiйного суду змiни-

ти рiшення суду першої iнстанцiї або постановити нове

рiшення без передачi справи на новий розгляд, (п. 4

ст. 311 ЦПК) обумовленi частково i вимогою процесуаль-

ної економiї. Тут є двi проблеми: в яких межах i при

яких умовах можна змiнити рiшення i постановити нове

рiшення. В лiтературi та судовiй практицi iнодi помилково

вважають, що будь-яка змiна рiшенн'я - це нi що iнше,

як винесення нового рiшення. Наприклад, якщо касацiй-

ний суд iз мотивувальної частини рiшення виключає по-

силання на неналежний закон, таке рiшення слiд вважа-

ти не новим, а змiненим.

Змiна рiшення необхiдна тодi (i це е першою умовою),

коли будуть виявленi такi порушення норм матерiально-

го i процесуального права, якi не впливають на головний

висновок суду першої iнстанцiї про права та обов'язки

сторiн у справi (збiльшення або зменшення розмiру стяг-

нення, виключення неналежних посилань на закон, усу-

нення неточностей, помилок у рiшеннi тощо). В iншому

разi рiшення буде не змiненим, а новим. Другою умовою

змiни рiшення або винесення нового є таке: збирання або

додаткова перевiрка доказiв не потрiбнi, бо обставини спра-

ви судом першої iнстанцiї були встановленнi повно i

правильно, але допущено помилку в застосуваннi норм

матерiального права.

Так, в ухвалi судової колегiї Верховного Суду України

у справi за позовом X. до шахти <Великомостiвська>

№ 5 зазначено: суд касацiйної iнстанцiї вправi змiнити

690

рiшення або постановити нове без передачi справи на

новий розгляд, якщо не потрiбнi збирання або додаткова

перевiрка доказiв, обставини справи встановленi судом

першої iнстанцiї повно i правильно, але допущено помил-

ку в застосуваннi норм матерiального права (Кома-

ров В. В. Цивiльне процесуальне право України: прак-

тика застосування.- Харкiв, 1993.- С. 239, 240).

Стаття 312. Пiдстави для скасування рiшення

суду в касацiйному порядку

Пiдставами для скасування рiшення суду в касацiй-

ному порядку i передачi справи на новий розгляд до

суду першої iнстанцiї є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення

для справи;

2) недоведенiсть обставин, що мають значення для

справи, якi суд вважає встановленими;

3) невiдповiднiсть висновкiв суду, викладених у рi-

шеннi, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм ма-

терiального або норм процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по сутi рiшення

суду з одних лише формальних мiркувань.

1. Дана стаття передбачає пiдстави для скасування рi-

шення суду в касацiйному порядку. Ними є незаконнiсть

i необгрунтованiсть.

2. Необгрунтованiсть судових рiшень полягає, по-пер-

ше, в неповному з'ясуваннi обставин, якi мають значення

для справи. В судовiй практицi неповнота частiше i є при-

чиною скасування рiшення суду першої iнстанцiї вище-

стоящим судом.

По-друге, причиною необгрунтованостi судового рiшен-

ня може бути недоведенiсть обставин, що мають значення

'для справи, якi суд першої iнстанцiї вважає встановлени-

ми. Тому касацiйний суд повинен перевiрити достатнiсть

i достовiрнiсть доказiв, зiбраних та оцiнених судом пер-

шої iнстанцiї. Невиконання цiєї вимоги закону зумовлює

скасування ухвали касацiйного суду. Так, судова колегiя

Верховного Суду України скасувала ухвалу Рiвненського

обласного суду, оскiльки його колегiя залишила без змi-

ни рiшення районного суду, в якому по сутi не доведено

обставин, встановлених судом, та немає жодних доказiв

691

щодо обгрунтованостi вимог позивача (Комаров В. В.

Цивiльне процесуальне право України: практика засто-

сування.- Харкiв, 1993.- С. 233-235).

По-третє, рiшення суду першої iнстанцiї буде необгру-

- нтованим, якщо висновки, викладенi в цьому рiшеннi, не

вiдповiдають обставинам справи, тобто є алогiчними.

3. Незаконнiсть рiшення суду першої iнстанцiї як пiд-

става для його скасування або змiни полягає в порушеннi

або в неправильному застосуваннi норм матерiального чи

процесуального права. Поняття незаконностi конкрети-

зується ст.ст. 313, 314 ЦПК.

4. Дана стаття передбачає, що не може бути скасовано

правильне по сутi рiшення суду з одних лише формаль-

них мiркувань. Поняття <правильне рiшення> закон

застосовує тiльки в тому разi, коли рiшення є обгрун-

тованим, а порушення норм матерiального права якщо

i були при його винесеннi, не вплинули на кiнцевий

висновок суду.

Стаття 313. Порушення або неправильне

застосування норм матерiального

права

Норми матерiального права вважаються порушеними

або неправильно застосованими:

1) якщо суд не застосував закону, який треба було

застосувати;

2) якщо суд застосував закон, який не треба було

застосовувати;

3) якщо суд неправильно витлумачив закон.

'   1. Дана стаття визначає три обставини, при яких

. вважаються порушеними або неправильно застосованими

норми цивiльного, трудового та iнших галузей матерiаль-

ного права.

2. Порушення або неправильне застосування норм

матерiального права полягає, по-перше, в тому, що суд

- першої iнстанцiї при постановлена! рiшення не застосу-

вав закон, який треба було застосувати, а вирiшив справу,

наприклад, на пiдставi аналогiї закону або аналогiї права.

По-друге, незаконним вважається рiшення, якщо суд

першої iнстанцiї при його винесеннi застосував неналеж-

ний закон, наприклад, скасований закон або той, який ще

не набрав чинностi.

692

По-третє, незаконним рiшення буде у тому випадку,

якщо суд неправильно витлумачив матерiальну 'норму

права, тобто вибрав саме ту норму, що регулює данi право-

вiдносини, однак неправильно з'ясував її суть, що зумо-

вило неправильне вирiшення справи i постановлення не-

законного рiшення. Частiше за все в судовiй практицi

помилки допускаються через неправильне тлумачення

норми матерiального права за рбсягом її дiї.

Так, президiя Херсонського обласного суду у своїй по-

становi звернула увагу судової колегiї цього суду на не-

правильне тлумачення ст. 117 ЖК, яка передбачає мож-

ливiсть вирiшення питання не тiльки про визнання орде-

ра недiйсним, а й про наслiдки такого визнання (Бюл.

законодавства i юрид. практики України.- 1995.-

№ 3.- С. 259).

Стаття 314. Порушення або неправильне

застосування норм процесуального

права

Порушення або неправильне застосування норм про-

цесуального права є пiдставою до скасування рiшення

лише при умовi, якщо це порушення призвело або могло

призвести до неправильного вирiшення справи.

Рiшення в усякому разi пiдлягає скасуванню, якщо:

1) справа розглянута неправомочним складом суду;

2) справа розглянута з порушенням таємницi нарад-

чої кiмнати;

3) при розглядi справи були порушенi правила про

мову, якою ведеться судочинство (стаття 9 цього

Кодексу);

 4) рiшення не пiдписане будь-яким з суддiв або пiд-

писане не тими суддями, якi зазначенi в рiшеннi;

5) рiшення постановлено не тими суддями, якi вхо-

дили до складу суду, що розглядав справу;

6) протокол судового засiдання вiдсутнiй у справi або

не пiдписаний головуючим i секретарем судового засi-

дання;

7) справу розглянуто у вiдсутностi будь-кого з осiб,

якi беруть участь у справi, не повiдомлених про час i

мiсце судового засiдання;

8) суд вирiшив питання про права i обов'язки осiб,

якi не були притягнутi до участi в справi.

693

1. Свiдченням незаконностi рiшення може бути пору-

шення або неправильне застосування як норм матерiаль-

ного права, так i норм процесуального права. Однак якщо

перше призводить не тiльки до незаконностi, але й необ-

грунтованостi судового рiшення, то до процесуальних по-

рушень закон ставиться неоднозначне. Порушення або

неправильне застосування норм процесуального права

є пiдставою для скасування рiшення за умови, якщо це

порушення призвело або могло призвести до неправиль-

ного вирiшення справи. Так, порушення правил про пiд-

суднiсть спричиняє скасування судового рiшення лише

в разi, коли внаслiдок даного порушення винесено непра-

вильне рiшення або порушенi права осiб, якi беруть участь

у справi, за їх особистiй участi в її розглядi. Верховний

Суд України пiдставою для скасування рiшення вважає

порушення вимог ст. 203 ЦПК про змiст судового рiшен-

ня (Комаров В. В. Цивiльне процесуальне право України;

'практика застосування.- Харкiв, 1993.- С. 236, 287).

Друга група порушень процесуального закону є пiд-

ставою до скасування рiшення незалежно вiд його пра-

вильностi. Цi порушення пiдривають засади цивiльного

процесуального права, принципи права, суперечать ви-

могам до складу суду i до основних процесуальних до-

кументiв.

Так, ухвалу судової колегiї Харкiвського обласного суду

було скасовано, оскiльки касацiйний суд розглянув справу

у вiдсутностi позивача, який не був повiдомлений про час

судового засiдання, тобто порушив вимоги п. 7 даної статтi

(Комаров В. В. Цивiльне процесуальне право України:

практика застосування.- Харкiв, 1993.- С. 250, 251).

2. У частинi 2 статтi, що коментується, наведено виче-

рпний перелiк безумовних пiдстав до скасування рiшен-

ня в касацiйному порядку. Однак вимоги судової прак-

тики диктують необхiднiсть його розширення. Наприклад,

порушення таких принципiв, як незалежнiсть суддiв i

пiдкорення їх тiльки закону, гласнiсть та iншi, мають роз-

глядатись як безумовнi пiдстави до скасування рiшення.

Стаття 315. Скасування рiшення з закриттям

провадження в справi або

залишенням заяви без розгляду

Рiшення суду пiдлягає скасуванню в касацiйному по-

рядку з закриттям провадження в справi або залишен-

694

ням заяви без розгляду з пiдстав, зазначених у статтях

227 i 229 цього Кодексу.

(Стаття 315 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

X> 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Дана стаття передбачає можливiсть скасування рi-

шення суду першої iнстанцiї i закриття справи або за-

лишення заяви без розгляду в касацiйному провадженнi

з тих же пiдстав, якi передбаченi i для суду першої iн-

станцiї.

Так, судовою колегiєю Верховного Суду України ска-

совано ухвалу Ленiнського районного суду м. Запорiжжя,

якою закрито провадження у справi за мотивом, що пози-

внi вимоги розглядатимуться ЖКК тресту, тобто можуть

бути вирiшенi поза судом. Скасовано також i ухвалу За-

порiзького обласного суду, якою ухвалу районного суду

змiнено i заяву позивача залишено без розгляду (Кома-

ров В. В. Цивiльне ^процесуальне право України: практи-

ка застосування.- Харкiв, 1993.- С. 237, 238).

2. У судовiй практицi виникло складне питання про

можливiсть використання касацiйним судом зупинення

провадження у справi. Оскiльки це питання в ЦПК пря-

мо не вирiшено. Пленум Верховного Суду України зму-

шений був застосувати iнститут вiдкладення розгляду

справи.

Так, у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Укра-

їни вiд 11.10.1985 р. № 8 <Про практику розгляду суда-

ми України цивiльних справ у касацiйному порядку>

(Бюл. законодавства i юрид. практики України.- 1993.-

№ 6.- С. 387) зазначено, що у випадку смертi громадя-

нина, котрий був стороною у справi, в якiй спiрнi право-

вiдносини допускають правонаступництво, касацiйна iн-

станцiя вiдкладає розгляд справи до вступу в справу або

притягнення до участi у справi правонаступника чи за-

конного представника. Однак вiдкладення розгляду справи

вiдрiзняється вiд зупинення провадження тим, що у пер-

шому випадку суд повинен вказати час поновлення про-

вадження у справi, а це зробити неможливо. Тому в дано-

му та iнших випадках, що перелiченi в ст.ст. 221 i 222

ЦПК як пiдстави зупинення провадження в справi для

суду першої iнстанцiї, у разi їх виникнення в касацiйно-

му провадженнi необхiдно застосовувати не iнститут вiд-

кладення розгляду справи, а iнститут зупинення прова-

695

дження в справi. Сама по собi вiдсутнiсть у даному роздiлi

ЦПК згадки про зупинення провадження в справi не пе-

решкоджає застосуванню цього iнституту i в касацiйному,

i в наглядовому провадженнях.

Стаття 316. Прийняття вищестоящим судом

справи до свого розгляду по першiй

iнстанцiї

Суд касацiйної iнстанцiї в разi повторного скасування

рiшення суду першої iнстанцiї повинен обговорити пи-

тання про прийняття справи до свого розгляду по першiй

iнстанцiї, про що зазначає в ухвалi.

(Стаття 316 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Коментована стаття передбачає можливiсть змiни

родової пiдсудностi за iнiцiативою касацiйного суду.

2. Ця стаття, потребує вдосконалення у двох напрямках.

По-перше, в назвi статтi мова йде про прийняття справи

до провадження вищестоящим судом, а в текстi статтi

йдеться про прийняття судом касацiйної iнстанцiї спра-

ви до свого розгляду. Тут слiд було б вказати про прий-

няття справи саме до провадження вищестоящим судом.

По-друге, в статтi треба було б закрiпити не обов'язок

обговорити питання, а обов'язок прийняти справу до про-

вадження вищестоящого суду. Це виключало б багато

випадкiв судової тяганини i дозволило б оперативно фор-

мувати практику судiв першої iнстанцiї.

Стаття 317. Ухвала касацiйної iнстанцiї*

i порядок її постановлення

По справi, розглянутiй в касацiйному порядку, суд по-

становляє ухвалу в нарадчiй кiмнатi, в якiй нiхто не має

права бути присутнiм, крiм складу суду в данiй справi.

Суддi не мають права розголошувати мiркувань, що

були висловленi в нарадчiй кiмнатi.

Ухвала постановляється бiльшiстю голосiв, викла-

дається в письмовiй формi i пiдписується всiм складом

суду.

В нарадчiй кiмнатi може бути викладено i пiдписано

складом суду резолютивну частину ухвали, а виготов-

лення її повного тексту (стаття 318 цього Кодексу) вiд-

кладено на строк до 7 днiв.

696

Ухвала касацiйної iнстанцiї проголошується з додер-

жанням правил, викладених у статтi 212 цього Кодексу.

(Стаття 317 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; в редакцiї Закону М 27/96-ВР вiд

02.02.96)

1. Коментована стаття встановлює порядок постанов-

лення i оголошення пiдсумкового документа касацiйного

провадження - ухвали суду касацiйної iнстанцiї.

2. Як i рiшення суду першої iнстанцiї, ухвала касацiй-

ного суду має виноситися з додержанням таємницi нара-

дчої кiмнати. В нарадчiй кiмнатi питання на обговорен-

ня суду повинен ставити головуючий. Ухвала прийма-

ється бiльшостю голосiв, головуючий голосує останнiм.

3. Ухвала суду касацiйної iнстанцiї має вiдповiдати

'тим самим головним вимогам, що й рiшення суду пер-

шої iнстанцiї, тобто законностi i обгрунтованостi, повнотi,

Чiткостi (див. комент. до вiдповiдних статей ЦПК).

4. Законодавство дає суду касацiйної iнстанцiї можли-

вiсть складати в день розгляду справи тiльки резолютив-

ну частину ухвали, а оформлення її повного тексту вiд-

кладати на строк до 7 днiв. Хоча стаття i не передбачає

обмежень, однак це правило слiд застосовувати у винят-

кових випадках, в особливо складних справах.

5. Ухвала суду касацiйної iнстанцiї оголошується при-

людно в залi судового засiдання. Головуючий зобов'яза-

ний пояснити учасникам процесу її змiст.

Стаття 318. Змiст ухвали суду касацiйної

iнстанцiї

В касацiйнiй ухвалi повинно бути зазначено: час i

мiсце постановлення ухвали, найменування i склад суду,

який постановив ухвалу, данi про участь в касацiйнiй

iнстанцiї прокурора та iнших осiб, якi брали участь у

справi, за чиєю скаргою або поданням розглядалась

справа в касацiйнiй iнстанцiї, найменування рiшення,

на яке подано скаргу чи внесено подання, змiст цього

рiшення, а також доводи, викладенi в скарзi або поданнi,

i результати розгляду скарги або подання.

При залишеннi рiшення без змiн у касацiйнiй ухвалi

обов'язково повинно бути зазначено, якими конкретними

даними спростовуються доводи скарги або подання, з

посиланням на вiдповiднi матерiали справи.

697

В разi скасування або змiни рiшення в ухвалi обов'яз-

ково зазначається, в чому полягає неправильнiсть рiшен-

ня, який закон i в чому саме його порушено i чим спросто-

вуються мотиви, що їх покладено в основу рiшення.

Якщо рiшення скасовується з передачею справи на

новий розгляд, в ухвалi повинно бути зазначено, якi

обставини слiд з'ясувати при новому розглядi справи.

(Стаття 318 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

№ 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Частина перша даної статтi чiтко визначає реквiзи-

ти i змiст ухвали суду касацiйної iнстанцiї.

2. Якщо касацiйний суд дiйде висновку, що. рiшення

суду першої iнстанцiї е законним i обгрунтованим, а ска-

рга або подання прокурора - необгрунтованими, то в ка-

сацiйнiй ухвалi вiн повинен обгрунтувати це конкретни-

ми даними з посиланням на матерiали справи. В судовiй

практицi ще зустрiчаються ухвали, в яких лише вказано

на необгрунтованiсть скарги.

3. У разi скасування або змiни рiшення суду першої

iнстанцiї, касацiйний суд у своїй ухвалi має вказати, в чому

полягає неправильнiсть рiшення суду першої iнстанцiї,

який закон i в чому порушено, якими матерiалами спра-

ви спростовуються мотиви суду першої iнстанцiї, покла-

денi в основу рiшення.

4. Якщо справа передається на новий розгляд, в ухвалi

мають бути зазначенi обставини, яки пiдлягають з'ясу-

ванню при новому розглядi справи.

Стаття 319. Обов'язковiсть вказiвок суду

касацiйної iнстанцiї

Викладенi в ухвалi вказiвки суду, що розглядає справу

, в касацiйному порядку, є обов'язковими для суду, який

заново розглядає дану справу.

Суд, який розглядає справу в касацiйному порядку,

не вправi встановлювати або вважати доведеними об-

ставини, що не були встановленi в рiшеннi чи вiдкинутi

ним, вирiшувати наперед питання про достовiрнiсть або

недостовiрнiсть того чи iншого доказу, про перевагу

одних доказiв над iншими, а також про те, яка має бути

застосована норма матерiального права i яке рiшення

має бути постановлене при новому розглядi справи.

(Стаття 319 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР Ц i|

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

698

1. Дана стаття встановлює загальне правило, згiдно з

яким вказiвки касацiйного суду є обов'язковими для суду,

що заново розглядає справу пiсля скасування первiсного

рiшення.

Так, судова колегiя Верховного Суду України задово-

льнила касацiйну скаргу гр-н Безкульських на рiшення

Хмельницького обласного суду у зв'язку з тим, що ним

не виконано вказiвок вищестоящого суду (Комаров В. В.

Цивiльне процесуальне право України: практика засто-

сування.- Харкiв. 1993.- С. 254-256).

2. Однак суд касацiйної iнстанцiї не вправi давати

вказiвки (якщо вони наданi, то не будуть обов'язковими)

з питаннь установлення чи неустановлення фактiв, оцiн-

ки доказiв, переваги одних доказiв перед iншими, вибору

норми матерiального права (квалiфiкацiї правовiдносин)

i характеру майбутнього рiшення. Оцiнка доказiв i вiдпо-

вiднi наслiдки - це прерогатива суду першої iнстанцiї.

Суд касацiйної iнстанцiї також оцiнює докази, але тiльки

для того, щоб зробити висновок про законнiсть i обгрунто-

ванiсть рiшення суду першої iнстанцiї.

Стаття 320. Окремi ухвали касацiйної iнстанцiї

Суд касацiйної iнстанцiї, виявивши пiд час розгляду

справи в касацiйному порядку окремi помилки, допущенi

судом першої iнстанцiї, а також недолiки в роботi пiд-

приємств, установ, органiзацiй i службових осiб, може

разом з касацiйною ухвалою постановити окрему ухвалу

з приводу цих недолiкiв та помилок i надiслати її вiдпо-

вiдним пiдприємствам, установам, органiзацiям, служ-

бовим особам або трудовим колективам, якi зобов'язанi

в мiсячний строк повiдомити суд про вжитi ними заходи.

(Стаття 320 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Дана стаття передбачає право суду касацiйної iн-

станцiї поряд з касацiйною виносити i окрему ухвалу. В

п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд

11.10.1985 р. № 8 <Про практику розгляду судами Укра-

їни цивiльних справ у касацiйному порядку> зазначено,

що судам касацiйної iнстанцiї належить реагувати окре-

мими ухвалами на виявленi при розглядi справи недолi-

ки в роботi пiдприємств, установ, органiзацiй, а також на

помилки i порушення, допущенi судами першої iнстанцiї,

зокрема, на факти тяганини, спрощенства у розглядi ци-

льних справ, невиконання вимог матерiального i проце-

суального права, керiвних роз'яснень пленумiв Верховного

Суду України.

"а в1дм1I^у вiдокремих ухвал, якi виносяться судом

першої iнстанцiї, в окремiй ухвалi касацiйного суду може

ути вказано i на деякi помилки суду першої iнстанцiї

(порушення строкiв пiдготовки, розгляду справи та iн.).

Це може стати пiдставою для застосування до суддiв за-

ходiв Дисциплiнарного впливу.

Стаття 321. Законна сила ухвали касацiйної

iнстанцiї

Ухвала суду касацiйної iнстанцiї оскарженню не пiд-

дягає i набирає законної сили з моменту її проголошення.

i/. [Vтаття 321 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

Л.> 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Ухвала суду касацiйної iнстанцiї оскарженню не

пiдлягає i набуває чинностi з моменту її проголошення.

протестувати i переглянути її можна тiльки в порядку

судового нагляду.

 Правовi наслiдки набрання ухвалою законної сили

залежать вiд її характеру. Так, якщо касацiйною ухвалою

рiшення по справi скасовано i справу направлено на новий

РОЗГЛЯД, то у суду першої iнстанцiї виникає обов'язок знову

розглянути справу; особи, якi беруть участь у справi, мають

тi самi права, що й при первiсному розглядi справи; не

поновлюється перебiг строкiв позовної давностi та iн.

Якщо ухвалою суду касацiйної iнстанцiї змiнюється

рiшення або виноситься нове, то настають такi ж наслiд-

ки, як i при набраннi законної сили рiшенням суду пер-

шої iнстанцiї.                          , '

Стаття 322. Розгляд касацiйних скарг,

що надiйшли пiсля розгляду

справи в касацiйному порядку

i^уд касацiйної iнстанцiї повинен прийняти до роз-

гляду касацiйнi скарги осiб, якi брали участь у справi,

Що були поданi у встановлений строк або пiсля поновлен-

ня пропущеного строку, але надiйшли до суду пiсля

розгляду справи в касацiйному порядку за касацiйними

скаргами iнших осiб, якi брали участь у справi, чи за

касацiйним поданням, i постановляє по них додаткову

касацiйну ухвалу.

700

У випадках, коли додаткова касацiйна ухвала тягне

за собою скасування або змiну ранiше постановленої

касацiйної ухвали, суд постановляє окрему ухвалу, якою

доводить про це до вiдома голови вiдповiдного суду для

вирiшення питання про принесення подання.

(Стаття 322 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Коментована стаття передбачає наслiдки надходжен-

ня до касацiйного суду скарг осiб, якi брали участь у справi,

пiсля вирiшення ним справи. По них виносяться, додат-

ковi касацiйнi ухвали.

2. У випадках, коли скарги, що надiйшли до касацiйного

суду пiсля винесення касацiйної ухвали i, на думку

касацiйного суду, могли б вплинути на розгляд справи (якщо

вони свiдчать про неправильнiсть касацiйної ухвали), суд

виносить окрему ухвалу на адресу голови суду, в якiй ставить

питання про необхiднiсть принесення протесту в порядку

нагляду i про скасування касацiйної ухвали.