6.1. Суть і принципи оцінки економічної ефективності зем­лекористування та землевпорядкування

При оптимізації землекористування за рахунок правильної' організації території, раціонального використання землі створю­ються умови для виконання виробничої програми виробництва продукції з максимальною ефективністю та поліпшується вико­ристання всіх засобів виробництва.

Наприклад, землекористування в США [32], в останнє деся­тиріччя набуло якісно нові риси, особливо в аграрній сфері. Тут характерна концентрація товарного виробництва і землі. Ця тен­денція дозволяє, з однієї сторони, формувати великі об'єднання, а з іншої сторони відмовлятися від послуг дрібних ферм, які поза інтеграцією не мають перспектив розвитку. З 2 млн. ферм США в групу найбільших, з річним обсягом реалізації понад 500 тис. дол., входять лише 70 тис. фермерських господарств (3,5 % їхньої за­гальної кількості),проте вони реалізують близько 70 % товарної' продукції сільського господарства країни. На них припадає основ­ний оборот засобів всього аграрного комплексу, 75 % найманої робочої сили, 45 % затрат паливо-мастильних матеріалів, 60 % чистого прибутку.

Близько 1 млн. ферм сімейного типу реалізують лише 12 % продукції сільського господарства. Більша частина їх - збиткові, безприбуткові і дотаційні господарства. В цих умовах США дово­диться здійснює політику консервації землі - постійного виве­дення частини сільськогосподарських земель з обороту через низьку ефективність і високий рівень банкрутства дрібних ферм.

Проведений останній перепис ферм в США у 1997 році, підтвер-

204

Третяк А.М, Другак В М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

див той факт, що в сучасних умовах найбільш перспективною формою сільськогосподарського виробництва стають великі аг­рарно-промислові підприємства, незалежно від форми власності, у тому числі і на землю. Подібне положення стало можливим зав­дяки високій продуктивності крупних за розміром господарств, розширенню ввозу в країну дешевих продуктів харчування з країн "третього світу", постійному скороченню дрібного фермерського землекористування. їх зараз нараховуєтся понад 157 тис, або понад 8 % [36]. Якщо середній розмір дрібних сімейних ферм скла-;;<! дає 102,5 га в т.ч. сільгоспугідь-41,9 га, то крупних ферм 1382 га ;Ь в т.ч. сільськогосподарських угідь - 640 га. Крупні ферми створю-1 ють продукцію на суму 144 млн. долларів, або 73 % загальної по л США. Доход на одну таку ферму в 1997 році склав 920 тис. дол­ларів при витратах 700 тис. долларів.

Статистика і дослідження показують, що крупніші ферми в США щорічно збільшують угіддя головним чином за рахунок оренди, доля якої досягає 45 %.

В останні роки спостерігається явна тенденція скупки землі у фермерів і здачі її в оренду агропромисловим об'єднанням. При­ватна власність на землю в даних умовах перешкоджає процесу концентрації' і росту ефективного землекористування. Однак вра­ховуючи те, що фермери-власники землі і фермери-орендарі те­пер стали залежати від фірм-інтеграторів, то власність на землю поступово почала втрачати свою колишню значимість. На перше і домінуюче місце виходять організаційно-технологічні фактори виробництва, які формуються в процесі землевпорядкування.

Досвід США показує, що малорозмірні землекористування не дозволяють використовувати преваги меліорації, сівозмін, агрохімії і високопродуктивної техніки. Урожайність кукурудзи в крупних господарствах складає 84 ц/га, а в малих - 64 ц/га, картоплі - 380 і 325 ц/га, пшениці - ЗО і 21 ц/га.

205

Розділ 6. Основи теорії' економічної ефективності землекористування і землевпорядкування

Таким чином, оптимізація землекористування в Україні повин­на розглядатися в декількох аспектах:

стосовно  довкілля;

до матеріального виробництва;

до суспільства в цілому.

Землевпорядкування є складовою частиною існуючої економі­чної системи і являє собою складний, багатогранний процес, що залежить від характеру виробничих відносин, форм власності на землю й інші засоби виробництва. З цього випливають наступні висновки:

економічна ефективність землекористування повинна оціню­

ватися, виходячи із системи економічних і законів природи

та відповідно вимагає системи оціночних показників земле­

впорядкування;

при визначенні економічної ефективності різних типів зем­

лекористування необхідно враховувати, з одного боку, ко­

лективні й особисті інтереси землекористувачів і землевлас­

ників, а з іншого боку - суспільні інтереси. Це вимагає вико­

ристання як госпрозрахункового (комерційного), так і народ­

ногосподарського підходів;

оскільки земля є елементом навколишнього природного се­

редовища (біосфери), при економічній оцінці землевпоряд­

кування, необхідно враховувати умови відтворення родючості

ґрунтів і екологічні характеристики території;

при розрахунках показників ефективності важливо виділяти

ефект землевпорядкування, зіставивши його з відповідними

затратами, забезпечивши якісну однорідність і кількісну по­

рівнянність показників по різних господарствах, по складо­

вих частинах і елементах проекту і т.д.;

оскільки проекти землевпорядкування пов'язані зі здійснен­

ням поліпшення використання землі, водогосподарським, ви-

206

Третяк А М, Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

робничим і дорожнім будівництвом і т.п., необхідно врахову­вати інвестиційну ефективність заходів, які здійснюються в період до повного освоєння проекту, затрат на формування (поповнення) основних і оборотних коштів, та затрат, пов'я­заних з компенсацією втрат і охороною довкілля; 6) розриви в часі між здійсненням капітальних вкладень і одер­жанням ефекту від них, вимагають порівняння ефекту і зат­рат, які не збігаються в часі, та особливого врахування часо­вого аспекту ефективності землевпорядкування в умовах ринку.

З викладеного можна зробити висновок, що не тільки ефек­тивність землекористування, але і ефективність землевпоряд­кування поділяється на екологічну, виробничо-економічну, інвестиційну і соціальну.

Екологічна ефективність пов'язана з необхідністю охорони природи, відтворення і раціонального використання природних ресурсів; вона проявляється насамперед через вплив землевпо­рядних заходів на довкілля і характер використання землі. Тут першочергове значення мають екологічна стабільність території, рекультивація земель, їх захист від ерозії, здійснення природо- і землеохоронних заходів.

Виробничо-економічна (або просто економічна) ефективність обумовлена впливом організації території на організацію вироб­ництва і навпаки. Землевпорядні рішення повинні сприяти ство­ренню оптимальних пропорцій виробництва, поліпшенню умов господарювання, що прямо позначається на результативних по­казниках діяльності підприємств.

Економічну ефективність землевпорядкування можна розумі­ти подвійно. В широкому змісті вона складається в забезпеченні раціонального поєднання праці, землі й інших засобів виробниц­тва. Наприклад, проекти територіального землеустрою сільсько-

207

Розділ 6 Основи теорії економічної ефективності землекористування і

землевпорядкування   

господарських підприємств дозволяють вирішувати питання їх оптимального розміру, розміщення, структури виробництва, складу угідь. Проекти внутрішньогосподарського землеустрою сприяють раціональній організації території і різних угідь в конкретному гос­подарстві, створенню найкращих умов для розвитку економіки гос­подарства і неухильного підвищення родючості ґрунтів.

Інвестиційна ефективність обумовлена інвестиційною при­вабливістю землекористування, сукупністю інвестицій в земельні поліпшення та охорону земель.

Соціальна ефективність землевпорядкування характери­зується зміцненням земельних відносин, стабільністю прав зем­лекористувачів і власників землі. Вона обумовлена значенням землі як об'єкта соціально-економічних зв'язків і спрямована на поліпшення соціальних умов суспільного відтворення.

У вузькому розумінні слова ефективність землевпорядкуван­ня - це підсумок порівняння одержуваних за рахунок землеуст­рою результатів з затратами на реалізацію землевпорядних заходів.

Ефективність внутрішньогосподарського землевпорядкування розглядається в поєднанні з організацією виробництва на конк­ретних підприємствах, тобто з землекористуванням. Вона поля­гає в такій організації території і використанні землі, які забезпе­чують оптимальні темпи розширеного відтворення, раціональну побудову і ведення господарства з метою повного використання внутрішніх резервів і підвищення ефективності виробництва.

Розрізняють абсолютну і порівняльну економічну ефек­тивність землеустрою.

Розрахунок абсолютної ефективності має на меті вибір найбільш доцільних напрямків і обсягів здійснення землевпоряд­них заходів в народногосподарському комплексі, його галузях і підприємствах. При оцінці порівняльної ефективності здійснюєть-

208

Третяк А.М, Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

ся вибір найкращого варіанту здійснення конкретного заходу.

На відміну від економічного обґрунтування економічна ефек­тивність допускає не тільки вибір найкращого варіанту проектно­го заходу, але і його максимальний ефект стосовно базису оцін­ки (існуючого стану в порівнянні з нормативами і т.д.).

З методологічної точки зору необхідно також розрізняти фак­тичну і розрахункову ефективність землеустрою. Визначення фактичної ефективності проводиться для перевірки віддачі здійснених затрат, налагодження систематичного контролю за освоєнням проекту в процесі авторського нагляду й в разі потре­би коректування його. Розрахункова (проектна) ефективність виз­начається при складанні й обґрунтуванні землевпорядних схем і  проектів, а також здійсненні окремих землевпорядних дій та за­ходів.

При визначенні фактичної ефективності землевпорядкування проводиться зіставлення фактичної організації території з намічу­ваною в раніше складених проектах, а також порівняння звітних показників із проектними і нормативними. Фактична ефективність землевпорядкування дозволяє визначити його реальний резуль­тат, ступінь корисності для розвитку суспільного виробництва. При здійсненні організаційно-господарських заходів вона виявляєть­ся відразу ж після перенесення проекту в натуру і проведення на цій основі відповідної перебудови території господарства (розбив­ки сівозмінного масиву на поля або робочі ділянки, пристосуван­ня для ефективної роботи сільськогосподарської техніки; розмі­щення посівів культур на найбільш придатних для них ґрунтах; наближення трудомістких культур до господарських центрів і т. п.).

Фактична ефективність досягає свого максимуму на час повного освоєння проекту, однак по роках його здійснення, в силу розход­ження погодних умов, може бути неоднаковою.

При здійсненні заходів, пов'язаних з додатковими капітальни-

209

 [

Розділ б Основи теорії економічної ефективності землекористування і землевпорядкування

ми вкладеннями або поточними затратами, фактична ефек­тивність землевпорядкування залежить від тривалості періодів проектування цих заходів, термінів будівництва і часу нормаль­ної експлуатації об'єктів. Судити про неї можна і по економічній ефективності таких заходів (меліорації, сільськогосподарського освоєння і корінного поліпшення угідь, закладки багаторічних на­саджень, будівництва польових станів, доріг і т.д.), повністю або частково здійснюваних в період розрахункового терміну на ос­нові робочих проектів (проектно-кошторисної документації), роз­роблених в розвиток основного проекту.

фактична і розрахункова ефективність можуть не збігатися

в силу наступних причин;

розрахункова ефективність визначається на час повного ос­

воєння проекту землеустрою по планових показниках уро­

жайності культур, продуктивності тварин, собівартості про­

дукції і т.д. Фактична ж ефективність залежить від погодних

умов, що складаються, інших природних і економічних фак­

торів;

розрахункова ефективність опирається на всю систему за­

ходів, пов'язаних з капітальними вкладеннями, які передба­

чається здійснити до кінця проектного терміну, а фактична

складається тільки з тих, які на час проведення оцінки по­

вністю або частково здійснені;

величина фактичної ефективності залежить від реально зат­

рачених засобів, термінів запровадження в дію різних інже­

нерних споруд, в той час як розрахункова оцінюється по ук­

рупнених нормативах;

якщо розрахункова ефективність визначається на основі по-

рівнюванності базового і розрахункового періодів, то фактич­

на ефективність оцінюється виходячи з реальних умов ви­

робництва.

210

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Викладені теоретичні поняття використовуються при обґрунту­ванні будь-яких конкретних проектів землеустрою.