5. ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА І ПРИХОВАННЯ ПРИБУТКІВ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПРИ РОЗРАХУНКАХ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ

В Україні існують два види експорту: так званий чис­тий — з розрахунками в іноземній валюті та за бартер­ними угодами. До цього часу законодавством недостатньо відрегульовано порядок проведення бартерних операцій між

89

іноземними партнерами і підприємствами, що функціону. ють на території нашої держави. Це є однією з причин вчинення правопорушень при оподаткуванні прибутків (до_ ходів), одержуваних суб'єктами підприємницької діяльності від фінансово-господарських операцій, проведених спіль­ними підприємствами.

5.1. Приховання від оподаткування прибутків, одержа­них від продажу техніки інофірмі, шляхом оформлення документів як на таку, що здана їй в оренду через посе­редника. При виявленні такого правопорушення треба мати на увазі, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Мі­ністрів України "Про систему валютного регулювання і ва­лютного контролю" валютні цінності та майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку. Крім того, відповід­но до п. "б" ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" об'єктами оподаткування є також обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги).

Для підтвердження або спростування відомостей про приховання прибутків від оподаткування потрібно вивчити і проаналізувати такі документи:

декларацію про прибуток;

баланс підприємства;

угоду про спільну діяльність;

контракт на поставку продукції;

угоду про здачу майна в оренду;

декларації майна в Національному банку;

митні декларації про ввіз товарів;

документи про сплату мита чи акцизного збору;

прибутково-видаткові документи;

рух грошових сум на розрахунковому рахунку під­

приємства;

—            звітні документи про прибуток на сплату податків.

Важливу інформацію при викритті цього злочину можна

одержати із змісту контракту, яким є офіційний документ, складений між двома і більше сторонами (громадянами чи юридичними особами) і направлений на встановлення, змі­ну або припинення цивільних прав і обов'язків. Підпи­саний і скріплений печатками сторін, контракт набуває чинності і має юридичну силу, якщо інше не обумовлено в його тексті. У відповідності до принципу реальності ви­конання умови контракту повинні бути виконані в натурі (продукція має бути передана, роботи, послуги — вико-

90

ні розрахунки за них — проведені тощо). В нього вклю­чаються умови, які спонукають до реального виконання "становлених сторонами зобов'язань: заходи майнової Відповідальності (санкції") за невиконання, відшкодування збитків, сплата умовленої неустойки тощо. Умови, вира­жені сторонами в тексті документа, іменуються його зміс­том. Із змісту можна з'ясувати всі дані на партнерів, види товарів, що реалізуються, їх вартісну оцінку, порядок роз­рахунків і ряд інших даних, які розкривають характер взаємовідносин між партнерами.

При вивченні угоди про здачу майна в оренду можна встановити, що конкретно (майно, приміщення, машини, механізми, автотранспорт тощо) здається в оренду, харак­тер, строки і порядок розрахунків (готівкою, за послуги, в обмін на товари тощо), на який строк укладено договір оренди та інші дані.

Виходячи з особливостей правового режиму майна, яке передається в оренду іноземним партнерам, необхідно про­аналізувати інформацію, що міститься в декларації майна, яка заповнюється орендодавцем у Національному банку Ук­раїни, при тимчасовому знаходженні майна за межами мит­них кордонів України або передачі його (за межі України) іноземному партнеру. За змістом декларації можна встано­вити, яке майно передано в оренду, його оціночну вартість, на який строк воно орендується, дані щодо власника (орен­додавця) і орендаря, на якій підставі майно передано в орен­ду (контракт, договір тощо).

Переслідуючи ціль відчуження такого майна, партнери після одержання його за кордоном домовляються про те, яким чином вони розрахуються. Вони можуть отримати то­вари на договірну суму, валюту чи розрахуватися іншим чином.

Щоб підтвердити або спростувати факт відчуження май­на, потрібно проаналізувати рух коштів на валютному ра­хунку суб'єкта, діяльність якого вивчається, митні декла­рації на ввіз товарів. При цьому слід мати на увазі, що розрахунок, як правило, проводиться в кілька прийомів у змішаному вигляді (частина товаром, частина готівкою), який потім приховується від оподаткування.

5.2. Приховання від оподаткування прибутків, одержа­них від реалізації за кордоном раніше придбаних на кош­ти підприємства товарів (у тому числі автотранспорту) шляхом фальсифікації документів і подачі звітів про збит­кову діяльність. Такими протиправними діями порушують­ся вимоги Законів України "Про систему оподаткування",

91

Закону України "Про оподаткування прибутку підпри. ємств", Указу Президента України "Про регулювання бар­терних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоеко­номічної діяльності" від 17 січня 1995 року, Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Ук­раїні.

При аналізі правопорушень треба звернути увагу на витрати грошей для закупівлі товарів підприємством, тому що, фальсифікуючи звіти про збиткову діяльність, факти витрат укрити неможливо. Всі суми мають перераховува­тись продавцеві, видаватись по довіреності чи по платіж­ному дорученню, під які фальсифікуються документи.

Крім того, автотранспорт має бути зареєстрований у відповідних органах ДАІ як після його придбання, так і після реалізації іншому суб'єктові.

З метою підтвердження або спростування відомостей про фальсифікацію звітів і приховання об'єктів від оподатку­вання потрібно проаналізувати такі джерела інформації:

платіжні вимоги (доручення);

декларації майна у Національному банку;

митні декларації на вивіз товарів (автотранспорту);

рух грошових сум підприємства на розрахунковому

і валютному рахунках у банку;

баланс підприємства;

складські картки обліку;

журнал-ордер на реєстрацію;

прибуткові і видаткові товарно-транспортні накладні

на пально-мастильні матеріали і запчастини та інші това­

ри;

ліцензії на право придбання чи вивозу товарів;

угоди на оренду приміщень чи місткостей;

відомості на виплату заробітної плати;

інші документи, що можуть підтвердити факти при­

дбання,  зберігання і реалізації товарно-матеріальних цін­

ностей як джерела  надходження  прибутку  підприємства.

(Інформацію,  яку містять названі документи, розкрито в

пунктах 1—4 цього розділу).

Особливе значення при перевірці даного факту має вста­новлення того, яким чином було переправлено автотранс­порт за кордон разом з іншими товарами: під виглядом здачі в оренду, бартерного обміну на товари, розрахунку за борги, надання товарного кредиту, безповоротної допо­моги або добровільних пожертвувань. Від цього залежить, які документи треба вивчати.

92

т

5.3. Ухилення від сплати податку, мита або акцизного збору ПРИ вивезенні товарів за кордон чи ввезенні їх в Україну під виглядом виконання умов бартерної угоди з •нОфірмами. Як свідчить практика, одержані кошти мо­жуть бути вкладені на рахунок банку за кордоном або на них може проводитись закупка товарів підвищеного попи­ту, які ввозяться в Україну дрібними партіями приватними особами або іншими нелегальними шляхами. Це має ви­гляд незавершеної бартерної операції.

Виявлення таких правопорушень передбачає використан­ня положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", Указу Президента України "Про регулю­вання бартерних (товарообмінних) операцій в галузі зов­нішньоекономічної діяльності", Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення контролю за переміщенням товарів через територію України" від 14 липня 1995 р., інструкції Головної державної податкової інспекції "Про по­рядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору на товари, ввезені з-за меж митних кор­донів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі кордонів України" від 31 травня 1994 р., які виз­начають об'єкти оподаткування, порядок сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів усіма платника­ми за імпортні товари, що перетнули митні кордони Ук­раїни (були розмитнені) незалежно від строків складання контрактів, їх оцінки та характеру здійснення імпорту (то­варообмінні операції з рахунками у валюті, безпосередньо імпортерами чи через посередника), а також порядок звіль­нення від оподаткування товарів (робіт, послуг), що експор­туються за межі митних кордонів України.

Для підтвердження чи спростування відомостей про по­рушення названих нормативних актів потрібно вивчити і проаналізувати такі документи:

баланс підприємства;

звіт про фінансові результати;

угоду (контракт) на здійснення обміну товарами;

вантажну митну декларацію;

декларацію про сплату податку на добавлену вартість

при вивезенні товарів;

довідку державної податкової адміністрації про те, що

вказана сума податку зарахована до відповідного бюджету;

документи, що підтверджують або спростовують фак­

ти безготівкових розрахунків за товари;

93

— документи, що підтверджують отримання товару від, повідно до угоди (контракту) на обмін.

Бартерна угода являє собою товарообмінну операцію 3 передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). В сучасних умовах бартерна угода здійснюється не лише в зовнішньоторговельному обороті, а й поширюється між підприємствами в Україні. Такий обмін товарами завдає шкоди грошовій системі держави і підриває стійкість грошової одиниці.

Вивчення змісту такої угоди дає можливість отримати інформацію про суб'єктів (сторони, що уклали угоду між собою), види товарів, що обмінюються, їх кількість і вар­тісну оцінку, строки й способи проведення обміну товарами, заходи відповідальності за порушення умов угоди тощо.

Із змісту вантажної митної декларації можна одержати інформацію перш за все про характер перевезення (ввіз, вивіз, транзитне переміщення товару), кількість і загальну суму вартості товару, що переміщується через митний кор­дон, дані на власника товару, а також вид транспорту, яким він перевозиться. У відповідності до чинного законодавства при перетині митного кордону стягується податок на добав­лену вартість. Довідка про виконання цієї вимоги дає змогу встановити загальну кількість і вартість товару, що пе­реміщується через митний кордон, дані про власника.

За встановленими правилами, щоб уникнути подвійного оподаткування, митним органам при вивезенні товарів пред'являється довідка про сплату податку і зарахування його до відповідного бюджету.

Про факти розрахунків за бартерними угодами можна дізнатися з документів, що підтверджують такі операції (товарно-транспортні і прибуткові накладні, рахунки-фак-тури, довіреності тощо). При аналізі таких угод слід звер­нути увагу на те, обумовлені в контракті строки виконання (передачі товарів) умов угоди чи ні. В багатьох випадках такі строки навмисно вказуються не конкретно (в першому кварталі, за 9 місяців і т.п.), що перешкоджає здійсненню контролю за такими операціями.