1. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ ПРИ ЗАПОВНЕННІ І ПОДАННІ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО ДОХОДИ, ЗВІТНОСТІ ТА БУХГАЛТЕРСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ ДО НИХ

Відповідно до чинного податкового законодавства в Ук­раїні одним з основних обов'язків платників податків є ведення бухгалтерського обліку і звітності про фінансово-господарську діяльність, своєчасне подання до органів дер­жавної податкової адміністрації декларацій про доходи та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і спла­тою податків та інших обов'язкових платежів і внесків.

На практиці відомі випадки, коли окремі керівники чи інші посадові особи об'єкта підприємницької діяльності, не задумуючись над наслідками своїх дій, допускають пору­шення податкового законодавства різними шляхами.

Перед тим, як перейти до їх висвітлення, необхідно підкреслити, що в кожному з наведених нижче способів дається перелік бухгалтерських та інших документів, які треба ретельно вивчати та аналізувати. Це необхідно, перш за все, для того, щоб уникнути звинувачувального ухилу і забезпечити об'єктивне вирішення матеріалів у відповідності до чинного законодавства.

1.1. Ухилення від сплати податку шляхом неподання або несвоєчасного подання податковим адміністраціям де­кларації про прибуток підприємства та розрахунку подат­ку на нього. Ухиленням від сплати податків шляхом не­подання або несвоєчасного подання податковим адмініст­раціям декларацій про прибуток порушуються вимоги ста­тей 2, 12 (п. 12.11), 17, 18 Закону України "Про оподат­кування прибутку підприємств", окремих положень Закону України "Про систему оподаткування".

При перевірці відомостей про такі порушення необхідно

57

мати на увазі, що, ухиляючись від сплати податків, суб'єк­ти підприємницької діяльності можуть взагалі не подавати в органи державної податкової адміністрації податкові де­кларації та розрахунки про фінансово-господарську діяль­ність або подавати їх частково, приховуючи (занижуючи) об'єкти оподаткування.

Відповідно до пункту 10 ст. 11 Закону України "Про дер­жавну податкову службу в Україні" за зазначені порушен­ня передбачено накладення адміністративних штрафів на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій. Якщо приховані суми донарахованого податку чи обов'язкового платежу (що виявлені перевіркою) станов­лять великий або особливо великий розмір, то матеріали за такими фактами правопорушень відповідно до п. 10 ст. 8 цього ж Закону передаються до правоохоронних органів.

Для підтвердження або спростування вини суб'єктів під­приємницької діяльності необхідно вивчити і проаналізу­вати такі документи і операції з ними:

рішення виконкому про реєстрацію суб'єкта підпри­

ємницької діяльності і його статут;

список  співробітників,  посадових  осіб  і  робітників,

працюючих на даному підприємстві;

бухгалтерський звіт про фінансово-господарську діяль­

ність (з доданням документів);

довідку з банку про використання коштів на розра­

хунковому рахунку (можливе отримання кредиту);

угоди,   договори,   контракти,   інші   зобов'язання   на

виконання робіт (послуг) тощо;

прибутково-видаткові документи;

журнал  обліку товарно-матеріальних  цінностей   (за

спрощеного бухгалтерського обліку);

інші документи, що підтверджують факти виробничо-

господарської діяльності і наявність коштів у підприємства.

Вивчення документів, що підтверджують реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (рішення виконкому, статут, ліцензії) дають змогу встановити юридичну адресу підпри­ємства, установчі дані на посадових осіб, види діяльності, номер розрахункового рахунку, пільги, які надані підпри­ємству відповідно до чинного законодавства, та інше.

Аналітична оцінка угод, договорів, контрактів, інших зобов'язань дає змогу конкретно визначити, яку фінан­сово-господарську діяльність веде підприємство, його парт­нерів, види розрахунків з ними ( готівкові та безготівкові розрахунки,  обмін товарами,  послугами тощо).  Це надає

58

можливість провести зустрічні перевірки окремих операцій і розрахунків, встановити джерела придбання матеріалів, сировини, обладнання, місця зберігання і способи реалізації

продукції-

Важливе значення при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємств має інформація, одержана з відо­мості обчислення і виплати заробітної плати. Вона дає можливість визначити витрати підприємства на заробітну плату за певний період. При відсутності виробничої діяль­ності можливе нецільове використання кредиту, коли на­дані установами банку кошти розбазарюються і привлас­нюються заінтересованими особами.

Вилучення готівки може маскуватися відомістю на ви­плату заробітної плати, в якій зазначаються особи, що працюють на підприємстві, раніше працювали, знайомі за­інтересованих осіб або вигадані прізвища і т.п. Під таку відомість можуть оформлятися фіктивні угоди, наряди на виконання робіт, надання послуг тощо.

Особливе значення при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства має аналітична оцінка документів бухгалтерського обліку і звітності. На підставі первинних облікових документів, які фіксують факт здійснення госпо­дарських операцій і розпорядження (дозволу) на їх проведен­ня, провадиться запис у регістрах бухгалтерського обліку.

У первинних документах, в тому числі паперових і ма­шинозчитувальних, повинна бути інформація і такі обов'яз­кові реквізити: назва документу (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному ви­разі); посади осіб, відповідальних за правильність їх здій­снення і оформлення, підписи чи інші знаки, що іденти­фікують особу, яка здійснила господарську операцію.

В залежності від обсягів виробництва, складності техно­логії і кількості працюючих облік на підприємствах ве­деться в таких формах:

по  простій  системі  —  в  книзі  обліку  прибутків  і

витрат;

по 8  журналах-ордерах  — на підприємствах  з  чи­

сельністю працюючих до 200 чол. (регістри при скороченій

журнально-ордерній системі);

по 17 журналах-ордерах — на підприємствах з чи­

сельністю працюючих понад 200 чол.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ба­зується на принципах систематизації і накопичення інфор-

59

мації  (даних)  первинних документів безпосередньо в ре­гістрах аналітичного і синтетичного обліку.

Вивчаючи бухгалтерські документи, необхідно знати, що основними регістрами при даній формі обліку є журнали-ордери, які ведуться по кредиту синтетичного і дебету аналітичного обліку. Підсумкові дані кредитових оборотів у кінці звітного періоду (місяця) із журналів-ордерів пе­реносяться в Головну книгу, яка є базовим документом, де концентруються дані бухгалтерського обліку, і заслуго­вує першочергової уваги в ході аналізу.

Кожна господарська операція відображається на бухгал­терських рахунках, які призначені для згрупування, кон­тролю і відображення переміщення коштів, їх джерел над­ходження і господарських операцій на підприємстві. Кож­ний рахунок має постійно закріплену назву і відповідний умовний двозначний цифровий код (номер).

Підприємства, які функціонують на госпрозрахунку і є юридичними особами, зобов'язані вести бухгалтерський облік за подвійною системою, в зв'язку з чим затверджу­ються Плани рахунків бухгалтерського обліку, які є ди­рективними документами. Ведення бухгалтерського обліку у відповідності з Планом рахунків є обов'язковим, вносити будь-які зміни без дозволу Міністерства фінансів заборо­няється.

Аналізуючи фінансово-господарську діяльність підпри­ємства, необхідно знати, що згідно зі складом регістрів журнально-ордерної форми обліку кожний журнал-ордер має свій постійний номер, в який вносяться дані про гос-. подарські операції відповідно рахунку (наприклад, журнал-ордер № 1 є регістром по кредиту рахунку, № 50 — касові операції тощо).

Значну допомогу у викритті правопорушень надає ін­формація, одержана в банку, клієнтом якого є дане під­приємство. Згідно зі ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" із змінами і доповненнями, внесе­ними Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від 26 січня 1993 р., банки можуть видавати довідки по операціях і рахунках юридичних осіб та інших організацій, крім самих клієнтів, державним податковим інспекціям з питань оподаткування, а також судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським ор­ганізаціям на письмову вимогу у випадках, передбачених чинним законодавством. Це дає змогу на законній підставі

60

здійснювати перевірку правомірності надходження і вико­ристання коштів.

Наприклад, якщо підприємство отримало кредит на умо­вах цільового використання, то шляхом вивчення пла­тіжних вимог-доручень можна встановити, на які цілі ви­користані (затрачені) дані кошти, з ким проведені розра­хунки, і зустрічною перевіркою підтвердити чи спростува­ти їх правомірність.

Вивчаючи ліцензію Національного банку України на право ведення розрахунків у іноземній валюті і документи про операції, проведені на валютному рахунку, можна встановити іноземних партнерів, характер їх взаємовід­носин, види господарських операцій і розрахунків по них.

Аналізуючи фінансово-господарські операції і розрахун­ки підприємства за виконані роботи, надані послуги, от­римані товарно-матеріальні цінності (акти прийняття ви­конаних робіт, договори, прибутково-видаткові і товарно-транспортні накладні), слід звернути увагу на те, яким чином проведено розрахунки. При цьому треба мати на увазі, що згідно зі ст. 5 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народ­ному господарстві України" від 16 березня 1995 р. уста­новлено, що виручку від реалізації товарів (робіт, послуг), кошти, повернуті з депозитів, а також суми заборгованості, що надійшли від інших підприємств, у тому числі від гарантів і поручителів, підприємства мають спрямовувати тільки на єдиний власний розрахунковий (поточний) ра­хунок.

При виявленні розрахунків, проведених іншими підпри­ємствами в залік боргу за виконані роботи чи надані по­слуги третіми підприємствами, необхідно співставити їх з даними декларації про доходи підприємства і вияснити, чи враховані ці суми1.

1.2. Ухилення від сплати податків на прибуток шляхом приховання об'єктів оподаткування і подачі декларації про відсутність оподатковуваного прибутку. При вияв­ленні такого роду правопорушень необхідно керуватися по­ложеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При розгляді способів вчинення злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, ряд документів, що підлягають вивченню при перевірках, повторюється, тому надалі пояснення будуть даватися тільки до тих, які раніше не розглядалися.

61

Вчинення цього злочину полягає в тому, що керівники чи посадові особи малих підприємств (МП), на яких по­кладені обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, по­дання податкових декларацій про доходи, переслідуючи корисливі цілі (суб'єктивна сторона), вносять в офіційні документи (декларація про доходи) завідомо неправдиві дані про відсутність доходів, збиткову діяльність чи зани­жують їх розміри, що в залежності від розміру шкоди, завданої державі, передбачає ступінь відповідальності — адміністративну чи кримінальну.

З метою викриття протиправних дій посадових осіб, що спрямовані на ухилення від сплати податків на доходи (прибутки), необхідно проаналізувати такі документи:

статут підприємства;

баланс підприємства;

дозвіл відділу районної архітектури на встановлення

малих архітектурних форм  (кіосків для ведення торгівлі,

цехів для виробничої діяльності, гаражів та інше);

ліцензії на право реалізації товарів;

список керівників  (посадових осіб), а також список

осіб, що працюють у підприємстві по найму;

товарно-транспортні накладні на товари,  сировину,

що привозились чи вивозились підприємством;

акти про списання матеріалів, сировини;

розрахункові книжки про оплату за електроенергію,

воду, газ та інше;

контракти, угоди на виконання робіт, послуг, обмін

товарами;

документи, що підтверджують надходження чи вит­

рати коштів (Головна книга, касова книга, журнал-ордер);

довідку банку про переміщення коштів на розрахун­

ковому рахунку;

—            акти попередніх перевірок контролюючими органами.

В   залежності   від  виду  діяльності  підприємства  треба

звернути увагу на порядок ведення бухгалтерського обліку і стан звітності.

Вивчення статуту підприємства дає можливість встановити основні напрями його діяльності, наявність необхідних по­тужностей, обладнання, машин, механізмів, місць зберігання, переробки продукції', шляхи збуту і розрахунків за продукцію.

Аналізуючи список осіб, які працюють на підприємстві, доцільно перевірити документи (рішення загальних зборів чи правління МП) про прийняття на роботу, спеціальність, для виконання яких робіт  (послуг)  прийнята ця особа і

62

що дасть можливість виявити об'єкти, які прихову­ється від оподаткування.

Вивчення і аналіз витрат на оплату за енергоносії може

опомогти   у   виявленні   фактів   виконання   енергомістких

побіт,  що свідчить про використання верстатів,  агрегатів

та інших машин для виготовлення чи переробки продукції.

Приховуючи об'єкти від оподаткування з метою отри­мання неконтрольованих доходів, посадові особи суб'єктів підприємницької діяльності у декларації про доходи і звітах про фінансово-господарську діяльність можуть не вказувати на фактичне існування у них цехів або частини верстатів та обладнання, сховищ для зберігання сировини чи готової продукції, кіосків для реалізації продукції за готівку, яка приховується від оподаткування.

Вивчаючи рішення виконкому Ради народних депутатів і дозвіл відділу районної архітектури на установлення тих чи інших об'єктів, можна отримати дані про місцезнахо­дження таких об'єктів і їх цільове призначення, дані на їх власників та інше. Для підтвердження або спростування відомостей про правопорушення необхідно здійснити пе­ревірку на самому об'єкті та в залежності від його при­значення проаналізувати організацію бухгалтерського облі­ку і порівняти з даними звітності, яку подано в органи державної податкової адміністрації.

Значну допомогу у виявленні правопорушень, пов'яза­них з прихованням прибутків від оподаткування, надає інформація, яку можна отримати при вивченні бухгалтер­ських документів, особливо тих, які взаємопов'язані між собою і містять необхідні дані про ту чи іншу господарську операцію, проведену підприємством.

При використанні журнально-ордерної форми докумен­тальною основою для ведення бухгалтерського обліку є первинні бухгалтерські документи (прибуткові і видаткові касові ордери, платіжні вимоги і доручення та інше), на­копичувальні відомості і журнали-ордери.

Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журна­ли-ордери, які об'єднують кінцеві результати господар­ських операцій по будь-якій групі рахунків за звітний період. Допоміжні відомості використовуються у випадках, коли аналітичні (більш детальні) показники по рахунках складно записати безпосередньо в журнали-ордери. У зв'язку з цим дані первинних бухгалтерських документів групу­ються спочатку у накопичувальних відомостях, підсумки яких переносяться в журнали-ордери.

63

Важливе значення має вивчення актів попередніх пе­ревірок, здійснених контролюючими органами. Це дає можливість більш глибоко ознайомитися із станом фінан­сово-господарської діяльності підприємства, бухгалтерського обліку і звітності перед державною податковою інспекцією, органами державної статистики тощо.

В залежності від завдань попередньої перевірки з акта можна отримати інформацію про стан збереження товар­но-матеріальних цінностей, про недоліки, які виявлені ревізорами, і наслідки перевірки, про заходи щодо усунен­ня цих недоліків.

1.3. Приховання об'єктів оподаткування шляхом не-відображення в бухгалтерському обліку обсягу реалізації продукції за готівку. При викритті таких правопорушень необхідно керуватися статтями 2, 3, 12, 13, 17, 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", дру­гим розділом Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 3 квітня 1993 р., із змінами і доповненнями.

Варто звернути увагу на те, що посадові особи суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації свого злочинного наміру ухилитися від сплати податку попередньо створю­ють певні умови для його здійснення. В даному випадку при складанні угод (контрактів) між сторонами заінтере­совані особи можуть в умовах виконання певних зобов'я­зань не вказувати конкретної дати (строку) виконання робіт, надання послуг тощо, а записати: "протягом квар­талу, півріччя, року". Це дає змогу проводити розрахунки між партнерами готівкою, не відображати її певний час в бухгалтерському обліку і до кінця визначеного терміну вільно користуватися таким неконтрольованим доходом.

В іншому випадку розрахунки готівкою можуть прово­дитись при здійсненні разових операцій з реалізації партії товарів, наданні певної послуги, виконанні робіт, коли угода не оформляється письмово, а результати зовсім не відображаються в бухгалтерському обліку.

Виявлення корисливих злочинів, вчинюваних у такий спосіб підприємницькими структурами, потребує перш за все глибокого вивчення облікових документів та угод, які уклало це підприємство з партнерами, а також аналізу діяльності реалізаторів продукції, особливо у випадках, ко­ли повністю або частково відсутнє належне оформлення робіт, які вони виконують.

64

Для підтвердження або спростування протиправних дій треба проаналізувати:

документи, що свідчать про наявність товарів  (про­

дукції) на підприємстві (складські картки обліку, прибут­

кові накладні, товарно-транспортні накладні);

підтвердження руху товарно-матеріальних цінностей

(товарів) операціями по розрахунковому рахунку № 51, а

також витрат на оренду сховищ, транспорних витрат, вит­

рат на оплату праці при реалізації товарів  (реалізатори,

лоточники, продавці), при готівкових розрахунках по ка­

совій книзі (р/рахунок № 50);

видаткові накладні і відповідні записи у складських

облікових картках  (журналах обліку);

бухгалтерські звіти  (за перевірюваний період)  з до­

датком документів.

—            бухгалтерські записи по рахунку № 46 "Реалізація".

Велике  значення має  інформація,  яку містять  у  собі

документи первинного обліку і ті, що супроводжують певні види товарів (продукції): товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, картки складського обліку, платіжні вимоги-доручення, касові прибутково-видаткові ордери, сертифікати якості, ліцензії, митні декларації та інші. З них можна дізнатися про: джерела надходження продукції, виробників і постачальників; кількість і якість товарів; вартісну оцінку продукції і види розрахунків за неї; з якою метою ці товари були придбані чи відпущені; хто безпосередньо займався проведенням тих чи інших фінансово-господарських операцій.

Значну допомогу у виявленні правопорушень, пов'яза­них з прихованням об'єктів від оподаткування в такий спосіб, має інформація, одержана з документів, що офор­мляються при проведенні касових операцій і операцій по розрахунковому рахунку підприємства. При цьому необхід­но мати на увазі, що порядок ведення касових операцій і розрахунків регламентується Положенням про органі­зацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (див. пункт 1.1 цього параграфа), Порядком ведення касових операцій в народному господарстві України, затвердженим постановою Правління Національного банку України 2 лю­того 1995 р. і Положенням про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затвердженим рішенням Правління Національного банку України 24 травня 1993 р.

Усі підприємства зобов'язані зберігати кошти в банку.

ЗУ2Гега П.Г.        65

Для ведення обліку коштів, витрат готівки на підприємстві функціонує каса. Первинними документами, що оформля­ються при веденні касових операцій, є: прибутковий ка­совий ордер; видатковий касовий ордер; платіжна відо­мість; касова книга; журнал реєстрації прибуткових і ви­даткових касових ордерів. Про інформацію, яку містять у собі первинні документи, говориться в роз'ясненні до пунк­ту 1.1 даного розділу.

Всі операції, що проводяться по касі (рахунок №50), знаходять своє відображення у звіті касира, де підрахову­ються надходження і видатки грошових сум за день і виводиться залишок на кінець дня. Звіт касира, в якому бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, є основою для заповнення журналу-ордера № 1. В залежності від проведеної операції по касі рахунок № 50 "Каса" корес­пондується (взаємодіє) по дебету і кредиту з іншими ра­хунками (№№ 46, 51, 69, 71).

Переважна частина розрахунків між підприємствами здійснюється безготівковим шляхом — перерахуванням коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. По­середником при здійсненні таких розрахунків є банк, в якому підприємству для зберігання коштів і операцій по розрахунках відкривається розрахунковий рахунок. Крім розрахункових рахунків, для зберігання коштів строго цільового призначення відкриваються поточні рахунки.

Приймання і видачу грошей, безготівкові розрахунки банк проводить за документами установленої форми:

—            при розрахунках готівкою:

а)             чек грошовий;

б)            об'ява на внесок готівкою;

—            при безготівкових розрахунках:      ^

а)  платіжні вимоги-доручення;                                     ■<■'

. б)  платіжні доручення;   ,х

в)             чек розрахунковий;           ;■"

г)             акредитиви;          |:

д)             векселі.  'і*

Із  змісту  вищезгаданих документів можна встановити,-'

коли і з ким безпосередньо проведено розрахунок під-^ приємством, на якій підставі, через який банк і розрахуй-^ ковий рахунок і в якій сумі. Крім того, за допомогою цих офіційних документів можна порівняти дані розрахунків з даними декларації, що подана до органів державної подат­кової інспекції за звітний період, і при необхідності про­вести зустрічні перевірки.

66

Облік операцій по розрахунковому рахунку ведеться на активному рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок". У дебеті рахунку № 51 записуються суми залишків грошей на початок місяця і надходження грошей протягом місяця, а по кредиту — видатки грошей з розрахункового рахунку. Для обліку операцій по рахунку № 51 ведеться журнал-ордср № 2 "Розрахунковий рахунок", де відображаються обороти по дебету і кредиту рахунку № 51 за місяць.

Всі додані до виписок банку документи мають мати штамп "погашено", на полях перевіреної виписки вка­зується кореспонденція (взаємодія) рахунків. При прове­денні операцій по розрахунковому рахунку № 51 рахунок може кореспондуватися з рахунками №№ 50, 60, 68, 69, 76, 80, 85, 87, 90 та ін.

Фінансова звітність — один із найважливіших елементів бухгалтерського обліку, який методом суцільного, безпе­рервного і документального оформлення господарських опе­рацій забезпечує систематизування інформації про діяль­ність підприємства, його структурних підрозділів і взаємо­відносини з підприємствами, організаціями, фінансово-кре­дитними та іншими державними органами. Обсяг річного (фінансового) бухгалтерського звіту для всіх господарюю­чих суб'єктів включає три типові форми:

баланс підприємства — форма №  1;

звіт про фінансові результати і їх використання —

форма № 2;

—            звіт   про   фінансово-майнове   становище   підприєм­

ства — форма № 3 і пояснювальну записку.

Вимагати і подавати фінансовий (бухгалтерський) звіт за невстановленою формою забороняється. Квартальну і річну фінансову звітність суб'єкти господарювання подають:

власникам (учасникам, заставникам, органам, у сфері

управління яких перебуває підприємство) — відповідно до

установчих документів;

державній податковій адміністрації;

органу державної статистики.

Крім того, фінансова звітність може подаватись іншим органам державного управління, банкам, заінтересованим організаціям на основі угоди з господарюючим суб'єктом. Враховуючи визначений порядок подання звітності підпри­ємством, працівники контролюючих органів при вивченні його фінансово-господарської діяльності і достовірності да­них, поданих у декларації про прибутки для їх оподатку­вання,  можуть  проаналізувати  і співставити дані фінан-

67

сової звітності, поданої до вищезгаданих державних ор­ганів, і при виявленні розбіжності у розрахунках провести більш детальну аудиторську перевірку.

Разом з тим необхідно звернути увагу на те, що у партнерів по угоді присутня колізія інтересів. Сторона (продавець), отримавши прибуток (доход) від реалізації товарів, виконання робіт (послуг), що підлягає оподатку­ванню, заінтересована в прихованні його і може певний час не відображати прибуток по бухгалтерському обліку, ухилятися від сплати податку в інший спосіб. Покупець, придбавши товар, заінтересований в показі органам подат­кової адміністрації витрат, які він поніс. Тому для прий­няття законного рішення працівникам контролюючих ор­ганів шляхом проведення зустрічної перевірки треба пере­конатися у правомірності взаємних розрахунків.

1.4. Приховання об'єктів оподаткування шляхом по­дання до державної податкової адміністрації листів з про­ханням звільнити від сплати податків у зв'язку з тим, що підприємство тимчасово не веде господарської діяльності. При викритті даного правопорушення слід ке­руватися положеннями Закону України "Про оподаткуван­ня прибутку підприємств".

Подання до податкової адміністрації листа можна розці­нювати як ознаку вчинення такого злочину. При цьому комерційне підприємство фактично функціонує і займа­ється торговельно-закупівельною діяльністю. З метою ухи­лення від сплати податків на прибуток посадові особи приховують об'єкти оподаткування (доходи від торговель-но-закупівельної діяльності). У своїх листах до ДПА за звітний період вони повідомляють, що не ведуть господар­ської діяльності і не мають грошових надходжень на роз­рахунковий рахунок. Така інформація виглядає правдивою, оскільки в статуті підприємства зазначаються види діяль­ності, якими дійсно на даний час воно не займається (будівництво, виробництво ТНВ). Але в статуті підпри­ємств, як правило, крім особливих видів діяльності, є за­гальна фраза про те, що це підприємство займається "іншими видами діяльності". Це дає змогу підприємцям проводити вигідні "операції".

У ході аналізу таких фактів треба вивчити та про­аналізувати:

статут підприємства;

штатний розпис;

прибутково-видаткові накладні;

68

__ відомості на виплату заробітної плати;

                 дозвіл на ведення торговельної діяльності;

                 переміщення коштів на розрахунковому рахунку під­

приємства.           ...

Поряд з іншими документами, які необхідно проаналі­зувати при викритті правопорушення, варто звернути особ­ливу увагу на інформацію, що міститься у дозволі на ведення торговельної чи посередницької діяльності підпри­ємства, а саме:

                  коли  прийнято  рішення  виконкому   районної  Ради

народних депутатів про надання дозволу на зайняття тор­говельною чи посередницькою діяльністю (звірити з дани­ми щодо торговельної чи посередницької діяльності, які повинні бути в статуті підприємства);

номер і дату реєстрації рішення;

в  якому  місці дозволено  реалізувати  товари   (про­

дукцію) ;

види  товарів,   які  дозволено  реалізувати  суб'єктові

підприємництва.

Якщо в перелік входять види товарів, на які потрібний особливий дозвіл (ліцензія), необхідно перевірити, чи є він у суб'єкта, діяльність якого аналізується. При наяв­ності згаданих документів необхідно з'ясувати, чи є дозвіл архітектурного відділу виконкому районної Ради народних депутатів на встановлення малих архітектурних форм (кіосків, лотків, павільйонів). Це дасть змогу встановити їх місцезнаходження, профіль діяльності, хто працює в них та інше.

Комплексне вивчення вищезгаданих документів надає можливість підтвердити чи спростувати доводи суб'єкта підприємницької діяльності про відсутність господарської роботи і коштів. Крім того, треба переглянути всі доку­менти, пов'язані з оплатою за оренду приміщень, розра­хунки за операції в кожному кіоску, павільйоні і т.п., що дасть змогу встановити, функціонують вони чи ні.

1.5. Приховання прибутків від оподаткування шляхом умисного відображення господарських операцій і розра­хунків пізніше звітного періоду. При викритті такого пра­вопорушення слід керуватися основними вимогами Поло­ження про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Пунктом 10 цього положення встановлено, що при ве­денні бухгалтерського обліку підприємство, установа по­винні забезпечити правильність віднесення доходів і витрат

69

І

до відповідних звітних періодів (місяць, |свартал, рік). д0 ходи і витрати визначаються у звітному періоді, до якот вони віднесені, незалежно від часу надходження та сплатй витрат.

Варто також звернути увагу на те, що суми доходів здобуті таким чином, приховуються від оподаткування 3 метою їх подальшого використання протягом певного часу для додаткового одержання неконтрольованого доходу. ДЛя виявлення такого правопорушення необхідно вивчити і проаналізувати такі документи та операції з ними:

декларацію про доходи;

прибуткові і видаткові документи за звітний період;

відповідність даних первинних облікових документів

записам у реєстрах бухгалтерського обліку;

звіт про господарську діяльність (доходи і витрати)

і додаток первинних документів.

Важливе значення має інформація, яку можна отримати при вивченні бухгалтерського звіту про фінансово-госпо­дарську діяльність підприємства, що являє собою упоряд­ковану таблицю узагальнюючих показників, котрі у кон­центрованому вигляді відображають результати господарю­вання суб'єкта підприємництва, його виробничий і соціальний розвиток, фінансовий і майновий стан, дотри­мання договірної, фінансово-кредитної та звітної дис­ципліни, забезпеченість власними оборотними коштами та частку позикових коштів, які є складовими фінансів, що забезпечують можливість своєчасно виконати зобов'язання підприємства (про інформацію документів бухгалтерського звіту йдеться в поясненні до п. 1.3 цього розділу).

Треба звернути особливу увагу на те, що подання до дер­жавної податкової адміністрації звітів з неповними даними про господарські операції та розрахунки і відображення їх в документах бухгалтерського обліку підприємства пізніше звітного періоду може повторюватися неодноразово.