II. В. ПРЕДСТАВНИЦТВО ОРГАНІЗАЦІЇ

Державний керівник має також репрезентувати організацію або промовляти від її імені. Центр цієї функції управління міститься в зовнішньому середовищі організації. У багатьох випадках керівник виявить, що ця функція відбирає більше часу, ніж будь-яка інша. Представництво організації передбачає як спілкування, так і зв'язки з громадськістю (public relations). Далі ми проаналізуємо ці аспекти представницької ролі державного керівника.

II. В. 1.3 чого складається представництво організації'?

Спершу слід розглянути, що містить у собі представництво організації. Говорячи якомога точніше, його можна схарактеризувати як формальне, символічне завдання вищих керівників, таке, що сприяє створенню іміджу (Rehfuss, p. 5). Вищий керівник виконує представницьку роль, зустрічаючись із громадськістю, зацікавленими групами, професійними об'єднаннями або беручи участь у конференціях, публічних слуханнях чи будь-яких зібраннях окремих осіб чи груп, зацікавлених у діяльності організації.

Представництво організації передбачає діяльність, спрямовану на три зовнішні складники. Ось вони:

1.  Зовнішні структури організації, які перебувають під спільним керівництвом. Це — інші підрозділи більшої організації, з якою дана організація має спільно співпрацювати, планувати й координувати свою діяльність.

2.  Незалежні  організації.   Ці   організації  належать до інших міністерств, агенцій або репрезентують зацікавлені групи чи приватні організації, на яких впливає діяльність організації, або які самі прагнуть впливати на цю діяльність.

3.  Преса та громадськість. Вони хочуть бути поінформованими й коментувати або впливати на діяльність організації (Allison, p. 285).

Державний керівник має усвідомлювати кожен із цих зовнішніх складників і сприймати методи та способи забезпечення того, що організація державного керівника буде визнана й репрезентована у процесі ухвалення рішень.

". В. 2. Призначення представництва організації'

Державний керівник виявить, що дуже важливо виробити в собі здатність представляти організацію. Ми розглянемо низку причин цього.

4*                                                                                                                                        51

>>>50>>>

•Державний керівник має формувати і підтримувати цілі організації та її кінцеве виживання. Державний керівник діє у вищою мірою політичному й конкурентному середовищі, де увага й ресурси тих, хто ухвалює рішення, дуже обмежені. Як наслідок, державний керівник має шукати собі союзників. Це робиться через здобуття підтримки з боку клієнтів, які обслуговуються організацією. Державна організація має розвинути базу клієнтів, власне як це робить приватне підприємство.

Використання клієнтури виборців було схарактеризовано ось так:

«Виборці так само важливі для бюрократа, як і для політика, якого вибрали. Вони не лише допомагають агентству успішно сформулювати і впровадити свої програми, а й, що, мабуть, важливіше, можуть допомогти створити підтримку, потрібну для одержання політичного схвалення й фінансування цих програм. Палкі й численні виборці можуть зчинити такий галас, який примусить будь-якого виборного політичного лідера двічі подумати, перш ніж зменшувати масштаби діяльності агентства чи скорочувати його фінансування» (Berkley, p. 411).

Якщо ми розширимо наш погляд на представництво організації настільки, що він охопить те, що називається зв'язком з громадськістю (паблік рілейшнз), то виявиться, що ця функція має кілька призначень. А саме:

1.  Скерування внутрішньої організації на її ширші цілі й утримання цих цілей у центрі уваги.

2.  Зосередження уваги працівників на цілях, плануванні програм та клієнтах організації.

3.  Підтримка освіти й забезпечення доступу до інформації про організацію.

4.  Забезпечення успіху та впливу організації в ширшому політичному  середовищі   (Dimock  and  Dimock,   pp. 329— 330).

У кінцевому аналізі державний керівник зобов'язаний звітувати перед громадськістю і нести перед нею відповідальність. Ось як характеризують різницю між демократичною й тоталітарною системами в інформуванні громадськості та представництві організації: «За диктатури існує потреба пропагувати, щоб довести правоту уряду. За демократії функція інформування громадськості полягає не лише в поширенні фактів, а й у стимулюванні загалу громадян до обмірковування державних проблем і участі в публічному обговоренні цих проблем, адже демократія краще розквітає на дебатах, аніж на згоді» (Hodgson, p. 267).

52

>>>51>>>

Важливо усвідомити, що всі державні працівники здійснюють функцію представництва організації. Будь-яка дія, що її державний працівник виконує або неспроможний виконати, справляє вплив на те, як сприймається державна організація. Великою мірою це впливає на розвиток рівня довіри між урядом та громадськістю, без якого не може функціонувати жодне суспільство. Представництво організації має віддзеркалювати ті вимоги правдивості, чесності, цілісності й служби, які ставляться до професійної державної служби. Це має бути частиною обов'язків кожного державного службовця.