IV. А. ВІДМІННОСТІ УЛР В ДЕРЖАВНИХ ТА ПРИВАТНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

УЛР в уряді різниться від УЛР приватного сектора в багатьох відношеннях. Насамперед йдеться про встановлення систем державної служби, розвинених у західних демократіях. Ці системи державної служби спороджуються ситуаціями, які потребують нових методів наймання державних службовців. В Англії та інших країнах Європи протягом дев'ятнадцятого сторіччя вимоги до врядування внаслідок індустріальних змін, а також змін військової організації викликали необхідність кращої підготовки державних службовців. Саме такий перебіг подій спричинився до появи бюрократичної організації, що її визначив і схарактеризував німецький соціолог Макс Вебер.

У Сполучених Штатах мали місце такі самі обставини, але практука наймання на роботу зазнала змін на іншій основі. Раніше патронажна система чи система розподілу посад серед прихильників партії, що перемогла на виборах, правила за основу для призначення на державні посади. Система розподілу посад серед прихильників партії грунтується на переконанні, що той, хто переміг на виборах, мав право призначати членів своєї партії на посади. Як наслідок, багато людей одержували призначення на державні посади завдяки знайомствам, особистим зв'язкам і безвідносно до їхньої кваліфікації чи навичок. Корупція та хабарництво були звичайним явищем, а впевненість у збереженні свого місця спиралася на членство в партії, що перемогла на виборах. Коли розчарований кандидат на посаду убив американського президента Джеймса Гарфілда, громадськість стала вимагати змінити методи відбору на роботу.

Ось за таких обставин і виникла концепція заснованої на заслугах системи державної служби. Тобто положення в уряді залежало б від освіти, кваліфікації кандидата, від результатів іспитів, які провадяться, щоб перевірити їхні знання та відповідність посаді.

Засади прийому на роботу відповідно до заслуг змінювалися з плином часу, але, як приклад, можна навести засади, визначені Законом США про реформу державної служби від 1978 року:

78

>>>77>>>