IV. КОНЦЕПЦІЯ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ БЮРОКРАТІЇ

З цією проблемою відкритої чи закритої системи пов'язана ідея представницької бюрократії. Коли йдеться про представницьку бюрократію, то розуміється, що має бути певний зв'язок між складом державної служби і структурою суспільства (Thomas and Adie, p. 206). Це, в основному, дає уявлення про положення, згідно з яким класова основа державної служби має віддзеркалювати пропорцію людей у цих класах. Це в певний спосіб компенсуватиме брак їхнього представництва на інших ділянках урядових інститутів, таких як законодавчі чи судові гілки влади.

Є кілька аргументів на користь того, щоб склад державної служби віддзеркалював пропорції соціальних класів. Перший аргумент полягає в тому, що громадяни мають право на можливість служити на всіх рівнях державної служби. Демократичне суспільство має дозволяти розмаїтим прошаркам суспільства бути частиною структури управління та ухвалення політичних рішень. Маючи таку можливість, громадяни вважали б, що їхні судження та погляди будуть репрезентовані якщо не ними, то іншими представниками того самого суспільного класу. Така позиція сперта на припущення, згідно з яким державні службовці вважатимуть одним із своїх громадянських обов'язків представлення інтересів свого класу. Одначе в дійсності вони можуть запозичити чи засвоїти вартості політичної еліти, якій вони служать, відмовившись від цінностей того соціального класу, з якого вони вийшли. Представницька бюрократія, з цього погляду, стає захисником соціальної класової системи. Проблема може критися у визначенні соціальних класів і знаходженні способів дати освіту членам цього класу й набрати кваліфікованих осіб з його числа. Урядові, певне, довелося б розробити спеціальні програми, як, скажімо, у Сполучених Штатах, щоб зробити державну службу більш представницьк ою.

Можливості та винагороди на службі в уряді забезпечують засіб для такого соціального та економічного руху нагору, якого може не бути в секторі приватної економіки.

7*                                                                                                                99

 

>>>98>>>

Отже, забезпечується соціальне вирівнювання класів, економічна заможність яких дуже нерівна. Такі засади прийому на роботу можуть спиратися не лише на економічні класи, а й на етнічні чи статеві ознаки. У США уряд особливо наголошує на «позитивній дії» програм зайнятості, які вимагають забезпечення переваг для расових меншин і жінок, які прагнуть працювати в уряді. Такий підхід властивий не тільки США. В Індії також приймають на державну службу представників різних каст чи племен з метою подолання дискримінації стосовно цих груп (Peters, p. 78).

Переважання середнього чи вищого класу серед старших державних службовців — частина більш закритої системи державної служби. У таблиці 4 наведено дані про походження старших державних службовців у кількох країнах. Дані про тих, хто походить з родин, які обіймали посади на високих рівнях управління, підтверджують той погляд, що є тенденція приходити на державну службу з середніх та вищих верств, де освіта й контакти можуть бути найважливішими чинниками для початку кар'єри.

Таблиця 4. Класове походження старших державних службовців

 

Великобританія

Франція

Нідерланди

США

Вище   управління

51%

66%

37%

39%

Нижче   управління

17

ЗО

23

ЗО

Робітники

 

 

 

 

чи службовці

34

4

41

32

Джерело:  Peters. The Politics of Bureaucracy, p. 98.

Французька закрита система показує, як державна служба може грунтуватися на маленькій частині суспільства. Корисно згадати дані, наведені в таблиці 3 щодо думок про французьку державну службу. Високо оцінювали цілісність та ефективність французької державної служби, а ось звітність перед громадськістю за свої дії оцінювалася дуже низько. Це може свідчити про відсутність відповідальності перед громадськістю загалом і про те, що французький бюрократ обирає украй елітарний підхід до служіння громадськості.

100

 

>>>99>>>

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 72      Главы: <   58.  59.  60.  61.  62.  63.  64.  65.  66.  67.  68. >