III. В. ВІДКРИТІ  Й ЗАКРИТІ  СИСТЕМИ   ДЛЯ КРАЇН, ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕХІД

Варто уважно розглянути, яка система, закрита чи відкрита, годиться чи можлива для країн, де відбуваються істотні політичні, економічні чи соціальні зміни. Можна навести перелік тих величезних проблем, що стоять перед цими країнами:

1.  Встановлення зовнішньої і внутрішньої безпеки.

2.  Збереження стабільного урядування.

3.  Об'єднання розмаїтих релігійних, етнічних, класових та регіональних інтересів у суспільстві.

4. Розподіл повноважень на кількох рівнях управління.

5. Розвиток сучасних політичних, економічних та соціальних інститутів.

6.  Створення умов для економічного й соціального розвитку (Stahl, p. 477).

Досягти і зберегти будь-яку з цих позицій важко навіть за наявності сучасної урядової структури. Для тих країн, де урядові інститути слабкі, ці функції перетворюються на нерозв'язні проблеми.

Питання придатності відкритої чи закритої системи для цих країн вивчалося в дослідженні Світового банку. Згідно з цим документом, закрита система має переваги над відкритою. За таких політичне нестабільних ситуацій вдоволення потреби у висококваліфікованих професіоналах на рівнях політики та управління можливе лише через елітарний підхід до залучення, розвитку й утримання цих державних службовців. Одна з переваг такого підходу полягає у створенні престижного образу для вибраної групи, який служив би спонукою для залучення й розвитку компетентної основи кваліфікованих працівників. Підготовка для цих елітних кадрів і приєднання до них мало б -позитивний ефект. Розвиток загального управлінського персоналу, типового для закритої чи елітарної моделі, означає, що багато людей готуватимуться для численних посад і що можна забезпечити певну мобільність при плануванні кар'єри.

Жорсткість соціальної класової структури закритої системи можна порушити, якщо буде кілька вступних точок та освітніх закладів, які живитимуть елітну групу, забезпечую-

98

>>>97>>>

чи можливості для вступу на державну службу представників різних соціальних класів і гарантуючи, що вступ грунтується на оцінці заслуг за допомогою справедливого й рівного для всіх вступного критерію (Nunberg, p. 25).