§ 1. Поняття, джерела та структура криміналістичної інформації

Скільки існує світ і людство, стільки живуть у ньому потреба і прагнення спілкуватися й обмінюватися інформацією,

З розвитком суспільства йшло накопичення досвіду оволодіння засобами й методами інформаційного обміну.

Відомо, що сьогодні “інформація” і “комунікація” не лише посіли почесне місце в освітянській, науковій та практичній діяльності, але й стали найхарактернішими рисами нашого часу. Весь подальший розвиток людства значною мірою пов'язаний з удосконаленням діяльності в галузі інформатизації і комунікації.

Інформація сьогодні стає однією з головних цінностей земної цивілізації. В економічно розвинутих країнах почали формуватися національні інформаційні ресурси так само, як матеріальні й енергетичні. У США, інших розвинених країнах поступово відбувається перехід від індустріальної економіки до економіки, що побудована на інформації. Тенденція перекачування трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в інформаційну сферу найпомітніша їв Японії. Тут активно розвивається в державних масштабах програма створення до 2000 року так званого “інформаційного суспільства”. Згідно з цією програмою створюються “інтелектуальні” ЕОМ п'ятого покоління; планується зробити інформацію такою ж доступною, як вода та електроенергія.

Вже сьогодні половина загальної кількості трудового населення розвинених країн світу зайнята в так званій інформаційній сфері діяльності. Уперше в історії людства інформація стає одним з основних предметів праці.

Постає запитання: що ж слід розуміти під словом “інформація”? У загальнолюдському смислі інформація—це дані, повідомлення, уявлення. Кожне слово, буква, річ, явище природи, подія несуть свою особисту індивідуальну інформацію.

Слово “інформація” походить від латинського іnformatіo — пояснювати, роз'яснювати, знайомити, мати уяву.

У період 50—60-х років питання інформації стали об'єктом старанних досліджень. Ця тенденція розвивалася і в 70— 80-х роках, особливого розквіту вона набула в 90-ті роки Поняття інформації стало одним із фундаментальних у сучасній науці.

Дослідження, що проводяться в різних галузях знань, дозволяють поглибити поняття інформації, визначити окремі, найсуттєвіші її відтінки, специфічні для тієї чи іншої галузі діяльності.

Термін “криміналістична інформація” в юридичній літературі став використовуватися з появою наукових праць, автори яких досліджували проблеми боротьби зі злочинністю, питання розслідування злочинів, автоматизації, алгоритмізації і комп'ютеризації криміналістичної діяльності.

Піонерами в дослідженні проблем криміналістичної інформації є такі вчені-криміналісти як В П Бахін, В Г. Гончаренко, Ю М Грошевий, Н І Клименко, В О. Коновалова, М В Костицький, І І Котюк, Г. А Матусовський, М М. Михеєнко, В Т. Нор, В К Лисиченко, В П Лисицин, М С Польовий, І. В Постіка, М Я Сегай, В К. Стринжа, М В Салтевський, М Н Хлинцов, А О. Фокіна, В. В Циркаль.

На наш погляд, криміналістичну інформацію слід розглядати в трьох основних аспектах: прагматичному, семантичному і синтаксичному. Прагматичний аспект пов'язаний з розглядом корисності, цінності використання криміналістичної інформації для розробки слідчого, експертного чи судового рішення, встановлення істини. Він дозволяє відібрати потрібну інформацію для кожного окремого рівня чи сфери діяльності.

Семантичний має на увазі вивчення смислового змісту інформації, визначення зв'язків між окремими її складовими Синтаксичний аспект дозволяє встановити параметри інформаційних потоків. Він розглядає форми представлення інформації, її носії і засоби кодування незалежно від змісту. Такий підхід до інформації пов'язаний з використанням комплексу технічних засобів і є основою технології її обробки.

Однією з найпоширеніших серед юридичної інформації є криміналістична інформація Ця інформація виникає в процесі криміналістичної (слідчої, експертної, судової) діяльності і використовується для розкриття, розслідування і попередження злочинів, встановлення об'єктивної істини.

Під криміналістичною інформацією слід розуміти будь-які дані, повідомлення, відомості про теоретичні основи і механізм виникнення ідеальних та матеріальних слідів, методи, засоби, прийоми і рекомендації їх використання для пізнання події злочину і встановлення об'єктивної істини.

Якщо конкретизувати це поняття, то криміналістична інформація являє собою не просто набір будь-яких відомостей. Вона дозволяє встановлювати обставини події злочину, самого злочинця, засоби скоєння злочину, безпосередній предмет злочинного діяння і слідову картину злочину.

Основними джерелами (носіями) криміналістичної інформації є сліди злочину—зафіксовані відображення зміни обстановки місця події і сліди пам'яті. Таким чином, стосовно доказів, то джерелом доказової інформації є такі носії: а) матеріальні сліди злочину, б) люди, які бачили події і які мають значення для справи.

Носіями криміналістичної інформації, згідно з КПК, України, признаються свідки, обвинувачувані, експерти, речові

докази.

Згідно з дослідженнями, проведеними В. Г. Гончаренко, В. К. Лисиченко, М. В. Салтевським, М. С. Польовим, М. Н. Хлинцовим, криміналістична інформація може бути класифікована таким чином: за джерелом отримання (гомологічна, предметна, документальна, машинна; за характером структури (натуральна, нормалізована, комплексована, де-компонована, генерована, дискретна, квантоівана, кодована);

за фізичною природою (зорова, слухова, смакова, та інша);

за формою подання (вербальна, буквеннознакова, цифрова, графічна, іконічна, магнітна, голографічна, відеозапис, перфозапис); за носіями (матеріальна, ідеальна); за структурними елементами події злочину (суб'єктивна, об'єктивна, модальна); за спрямуванням руху і призначенням (пізнавальна, управлінська) (1).

Успішне розв'язування практичних криміналістичних завдань у процесі розкриття, розслідування і попередження злочинів значною мірою залежить від широкої інформованості правоохоронних органів та населення про скоєні злочини, осіб, які їх скоїли, умови, обставини, причини злочинів. Джерела криміналістичної інформації про злочинність в Україні останнім часом суттєво поширились, однак головним матеріальним носієм криміналістичної інформації є документ (фотокіновідео документи, дискети тощо).

Різноманітність інформації та джерел її надходження викликає потребу формування єдиного інформаційно-технологічного центру її реєстрації, систематизації, обробки, аналізу, використання та зберігання. Сьогодні загальновідомо, що жодна служба правоохоронних органів не може функціонувати й виконувати складні завдання профілактики, розкриття та розслідування злочинів без наявності дійового автоматизованого банку інформації. Тому в складі кожного управління, відділу, підрозділу є спеціальні інформаційно-аналітичні центри чи, принаймі, окремі співробітники, які здійснюють такі функції. У системі МВС України, наприклад, загальними організаційними питаннями функціонування Інформаційних систем займаються Штаб, Головне інформаційне бюро, Національне бюро Інтерполу, Криміналістичний центр, Головне слідче управління, Експертне-криміналістичне управління та інші.

Інформація сьогодні — це мірило багатьох політичних, Соціальних, економічних та правових процесів. Без накопичення і вмілого її використання неможливо зрозуміти минулий, нинішній і майбутній стан людства. Отже, тільки той буде політичне розумним, юридичне справедливим, економічно і духовно багатим, хто зуміє вчасно отримувати, накопичувати і оперативно переробляти за допомогою сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій значні інформаційні обсяги відомостей, передавати їх відповідними комунікаційними системами і, зрештою, використовувати всі ці дані в освітянській, науковій та практичній діяльності.

Робота з криміналістичною інформацією в загальному вигляді складається з послідовних операцій, а саме: підготовка документів, їх розмноження, експедиційна обробка, пошук, накопичення, систематизація, класифікація та зберігання інформації, наочне відображення, дистанційна передача, логіко-математична та кібернетична обробка й використання.

Сучасна наука і техніка, завдяки таким галузевим наукам, як фізика і хімія, біологія і психологія, фізіологія і нейробоніка, кібернетика і математика, набула ряду принципово нових кількісних і якісних характеристик, які не лише відтворюють або посилюють, а й значно збільшують природні. • властивості та можливості людини (наприклад, лазерна, електронно-обчислювальна техніка, сучасні інформаційні технології, трансп'ютерні технології, віртуально-реальні технології, голографія тощо).

Існуючі наукові методи та технічні засоби дозволяють розширити творчі можливості людини й раціональніше, з найменшими затратами сил і часу здійснювати професійну діяльність. Це зумовлено можливістю передачі примітивної, рутинної, чорнової частини роботи людини машині.

Впровадження в криміналістичну діяльність (освітянська, наукову й практичну) сучасних інформаційних технологій сьогодні має такі тенденції: використання наукових розробок у готовому вигляді, якщо за своїми характеристиками вони придатні для потреб криміналістичної діяльності; використання наукових розробок у готовому вигляді, але з конструктив ними змінами та доповненнями з метою пристосування їх д( специфічних завдань та умов діяльності правоохоронних органів; підготовка наукових розробок спеціально для правоохоронних органів.

В умовах розбудови незалежної держави особливо важливим є, по-перше, використання сучасних інформаційних технологій та комп'ютерних систем, по-друге, інформаційне забезпечення формування і розвитку правової системи освіти, науки, практики; по-третє, підготовка кадрів, які б вільно володіли сучасною комп'ютерною технікою та інформаційними технологіями, впроваджували їх у навчальний процес, наукову роботу й практичну діяльність правоохоронних органів. На наш погляд, тут доречно виділити такі три головні напрямки

<І>Перший — накопичення, узагальнення, класифікація і систематизація нормативного матеріалу (законів, указів тощо), правових і криміналістичних рекомендацій, апробованих у навчальному процесі, науці й практиці. При цьому основну увагу варто приділяти тим правовим актам, що, як правило, відрізняються специфікою, новизною та оригінальністю Частково така робота нами вже проведена при систематизації нормативних документів у галузі дитячої і молодіжної політики у нашій державі (2).

<І>Другий — це розробка, систематизація і класифікація основних функціональних обов'язків співробітників галузевих служб (державних і правоохоронних органів) взагалі, і їхніх дій у типових та екстремальних умовах—зокрема. Деякі необхідні алгоритми прийняття рішень у конкретних ситуація діяльності нами вже частково розроблені й застосовуються й криміналістичній практиці при розкритті вбивств, тяжких тілесних пошкоджень, розбійних нападів, грабежів, крадіжок державного, громадського й особистого майна, дорожньої шляхових пригод, а інші напрями діяльності правоохоронних органів потребують подальшого опрацювання (3).

<І>Третій — це моделювання процесу прийняття рішень як у типових, так і в особливих умовах та екстремальних ситуаціях По суті, методологічною основою теорії криміналістичних рішень є моделювання й алгоритмізація, що базується на використанні сучасних інформаційних технологій та комп'ютерних систем підтримки процесу прийняття криміналістичних (технічних, стратегічних, тактичних) рішень (4, 5, 6,7).

Акцент, стосовно комп'ютерних систем підтримки процесу прийняття криміналістичних рішень, треба зробити на проблемі планування, моделювання, й алгоритмізації правої діяльності і використання комп'ютерних систем з метою інформаційного, технічного та методичного забезпечення правотворчості. Організаційне забезпечення процесу передбачає прийняття криміналістичних рішень, вивчення прямих та зворотних зв'язків між створюваною правовою системою і процесом (механізмом) прийняття криміналістичних рішень.

Зазначені напрямки стають реальністю завдяки розвитку правової та криміналістичної науки і принциповими змінами в методах обробки інформації, що відбулися у зв'язку з можливістю перейти від ручних способів її збору до автоматизованих. Сучасні інформаційні технології та комп'ютерні системи стають, зручним і оригінальним засобом праці юриста (криміналіста), так, оскільки вони відкривають майже необмежені можливості в питаннях оперування інформацією, дозволяють перетворити її в ресурс. Таким чином, інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних органів перебуває сьогодні на новому якісному рівні, оскільки інформаційне озброєння криміналіста визначає ступінь застосування прогресивних технологій у його повсякденній правотворчій діяльності. А інформаційні ресурси, що є продуктом інтелектуальної діяльності юриста (криміналіста), останнім часом, як відомо, зростають дуже швидко (8).

Для того, щоб орієнтуватися в широкому потоці правових і криміналістичних напрямків, треба тримати в полі зору найважливіші новітні дослідження, що здійснюються як у нашій державі, так і за кордоном. Отже, питання надійності, своєчасності, якісного інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів України сьогодні набуває особливого значення. Розвиток інформаційної індустрії, у тому числі правової і криміналістичної, здійснюється надзвичайно високими темпами. У світі сьогодні налічується кілька сотень інформаційних центрів, що мають близько 3000 баз даних з можливістю спілкування з ними в режимі діалогу. Тому інформаційне забезпечення правової і криміналістичної системи України, яке б базувалося на сучасних комп'ютерних інформаційних технологіях, пріоритетне, наукоємке, має велике освітянське, наукове і практичне значення (9).