§ 3. Пріоритетні напрямки застосування нових комп'ютерних технологій для криміналістичного дослідження обвинувачуваного: проблеми і перспективи

Сучасний стан злочинності потребує розробки і впровадження в усі галузі нашого життя новітніх досягнень науки і техніки, сучасних методів та технічних засобів роботи з криміналістичною інформацією.

З метою успішної боротьби зі злочинністю, а також для проведення радикальних виховних і профілактичних заходів сучасна криміналістика мусить ширше й активніше використовувати методи, які розроблені іншими науками, зокрема психологією, біонікою, нейрокібернетикою, теорією ігор та прийняття рішень тощо.

Підвищення ефективності криміналістичних досліджень можна досягнути, використовуючи для цього методики сучасної соціології і диференційної психофізіології, а також засоби комп'ютерної техніки для швидкого опрацювання досліджуваної інформації.

З метою реалізації на практиці новітніх технологій нами зібраний і частково самостійно розроблений комплекс методик багатостороннього дослідження людини.

Однією з них є психофізіологічна методика для виявлення особливостей основних характеристик центральної, вегетативної нервової системи, уваги, пам'яті, мислення, темпераменту і характерологічних ознак обвинувачуваного. Іншими словами, спробувано розробити варіант повністю автоматизованої системи, яка дозволяє проводити дослідження і дає можливість інтерпретувати профіль особи, яку назвали АСБДЛ — автоматизована система для багатостороннього дослідження людини

В основу АСБДЛ покладено адаптований варіант мінесотського багатопрофільного тесту—ММРІ, створеного у 1941—1947 роках американськими вченими. У нашій країні він застосовується з 1967 року. При створенні адекватного тесту на нашу мову була проведена досить велика й відповідальна робота, пов'язана не стільки з вирішенням лінгвістичних проблем, скільки з підбором рівноцінних питань стосовно способу життя, соціальних та культурних цінностей. У нас найбільш відомі варіанти, адаптовані Ц. П. Мирошни-ковим, Ф. Б Березіним (1967, 1976) та Л. Н. Собчик (1971, 1978).

У відділі нейробіоніки Інституту кібернетики ім. В М. Глушкова ПАН України розроблена серія психоаналізаторів (біогехнічних комплексів), еврестичних програм, методів моделювання діяльності людини (К. О Іванов-Муромський, О М Лук'янова, В В. Коробейніков), які в процесі проведення експериментів доказали їх повну здатність для потреб і завдань практики (навчальної, наукової та промислової).

Особа, яка підлягає дослідженню, виконує нескладні тестові завдання за спеціально розробленою інструкцією, а її дії фіксуються біотехнічним комплексом і розшифровуються на ЕОМ з допомогою спеціально розробленої програми. Отримана інформація видається у вигляді “паспорту” психофізичних ознак людини.

Інтерпретація результатів, отриманих за допомогою методу ММРІ, у теоретичному плані пов'язана багатостороннім цілісним підходом до вивчення особи і охоплює три її рівні.

<І>Перший з них відображає природжені особливості, які визначають темп психічної активності, силу і активність психічних процесів та інші параметри, що мають відношення до темпераменту.

<І>Другий рівень виявляє сукупність стійких ознак, що сформувалися в процесі накопичення індивідуального досвіду і проявляються як види автоматизованих компенсаторних адаптивних механізмів, так і у свідомій діяльності індивіда в процесі спілкування з навколишнім середовищем, в його самооцінці і оцінці інших людей, які з ними спілкуються Цей рівень найближчий до того, що називають характером людини

<І>Третій рівень торкається соціальної спрямованості особи, ієрархії цінностей індивіда, його ставлення до моралі і суспільне корисної діяльності.

Метод ММРІ виявляє також деякі особливості інтелектуальної сфери (рігідність, нахили до абстрагування, конкретність тощо), а також можливість контролю емоцій з боку інтелекту.

Опитувальник методу ММРІ складається з 550 підтверджень, на які експериментований повинен відповісти “правильно”, “неправильно”, “не знаю”. Результати опитування фіксуються на спеціальному профільному бланку у вигляді профілю особи, що являє собою графічне зображення відношення між кількісними показниками базових шкал, які відображають ступінь вираження у конкретного індивіда, а також певних тенденцій, що змальовують у сукупності структуру його особистих здібностей, тип реакції і особливості стану

Розпізнання (діагностика, дослідження, прогнозування) профілю з метою отримання соціопсихофізіологічного портрета особи починається з оціночних шкал (Л-неправди, Ф-надійності, К-корекції, які дають можливість оцінити ставлення експериментованого до тестування й вірогідність отриманих результатів.

Подальша інтерпретація профілю проводиться по базисних шкалах (1—зверхконтролю, 2—депресії, 3—емоційної лабільності, 4 — імпульсивності, 5 — мужності, жіночості, 6 — рігідності, 7 — тривоги, 8 — індивідальності, 9 — оптимізму і активності, 0— екстраінтроверсії).

При цьому психофізіологічний профіль особи повинен оцінюватися як одне ціле, а не як сукупність незалежних шкал: найбільше значення при цьому — відношення рівня профілю на кожній шкалі до середнього рівня профілю — 50 Т (ЗО—70 Т діапазон норми) і особливо стосовно середніх шкал.

Досить цінну інформацію можна отримати за допомогою додаткових шкал, які дозволяють виявити такі якості людини, як здатність до навчання, лідерство, залежність, ворожість (свідома і не свідома), інтелектуальний коефіцієнт, схильність до різних захворювань, злочинність, агресивність, алкоголізм, рецидивність, фарисейство тощо.

Побудова профілю і отримання портрета особи за допомогою автоматизованих систем значно розширить можливості застосування методу ММРІ.

За цією методикою крім загальних відомостей про темперамент, характерологічні особливості індивіда, соціальну спрямованість особи, адаптивні і компенсаторні можливості, що проявляються при стресі, можна виявити також особливості стану індивіда — напругу захисних механізмів, близькість до зриву, як і навпаки, компенсацію за рахунок власних ресурсів. Що стосується інтелекгуальної сфери, то методика дозволяє також виявити деякі її особливості (наприклад, конкретність чи неконкретність мислення), контроль емоцій зі сторони інтелекту.

Методика дозволяє зробити висновки щодо таких проявів поведінки, як контроль своєї поведінки в різних ситуаціях діяльності, емоційна лабільність, імпульсивність, мужність, рігідність, тривога, індивідуальність, активність, інтровертированість.

Результати дослідження дозволяють судити про основні мотиви поведінки правопорушника. Побудований на основі відповідей експериментованого, профіль особи дозволяє судити про такі якості, як ступінь самокритичності і самоконтролю, соціальної адаптації, агресивність, жорстокість, прояви антисоціальних тенденцій, підозрілість, ворожість, підвищена самооцінка, відчуження, інертність, пасивність позиції, незадоволеність собою, підвищена імпульсивність, здатність до ризику, конфліктність, мстивість.

Знання особистих якостей людини може відіграти значну роль у виборі виховних засобів. Детальна конфігурація профілю людини дозволяє визначити соціальну небезпеку правопорушника. Додаткові дані про вибір виховних заходів, наприклад, у колонії малолітніх злочинців, можуть дати дані, отримані за допомогою ММРІ.

Автоматизована система багатостороннього дослідження людини повністю автоматизує показ запитань експериментованому, здійснює аналіз його відповідей і видає експериментаторові таку інформацію: кількісні показники по 13 шкалах в Т-балах, профіль особи (графічний дисплей); роздруковку відповідей на кожне запитання з вказівкою часу, затраченого експериментованим на відповідь, первинний психофізіологічний аналіз якостей людини.

Система (АСБДЛ) створена на базі ПЕОМ стандартної конфігурації і представляє собою автоматизоване робоче міс<І>це (АРМ).

Система АСБДЛ полегшує роботу з тестом і опрацьовування отриманих відповідей, значно скорочує час тестування, збільшує достовірність відповідей дослідження за рахунок ліквідації при машинній обробці відчуття тривоги, ліквідує суб'єктивні помилки, можливі при ручній обробці значного експериментального матеріалу.

Доповнена фізіологічними і біохімічними показниками діяльності систем організму (серцево-судинної, нервової). АСБДЛ може вирішувати важливі завдання діагностики й керуванням функціональним станом людини.

У перспективі на основі розробленої методики можна буде проводити професійний відбір з різних юридичних спеціалізацій (КР, ДАЇ, слідство тощо), обирати оптимальні шляхи і засоби керування різними видами діяльності, визначати можливості психофізіологічної сумісності в колективі, розробляти найбільш ефективні й раціональні методи і засоби навчальної, науково-дослідної і виховної роботи.

Що стосується проблем боротьби зі злочинністю, як галузі наукових інтересів автора, діапазон застосування автоматизованої системи багатостороннього дослідження людини (АСБДЛ-1, АСБДЛ-2) в криміналістиці достатньо широкий. Це питання вивчення (діагностика, дослідження, прогнозування) особи правопорушника, прогнозування індивідуальної поведінки з метою опрацювання профілактичних заходів, а також підвищення ефективності виховної роботи в органах виконання покарань тощо.