Глава 4 КОНТРОЛЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЮЮЧІ ОРГАНИ

У будь-якій організації завжди знайдеться людина,

яка знає, що там насправді діється.

Саме її необхідно негайно звільнити з роботи.

Закон Мерфі

У цій главі ми розглянемо контролюючу діяльність, що здійснюють лише ті органи, які безпосередньо дошкуляють своїми перевірками біль­шості суб'єктів господарювання.

ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНА СЛУЖБА

Державна пожежна охорона підпорядкована Міністерству надзвичай­них ситуацій (МНС). 2003-й рік для МНС розпочався з запровадження реформи управлінської структури та перерозподілу ресурсів для форму­вання принципово нової Державної пожежно-рятувальної служби, яка згодом має перерости у Державну службу цивільного захисту.

Нові вимоги часу обумовили й нові підходи та пріоритети у роботі структур МНС України:

створення майбутньої Державної служби потребує започаткування

нових стратегічних програм для протидії катастрофам та надзвичайним

ситуаціям.

розбудова більш цілісної системи контролю за станом природної та

техногенної безпеки.

дотримання пріоритету природно-техногенної безпеки людини має

стати реальною цінністю суспільства.

Контроль за протипожежним станом будь-яких об'єктів безпосеред­ньо здійснюють інспектори пожежної служби, які мають такі права:

проводити пожежні перевірки приміщень у будь який час - ОБО­В'ЯЗКОВО ЗА УМОВИ ПРИСУТНОСТІ ВЛАСНИКА ЧИ ЙОГО ЗА­КОННОГО ПРЕДСТАВНИКА(І), який зобов'язаний надавати інспек­тору пояснення та необхідні документи, що стосуються пожежної без­пеки;

надавати обов'язкові для виконання приписи та розпорядження; контролювати стан пожежної безпеки згідно з існуючими стандар­тами;

зупиняти виробничий процес, якщо є загроза пожежній безпеці, до моменту усунення виявлених і зафіксованих в окремому протоколі Недоліків!

84

Розділ І

Притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб і працівників фірми у разі порушення ними правил пожежної безпеки та невиконання розпоряджень пожежної служби!

Застосовувати штрафні санкції до фірми за порушення правил пожеж­ної безпеки та невиконання розпоряджень пожежної служби!

ВИДИ ПЕРЕВІРОК Планова перевірка

Захисні дії:

•           дзвінок до органу Державної пожежно-рятувальної служби, що

надіслав перевірку, для підтвердження того, що:

Ваше підприємство ДІЙСНО включене в План перевірок;

існує письмове розпорядження керівника державного пожежного

нагляду на перевірку САМЕ ВАШОГО підприємства з реквізитами (да­

та і номер розпорядження).

Позапланова перевірка

Захисні дії:

•           дзвінок до органу Державної пожежно-рятувальної служби, що

надіслав перевірку, для підтвердження того, що ДІЙСНО видане розпо­

рядження керівника державного пожежного нагляду на перевірку САМЕ

ВАШОГО підприємства з реквізитами (дата і номер розпорядження).

Пам 'ятайте!

Позапланові перевірки дотримання суб'єктами підприємницької діяльності пожежної безпеки НЕ ПРОВОДЯТЬСЯ, якщо СПД УКЛАВ ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІ­ДАЛЬНОСТІ перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди.

У цьому випадку шкода, завдана третім особам у зв 'язку з порушен­ням суб 'єктом підприємництва вимог пожежної безпеки, компен­сується в повному обсязі страховою компанією (cm. 9 Указу Прези­дента України від 23.07.98 р. № 817/98 «Про деякі заходи з дере-гулювання підприємницької діяльності»).

САНКЦІЇ За недопущення до перевірки

Створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державно­го пожежного нагляду може спричинити накладення адміністративно­го штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян (далі - нмдг) і на посадових осіб - від 2 до 10 нмдг (ст. 1888 КпАП).

Систематична відмова в допуску контролюючого органу до закон­ної перевірки або відверто необгрунтована відмова в такому допуску мо-

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    85

же бути розцінена як, відповідно, систематичне або грубе порушення за­конодавства, що дас підставу відповідно до підпункту «в» частини 4 статті 19 Закону «Про господарські товариства» за поданням органу, що контролює діяльність товариства, для ліквідації підприємства. (Госпо­дарський кодекс теж передбачає можливість ліквідації підприємства, як­що прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через неви­конання умов, встановлених законодавством, і в передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов.)

За виявлені порушення Адміністративно-попереджувальні заходи

У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу ви­никнення пожежі, у випадках випуску вогненебезпечної продукції з від­хиленням від стандартів чи технічних умов припиняти або забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, експлуатацію будинків, окре­мих приміщень, ділянок електричної мережі, випуск і реалізацію вогне­небезпечної продукції, дію виданих дозволів на право проведення ро­біт (п. 2 ст. 7 Закону «Про пожежну безпеку»);

У разі виявлення порушень під час проектування, будівництва, ре­конструкції, розширення або технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, припиняти проведення будівельно-монтажних робіт і вно­сити пропозиції про припинення фінансування цих робіт (п. З ст. 7 Зако­ну «Про пожежну безпеку»).

Фінансові заходи

Стаття 35 Закону «Про пожежну безпеку» передбачає застосування фінансових санкцій до підприємств у межах 2 % місячного фонду оплати праці підприємства, а стаття 36 зобов'язує юридичних і фізич­них осіб відшкодувати збитки, заподіяні в зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог.

Адміністративна відповідальність

Уповноваженим посадовим особам державного пожежного нагляду надано право складати протоколи про адмінправопорушення, передбаче­не статтею 183 КпАП, працівникам відомчої, сільської пожежної охоро­ни і членам добровільних пожежних дружин (команд), протипожежним об'єднанням громадян - статтями 120,175,1888. Правопорушення, за які накладаються адмінстягнення органами державного пожежного нагляду, передбачені в статті 223 КпАП.

Кримінальна відповідальність

Передбачено обмеження волі на строк до 3 років за порушення вста­новлених законодавством вимог пожежної безпеки, які спричинили ви­никнення пожежі, що завдала шкоди здоров'ю людей або майну у вели­ких розмірах (стаття 270 КК).

86         Розділ 1

За невиконання розпоряджень посадових осіб

Передбачено накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 нмдг і на посадових осіб - від 2 до 10 нмдг (ст. 1888 КпАП).

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право застосовува­ти штрафні санкції і до підприємств - за невиконання розпоряджень (наказів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду (п. 5 ст. 7 Закону «Про пожежну безпеку»).

ЩО МОЖНА ПРОТИСТАВИТИ ПРАВАМ ПОЖЕЖНИКІВ?

Розробити і впровадити на фірмі Інструкції з пожежної безпеки, що

відповідають чинним нормативам.

Дотримуватись і контролювати виконання розроблених Вами Ін­

струкцій з пожежної безпеки.

Проводити навчання з правил пожежної безпеки, згідно з Інструк­

цією та стандартами.

Підтримувати в діючому стані засоби пожежної безпеки.

Надавати на вимогу органів пожежної безпеки будь-які матеріали,

що стосуються пожежної безпеки фірми.

Дуже ретельно вести інструктаж працівників з їх підписами щодо

проходження інструктажу, вивісити плани евакуації та інструкції «Як

діяти під час пожежі» та обов'язково мати якомога більше різноманіт­

ної «протипожежної писанини» - і Вам не страшний пожежний ін­

спектор!

У разі оренди приміщення дуже чітко розподіліть у Договорі орен­

ди Ваші і орендодавця обов'язки щодо пожежної безпеки!

ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ ПОЖЕЖНИКІВ

Згідно зі статтею 14 Положення про державну пожежну охорону, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 № 508, постанови органів держпожнагляду про заборону експлуатації підприємств, окремих виробництв, будівель, споруд, окремих примі­щень, реалізацію продукції тощо можуть бути оскаржені до вищого ор­гану або посадовій особі держпожнагляду у п'ятиденний строк з дня їх вручення. ПОДАЧА СКАРГИ НЕ ПРИПИНЯЄ ВИКОНАННЯ ПО­СТАНОВИ. Постанову може бути змінено чи скасовано органом (по­садовою особою), який прийняв рішення, або вищим органом (поса­довою особою) держпожнагляду. За шкоду, завдану юридичним і фі­зичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, органи та посадові особи дерпожнагляду відповідальності не несуть.

ХТО, КРІМ ПОЖЕЖНИКІВ, МАЄ ПРАВО СКЛАДАТИ ПРОТО­КОЛИ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ?

дОСВЩ КОНТРОЛЮ     87

Згідно з частиною другою статті 255 Кодексу України про адміні­стративні правопорушення (п. 7) право складати протокол про пору­шення правил пожежної безпеки, крім посадових осіб органів державно­го пожежного нагляду, мають також працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (ко­манд), протипожежних об'єднань громадян (ст. 120, 175, 188).

Правова база

Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. № 3745-ХІІ

Кодекс України Про адміністративні порушення від 24 грудня 1984 р. № 8073-Х

Положення про державну пожежну охорону затверджене постановою КМУ від 26 липня 1994 р. № 508

Положення про Державний департамент пожежної безпеки затвер­джене постановою КМУ від 11 квітня 2002 р. № 500

Указ Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємниць­кої діяльності» від 23 липня 1998 р. № 817/98

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 22 червня 1995 р. №400)

Постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 35 Закону Украї­ни «Про пожежну безпеку» від 22 вересня 1998 р. № 1496

Положення про порядок державного пожежного нагляду за будівницт­вом об'єктів іноземними фірмами, затверджене наказом МВС від 1 жовтня 1998 р. №690

Перелік об'єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічно­му обстеженню затверджений наказом МВС від 5 вересня 1998 р. № 651

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопору­шення, затверджена наказом МВС від 22 лютого 2001 р. № 185

Порядок контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, техніч­ного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опален­ня, оцінки протипожежного стану об'єктів та проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виро­бів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озбро­єння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановле­ним вимогам затверджений наказом Держпідприємництва і МВС від 24 жовтня 2001 р. № 124/931

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОПЧНА СЛУЖБА (СЕС)

СЕС підпорядковується Міністерству охорони здоров'я України. По­садові особи СЕС мають право перевіряти ТІЛЬКИ ПІДПРИЄМСТВА НА СВОЇЙ ТЕРИТОРІЇ, тобто представник Подільської СЕС НЕ МАЄ ПРАВА перевіряти будь-який суб'єкт господарювання в Мінському або чпцому районі.

88

Розділ 1

і

Ретельно перевіряйте документи у спів­робітників СЕС, і якщо вони не з Вашого району, то... не допускайте сесівців до перевірки!!!

ЗАВДАННЯ

Основні завдання СЕС:

санітарно-епідеміологічний контроль у сфері підприємництва;

контроль за дотриманням санітарних норм;

проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

видача дозволів.

ПРАВА

Права СЕС відповідно до підпорядкування території:

Надавати (або не надавати) згоду на відведення земельної ділянки для будь-яких потреб!

Надавати (або не надавати) висновок про відповідність санітар­ним нормам будь якої споруди!

Вирішувати питання про НЕОБХІДНІСТЬ експертизи всіх компо­нентів та харчових товарів.

Контролювати на підприємствах здійснення протиепідемічних за­ходів (медогляд тощо).

Надавати (або не надавати) згоду на видачу дозволів провадити певні види діяльності, що можуть створити масову загрозу здоров'ю людей.

Надавати вказівки щодо усунення порушень та проведення експерти­зи (необхідних лабораторних досліджень).

Безкоштовно отримувати будь-які відомості, пов'язані із санітар­но-епідемічним станом фірми.

Відбирати зразки сировини чи продукції в малій кількості!

Тимчасово чи повністю заборонити діяльність фірми, будівниц­тво чи реконструкцію.

Тимчасово заборонити використання та продаж певних видів продук­ції або їх виробництво.

Зупинити інвестиційну діяльність!

Дати вказівку про усунення від роботи певних осіб.

Вилучити (конфіскувати) небезпечні для здоров'я продукти чи хімічні речовини, з повним переліком яких Вас зобов'язані ознайомити в СЕС!

ВИДИ ПЕРЕВІРОК

Способом виявлення порушень санітарних норм є ПЛАНОВІ і ПО­ЗАПЛАНОВІ перевірки. Співробітник СЕС не потребує направлення на перевірку, йому достатньо мати лише посвідчення. Проте Вам не заборо­няється подзвонити до СЕС і дізнатись, чи працює там перевіряючий!

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    89

Пам 'ятайте!

Треба вимагати пред'явити для ознайомлення направлення на перевірку! Обов'язковість наявності направлення передбачена Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні (абзац 5 п. 9), затвердженим постановою Кабінету Міні­стрів України від 22 червня 1999 р. № 1109.

Відмова представника СЕС від підпису в Журналі НЕ Є ПІДСТА­ВОЮ ДЛЯ НЕДОПУСКУ його до проведення перевірки.

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ

У результаті перевірки сесівець повинен скласти:

Акт перевірки, що підписується ним і підприємцем. Один екземп­

ляр має залишитись підприємцю.

Протокол про порушення санітарного законодавства у трьох ек­

земплярах.

Постанову з переліком штрафних санкцій. У ній вказуються види

порушень і штрафні санкції за ці порушення.

АДМІНІСТРАТИВНО-ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

На основі Постанови до фірми можуть бути вжиті такі заходи:

Обмеження одного з видів діяльності фірми — повинно мати ви­

значений припис і строк!

Тимчасова заборона діяльності - до усунення виявлених недоліків

протягом певного часу!

Припинення діяльності взагалі - тільки тоді, коли жодні заходи

не зможуть усунути порушення санітарних норм!

Зупинення діяльності на певний час виконання якогось із видів

робіт, якщо при їх виконанні неможливе дотримання санітарних норм.

Заборона певного виду діяльності назавжди - при використанні

чи виробництві шкідливої для здоров'я продукції.

ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ

На основі Постанови на фірму можуть накласти такі санкції:

За розробку та використання документації, що не відповідає

вимогам санітарних норм, - штраф у сумі 25 % вартості такої докумен­

тації.

За продаж забороненої продукції - штраф у сумі 100 % вартості

проданих товарів.

За виробництво чи продаж небезпечної продукції - штраф у сумі

100 % вартості проданих товарів.

За продаж імпортної продукції, що не відповідає національним

стандартам безпеки, - штраф у сумі 100 % вартості проданих товарів.

За ухиляння від контролю СЕС - штраф у сумі 25 % вартості про­

дукції, проданої за весь період такого ухиляння!

90         Розділ 1

Пам 'ятайте!

За сплатою штрафів наглядає ДПЛ (куди і надсилається третій екземпляр Протоколу). У разі ухиляння від сплати — на посадових осіб фірми накладається штраф від 102 до 425 гривень, а всю суму заборгованості стягнуть через суд!

Крім штрафів за порушення санітарних норм, встановлено адмі­

ністративну та кримінальну відповідальність (за заподіяння пря-

моїшкоди здоров'ю громадян). 

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Адміністративна відповідальність настає:

за випуск та реалізацію продукції, що не відповідає стандар­

там, - штраф від 51 до 1360 гривень;

за порушення правил під час транспортування та зберігання

продукції - штраф від 51 до 680 гривень.

ДОДАТКОВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

Виконуючи свою власну Постанову, сесівець може опломбувати

виробничі приміщення, обладнання, джерела енергії тощо.

Відновити діяльність можна тільки після письмового дозволу СЕС.

ЯК УНИКНУТИ НЕПРИЄМНОСТЕЙ?

Самостійно (без запрошень сесівців!) відвідувати СЕС з метою отри­мання нормативних документів, що регулюють саме Вашу діяльність.

Завчасно отримати дозвіл СЕС на реконструкцію, перебудову, змі­ну обладнання, випуск нової продукції, ввезення нової продукції тощо.

Дбати про медогляди та санітарні книжки (за специфікою Вашого бізнесу).

Підтримувати відповідний санітарний стан на фірмі.

У разі неправомірного, на Вашу думку, накладення стягнення СЕС подати скаргу до Головного санітарного лікаря Вашої адміністра­тивної території і ОДНОЧАСНО ДО СУДУ НА СЕС АБО КОНКРЕТ­НОГО СЕСІВЦЯ!

В останньому разі (звісно, якщо виграєте справу!) ВАС БУДУТЬ БО-

ЯТИСЯ ВСІ сесівці Вашого територіального утворення! 

Пам 'ятайте!

Правом безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх

об'єктів нагляду за службовими посвідченнями наділені ТІЛЬКИ

головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим,

областей, міст, районів та їх заступники, головні державні санітарні

лікарі на транспорті та їх заступники, а також: головні державні

санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи в межах

відповідних територій (об'єктів). Іншим посадовим особам органів

державної санітарно-епідеміологічної служби право безперешкодного

входу за службовими посвідченнями надається ТІЛЬКИ У ВИПАД­

КУ РОЗСЛІДУВАННЯ групових інфекційних захворювань, отруєнь і

радіаційних аварій (cm. 41 Закону України «Про забезпечення санітар­

ного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р.

№ 4004-ХІІ).     

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    91

Правова база

Постанова КМУ «Про затвердження Положення про державний са­нітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» від 22 червня 1999 р. № 1109

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Ін­струкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологіч­ною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, припинення, зупинення)» від 14 квітня 1995 р. № 67

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благо­получчя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХП

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоро­в'я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. №1645-111

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» від 1 червня 2000 р. № 1775-ПІ

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. №8074-ХІ

Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підпри­ємницької діяльності» від 23 липня 1998 р. № 817/98

Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, затверджене постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. № 1218

Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Мініс­терства охорони здоров'я України, затверджене наказом МОЗ від 19 лис­топада 2002 р. № 420

Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Ук­раїні, затверджене постановою КМУ від 22 червня 1999 р. № 1109

Правила санітарної охорони території України, затверджені постано­вою КМУ від 24 квітня 1999 р. № 696

Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2001 р. № 559

Порядок зупинення або припинення інвестиційної діяльності при порушенні санітарного законодавства, затверджений наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. №65

Інструкція про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпеч­них для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речо­вин, біологічних матеріалів, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. № 68

Порядок застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства, затверджений наказом МОЗ від 20 липня 1995 р. № 135

Інструкція про порядок накладення і стягнення штрафів за порушен­ня санітарного законодавства, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. № 64

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого ви­ду господарської діяльності» від 4 липня 2001 № 756

Розділ 1

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

ЗАВДАННЯ

Основними завданнями Комітету є:

•           участь у формуванні державної політики та забезпечення її реалізації

у сфері стандартизації, метрології, сертифікації, захисту прав споживачів;

забезпечення функціонування Державної метрологічної системи,

державних систем стандартизації, сертифікації;

здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і

правил, а також інших вимог, пов'язаних із якістю продукції;

здійснення державного метрологічного контролю і нагляду;

здійснення державного контролю за додержанням законодавства

України про захист прав споживачів, а також про рекламу у цій сфері.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

У сфері стандартизації Комітет:

організовує і координує роботи із стандартизації та функціонування

державної системи стандартизації;

встановлює загальні організаційно-технічні правила проведення ро­

біт із стандартизації та здійснює міжгалузеву координацію цих робіт,

включаючи планування, розроблення, видання, розповсюдження та за­

стосування державних стандартів;

затверджує державні стандарти України;

визначає порядок державної реєстрації нормативних документів

із стандартизації;

здійснює державну реєстрацію державних стандартів України, галу­

зевих стандартів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств.

МЕТРОЛОГІЯ

У сфері метрології Комітет:

координує діяльність щодо забезпечення функціонування та розвит­

ку Державної метрологічної системи;

організовує і проводить державний метрологічний контроль та

нагляд;

організовує проведення фундаментальних досліджень у сфері мет­

рології;

організовує створення та функціонування еталонної бази України;

затверджує типи засобів вимірювальної техніки і заносить їх до Дер­

жавного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосу­

вання в Україні;

приймає рішення щодо застосування в Україні одиниць вимірювань,

які не входять до Міжнародної системи одиниць.

СЕРТИФІКАЦІЯ

У сфері сертифікації Комітет:

•           створює державну систему сертифікації, проводить та координує

роботу щодо забезпечення її функціонування;

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    93

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифі­

кації в Україні;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій серти­

фікації, та визначає терміни її запровадження;

призначає органи з сертифікації продукції;

акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії

(центри), атестує експертів-аудиторів;

встановлює правила визнання сертифікатів інших країн.

ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

У сфері захисту прав споживачів Комітет:

перевіряє у господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського

харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'яз­

кових вимог щодо їхньої безпеки, а у разі потреби - якість сировини,

матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів та додержання обо­

в'язкових вимог щодо їх безпеки, а також додержання правил торгівлі,

виконання робіт і надання послуг;

здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням за­

конодавства України про рекламу рекламодавцями, виробниками та

розповсюджувачами реклами у сфері захисту споживачів від порушень

законодавства про рекламу;

проводить радіологічний, хіміко-токсикологічний і фізико-хі-

мічний контроль продуктів харчування, що виробляються та реалізую­

ться підприємствами торгівлі та громадського харчування незалежно від

форми власності та громадянами-підприємцями.

СТЯГНЕННЯ

Стягнення у вигляді штрафу здійснюється за:

відмову споживачу в реалізації його прав;

виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послу­

ги, що не відповідає вимогам нормативних документів;

реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підля­

гає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності;

виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання по­

слуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно

безпечності для життя;

реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, забороне­

них для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповід­

ним державним органом;

реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо- і

вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального

маркування, а також без надання інформації про правила і умови без­

печного його використання;

створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого

органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні

перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (на­

даних) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслугову­

вання;

94         Розділ 1

реалізацію товару, термін придатності якого минув;

порушення умов договору між споживачем і виконавцем про ви­

конання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості

роботи, послуги.

Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 від­сотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календар­ний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ВИДИ ПЕРЕВІРОК

Планова перевірка

Ваші дії:

дзвінок до органу, що надіслав перевірку, для підтвердження того, що:

Ваше підприємство ДІЙСНО включено в План перевірок;

існує письмове розпорядження керівника органу Держстандарту

щодо перевірки САМЕ ВАШОГО підприємства, та його реквізити (дата

і номер розпорядження).

Позапланова перевірка

Ваші захисні дії:

•           дзвінок до органу, що надіслав перевірку, для підтвердження того,

що ДІЙСНО видане розпорядження керівника органу Держстандарту на

перевірку САМЕ ВАШОГО підприємства, та його реквізити (дата і но­

мер розпорядження).

Вимога щодо проведення перевірок винятково за письмовим роз­порядженням установлена пп. 3.1 наказу Держстандарту «Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів гос­подарської діяльності» від 14 березня 2003 p. M 42.

ХТО ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО СТЯГНЕННЯ

Накладати на СПД штрафи мають право Голова Держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх за­ступники.

НА ЯКІЙ ПІДСТАВІ

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповід­них актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших мате­ріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень і оформля­ється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю пред­ставника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своє­часне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час роз­гляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    95

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примір­никах. Перший і другий примірники залишаються у Держстандарті або його територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний строк після її прийняття надси­лається суб'єкту господарської діяльності або видається його пред­ставнику під розписку.

СПД перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний строк після отримання постанови, про що протягом трьох днів пи­сьмово повідомляє Держстандарт або його територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення.

ОСКАРЖЕННЯ

У разі оскарження постанови штраф має бути сплачено не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.

Сплата штрафів не звільняє суб'єктів господарської діяльності від обов'язків відшкодування в установленому порядку споживачам майнових і моральних збитків, які виникли внаслідок порушення законо­давства про захист прав споживачів.

Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Держстандарту або до господарського суду.

САНКЦІЇ ЗА ВИЯВЛЕНІ ПРИ ПЕРЕВІРЦІ ПОРУШЕННЯ

1. Адміністративно-попереджувальні заходи

призупинення відвантаження і реалізації товарів, що не відповіда­

ють вимогам нормативних документів (п. 5 ст. 5 Закону «Про захист прав

споживачів»);

тимчасове зупинення діяльності підприємств торгівлі (секцій,

відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств і

організацій, що порушують правила торгівлі та надання послуг, умови

зберігання та транспортування товарів (п. 7 ст. 5 Закону «Про захист

прав споживачів»);

опломбування виробничих, складських, торговельних та інших

приміщень, а також несправних, з невірними показаннями тощо засобів

вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслугову­

вання споживачів (п. 8 ст. 5 Закону «Про захист прав споживачів»);

вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів,

Що свідчать про порушення прав споживачів (п. 9 ст. 5 Закону «Про за­

хист прав споживачів»);

направлення повідомлення органу, що видав дозвіл на здійснення

відповідного виду діяльності, про призупинення дії цього дозволу або

про його дострокове анулювання у випадку систематичного порушен­

ня прав споживачів (ст. 10! Закону «Про захист прав споживачів»).

96         Розділ 1

2. Фінансові санкції

•           Закони «Про захист прав споживачів» (ст. 23), «Про державне регу­

лювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (ст. 17) і «Про рекламу»

(ст. 27) передбачають притягнення до відповідальності у вигляді фінан­

сових санкцій (наприклад, ст. 23 Закону «Про захист прав споживачів»

передбачає санкцію в розмірі 500 % вартості реалізованих товарів, забо­

ронених до виготовлення)

3. Адміністративна відповідальність

•           уповноважені посадові особи органів у справах захисту прав спожи­

вачів можуть складати протоколи про адміністративні правопору­

шення, відповідальність за які передбачена статтями 422,156,1646,1647

КпАП, і накладати адміністративну відповідальність за правопорушен­

ня, перелік яких міститься у статті 2444 КпАП.

4. Кримінальна відповідальність

•           згідно з статтею 227 Кримінального кодексу України випуск на то­

варний ринок або іншу реалізацію споживачам недоброякісної або

некомплектної продукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих

розмірах (понад 300 нмдг - 5100 грн.), передбачає максимальне покаран­

ня у вигляді виправних робіт на строк до двох років.

Ухилення від своєчасного виконання розпоряджень органів захис­ту прав споживачів згідно з частиною 2 статті 188 КпАП загро­жує накладенням штрафу від 1 до 18 нмдг.

Споживач має право на нерозголошення даних про себе, закріплене статтею 10 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 р. № 817/98, але якщо ін­спектор відмовиться пояснити, за чиєю скаргою він прийшов, поси­лаючись на цю обставину, треба наполягати на тому, що право кон­фіденційності поширюється лише на дані про споживача, але ніяк не на час і характер нібито вчиненого підприємством правопорушення.

Крім того, СКАРГА СПОЖИВАЧА МАЄ БУТИ ПІДКРІПЛЕНА ДО­

КАЗАМИ ТОГО, ЩО ТОВАР БУВ ПРИДБАНИЙ САМЕ У ВАШОГО

ПІДПРИЄМСТВА. Тому у перевіряючого необхідно вимагати як за­

значені докази підтверджуючі документи, наприклад товарний чек,

гарантійний талон з печаткою Вашого магазину тощо.  

Пам 'ятайте!

Відмова представника органів захисту прав споживачів від підпи­су в Журналі не є підставою для недопуску його до проведення пе­ревірки.

Держкомітет НЕ МАЄ ПРАВА:

Отримувати конфіденційні дані про контрагентів (поставщи-

ків) товару.

Вилучати ліцензії на будь-який вид діяльності.

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    87

Правова база

Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону від 15 грудня 1993 р. № 3682-ХП

Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продо­вольчої сировини» від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР

Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.№ 8073-Х

Постанова Верховної Ради Україеи «Про затвердження положень про захист прав споживачів» від 25 січня 1995 р. № 26/95-ВР

Положення про Державний комітет України з питань технічного регу­лювання та споживчої політики, затверджене Указом Президента Украї­ни від 18 березня 2003 р. № 225/2003

Положення про Головне управління у справах захисту прав спожи­вачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Головне Київське та Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів від 9 жовтня 2003 р. № 169

Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підпри­ємницької діяльності» від 23 липня 1998 р. № 817/98

Постанова КМУ «Про порядок зняття з виробництва та експлуатації, вилучення з реалізації, відкликання, повернення від споживачів непри­пустимо небезпечної продукції» від 25 жовтня 1991 р. № 291

Постанова КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 2 квітня 1994 р. № 215

Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за пору­шення законодавства про захист прав споживачів, затверджене постано­вою КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1177

Наказ Держстандарту «Про підвищення ефективності роботи держав­них органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів господарської діяльності» від 14 березня 2003 р. № 42

Наказ Держстандарту «Про затвердження форм актів перевірок до­тримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відпо­відної постанови та рішень» від 27 листопада 2000 р. № 679

Положення про порядок застосування державними органами у спра­вах захисту прав споживачів фінансових санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюнови­ми виробами», затверджене наказом Держстандарту від 10 січня 2001 р. №3

Інструкція про порядок опломбовування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затверджена наказом Держспоживза-хисту від 13 лютого 1996 р. № 5

4.0130424

98         Розділ 1

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Державний комітет України з нагляду за охороною праці - централь­ний орган виконавчої влади. Сфера його діяльності поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використо­вують найману працю, та на всіх працюючих.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, орга­нізаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і праце­здатності людини у процесі трудової діяльності.

ЗАВДАННЯ

Здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

ПРАВА

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єк­

ти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства вико­

ристовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодав­

ця або його представника перевірку додержання законодавства з

питань, віднесених до їх компетенції;

одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні по­

яснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформа­

цію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи,

причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та

іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до

законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим

центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Рес­

публіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого

самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпоряджен­

ня) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці, охорони

надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію

підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, бу­

дівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів,

устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних

робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію небезпечної

продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними до­

зволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу жит­

тю працюючих;

притягати до адміністративної відповідальності працівників,

винних у порушенні законодавства про охорону праці;

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    99

надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих по­садових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокурату­ри для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

САНКЦІЇ

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання роз­поряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною пра­ці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства вико­ристовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановлено­му законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти від­сотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до за­конодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні право­порушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу під­приємства за місцем роботи.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охо­рону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників проф­спілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дис­циплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відпові­дальності згідно із законом.

ОСКАРЖЕННЯ

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Правова база

Закон України «Про охорону праці» в редакції Закону від 21 листопа­да 2002 p. № 229-IV

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю­вання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. №11O5-XIV

Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. № 3745-ХІІ

Закон «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ

100       Розділ 1

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благо­получчя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ

Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. № 2245-ІП

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням» від 13 липня 2001р. №515

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо поліпшення умов праці та вдосконалення державного нагляду за її охороною на під­приємствах вугільної промисловості» від 16 січня 2002 р. № 26

Указ Президента України «Про державний Комітет України з нагляду за охороною праці» від 18 вересня 2002 р. № 834

Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державний де­партамент з нагляду за охороною праці» від 6 червня 2000 р. № 925

Постанова КМУ «Про затвердження Національної програми поліп­шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки» від 10 жовтня 2001 р. № 1320

Постанова КМУ «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 21 серп­ня 2001 р. № 1094

Постанова КМУ «Про реалізацію пункту 3 Прикінцевих положень За­кону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворюван­ня, які спричинили втрату працездатності» від 26 жовтня 2001 р. № 1444

Постанова КМУ «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці» від 2 березня 1994 р. № 135

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» від 22 березня 2001 р. № 270

Постанова КМУ «Про додаткові заходи щодо поліпшення стану охо­рони праці на підприємствах вугільної промисловості і посилення дер­жавного нагляду за безпечним проведенням робіт на виробництвах та об'єктах підвищеної небезпеки» від 15 травня 2000 р. № 795

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволів Держав­ним комітетом з нагляду за охороною праці ті його територіальними орга­нами» від 15 жовтня 2003 р. № 1631

Постанова КМУ «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених бу­дівництвом об'єктів державного замовлення» від 5 серпня 1992 р. № 449

Постанова КМУ «Про затвердження Програми розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки» від 8 серпня 2001 р. №952

Постанова КМУ «Про заходи щодо поліпшення роботи підприємств вугільної та торфодобувної галузей» від 6 липня 2002 р. № 938

Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державний ре­єстр потенційно небезпечних об'єктів» від 29 серпня 2002 р. № 1288

Постанова КМУ «Про затвердження Положення про дисципліну пра­цівників гірничих підприємств» від 13 березня 2002 р. № 294

посвщконтролю            Ю1_